600 млн грн на сміття з бюджету Львова
Щоб Львів не «потонув» у смітті, у липні 2017 року депутати Львівської обласної ради ухвалили програму заходів для налагодження системи поводження з твердими побутовими відходами у м. Львові на 2017-2019 роки. Відповідно до цього рішення, для забезпечення вивозу сміття зі Львова міська рада має виділити упродовж двох років 600 млн грн субвенції для обласного бюджету. Зокрема, у 2017 році – 150 млн грн, у 2018 році – 300 млн грн, а у 2019 – ще 150 млн грн.
Співпраця між Львівською обласною адміністрацією та Львівською міською радою закінчиться у червні 2019 року. Раніше планувалось, що до цього часу Львів зможе збудувати свій сміттєпереробний завод. За розрахунками експертів, на будівництво такого заводу потрібно 2-3 роки.
«Після узгодження усіх технічних та економічних питань саме будівництво сміттєпереробного комплексу триватиме 2 роки», – говорив на одній із сесій Львівської міської ради заступник мера Львова Сергій Бабак.
Проте уже почався 2018 рік, а для зведення заводу наразі немає жодних документів чи навіть проекту. Міська рада не може навіть визначитись із земельною ділянкою, де планує будувати завод. Та про це згодом.
Афера зі сміттєсортувальною лінією: Садовий купив за 30 млн грн, Львівська ОДА – за 5,5 млн грн
У грудні 2016 року, замість вивозити сміття, Львівська міська рада за символічну оплату в 10 грн/міс. взяла в оренду у компанії «Грінера Україна» сміттєсортувальну лінію. Прикметно те, що ця сміттєва компанія належить колишньому раднику Садового Богдану Михалусю. А обладнання, яке компанія друга Садового люб'язно надала Львову в оренду, виявляється, «Грінера» теж орендувала в офшорної компанії.
«Обладнання, яке надало ТзОВ «Грінера Україна» для ЛКП «Львівспецкомунтранс», за публічною інформацією було отримане в користування від компанії ТзОВ «Промбудівництво К», якій, у свою чергу, це обладнання надала італійська Macpresse Europa SRL. При цьому, варто наголосити, що засновник компанії ТзОВ «Промбудівництво К» – це офшорна компанія «Солар Енержді Інвестментс». За інформацією реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців штату Флорида у США, у цієї компанії немає ані статутного капіталу, ані річних звітів, лише те, що засновниками офшору є Ірина Сур та Олександр Ксенофонтов, які заснували цей офшор 20.08.2015», – сказав депутат Львівської міської ради від ВО «Свобода» Маркіян Лопачак.
Але попри вигідну оренду, у Львівській міській раді вирішили викупити сміттєсортувальну лінію та поставити її на території заводу «Сільмаш», що у Рясному (мікрорайон Львова). Відповідно, сміттєсортувальна лінія, яку без тендеру та конкурсу за майже 27,9 млн грн купили для Львова, – це власність офшорної компанії. І кошти громади Львова, відповідно, пішли в офшор. Те, що лінію купили без конкурсу, заступник Садового Сергій Бабак пояснював тим, що таке обладнання дуже важко знайти.
Але це, як виявилось, банальна маніпуляція. Адже, як стало відомо із системи «Prozorro», департамент розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації у грудні 2017 року в результаті відкритих торгів придбав за 16,4 млн грн три (!) сміттєсортувальних лінії.
Але це ще не все. Як йдеться у звіті тимчасової контрольної комісії ЛМР з питань перевірки та контролю за процесами збирання, зберігання, перевезення, утилізації і захоронення ТПВ, понад 7 мільйонів 766 тисяч гривень з міського бюджету витратили для облаштування пресувальної лінії на території колишнього «Сільмашу».
«Ми боїмось, що на Рясному просто будуть Грибовичі-2»
Попри величезні витрати, запрацювати цій сміттєсортувальній лінії Садового так і не судилось. Оскільки на територію заводу підлеглі «господарника» Садового звозили гори непотребу, місцеві мешканці, хвилюючись за власне здоров'я, розпочали пікети проти встановлення цієї лінії.
Гори сміття на Рясному. Фото: грудень 2016 року.
«Сміттєсортувальна лінія і досі стоїть на «Сільмаші». Вона не працює. Місцеві мешканці там постійно чергують, бо бояться, що мерія збреше – і лінія таки почне свою роботу. Ми боїмось, що на Рясному просто будуть Грибовичі-2. Тобто туди би просто звезли гори сміття – і воно б там стояло. Тим більше, що та сміттєсортувальна лінія, роботу якої вони хотіли запустити, не мала жодних дозволів та погоджень із компетентними органами. А думки місцевих мешканців взагалі ніхто не запитав. Наскільки мені відомо, цю лінію з часом хочуть забрати на новий сміттєпереробний завод. Але для чого її було купляти в час, коли навіть розмов про завод не було. Це просто гроші, кинуті на вітер, бо комусь так було вигідно», – розповів «Вголосу» громадський активіст, мешканець Рясного Роман Дуда.
Наразі справа про скандальну сміттєсортувальну лінію у Рясному перебуває у суді.
«Сміттєсортувальну лінію на Рясному встановили без жодних дозволів. Наразі справа про її встановлення перебуває у суді. Департамент архбудінспекції у Львівській області судиться з Львівською міською радою», – розповів у коментарі «Вголосу» директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації Руслан Гречаник.
Тобто попри втрачених 36 млн грн сміттєсортувальна лінія не працює й досі. Доцільність такої покупки у Садового пояснюють тим, що коли зведуть сміттєпереробний чи то сміттєспалювальний завод, її там і встановлять.
Сміттєперобний завод: мільйонні витрати і жодного результату
А тепер про сміттєпереробний завод. Епопея із його будівництвом у Львові тривала ще до Грибовицької трагедії. Напередодні виборів Садовий регулярно обіцяв спорудити сміттєпереробний завод, а коли вибори минали – забував. Та після «Грибовичів» мер почав бодай імітувати роботу. І тут знову ж таки – викинуті на вітер бюджетні гроші.
Раніше Львівська міська рада планувала побудувати сміттєспалювальний завод на території ТЕЦ-2. Французька компанія «Egis» за грантові кошти у розмірі 650 тисяч євро підготувала навіть комплексне дослідження та стратегію міста у сфері поводження з відходами. І саме ця компанія у травні 2017 року рекомендувала Львову будувати сміттєпереробний завод на території ТЕЦ-2. А відтак на розробку проекту майбутнього заводу з міського бюджету витратили 1,5 млн грн. Це підтверджують і у Львівській міській раді.
«Було дійсно укладеного угоду про проектування заводу. Але наразі всі дії зупинені. Зараз залишилось неврегульованим питання авансового платежу, який був сплачений за проектування», – сказав директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря.
Проте, як згодом з'ясувалось, земельна ділянка на території ТЕЦ-2, де хотіли звести завод, не належить Львову. А проти зведення сміттєспалювального заводу висловились місцеві мешканці.
«ТЕЦ-2 – це підприємство, яке бере свій початок із 1956 року. Землі, на яких знаходиться ТЕЦ-2, хоч вони і знаходяться за межами населеного пункту, але це власність с. Муроване. Скориставшись цим, Львів заявив, що там знаходяться його комунальні споруди, відповідно – і земля їхня. Але це не так. ТЕЦ-2 має лише акт на постійне використання земельної ділянки, а не право власності. А відтак нам вдалось добитись, що цей завод таки не буде збудованим на ТЕЦ-2», – розповів «Вголосу» сільський голова с. Сороки-Львівські Зіновій Петрук.
«Нам ніхто не повідомив, який саме завод будуватимуть»
Очільник села, біля якого Львівська міська рада могла побудувати сміттєпереробний завод, розповідає, що їхня громада, як і мешканці Рясного, що у Львові, боялись, що Садовий не дотримає слова і побудує не екологічно чистий завод, а підприємство, яке отруюватиме людей. А оскільки громаді села ніхто не пояснив, що це буде за завод, – вони почали протестувати.
«Епопея із будівництвом заводу на ТЕЦ-2 почалася десь півтора року тому. Ми дізнались, що на території Сороко-Львівської сільської ради хочуть побудувати сміттєпереробний завод. Люди, почувши таку інформацію, почали діяти. У нас створилась ініціативна група із молодих осіб. Вони ходили на сесії міської та обласної ради, добивалися, щоб цей завод не був побудованим. Ми були проти цього заводу через екологічні причини. Зокрема, з правого боку від села тече річка Малехівка. Вона бере свій початок з Грибовицького сміттєзвалища, і гудрони, сірка та інші шкідливі речовини потрапляють у річку. З лівого боку села знаходяться очисні споруди, куди Львів зливає нечистоти. Є також у нас річка Полтва, стоїть ТЕЦ-2, звідки й досі пахне газом, що завдає шкоди здоров'ю людей.
А тому, бачачи це все, люди висловились категорично проти сміттєспалювального заводу. Тим більше, що нам ніхто не повідомив, який саме завод будуватимуть: чи це буде, як у європейських країнах – Польщі, Німеччині. Чи так, як у нас будують. Щоб дізнатись, що ж це буде за завод, ми запрошували представників Львівської міської ради, приїжджав Сергій Бабак, але по суті нам нічого не сказали. Великий резонанс був тоді, коли на територію ТЕЦ-2 планували перенести сміттєсортувальну лінію із Рясного-2. Тоді наша громада дуже обурилась, адже львів'яни були проти цього – і до них дослухались, чому ж тоді ми маємо страждати від дій львівської влади», – додав сільський голова Сорок-Львівських.
Земельна ділянка, на якій Садовий хотів будувати сміттєспалювальний завод, розташована за межами Львова. Дані: кадастрова карта України.
Після «викинутих на вітер» 1,5 млн грн та спроби звести сміттєпереробний завод на землі, яка не належить громаді Львова, у Садового вирішили, що побудують цей завод всього за 6 кілометрів від центру Львова та за менш ніж кілометр від житлових будинків, на вулиці Пластовій, 13. Наскільки це безпечно, «Вголос» розповість у наступних матеріалах.
Марія Чижевська, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ