Такі відцентрові рухи, щоправда, поки не настільки яскраво виражені, можна спостерігати в Італії, Бельгії та навіть у Франції. А хто дасть гарантію, що Великобританія залишиться у межах нинішніх своїх кордонів?
Рано чи пізно, кажуть експерти, Російська імперія також може перестати існувати у теперішніх межах. Московія розділиться на частини. Від нинішньої Російської імперії залишиться лише Москва з прилеглими до неї районами Центральної Росії... Сибір, Урал, Далекий Схід, Кавказ, Татарстан та інші регіони існуватимуть самостійно, як незалежні утворення.
Деякі нині російські землі візьмуть під свою юрисдикцію сусідні держави. Може статись навіть таке, що хтось попроситься туди сам. Наприклад, Кубань – у склад України, Карелія – до Прибалтики, Сахалін – до Японії.
Словом, скільки точно буде частин – невідомо. Але десь у межах 7-30 самостійних територій.
Чи станеться це скоро? Цілком ймовірно. Залежить від обставин, від масштабу потрясіння і від того, наскільки Росії «допоможуть» впасти. Хто? Є такі. Не дивуйтесь, але насамперед – це Україна та Китай.
Шість великих чи 30 дрібних?
«Є незаперечна логіка, підтверджена історією: імперії завжди розвалюються, – каже український історик Юрій Шаповал. – Як і тоталітарне суспільство не може існувати вічно: певний час воно живе, функціонує, досягає результатів, але закінчується розпадом. От нинішня Росія цілком вписується у цей контекст.
Знову ж таки – є прогнози щодо подальшого розвитку Росії від серйозних аналітиків. Вони стверджують, що Росія у такій класичній формі, як вона існує, навряд чи може зберегтися у 21 столітті. Адже константа, яка її утримує досі – це міліарний ресурс і психологія розширення територій. Тобто та вся «дурня», яка грала першорядну роль у 18-19 столітті. І що не прийнятно у столітті 21. І саме оці архаїчні методи існування цілком ймовірно можуть стати одним із факторів, які заведуть Росію у безвихідь чи сприятимуть якійсь кризі, яка призведе до втрати територій».
Щодо кількості територій, на які може подрібнитися нинішня Росія, то експертні оцінки суттєво різняться. Це може бути 6-7 крупних територій, але цілком ймовірно, що Росія може розвалитись й на 30 дрібних шматочків. Це вже залежить від кризи, від масштабів потрясінь чи інших геополітичних та економічних факторів, які можуть призвести до такого явища.
До слова, за словами Юрія Шаповала, Російська імперія, у класичному розумінні уже переживала кризи, які ставили на грань виживання це утворення. У 20-му столітті таких криз було кілька: у 1917-му, 1941-му, 1991-му роках.
«Тому можна говорити, що втрачати свої території ця імперія почала ще у 1917 році. Тоді відійшла Польща, Фінляндія. У будь-якому процесі є перші кроки. І саме це були початки. А у 1991 році – стався колапс. Це якісно інша ситуація. Масштабна. Як ми знаємо, вона фактично розвалила у 1991 році імперію, яка існувала у формі Радянського Союзу».
Кавказ: відлік пішов
А почнеться наступний етап фрагментації Російської імперії, на думку експертів, з регіонів Північного Кавказу. А саме з Чечні. Це поза сумнівом. І це справа часу.
«Першою зі складу Російської Федерації вийде Чечня, – вважає директор Центру зовнішньополітичних досліджень OPAD Сергій Пархоменко. – Зрештою, нічого дивного: це буде не перша така її спроба. Наступними будуть Дагестан, Інгушетія та інші мусульманські регіони. Вони можуть зробити цей крок через низку причин. Одна із яких – банальна: гроші. Розумієте, ці північно-кавказькі території тримаються за дотацію Москви. Коли фінанси закінчаться, а це рано чи пізно станеться, й Росія не зможе дотувати ту ж Чечню або інші республіки, вони одразу відійдуть».
Наступний регіон, який може оголосити себе незалежною державою – мусульманський Татарстан. Там мешкає близько 2-х мільйонів етнічних татар, а це майже 55% усього населення регіону. Цей край, певною мірою, можна назвати розвинутим. Зокрема, Татарстан є транзитним регіоном; на його території є нафтові родовища й навіть власна нафтова компанія. Так що, вважають експерти, на світовій мапі цілком може з'явитися доволі успішне... татарське ханство чи халіфат.
Щодо росіян, то їх, до слова, у Татарстані живе менше, ніж етнічного населення: плюс-мінус 40%.
Хтось – на Захід, хтось – на Схід
На думку Сергія Пархоменка, захочуть незалежності й деякі західні частини Московії: йдеться про Карелію, та особливо Калінінградську область – російський ексклав, який оточують Польща, Литва і Балтійське море.
«Вони знаходяться на межі з НАТО та ЄС, – каже експерт. – Враховуючи факт, що місцеве населення їздить у країни ЄС значно частіше, ніж їх співвітчизники, й знає, як насправді живуть люди, гадаю, за першої-ліпшої нагоди вони також захочуть відірватися від «матінки Росії».
Власну республіку може утворити й уральський регіон, центром якого цілком може стати одне із найбільших міст Росії – Єкатеринбург. Зрештою, Урал уже намагався вийти з-під контрою Москви. У 1993 році були спроби утворити Уральську республіку. З цього приводу у регіоні тоді ж відбувся референдум, під час якого понад 80% населення краю були зовсім не проти цього.
«Цілком ймовірно, що й Сибір підтримає такий процес, – припускає український письменник, дослідник історії Володимир Білінський. – Центральними містами Сибіру стануть міста Краснoярськ та Іркутськ. А чому ні? Знаєте, сибіряки мають такі багатства! Величезні! У цій землі більшість російських ресурсів – газ, нафта, вугілля, алюміній. Але, разом із тим, вони живуть бідно. Й почувають себе обділеними. Адже у них забирають усі ці багатства. Чи не на кожній угоді центр бере свою «долю». Розповім у цьому контексті таке: я працював свого часу у Казахстані. Ми укладали угоду з Красноярським краєм. Казахстан давав тисячі тонн пшениці, а Красноярськ – ліс для будівництва. Усе було налагоджено: кожен мав отримати своє. Але у цей процес втрутилась Москва: половину усього забрали. Ви собі не уявляєте, як це усіх обурило. Особливо сибіряків. Вони ж розуміють, що саме дуже збіднює їх надзвичайно багатий регіон. І якби вони продавали свої ресурси самі, зокрема у Китай, а не отримували крихти від центру, то їх важке життя б кардинально змінилося. Чомусь я думаю, що все розпочнеться з Сибіру».
Пожовтіла Росія
Ще одним регіоном, який у майбутньому може фактично втратити Росія, є Далекий Схід. Адже уже зараз кількість росіян, які живуть на цій території, невдовзі дорівнюватиме кількості мешканців Піднебесної, які переїхали, щоб колонізувати практично безлюдні землі Приамур'я, Забайкалля та Приморського краю. Проте кількість китайців на цих землях щороку зростає, а росіян – невпинно зменшується.
За статистикою, населення Далекосхідного федерального округу, а це близько 30% площі Росії, становить трохи більше 6 млн осіб. Відповідно до прогнозів, за 10 років їх кількість зменшиться: становитиме 4,5-4,7 млн. Щодо ж китайців, то за неофіційними даними, їх на Далекому Сході уже знаходиться до 5 мільйонів.
Займаються головно колоністи сільським господарством: вирощують овочі, птицю, худобу. І, фактично, годують своєю продукцією увесь Далекий Схід та Сибір. Їх аграрні підприємства процвітають й розвивають вони свої ферми та теплиці за рахунок кредитів, які їм видає уряд Китаю під символічні відсотки.
Тому, кажуть фахівці, прийде час і ці землі називатимуть ... Китайський федеральний округ. А чому ні?
Кубань –Україні, Курили – Японії
Більше того: ймовірність того, що деякі території перейдуть у юрисдикцію інших держав, не є вже такою й примарною. Все до цього йде.
«Зараз ймовірність того, що інші держави візьмуть і приєднають російські території, є невисокою, – пояснює Сергій Пархоменко. – Зміна кордонів є загрозою для світового порядку, який встановився після Другої світової війни. А от років через 20 усе може змінитися. Китай претендуватиме на Далекий Схід і частину Сибіру. Японія – на частину Курильських островів та Сахалін. Монголія «під шумок» прихопить Туву. Хоча Монголія не настільки зараз серйозний гравець, але й Тува – нерозвинутий регіон. Тому все може бути. Не треба забувати про Корею. Пхеньян також може скерувати свої погляди до Владивостока. Казахстан претендуватиме на невеликі прикордонні території».
Щодо Європи. Фінляндія претендуватиме на Карелію. Україна – на Кубань. Прибалти – на частину Пскова та Калінінградської області.
«Хоча може статись так, що ці землі самостійно попросяться у склад названих держав, – вважає експерт, – над тим питанням лише потрібно правильно попрацювати».
І ще один нюанс: у процес «дерибану» російських земель може втрутитись ісламський Схід.
«Іслам дивиться на Кавказ, – наголошує Сергій Пархоменко. – І хоче створити щось на кшталт ісламських еміратів. Розпочинатиме з Азербайджану, потім добереться до країн Північного Кавказу: Дагестану і Чечні. Це дуже серйозний момент. Так що цілком ймовірною є й ісламська експансія. Цим не можна легковажити».
Ми і наші брати китайці
Але для того, щоб Російська імперія по-справжньому розвалилось, то над цим процесом потрібно працювати. Реально над тим працювати можемо ми і наші брати китайці. Принаймні так вважає політичний і громадський діяч Дмитро Корчинський.
«Якщо за це взятись, то розвал Росії – цілком реальний, – каже Дмитро Корчинський. – І дробити її треба на якомога більше шматків, щоб вона уже не піднялась ніколи. Тому треба бити».
Україна не може перейти кордони Російської Федерації. Тому почати, на думку Дмитра Корчинського, треба з підтримки усіх, хто бореться усередині Російської Федерації. Насамперед треба звернути увагу на кавказьке підпілля.
«Українці в Росії пасивні, – вважає Дмитро Корчинський. – І нашим реальним союзником являються саме кавказці. Насамперед – аварці та чеченці. Судіть самі, на кордонах з Україною Московія утримує десь 50-ти тисячне угрупування військ, плюс 15-20 тисяч ще знаходиться на окупованих територіях. А в Дагестані вони зосередили 250 тисячне угрупування федеральних сил. Тобто виходить, що тримільйонного Дагестану вони бояться більше ніж 40 мільйонної України. Оце реальні союзники. Саме вони стануть двигуном усіх подій. І Україна кавказцям має надавати усебічну підтримку.
Знову ж таки, не треба забувати, що кавказці – це не тільки Кавказ. Величезна кавказька діаспора живе у самій Москві: і в бізнесі, і у правоохоронних структурах, і в безпеці, у міграційній службі. Тобто це мільйони людей, які, не дивлячись на те, що живуть у Московії, ненавидять це утворення. Тому ще раз наголошу: в розвалі Росії саме кавказці відіграватимуть головну роль».
Битиме Росію іще одна суперпотуга. Це – Китай. Щоправда, братиме російські території Піднебесна своєю, особливою зброєю.
«Незважаючи на те, що Китай – на другому місці у світі за військовими витратами, танками і гарматами вони не воюватимуть, – пояснює Дмитро Корчинський. – Це не для них. Знову ж таки – 2 000 років Китай не воював поза межами свого регіону. Відповідно, наступне тисячоліття вони так само навряд чи будуть воювати. Але Китаю немає куди поспішати. І здійснюватимуть вони експансію Далекого Сходу і Сибіру іншою, своєю головною зброєю – демографічним фактором. Поволі, але впевнено...»
Адріана Гринишин, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ