Якщо владі байдуже, бо гроші важливіші, то єдині, хто може впливати на схожі дійства – громада, громадські активісти, авторитетні та моральні люди. Але у який спосіб це можливо зробити? Про це кореспондент «Вголосу» запитав у Героя України, автора «Акту проголошення незалежності України» Левка Лук’яненка, директора центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрія Сиротюка, лідера формації «С14» Євгена Карася, очільника «Правого сектора Львівщини» Тараса Хаммера та активіста, учасника акцій протесту проти виступу російських поп-зірок в Одесі Сергія Стерненка.

Фестиваль «Alfa Jazz Fest», який вже охрестили «танцями на смітті і крові», має відбуватись у Львові?

Юрій Сиротюк:

Дійсно, для початку хочу нагадати, що у нас з Росією йде війна. Хто б як це не називав, у які б кольорові обгортки цукерок з Липецької фабрики це не заверталось – у нас йде війна, гине багато людей. А у жодній АТО десятки тисяч людей не гинуть, жодна АТО три роки не триває. Йде справжня війна. А усі війни з початку ХХ століття є світоглядовими, тобто це війни за людські мізки. У російській військовій концепції так і написано, що Росія воює у чотирьох просторах: на землі, у повітрі, на воді та у інформаційному просторі. А тому так званий «Alfa Jazz Fest» – це російські «зелені чоловічки» в духовній та культурній столиці України, у Львові. Дозволити проводити цей фестиваль у Львові – це те саме, як уже дозволили «зеленим чоловічкам» захопити Крим. Варто розуміти, що в сучасному світі інформаційна агресія є передумовою військової агресії. Тому очевидно, що на час війни з Росією, а є міжнародні правила ведення воєн, про жодну співпрацю, а тим більше - жодні фестивалі за гроші окупанта в країні, яка постраждала від агресії, не може йти мови. Найгірше, що, маючи десятки тисяч вбитих, нам кажуть, що війни немає, що це ж концерт, а  культура – це вічне і добре, вона поза війною. Нам кажуть, що не всі росіяни погані, що це все Путін. Але такі вислови – це величезна диверсія в головах українців. І через такі фестивалі, як «Alfa Jazz Fest», багато українців і надалі каже, що росіяни – це «наші брати», що немає ніякої війни. І цей фестиваль – це один із методів планомірної інформаційної війни. Якби ми були цивілізованою та свідомою країною, то такого фестивалю, спонсором якого є російський банк, в Україні б ніколи не було.

Євген Карась:

«Альфа-груп» і його власник Фрідман - це один із фінансових стовпів сучасної Росії. В службі безпеки «Альфа-Банку» працююють люди, частина з яких понад двадцять років служила в російській ФСБ. «Альфа-банк», не повідомивши про це своїх клієнтів,  дозволяв ФСБ відкривати приватні скриньки опозиційних вкладників.

Те, що структури «Альфа-груп» й досі існують на території України - це великий прокол влади. А те, що вони ще можуть ставати великими фінансовими двигунами якихось значних подій в Україні - це аморально. Якщо ключові російські структури мають такий вплив на території України, а саме у Львові - це ознака того, що війна завтра може початися і у цьому проукраїнському місті. Звичайно, більшість відвідувачів «Alfa Jazz Fest», як і організатори, не визнаватимуть небезпеки та будуть відмахуватися, мовляв – це лише один з основних спонсорів. Але кожен має знати, що він, дозволяючи такі дійства у Львові, відвідуючи їх,  особисто легітимізує підривну діяльність Росії на території України. Адже «ДНР» та «ЛНР» почалися не з російських військ, а з того, що росіяни взяли під контроль політичні, культурні та фінансові структури, які в потрібний момент почали діяти синхронно. Загроза від факту, що «Альфа-груп» проводить у Львові подібний фестиваль,  є більшою,  ніж свого часу від скандальної проросійської банди «Оплот».

Якщо влада бездіє, то як громадянському суспільству реагувати на такого «джазового» троянського коня? 

Сергій Стерненко:

Діяти самому і не бути байдужим. Потрібно розуміти, що без тилу нема фронту, а, значить, суспільство повинне робити усе, щоб змінити ситуацію на краще. Заяви, звернення тощо не допомагають. Тому кращий варіант при сьогоднішній ситуації — протест, підкріплений інформаційною роботою. Необхідно якомога більше медійно просувати тему законного врегулювання сфери суспільних відносин, щоб запобігти виступам так званих «зірок» чи проведенню заходів від тих, хто намагається одним місцем всидіти на двох стільцях.

Звісно, кожна ситуація окремо вимагає свого підходу, але головна умова для того, щоб щось змінити — не стояти осторонь.

Тарас «Хаммер»:

У Львові є дуже багато воїнів АТО, яким фестиваль «Alfa Jazz Fest»  не те, що не подобається, вони готові просто зараз діяти радикальними методами. Не подобається цей фестиваль і тим українцям, які є патріотами своєї країни, оскільки ми розуміємо, що росіяни не мають права під час війни проводити подібні дійства у Львові. Я ж вважаю, що спершу потрібно діяти у правовому полі, зокрема, треба дати цим організаторам зрозуміти, що їх тут не хочуть бачити. Потрібно робити звернення від громадського активу, подання стосовно того, щоб такі фестивалі на території України не відбувались. Якщо ж львівська влада до активістів не дослухається, я вважаю, що вони мають право вдаватися до більш радикальних методів. При цьому діяти потрібно ще і обережно, щоб активістів, які, протестуючи проти російського фестивалю, потім не звинуватили у тому, що вони неадекватні, щоб не допустити репутаційних втрат для Львова. Також я вважаю, що гостей, які приїдуть на цей російський фестиваль, потрібно інформувати про те, що це дійство відбувається за гроші країни-агресора.  До людей варто доносити інформацію, що відвідувати під час війни такі фестивалі – це аморальний вчинок. Адже більшість людей навіть не розуміють, що це за фестиваль. Якщо до людей не дослухаються, я не виключаю методів прямої дії. Але це - крайнощі й ознака того, що людей не те що не почули, ними вкотре знехтували і відкинули. Але боротись проти цього дійства однозначно потрібно.

Левко Лук’яненко:

Цей фестиваль розпочнеться 23 червня. Я ж нагадаю, що 22 червня 1944 року Московська окупаційна влада ухвалила Таємний наказ про депортацію усіх українців у Сибір. Він був виданий невдовзі після примусової депортації кримськотатарського народу. І ці ж татари відзначають День виселення їх із Криму, а ми, українці, і надалі проходимо повз і не зважаємо на такі трагічні речі. А тому цей російський фестиваль, який має відбуватися у Львові, потрібно просто заборонити через жалобні дні. Але зрозуміло, що наша влада цього не зробить. А тому в пам'ять про наших предків, яких примусово депортовували у Сибір, свідомі українці мали б просто проігнорувати цей московський фестиваль. А ці всі українці, які збираються їхати до Львова на підтримку московського «Alfa Jazz Fest», мають усвідомити, що в ці дні 73 роки тому у Москві ламали життя їхнім прародичам. А вони, нащадки замучених московською владою патріотів, замість того, щоб вшанувати своїх предків Днем жалоби, їдуть паплюжити їхню пам'ять на московському фестивалі. Таких фестивалів у нас не буде, якщо українці нарешті згадають, ким вони є.

Євген Карась:

Те, що мер Львова Андрій Садовий з фінансових інтересів не насмілиться бодай вимагати змінити назву цього фестивалю - погано про нього свідчить. Хоча Садовий знає, що у Москві чи Санкт-Петербурзі ніколи не пройде в час війни, наприклад, фестиваль «Карпати-Фест», організований за кошти компанії зі Львова. Бо там влада цього не допустить.

Громадським організаціям ж, у такому випадку, важко чинити спротив. Бо це культурно-суспільна подія. Тут має бути оцінка і слово консолідованої інтелігенції, бойкот цього фестивалю серед свідомих мешканців Львова. Якщо цього немає – це свідчить про вкрай погані тенденції.

А тому в такому контексті доречними були б мистецькі форми протесту. Наприклад, у Львові регулярно відбувається волонтерські освітні заходи «Освітньої асамблеї», їх можна проводити паралельно із «Alfa Jazz Fest», територіально недалеко один від одного.  Це б нагадало відвідувачам фестивалю про війну.

Зрештою, я  впевнений, що рано чи пізно, ми, українці, зможемо запропонувати свою здорову альтернативу організованим за російські кошти таким «культурним» подіям.

Але, повторюсь, тут слово мають казати суспільні авторитети.

Юрій Сиротюк:

Такий фестиваль, вочевидь, мала б заборонити влада Львова і усі розмови б припинились. А тому проведення «Alfa Jazz Fest» у Львові свідчить про те, що у цьому місті є дуже серйозна російська агентура, там є дуже серйозне підґрунтя ідеологічних диверсій. І це все почалось з початком війни, коли міський голова Львова Андрій Садовий провів акцію «Львов гаваріт па-рускі». А ми знаємо, що в оборонній концепції Росії написано, що там, де є хоча б один російськомовний, на тих територіях Росія готова стріляти. Тобто Садовий свого часу сам покликав Путіна до Львова – мовляв, у нас усі добре вміють розмовляти «па-рускі». Як відомо, цей російський джазовий фестиваль відбувається під егідою та за дозволом міського голови Львова. А це вказує на абсолютну аморальність Андрія Садового і свідчить про те, що йому та його партії є байдужими смерті на українсько-російській війні. Виявляється, що російські гроші є важливішими за пролиту українську кров. У нормальній країні світу такий міський голова пішов би у відставку, а згодом був би засуджений за співпрацю з окупантом. Але у нас цього не буде. А тому має бути тиск з боку Львівської обласної ради, Львівської міської ради. Мають бути звернення місцевих депутатів і бойкот зі сторони львівських містян. Бо якщо на фестиваль не підуть львів’яни, якщо будуть масові акції протесту, буде критичне несприйняття цього дійства, тоді воно не матиме шансів на існування.

Марія Чижевська, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ