Нова іпостась шеффілдських піжонів Arctic Monkeys. Тепер вони – вантажопідйомна версія ліверпульців The Coral в театралізованому виконанні напередодні Хелловіна.
Після 2-го і майже безтолкового альбому "Favourite Worst Nightmare" (2007) відморожені мавпочки повертаються на стежку війни з фльором артистичного найобства, або мозгойобства (як кому подобається). Славні часи свінгуючої "When the Sun Goes Down" можна забути, щоб згадати ще один ретро-стайл, де психоделія тусить з зафуззованою атмосферкою стоунеру в варіанті Black Sabbath.
В цьому ж контексті можна згадати 2-ва перші альбоми The Coral (і не забувати останній). Загальна вестернізація кіношок про ковбоїв не дає забути про найкраще, що було в житті фронтмена банди Алєкса Тернера – проект Last Shadow Puppets. Деякі моменти їх творчості перетинаються з The Good, The Bad & The Queen, деякі моменти – з Cotton Jones.
Вектор руху піддослідних мавп – всезагальна артистизація піжонства. Театральність і нагнітання таємничо-героїчної атмосферки тут найголовніше, ніж музика. Стилізований саунд – це єдиноправильний варіант розвитку. Артистичний нарцисизм не може прокислородитись без стьобу і це говорить про те, що еволюція Arctic Monkeys, як хомо сапієнсів, рухається у вірному напрямку.
Зафуззовані тягучки ("Fire and the Thud", "Potion Approaching", "My Propeller") тут головна частина марлєзонського балєту, хоча романтичні медлячки, типу "Secret Door" і "Cornerstone" (з салютом The Coral) їм вдаються краще. З переліку треклисту, мейбі, найкращий трек то "Pretty Visitors" і вже точно, не заявлений сінгл "Crying Lightning".
Нові Arctic Monkeys – це щось середнє між Black Sabbath і The Coral. Театральні ефекти Black Sabbath в мавп стають своєрідною карикатуркою, бо кого зараз таким злякаєш? Милість пофігістичної романтики The Coral ще більше трансформується в саундтрековий варіант бедбойної символіки. Нічого нового і незвичайного. Краще, ніж "Favourite Worst Nightmare", але не цікавіше за Last Shadow Puppets. Щось схоже на істину десь між цими 3-ма березами. А що буде, як в цей степ загоняться ще й Black Rebel Motorcycle Club чи Wolfmother, яким там буде набагато комфортніше?
Істина в тому ж, що краще слухати оригінали (той ж блеківський "The Wizard"), ніж адекватні, але все ж дитячі епігонства.
1. My Propeller
2. Crying Lightning
3. Dangerous Animals
4. Secret Door
5. Potion Approaching
6. Fire and the Thud
7. Cornerstone
8. Dance Little Liar
9. Pretty Visitors
10. The Jeweller's Hands
ІА "Вголос": НОВИНИ