«Батя, вони стараються!» – соціальні ліфти майданних дів

Гарна шуба, добра машина і статний мужчина – вимріяний пакет-мінімум чи не для кожної жінки. А для тих, які щодень гарцюють перед телекамерами і вєщають про законотворчість на усю країну – й поготів. Тож не дивно, що попри нелегальний статус найдавнішої професії в Україні шановні пані депутатки не гребують можливістю – й пурхають від одного до другого через третього, тільки б дав…те, що треба.

Зима на носі, на Грушевського вже піддуває – настав час мірятись шубами. Ясна річ, переможе та, що більше напурхала…А конкуренція – Боже вбережи.

Киця №1 – Ірка-1 (підтирається лише в туалеті)

З ранніх літ Іринка взяла собі за правило пурхати тільки по свіженькому, непоюзаному і цнотливому. Вітя Перший, Пєтя Перший і навіть інший Вітя, той шо кум Путіна, так само Перший (перший з «мєсних» породичався з коротуном). 

Оцей поцілунок був першим, найсолодшим – і відразу останнім. Потім Ірка обідилась: красномовний Андрійко, щоб не заблудитися в хащах орфоепії, почав називати її Антончиком. Воно, звичайно, трохи схоже, але об'ємчик явно не дотягує. Принаймні, поки що... 

Зрозуміло, що й серед всіх перших завжди знайдеться найпершіший. Ірка – не виняток. Ні з кого, окрім помаранчевого, вона не здувала порошинки так натхненно. Нікому так не білосніжила щелепами й не била по засосах під софітами…

Але так, мужчини, пам'ятайте: Іринка – найчистоплотніша працівниця усієї трибуквеної будівлі. Хочеш підтертися законопроектом – вйо до туалету, добре? Нема чого паплюжити коректність її чутливих рецепторів.

Киця №2 – Ірка-2 (козлофілка)

У свої п'ять десятків з невеличким гачечком (меншим, ніж на носі) пані генпрокурворова з багатьма попурхати не встигла, принаймні в Раді. Але є на то гідна причина – коханий термінатор: мужчинчик вкрай щедро кешує всі її походи до кравчинь. Як наслідок, Ірцю не те що конкуренти не цепляють, сам Луцик не завжди впізнає.

Ну й ще одна не менш важлива деталь: Іра, як і папєрєднік Батя (може, де й з ним потерлася, факти поки непідтверджені), не любить козлів. Вже навіть з данєцкімі домовляється, щоб повиносили їх геть. Видно, подумала Киця, що коли сама живе з козлом – то і решта такі. А не фааакт…

Киця№ 3 – Юлька (лиса-зозулька)

Юлю взагалі дуже складно понять, бо від природи аж надто грайлива. То в лісу драну бавиться, то яйками московськими по чужих гніздах метає, то й взагалі в свої шалості дєда старого вплітає. Якшо брати по-чесному, то служила усім й не по одному разу. Коса для того добрий індикатор: розплетена, заплетена, обгрижена, пошарпана – умовний знак для цінителів «душку» з буцегарні. Слід віддати належне, в цьому керунку Юлю вже можна оголошувати першим представником виду Зозуля качанівська – бо ж ніхто окрім неї ще не спромігся допурхатись до в'язниці. 

 

Киця №4 – Вікуся (Кривава Овечка)


Ця мала проторпедилась взагалі блискавично: за лічені роки з незалежної журналістки – в кріликові однодумці. Пурхає, видно, професійно, бо поряд з нею і берези-орденоносці соком стікають, і шашковиносителі клеєм обливаються, і криваві пастори в пухнастиків перетворюються. Пекельна киця, одним словом. 

Киця №5 – Танюха (зливний бачечок)

Під тим же винесеним зайчиком вештається, але, треба сказати, генотипчиком до попередниці не дотягує. Натомість вміло компенсує недоліки гуманітаркою: всі яйця світу сього назбирає, всієї зеленки назливає і навіть червоненка ушатає. І не дай Боже, Котик її ріскне муркнути не в тій тональності...вивезе.

Пов’язане зображення

І з морозивом вправляється професійно. Факт.

 

Киця №6 - Надька (Голодухіна)

Оце вже навіть для Таньки спасєніє. Феєрична, пробачте на слові, мадама. То ж просто-таки любий захоче! А вона – нєєє...

 

Коли ви всі, паскуди, у тилу «культурно» бухаєте, жіночка з природою єднається: ото траванеться в кабаку пальоними помиями – і вирубуватись в кущі. А мужики, падлюки, замість того, щоб і собі з прекрасним полежати - трезвонять на півсвіту. «Фе» на таке! Кому воно таке треба? Того Надя й знає собі ціну, не цепляється на шо-небудь, а тільки сміливих вибирає. Вадіка, наприклад...

Киця №7 – Алєжка (шоколадний чіхуа-хуа)

Найперспективніша і найбагаторазовіша скатиняка українського Парламенту. Юзаний-переюзаний, тасканий-перетасканий у всіх незвичайних зв'язках обізнаний. Якшо брать по активних/пасивних параметрах – то, канєшношо, виступає пасивним. Але це ше не значить, шо з ним можна всьо: вийдеш за рамки – то він тобі скаже, шо ти не то робиш.

Та й взагалі, шо говорить про оці умови. В каждом ділі, як каже сам бобік, має бути толерантність. Значить, треба брать і грать, бо ше ж відмовицця випадково. А, між іншим, іноді в нього пропадають межі. Чи то Гепа відсипає, чи то хтось кудись не туди заходить - поки не з'ясовано. Але як стає дуже злий, то й на вилах винести може. А там далі ліпше не уявляти тих меж покарання.

 

 

 

Киця №8 – Олежик (піськожим)

На перший погляд, здалеку і прижмурившись, ніби всьо нормально. Але коли оце починає кроликів жмакати...ну шось не то.

Чи то заздрість по нервах лупить, чи то глибокий душевний інтерес прокидається, чи то просто наказано «вкоротити» до президентських розмірів – точно невідомо. У будь-якому випадку, за свого шоколадного пупсика – порве, помече, винесе, сам пострадає і яйця позбирає (всякі).

Пов’язане зображення

Так шо шо, бачиш, Батя, вони реально стараються! Шли путьовки в Ростов нарешті.

 

Яна Федюра, «Вголос»

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram