Фактично президент Ізраїлю Реувен Рівлін заявив, що багато пособників злочинів проти євреїв були українцями і серед них особливо виділялися члени ОУН.
Водночас в українському суспільстві, на відміну від державної верхівки, одразу ж такі заяви викликали шквал емоцій:
Директор Українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович написав: «На жаль, президент Ізраїлю у своєму виступі в українському парламенті повторив радянський міф про участь ОУН в Голокості. Вшанування жертв Бабиного Яру було б більш щирим без використання міфів тих, хто стирали пам'ять про них» А ще історик додав, що правильніше є те, що були члени ОУН, які також були праведниками народів світу. Одна з таких "іскор" - Олена Вітер, монахиня і член ОУН, яка першою з українців отримала звання Праведника народів світу (люди. якы допомагали рятувати євреїв під час Голокосту,- ред.)
Український націоналіст, лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок також заявив: «Не національна влада – це коли група бариг і олігархів, прикриваючись патріотичними гаслами, заводить у парламент свої політпроекти, а, дорвавшись до корита, відверто плює на національні почуття корінної нації. Це коли «адвокат України в Європі» Польща, користуючись безхребетністю і колінопоклонством влади в Україні, ловить момент і ухвалює принизливе рішення проти українців. Це коли влада толерує поведінку глави Нацполіції грузинки Деканоїдзе, яка показово не розмовляє державною мовою, більше того – дозволяє собі наказувати українцям не бути націоналістами. Це коли Президент Ізраїлю в присутності найвищого керівництва держави отримує головну трибуну країни для того, щоби під овації служок олігархів принизити українців, звинувативши нас у геноциді.
Українці, годі терпіти приниження на своїй землі! Нас поважатимуть тільки тоді, коли самі себе будемо поважати. Геть неукраїнську владу пристосуванців і бариг! Геть владу, яка не здатна проявити національну гідність і гордість, захистити національні інтереси!
Україні – владу, яка зможе постояти за своїх!».
Голова правління Майдану закордонних справ Богдан Яременко наголошує: «Ізраїль - це країна достойна поваги. В Ізраїлю є чому повчитися.
Єдине, чому Ізраїль не повинен учити Україну, тим більше в стінах українського парламенту, це моральності і тому, яких героїв нам поважати та обирати. Ну, і щодо ізраїльської підтримки Україні. Для того, щоб уникнути необхідності висловити свою позицію щодо підтримки територіальної цілісності України під час голосування відомої резолюції ГА ООН щодо анексії Криму в березні 2014 року, Ізраїль не взяв участі в голосуванні».
А колишній співробітник Українського Інституту національної пам’яті Павло Подобєд навіть вирішив провести аналогію: « Уявляєте собі... Президент України відвідує Ізраїль та на запрошення ізраїльтян виступає у Кнесеті: «У 1920-1930-х роках на території України було знищено понад 3 млн українців. Багато посібників злочину були євреями. І серед них особливо виділялися євреї-чекісти, а згодом євреї-гепеушники, які знущалися над українськими військовими: полоненими козаками та старшинами Армії УНР, учасниками визвольного руху. Євреї вбивали українських військовоcлужбовців і в багатьох випадках катували навіть жінок і підлітків, які підтримували українську регулярну армію. Вірно і те, що був сотник Армії УНР Сьома Якерсон, Жидівський курінь УГА, медики-євреї в УПА — ті лічені іскри, які яскраво горіли в період темних сутінків людства. Однак більшість євреїв мовчали. Я привіз розсекречені документи ГПУ СРСР - це бухгалтерія смерті. З цих документів ми дізнаємось, що станом на 1922 р. в керівництві ГПУ УСРР працювало 103 євреї, у той час як українців - 39. Однак відносини між українським і єврейським народами сьогодні спрямовані в майбутнє, але ми не можемо допустити, щоб історія як з її страшними, так і з її хорошими подіями забулася».
Якою б мала бути належна реакція української влади на таку заяву, «Вголос» опитав також відомих експертів:
Директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін:
«По-перше, такі заяви – це відкрите втручання вищої посадової особи держави Ізраїль у внутрішні справи України, по-друге - це зроблено у нашому найвищому законодавчому органі – і це безпрецедентно. Це настільки зухвало, настільки принизливо для нас, нашої нації, українського народу. Це сором. Усім патріотам просто треба було встати і вийти.
А загалом для українців – це ще одне свідчення, що не можуть чужинці керувати українською нацією. Не повинні вальцмани, гройсмани керувати Україною, такого немає в жодній країні, усюди відстоюють інтереси титульних націй. Організація Українських Націоналістів – це був світоч української нації, джерело кришталевої води, яка змогла зберегти ідентичність всієї української держави. І сьогодні на таку страшну заяву повинна відреагувати ВРУ своєю постановою. Де реакція Парубія, Клімкіна? Адже має бути також нота протесту. Окрім того, можна розглянути варіант введення візового режиму з Ізраїлем. І заявити, що був геноцид українського народу і ми вимагаємо, щоб Ізраїль визнав це. Якщо він не визнає Геноциду, то краще нам робити панахиди за загиблими українцями, бо у нас своїх трагедій вистачає. Нас образили, тому має бути публічне вибачення президента, якщо ні – тоді аж до розриву дипломатичних відносин».
Правозахисник та дисидент, Герой України Степан Хмара:
«Реакція на такі заяви повинна бути негайна. Це образа кожного українця. Я не знаю, хто готував президенту Ізраїлю цю промову, але це повна брехня, яка просто зневажає українців. Якраз ОУН робила все для того, щоб врятувати євреїв – і це відомі факти. Багато євреїв брали участь у визвольних змаганнях, українські націоналісти сприяли переховуванню євреїв. Має бути справедлива, але рішуча реакція з боку влади, тому що це повторення всіх цих брехливих, наклепницьких стереотипів. Не впевнений, щоправда, чи буде ця реакція, знаючи нашу владу і яка вона замотеличена, але вона мала б бути».
Директор центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Сиротюк:
«Все починається зсередини країни. Жодна країна-сусід, яка хоче мати доброзичливі відносини з Україною, не дозволила б собі якихось некоректних висловлювань щодо історичного минулого української держави чи нації, чи окремих її організацій, чи лідерів. Якби наше державне керівництво демонструвало, що це неприйнятно ретранслювати якось нашу історію, поширювати якісь вигадки і таким чином ображати нашу честь і гідність, особливо в умовах війни, все було б інакше. На жаль, нинішнє наше керівництво займає абсолютно беззубу позицію в цьому плані. Ми бачили, як десятиліттями Росія поширювала подібні міфи і попередні уряди це замовчували. Ми бачили, як незаконно було знято звання Героїв України з Романа Шухевича і Степана Бандери. Нинішній президент міг би просто активніше говорити правду про наше історичне минуле і стати на його захист. Для цього потрібно надати відповідний державний статус воякам ОУН-УПА, для цього потрібно реабілітувати людей, які зі зброєю в руках захищали незалежність України. І для цього потрібно працювати наполегливо і спокійно на кожному кроці, використовуючи історичні аргументи, перекреслювати міфи, доводити нашу історичну правду. Адже це не правда, що в Бабиному Яру націоналісти були причетні до розстрілів, адже якраз багато українців були розстріляні німцями і радянською владою. Тому вислів ізраїльського президента є виявом повної неправди і неповаги до борців за незалежність України.
Спостерігаючи за тим, як українська влада байдуже ставиться до української історії, мови, традиції, закордонні держави фактично підігрують нашій владі. Перед тим поляки зробили заяву про геноцид - жодної адекватної реакції з боку українського керівництва не було. Тепер президент Ізраїлю це зробив і тут важливо, щоб українська влада захищала українську націю і народ, як джерело влади, або народ повинен думати, чи ця влада відповідає його запитам. Тому що жоден президент світу не посмів би ніколи приїхати до Києва і сказати будь-що зневажливе і неправдиве щодо української нації, якщо б він знав, що буде адекватна, тверда відповідь української держави. Якби Україна наполегливо вимагала визнати Голодомор геноцидом, тому що ми визнаємо Голокост, як трагедію єврейської нації, президент Ізраїлю такого б собі не дозволив. Українська ж держава не говорить про те, що дуже багато тих, хто чинив Голодомор, був представником єврейської національності. Українська держава цього не підносить і не вимагає елементарних речей, за 2,5 роки після революції гідності ми не домоглися, щоб Голодомор визнали країни, які нас збираються мирити – Німеччина, Франція. Тому все криється в українській владі, як вона ставиться до свого народу – це і є сигнал до міжнародного товариства. Тому є багато запитань безпосередньо до нашої влади, адже потрібна чітка дипломатична робота і попередження про те, що не можна маніпулювати над нашим історичним минулим, бо це не призведе, як мінімум, до покращення наших добросусідських відносин.
Олена Янковська, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ