Біг із перешкодами
Колись, в 1990-х, у нашому районі проводилися змагання з бігу серед школярів. Бігти до фінішу треба було три кілометри через глухий ліс, в якому старші місцеві учасники змагання доступно пояснювали неписані правила тим, хто ще не зрозумів, хто тут повинен прибігти першим. А першим мав прибігти стокілограмовий місцевий бугай, який володів найпереконливішим ударом в сонячне сплетіння – ззовні синяків не залишалося, але бігти конкурентові вже не хотілося.
Так само наперед розподілялися друге і третє місця, які належали тим, хто був сильнішим, більшим і товстішим, а не тим, хто вмів швидко бігати. Монополію на лідерство тримали місцеві хулігани, мажори та діти районних тренерів, тож приїжджим з сіл та містечок учасникам змагань було неможливо добитися справедливості. Саме таким, як ті районні змагання з бігу у лісі, сьогодні є український бізнес, зокрема авіаційні перевезення.
Чому гавкає «МАУ»?
Після нещодавньої епопеї з ірландським лоукостером Ryanair, в якого квитки до європейських країн коштують 20-30 євро, виникла реальна загроза позиціям авіаційного монополіста «Міжнародні авіалінії України», яка належить олігарху Ігорю Коломойському і роками продає українцям авіаквитки в десять, а то й у двадцять разів дорожче – за 300-500 доларів. Як тільки українці отримали шанс звільнитися від авіаційного кріпацтва Коломойського, ірландському лоукостеру почали вставляти палиці в колеса: розривати контракт з аеропортами, замовляти в пресі чорнушні матеріали про першу в Європі рейтингову авіакомпанію. Появу нового конкурента на ринку вітчизняний олігарх сприйняв не як стимул до поліпшення та здешевлення послуг своєї компанії, а як початок війни на знищення конкурента. Традиційно в розумінні бізнесу 1990-их, конкурент – це той, кого треба закопати в лісі чи закатати в бетон, а не гратися з ним у змагання якості послуг.
Однак, коли через втручання уряду виникла реальна загроза входження Ryanair на український ринок, олігарх використав надійний український засіб боротьби з конкурентами – суди. Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» подала кілька позовів, у яких вимагає скасувати контракт Ryanair з аеропортом Львова, від міністерства інфраструктури – компенсувати втрати 20,5 млн грн з початку продажу лоукостером дешевих квитків на жовтень і заборонити міністерству інфраструктури сприяти Ryanair. Адже через «можливий захід «Ryanair» в Україну «компанія МАУ була змушена знизити ціни і завдала собі збитків».
Тобто українські платники податків, на думку Коломойського, повинні заплатити йому за те, що він був змушений знизити грабіжницькі ціни авіаквитків, яких немає в інших країнах. «Міжнародні авіалінії України» використовують всі можливості, щоб заблокувати вихід лоу-костів в країну і не дати можливості українцям літати в десятки разів дешевше по Європі і світі, не дозволити збільшити потік туристів в Україну. Навіть Міністр інфраструктури України звинуватив компанію Коломойського у нечесній конкуренції та блокуванні заходу лоукостів в Україну: «наші олігархи нежиттєздатні в ринкових умовах і бояться будь-яких навіть натяків на вільну конкуренцію», – зазначив В. Омелян.
Саме такі олігархи та їхні компанії, які згинуть немов роса на сонці після появи реальної конкуренції, і заважають нашій країні стати успішною. Ніколи в країні не з'явиться успішна, інноваційна сучасна корпорація світового рівня, якщо немає елементарної рівності учасників гри. Рівність – це, насамперед, конкуренція, яка дозволяє споживачам вибрати краще і дешевше, а не те, що нав'язує монополіст, який завдяки хабарам у судах чи родинним зв'язкам з владою усунув конкурентів. Без вільної рівної конкуренції українці ніколи не матимуть якісних і дешевших товарів та послуг.
Товстуни на футбольному полі
Прихід в Україну успішних та сучасних світових корпорацій означатиме банкрутство для практично всієї української еліти – найбагатших олігархів, мільярдерів та підприємців-феодалів. Як свідчить практика, всі українські олігархи розбагатіли не завдяки особливим здібностям чи розуму, а лише завдяки протекції влади, яка надавала їм пільги на енергоносії та сировину, зменшувала ціни на транспортні перевезення, знижувала податки, списувала борги, дотувала виробництво і законодавчим регулюванням усувала конкурентів, створюючи їм нестерпні умови для бізнесу. Цей процес почався в роки президентства Л. Кучми та відбувався за принципом: «друзям – все, ворогам – закон».
Українські еліти та олігархи на міжнародній арені нагадують футбольну команду на чемпіонаті світу, склад якої сформований не за принципом спортивного професіоналізму, а завдяки хабарам та родинним зв'язкам. Їм не треба вміти грати футбол, займатися спортом чи навіть зганяти об'ємне черево – вони володарі монополії на перемогу. Вдома така команда може вигравати завдяки підкупу суддів чи погрозам конкурентам, але на світовому чемпіонаті цю команду рознесуть вщент професійні світові гравці, які потрапили на вершину завдяки прискіпливому відбору кращих з кращих.
В Україні ж найбагатший олігарх Рінат Ахметов розбагатів завдяки сприянню держави розквіту його фінансової імперії, яка одержувала практично монопольні права у сфері держзакупівель, у придбанні енергетичних підприємств, зокрема, обленерго, та жорстко притримувала конкуруючі компанії анулюванням ліцензій, виданням бюрократичних обмежень, суддівських постанов, перевірок прокуратури, порушенням кримінальних справ тощо. Таким же чином розбагатів і Дмитро Фірташ, якому не бачити б своїх мільярдів, якби саме його компанія «РосУкрЕнерго» не одержала дозвіл влади на посередництво у мільярдних газових оборудках. Так само наживали свої надприбутки і Віктор Пінчук (зять Кучми), і 27 річний Сергій Курченко, фактором збагачення якого стала дружба із сім'єю Януковича.
На світовій арені, де міжнародні економічні еліти на рівних умовах конкурують одні з одними, збагачуючи свої країни та народи, українські олігархи пасли б задніх і дуже швидко б зазнали банкрутства, оскільки ніколи не працювали в умовах чесної конкурентної боротьби і чесного законодавства, без підтримки політичної влади. Адже навіть на батьківщині вони не вирізняються високоінтелектуальними здібностями. Ті, хто був сильнішим за них, – стали їхніми охоронцями, хто був розумнішим, – стали їхніми бухгалтерами та діловодами, а їхні партнери й колеги з чиновницьких кабінетів і парламентських трибун дбали, щоб їхнім фінансовим імперіям нічого не загрожувало.
Владі, яка отримує щедрі подяки та побори за збереження законодавчої монополії олігархів, така ситуація може бути вигідною, а тим часом країна стрімко котиться в прірву відсталості. В той час, як світові автомобільні компанії конкурують у якості та розробляють електрокари й летючі автомобілі, українські автовиробники забезпечили прийняття закону про багатократні митні побори з закордонних автомобільних конкурентів. Таким чином, під патріотичними гаслами «підтримки вітчизняного автопрому», українські автокорпорації не мають потреби вдосконалювати свою продукцію – поки у них є влада, вони створять такі умови, що українці купуватимуть в них навіть відра на колесах, не маючи змоги купити якісне іноземне авто в конкурентів. Подібна ситуація панує і в інших галузях економіки – поки в Україні вони перебувають в руках олігархів-монополістів, ми перетворюємося на країну вже навіть не третього, а четвертого світу.
Тітушки на аеродромі
Навіть якщо успішна міжнародна компанія, така як Ryanair, прийде в Україну, її діяльність заблокують судовими позовами, скаргами і постановами, очорнять ділову репутацію в олігархічних, але «всеукраїнських» газетах і телеканалах. А судитися в українських судах, як відомо, можна роками. Навіть якщо іноземна авіаційна компанія почне польоти з українських аеропортів, то що заважає, наприклад, сотні тітушок, озброєних битами, травматами та постановами судів, здійснити рейдерське захоплення літака чи власності Ryanair? Нехай доведуть, що це їхній літак!
Скільки рейдерів без жодних для себе наслідків на декілька років успішно паралізували бізнес конкурентів? Хто гарантує, що «спортсмени» та крикливі пенсіонерки з плакатами під виглядом «занепокоєних місцевих жителів, яким Ryanair порушує спокій та екологію», не паралізують роботу найпопулярнішого в Європі лоукостера? А через вісім років судової тяганини іноземному конкурентові уже й доводити щось буде запізно.
Саме тому на Заході розвиваються та завойовують світові ринки Apple, Microsoft, Google, General Motors та Tesla, а в Україні ж розвивається лише Roshen та МАУ. Саме такі вітчизняні корпорації є головними винуватцями теперішнього рівня життя українців.
Валерій Майданюк, політолог, спеціально для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ