Минулі вихідні запам’яталися прикарпатцям закінченням морозів та завершальним політичним структуруванням, яке на регіональному рівні нагадувало класичну “битву греків за водокачку” - пафосні, але нікому не потрібні події.
Структурування в регіоні вилилось у помпезні обласні конференції з висунення тих, кому вистачає наглості називатись лідером регіонального масштабу. І до того тяжко було назвати принципову різницю між регіональним КУНом і РУХом чи ХДС-ом та Демсоюзом, а після оголошення нової ролі цих та інших політичних сил пересічний виборець заплутався остаточно.
Як же розібратись? Регіональні політичні структури можна поділити на 3 групи:
1. Ідеологічно багаті – НРУ, НСНУ, БЮТ, УНП, КУН, НП. Ідеологія в цих структурах давно персоніфікована, але вона дає можливість практично безкоштовно залучати мінімально необхідний людський ресурс на будь-яку кампанію. Одних це розслабило і вони роками практично нічого не роблять в області, постійно залишаючись в політичних розкладах, інші на цьому заробляють гроші, торгуючи місцями, підтримкою, посадами і т.п. Деякі пробують перебудовуватись, але тільки вибори покажуть наскільки ці спроби будуть вдалими.
2. Багаті – “Не так!”(СДПУ(о), РПУ), Партія регіонів. В регіоні цим структурам ніколи нічого не світило і не скоро засвітить, тому для того, щоб просто бути, їм треба бути багатими, інакше – їх не буде взагалі. Колись партійні боси цих структур усвідомлять, що утримання регіональних контор в безнадійному регіоні не приносить дивідендів і ми просто забудемо, що такі колись були.
3. Інші – ще сотня організацій, існування яких супроводжується записом в управлінні юстиції і десятком наближених до партійної печатки людей. Хоча, пропорційна система дає шанс і таким маргіналам обміняти свій підпис та печатку на 1-2 прохідні місця в якусь раду за спиною потужнішого блоку.
Як наслідок, місцевий політ-бомонд бавиться собі цяцянками, які незрозумілі для мільйона обласних виборців. Ці виборці через відсутність в будь-якої політичної сили вартних тверезих пропозицій з розвитку регіону, 26 березня прийдуть на дільниці вибирати не між програмами, не між шляхами, а між Ткачем, Вишиванюком, Бахматюком, Шлемком, Гірником і т.д., не беручи до уваги тих, хто йтиме слідом за цими лідерами. Буде весело.
ІА "Вголос": НОВИНИ