А як інакше можна оцінити абсолютно протилежні заяви Турчинова і Порошенка щодо їхнього бачення завершення в Україні АТО? Глава РНБО Олександра Турчинов висловився кардинально: потрібно завершити АТО і розпочати цілком новий формат захисту країни, у тому числі - ввести військовий стан. Порошенко ж за деякий час заявив наступне: у нас немає альтернативи Мінську й мирний план він скасовувати не буде.
Власне, ця суперечка, вважають експерти, є першим свідченням дуже імовірного великого конфлікту між двома «титанами»: Турчиновим і Порошенко. Далі він лише загострюватиметься і зовсім скоро ми побачимо його наслідки.
Свої версії подальшого розвитку подій «Вголосу» розповіли військовий експерт Олег Жданов, директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін та політичний аналітик Ярослав Макітра.
Чому, на вашу думку, Турчинов розпочав пряме зіткнення із Порошенком. Задля чого і що про це свідчить?
Ярослав Макітра:
Конфлікт між Турчиновим і Порошенком є неминучим. Але його загострення ми побачимо дещо згодом. Думаю, що жорстока війна на виживання почнеться десь восени або на початку наступного року.
А те, за чим ми зараз спостерігаємо, можна назвати лише непорозумінням, яке відбувається у середині їхньої конфігурації. На даному етапі БПП і Народний Фронт є взаємозалежними. Їм доводиться зараз ще триматися цього союзу. Проте обидві сторони чудово розуміють, що рано чи пізно ця влада піде. Тому вже зараз кожен намагається самостійно будувати своє політичне майбутнє, але разом із тим у взаємопоборенні межі вони ще не переходять. Зараз Порошенко і Турчинов ставлять на різні речі: глава РНБО – на тематику війни, АТО, патріотизму, а президент – на міжнародні теми.
Олег Соскін:
А я вважаю, що ці події інакше, як прямим зіткненням, і не назвеш. Свідченням початку надзвичайно серйозного конфлікту є, власне, нещодавня заява секретаря РНБО Олександра Турчинова про те, що потрібно нарешті завершити АТО і розпочати новий формат захисту країни. Це ж кардинально суперечить політиці президента й понижує його рейтинги.
Йде на конфлікт Турчинов абсолютно усвідомлено. І я поясню - чому. У Турчинова, як у владної персони, дуже слабкі позиції. Він усього-навсього лише секретар РНБО. Відповідно, дуже серйозно залежить від Порошенка. А таких секретарів у різних президентів було безліч. І використати та звільнити їх дуже просто.
От, наприклад, як свого часу президент Кучма використав тодішнього очільника РНБО Євгена Марчука. А ситуація і домовленості тоді були дуже схожі: Кучма вмовив Марчука підтримати його на виборах і не вступати із ним у пряму конфронтацію. Натомість він дав йому певні гарантії й призначив на посаду секретаря РНБО. А потім усунув. І Марчук більше не піднявся.
Порошенко постійно використовує схеми, які працювали у Кучми та Януковича. І от зараз підходить момент, коли він хоче усунути нинішнього главу РНБО. Це логічно: адже Турчинов набирає вагу, він має вплив на Народний фронт і на частину БПП. Турчинов також має дуже тісні зв’язки з Тимошенко. І у будь-який момент може відновити з нею ситуативне партнерство.
У цій ситуації Турчинов зробив дуже правильно: це хід на випередження. Тобто, щоб його не усунули, він розпочав «спецоперацію» з величезними наслідками. Тому ми й спостерігаємо початок надзвичайно серйозного конфлікту.
Тобто заяву щодо переформатування АТО Турчинов зробив винятково задля самозбереження?
Олег Соскін:
Це одна із причин. Скажімо, це його завдання мінімум. Я розглядаю ще більш глобальний варіант: ці заяви дали старт компанії щодо усунення Порошенка з поста президента України. Ця тема якраз може об’єднати його і з Юлією Тимошенко, і з іншими фігурантами, які боротимуться за цей пост.
Тому невдовзі Турчинов зробить ще не одну заяву, яка суперечитиме офіційній позиції президента й водночас серйозно впливатиме на рейтинги останнього. Звісно, у бік зниження.
Олег Жданов:
Та сама можливість - залишитись у вищому ешелоні влади України - є величезною преференцією для сучасного українського політика. А коли їм «світить» можливість наростити свої впливи чи зайняти більш серйозну посаду, вони узагалі готові на все. Я веду до того, що у даному випадку я не виключаю навіть такого, на перший погляд, неймовірного сценарій: Турчинов прагне дочасних виборів. Насамперед -президентських.
Своїм рейтингом він підтримає когось із кандидатів у другому турі президентських виборів. Це може бути навіть Юлія Тимошенко. А чому ні? Вони горшки не били. Він просто разом з Аваковим вийшов з «Батьківщини» і перейшов до Яценюка. Згодом він дистанціювався і від Народного Фронту. Кілька років він уже позиціонує себе як самостійного політика, доволі сильного й різкого. Арсен Аваков також виставляє себе «дієвим міністром», який зробив нібито «єдину дієву реформу» у країні – реформу МВС.
У цей контекст якраз добре лягає заява про переформатування АТО. Нею він підтримав свій ореол «кривавого пастора», набрав ваги, рейтингу. Навіть якщо Порошенко перехопить ініціативу, Турчинов завжди може сказати: «Це я зробив. Бо я про це сказав першим і змусив владу завершити АТО».
Які преференції у такому випадку міг би отримати Турчинов?
Олег Жданов:
Президентом Турчинов не стане точно: він навіть себе не виставлятиме як кандидата. А от головою Верховної Ради чи прем'єр-міністром – запросто. Ці посади йому може забезпечити чи Тимошенко, чи будь-який інший кандидат, котрий виграє дочасні вибори президента.
До слова, спікером ВР Турчинов був далеко не найгіршим. Особливо, якщо порівнювати його з Гройсманом чи Парубієм.
У який спосіб розвиватиметься цей конфлікт далі: які сценарії можливі?
Олег Жданов:
Загалом можна говорити про два ймовірні сценарії: силовий варіант і дочасні вибори. Втім, я не думаю, що буде якесь збройне протистояння. Адже у такому випадку Україна має усі шанси розвалитись на окремі князівства, які поділять між собою різні держави. Тому цей ризик усі розуміють. Окрім того, народ настільки втомився, що зараз він на барикади не піде.
Хоча, якщо аналізувати арсенал, яким на даний момент володіє кожен з учасників конфлікту, то я б сказав, що перевага якраз на боці глави РНБО. Адже МВС і Національна гвардія у стовідсотковому підпорядкуванні Авакова, який фактично на боці Турчинова.
Ресурс Порошенка: прокуратура, СБУ, ну, і ще судова система буде на його боці. І це все, що у нього є. Щодо ЗСУ, які підпорядковуються президенту, то я не впевнений, що у випадку якогось силового протистояння, вони стануть на його бік. Здатність ЗСУ йти в бій проти своїх є дуже низькою. Начальник Генштабу, звичайно, клянеться президентові, що може забезпечити як мінімум три мобільні бригади для захисту Києва у випадку необхідності. Але така ймовірність близька до нуля.
Олег Соскін:
У цьому протистоянні у виграшній ситуації знаходиться однозначно Турчинов. Він грає на випередження і робить це системно. Турчинов однозначно уже переговорив з «Народним Фронтом», із частиною франкції БПП, я думаю, і «Батьківщина» буде на його боці, а також «Самопоміч» і частина позафракційних депутатів. З ними певних домовленостей уже досягнуто. Вагається тільки Ляшко.
Тому, на мою думку, політичне врегулювання цього конфлікту є цілком ймовірним. Почнеться усе із того, що депутати почнуть масово вставати й говорити, що коаліції нема, що Верховна Рада нелегітимна, що потрібно розпускати владу. А суспільство це підтримає «на ура». І за підтримки населення відбудеться розпуск ВР. А далі усе просто: піде ланцюжок дострокових виборів в Україні: парламентських, президентських і місцевих рад.
Ярослав Макітра:
Силовий блок і політичні нюанси, звісно, це важливо, але не треба забувати і про фінансово-економічні ресурси. Зараз ситуація така, що фінанси зосереджені у групи Порошенка. А гроші є дуже важливим фактором впливу у кожній конфліктній ситуації.
Ми, до слова, ще забули про НАБУ. Я не зачисляю цю структуру ні туди, ні сюди. Це сьогодні більш-менш незалежний орган, який собі працює за окремим планом. Вони «чистять» усі політичні сили.
Тож паритет сил у Порошенка та Турчинові приблизно однаковий: 50 на 50.
А чим може відповісти Порошенко?
Олег Соскін:
Поки нічим. Просто Порошенко з компанією поводять себе дуже розгублено. Вони не знають, що з усім цим робити.
Але, думаю, що він спробує максимально відтягнути вибори у часі. Також він зробить усе для того, щоб дочасні президентські і парламентські вибори відбулись одночасно: щоб увага не концентрувалась на одній точці. За цей час він спробує мобілізувати сили. Щоб у випадку програшу президентських виборів взяти якомога більше на парламентських перегонах й мати бодай найбільшу фракцію у парламенті. Зрештою, це той максимум, на який він може зараз розраховувати.
Антоніна Курилишин, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ