[media=133941,133942,133943,133944,133945,133946,133947]
Що спричинило таке потужне затоплення Львова, чи можна було цього уникнути, що зробити, аби такого не ставалося надалі, і як отримати відшкодування людям, майно яких постраждало? Про це - у розмові з експертами.
Юрій Ситник, політичний оглядач:
Перший момент: у час, коли Львів затопило, Андрій Іванович, як звично для нього, перебував далеко за межами міста – на Сході держави. Туди він поїхав не як мер міста, а як політик, який назбирує собі голоси на президентські вибори. Оце у принципі не коректно: ігнорувати потреби людей, які обрали тебе очільником міста, натомість їздити країною і піаритися як президент.
«Пелчинський став – це проект великої калюжі зі сміттям посеред Львова»
Другий момент: пізно ввечері, коли вода вже зійшла, коли всі все побачили і відчули – він пише допис в «Фейсбуці», ще й абсолютно не в тему: каже, що «проект Пелчинського ставу - це абсолютно не забавка, це можливе вирішення давньої інфраструктурної проблеми цієї частини міста». Я перепрошую, якої частини міста (затопило ж різні райони Львова) і які проблеми? Він хоче став зробити, щоб туди стікала дощова вода? Ви уявіть, що там буде – величезна калюжа зі сміттям. То це вирішення проблеми?
Жителі вулиці Сахарова, яка постраждала чи не найбільше, коментували у Фейсбуці, що ті місця затоплювало здавна. То, може, треба було робити щось ще тоді? Чистити, відстійники якісь облаштувати? Звісно, що міській владі байдуже на це. Вони натомість дозволили інтенсивну забудову цієї території. Відповідно, якщо раніше грунт затримував воду, тепер вона почала активно стікати водостоками по нових будівлях. І це теж треба було враховувати. Зрозуміло ж: якщо ми забудовуємо район - іде шалене навантаження на всі інженерні мережі, зокрема на ливневу каналізацію. Окрема тема, що всі ці багатоповерхівки апріорі незаконні, бо щільність забудови значно перевищена і порушені норми облаштування інфраструктури.
«Садовий вже у хмарах, в боротьбі за президентську булаву, уявляє, як буде дерибанити бюджет держави, а не міста»
Третій момент: може, після цього потопу, Садовий повернувся до Львова вирішувати міські проблеми? Де там – поїхав далі піаритися по Донбасу. Тільки от у «Фейсбуці» розповів, як у нас все прекрасно. І то характерний для нього допис. Проблеми Львова пану Садовому вже давно далеко і глибоко. Він вже у хмарах, в боротьбі за президентську булаву, уявляє, як буде дерибанити бюджет держави, а не міста.
Андрій Іванович чудово розуміє, що інфраструктурні проблеми, які він створив у місті своєю хаотичною незаконною забудовою вже зовсім скоро почнуть даватися взнаки. Тому зараз він намагається використати ресурс міста по максимуму, аби прокласти собі доріжку у президенти. От і все.
Колись мені донеччани переповідали слова Януковича, який заявив: Львів буде містом бариг і повій. Так от тепер Андрій Іванович втілює в життя заповіти Віктора Федоровича. Його стараннями Львів став великою забігайлівкою і притоном. Сьогодні люди приїжджають сюди у пошуках випивки і недорогих подружок, але аж ніяк не по культуру. Натомість для самих львів‘ян забудоване місто з відсутністю інфраструктури стало вкрай некомфортним.
Святослав Товстига, голова Громадської ради при управлінні транспорту ЛМР:
Причин нещодавнього затоплення Львова є досить багато. По-перше: клімат змінюється, інтенсивність опадів збільшується, а стара каналізаційна система міста не здатна цього опрацювати.
Друге. Дощоприймачі у Львові забиті протягом останніх кількох місяців щонайменше. Наведу приклад. На вулиці Опришківській (серпантин на Високий замок) перпендикулярно по всій площині дороги проходить дощоприймач. Так от, за останні чотири місяці, скільки я там ходжу, я жодного разу не бачив, щоб він був очищений від піску і сміття.
Разом з тим, дощоприймачі у місті забиті через те, що на вулицях встановлено дуже мало сміттєвих контейнерів (звісно, це не стосується центральної туристичної частини міста, де все наближено до європейських стандартів).
Ще одна причина – нові будівельні майданчики, які порушують гідравлічну рівновагу і генерують багато сміття. Разом з тим, транспорт, який виїжджає із буд майданчиків, не миють, відповідно, бруд потрапляє на прилеглі вулиці і забиває дощові колектори.
«Львів почали перетворювати на місто кам’яних джунглів»
Також Львів затопило і через суттєве зменшення кількості зелених насаджень Більшість простору заасфальтували, заклали бруківкою, віддали під дороги, багатоповерхівки і парковки. Протягом останніх двох років Львів забудовували так активно, як, напевно, ніколи раніше в його історії. Можливо, це добрий знак для бізнесу, який сприйме цю тотальну забудову як нормальний «клімат» для розвитку. Але для населення ця забудова нічого доброго не несе. Погодивши зведення нових будинків, міська влада фактично підписала вирок Львову і почала перетворювати його на місто кам’яних джунглів.
«У вдвічі меншому від Кракова Львові живе вдвічі більша кількість людей»
От візьміть для порівняння площу і густину населення Львова та Кракова. У Львові густина населення 3993 осіб/км² при площі 182,01 км², а в Кракові – 2331 осіб/км² при 326,85 кв/км. Як бачимо, у вдвічі меншому за площею Львові живе майже вдвічі більша кількість людей, ніж у Кракові. Ми уже дуже густозаселене місто. А без смітників, за бездіяльності комунальних служб, через неконтрольовану забудову, скорочення зелених насаджень, із запуском нових житлових кварталів – ситуація тільки погіршуватиметься.
Виходом в цій ситуації може бути будівництво окремої системи водовідведення для дощової води, яка потраплятиме в технічні стави/озера. А також розширення меж Львова для можливості забудови навколишніх сіл.
Щодо юридичної складової, то в цій ситуації пощастило водіям, які мають повне страхування на авто, або ж тим, хто під час потопу залишив свій транспортний засіб на платних парковках біля торгівельних центрів. Ці автовласники зможуть вимагати компенсації за пошкоджене майно.
Андрій Холявка, екс-депутат Львівської облради:
Ще з австрійських часів каналізаційною системою Львова ніхто не займався, а вона ж не вічна. «Розумні квартали», «смарт-сіті», велосипедні доріжки та інші піарні речі теперішньої міської влади – це, звичайно, дуже добре. Але без належної каналізаційної системи місто опиняється на межі прірви. Звісно, що міська влада чистити її не збирається, бо попіаритися на цьому не вийде. І «долю» на цьому наварити так само не вийде. Натомість влада погоджує швидку і хаотичну забудову, часто – на місці зелених насаджень. Бо тут уже і піар, і прибутки. Так, страждає громада…ну то й що?
Зараз група піарників Садового намагається приховати його бездіяльність. Вони показують фото сторічної давності і намагаються заявити, що ті території затоплювало здавна, отже з тим нічого не можна зробити. Вони вказують на вулицю Глибоку і Сахарова, на яких, мовляв, стояла вода. Можливо. Але зверніть увагу: на Привокзальній такого не було ніколи!
«Садовий вчить Україну як жити, а в той час вдома робиться армагедон»
В нас у Львові вже нова традиція сформувалася: щойно у місті якісь проблеми – керівництво перебуває за межами Львова і вчить людей жити. А в той час вдома робиться армагедон. Суть політики цієї міської влади – це накласти руку на прибуткове, а все, що потребує витрат, перекласти на громаду. Не здивуюся, якщо незабаром у пана мера займуться тим, що перекладуть на мешканців прибирання міста і чищення каналізацій. Потім перекладуть на містян і решту своєї роботи. Єдине, що залишиться навічно – уп’ятеро роздута служба піарників.
Сергій Войченко, адвокат:
Відшкодування шкоди у нас визначено главою 82 Цивільного кодексу. Постраждалим раджу детально ознайомитись з нею і звернутися до адвоката. Майнову шкоду можна відшкодувати за наслідками дій або бездіяльності певної особи. Постраждалі можуть вимагати відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди.
Люди, майно яких постраждало, мусили викликати поліцію і зафіксувати, що їхній автомобіль чи приміщення пошкоджені (для авто також потрібно зафіксувати місце розташування). Також потрібна фото- та відеофіксація і покази свідків.
Наступне: хто повинен відповідати? Тут уже адвокати муситимуть подати спеціальні запити, аби з’ясувати, хто відповідальний за ту чи іншу систему зливу води (це може бути якесь комунальне підприємство, автодор чи водоканал).
Після того потрібно з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки. Зрозуміло: якщо стався потоп, це означає, що служба, яка відповідає за водостоки, належно не виконує своїх обов’язків. Тому адвокатові необхідно отримати інформацію про статут цієї організації, дізнатися, за що вони відповідають.
Далі ви проводите експертизу відновлюваного ремонту вашого майна, а тоді готуєте позов до відповідальної особи, де зазначаєте вартість цього ремонту.
Процедура досить складна. Комунальні служби заявлятимуть про форс-мажорні обставини, аби уникнути відповідальності. Можливо, постане питання про проведення будівельної експертизи. Але досить легко можна з’ясувати, чому на інших вулицях потопу не було, а саме на цій стався. Також можна дізнатися пропускну здатність грунту, можна дізнатися, чи були раніше потопи на цій ділянці. Отже домогтися відшкодування цілком реально.
Яна Федюра, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ