Чому правоохоронці тільки зараз взялися розслідувати так звані корупційні схеми фірм братів Дубневичів? Які це матиме наслідки для головних фігурантів цих справ? Про це «Вголос» запитав у директора недержавної фундації Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна, політолога, директора соціологічної служби «Український барометр» Віктора Небоженка, директора центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрія Сиротюка, а також політологів Валерія Майданюка та Дмитра Посипанка.

Про «схеми братів Дубневичів» на «Укрзалізниці» говорять уже не перший рік, але тільки зараз правоохоронці розпочали активні дії з їхніх розслідувань. Чому?

Юрій Сиротюк:

Режим Порошенка створює жорсткі умови для боротьби з опозицією, як це робив Янукович. А тому, з одного боку, влада чинить тиск на бізнес опозиціонерів, а з іншого боку –  це врівноважується обшуками у «своїх». Це все створюється для «картинки», мовляв, усі рівні перед законом. Ще один аспект: у політиці є принцип «бий своїх, щоб чужі боялись».

Крім того, Блок Петра Порошенка не є монолітним, за характером ця партія – це феодальне утворення. У її складі є феодали, багаті люди, які тимчасово, заради захисту своїх інтересів, стали на бік президента. Раніше вони були на боці Януковича, Кучми чи ще когось. В Україні політика – це метод захисту не завжди чесного бізнесу. Таким чином, Порошенко за допомогою силовиків контролює своїх депутатів, погрожуючи їм втратою статків. Адже у випадку «негідної» поведінки, Банкова може забрати нечесно нажите. Це спосіб тримати владу в кулаці. Нагадаю, що вже тільки у Парламенті приблизно проти ста депутатів та їхніх родичів відкривали кримінальні справи, але вони нічим не закінчувалися.

Олег Соскін:

Брати Дубневичі за час своєї діяльності постійно накопичували ресурси, впливи та зв’язки спочатку в Галичині, а тепер і у Києві. Брати постійно були приналежними до політичних проектів: до «Батьківщини», «Відродження» та інших. Зараз Дубневичі є лояльними до Порошенка. Разом з тим ці депутати є заможною родинною групою, яка має вплив на Львівщину. От голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин є їхньою людиною, саме через нього вони впливають на ситуацію в області. А тому, якщо проаналізувати, то у Дубневичів є потужний політичний вплив та достатньо коштів. Вони в будь-який момент можуть відхреститися від БПП і почати фінансувати якийсь інший політичний проект, що, власне, завжди Дубневичі й робили. А тому це все може робитися, щоб натиснути на братів.

Зрештою, Дубневичі мають вплив у Верховній раді. А тому Порошенко, знаючи їхню непередбачуваність, може їм просто за допомогою цих обшуків погрожувати. Пригадайте, що було з Коломойським, Корбаном, Мартиненком.

З іншого боку, ці обшуки можуть свідчити про банальний олігархічний переділ ресурсів, який застосовується, щоб не дати місцевому регіональному клану отримати надмірну владу. Співпраця Дубневичів з таким монополістом, як «Укрзалізниця», є дуже прибутковою для них. У них грандіозний ресурс – у власності Дубневичів є багато елітної нерухомості, є землі, підприємства.

Віктор Небоженко:

Справа в тому, що ці два брати-депутати намагаються грати на два фронти. З одного боку, вони нібито допомагають діючій владі, але з іншого – намагаються фінансувати конкурентів Петра Порошенка. А тому їх карають. Зазначу, що правоохоронні органи і раніше знали про оборудки братів Дубневичів, але нічого не робили. А тому, думаю, на активні дії у них була вказівка саме з Адміністрації президента.

Але не варто забувати про конфлікт керівника «Укрзалізниці» Войцеха Бальчуна з міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, який є ставлеником «Народного фронту». І саме Омелян говорив про нібито співпрацю Бальчуна та Дубневичів…

Валерій Майданюк:

За останні роки з часу Революції гідності Дубневичі стали найбільш впливовими олігархами Західної України. Вони навіть за офіційними електронними деклараціями є одними із найбагатших нардепів. Брати володіють 69 квартирами, зберігають готівкою сімсот мільйонів гривень.

Сьогодні в експертному середовищі уже є такі думки, що зараз Дубневичі є найбільш впливовими людьми і на «Укрзалізниці». До того ж, у Верховній раді Ярослав Дубневич займає посаду голови транспортного комітету. Саме це дає можливість братам розвивати свій транспортний бізнес.  Вони контролюють великою мірою низку підприємств. Під їхнім впливом знаходиться залізниця західного та центрального регіону. Брати Дубневичі заробляють досить суттєві суми на поставках деталей, шпал, кріплень для залізниці. І саме до цього є дуже багато питань. Ви пам’ятаєте, коли міністр інфраструктури Володимир Омелян у своїх інтерв’ю називав такі схеми Дубневичів монополістськими, незаконними та звинуватив керівника «Укрзалізниці» Войцеха Балчуна у лобіюванні інтересів братів Дубневичів. Йшлось навіть про те, що «Укрзалізниці» не потрібно на мільярд гривень закупляти у Дубневичів ці деталі.  Вражає те, що вони синхронно багатіють в час, коли в державі нібито відбуваються реформи та деолігархізація. А тому  й справді складається враження, що Дубневичі просто домовилися з так званим закордонними спеціалістом Войцехом Бальчуном.

Разом з тим, досить давно проти Дубневичів розпочаті кримінальні провадження, у їхніх корпораціях вже неодноразово проходили подібні обшуки. Сьогоднішні обшуки у Дубневичів я вважаю, й справді пов’язані з конфліктом між Бальчуном та Омеляном. По суті, Дубневичі працюють з Бальчуном, завдяки чому їхній бізнес процвітає. Недавно Омелян давав коментар: мовляв, він радіє, що у фірмі Дубневичів проводяться обшуки, бо нарешті, можливо, на «Укрзалізниці» вдасться навести порядок.

Але з іншого боку – це все справді може відбуватися з дозволу Порошенка, щоб змусити Дубневичів поділитися вкраденим у держави.

З точки зору політики, якщо говорити про ймовірний фінансовий конфлікт Порошенка і Дубневичів, чим ці всі кримінальні справи можуть завершитись?

Олег Соскін:

Дубневичі спробують домовлятися з Порошенком, але хочу зазначити, що наш президент ніколи на півдороги не зупиняється. А тому вважаю, що він може спробувати таки викинути їх із «Укрзалізниці» та позбавити їх серйозних грошей. А Дубневичі ж почнуть діяти опозиційно до президента, підриваючи і так не монолітний БПП.

Віктор Небоженко:

Якщо проти них є кримінальні справи – значить є підстави. Брати Дубневичі – це два олігархи, які мають загальнонаціональний «статус». Але я думаю, що нічим це не закінчиться, Дубневичі просто поділяться грошима з тими, з ким треба,  і правоохоронні органи заспокояться.

Юрій Сиротюк: 

На превеликий жаль, жодну подібну справу наша правоохоронна система ще не довела до кінця. Тобто маємо три роки з часу Революції Гідності, маємо багато шуму навколо корупціонерів у політичній еліті України, але ніхто ні за що не відповів. От недавно були обшуки у Мартиненка, якого звинувачували у мільярдній корупції. Закінчилось все просто – його змусили здати мандат. А тому, виходячи з сьогоднішньої ситуації, дуже мала вірогідність, що братів Дубневичів притягнуть до кримінальної відповідальності.

Ми всі знаємо, що бізнес Дубневичів базується на «Укрзалізниці» та пов'язаний з корупцією, зі злочинними схемами та оборудками. Дубневичі – це люди, які працюють з держбюджетом, відтак, якщо б правоохоронці хотіли довести їхню вину і прикрити усі схеми, то вони б це уже давно зробили, бо це все робиться дуже просто. Але справу, як відкрили, так і закриють. Проти Дубневичів подібні справи відкривали за усіх президентів і так само їх одразу і закривали.

У нас насправді немає боротьби з корупцією. Бо поки в Україні при владі знаходиться олігархічна система, доти нічого не зміниться. Поки Коломойський, Фірташ, Пінчук керує Україною, доти нічого не зміниться. Змінюватимуться «ручні» президенти, а не ситуація. В Україні є певний олігархічний консенсус: не чіпати великих олігархів. А обшуки у Дубневичів можна сприймати, як ілюзію боротьби з корупцією та спробою президента сподобатися суспільству.

Валерій Майданюк:

Погоджуюсь, у  нас більшість антикорупційних скандалів не закінчувались жодним результатом. А тому я думаю, що навряд чи ми побачимо падіння імперії Дубневичів. Бо вже були аналогічні прецеденти з гучними обшуками та судовими справами, але в результаті корупціонерів просто відпускали на волю. Навіть, якщо  правоохоронці знайдуть правопорушення у братів Дубневичів, останню крапку в цьому ставитиме суд. А, як відомо, український суд – це найгуманніший суд у світі.

Але ж НАБУ є формально незалежним органом?

Дмитро Посипанко:

Й справді. З іншого боку, є надія, що НАБУ під тиском з-за кордону почало активно працювати.  Також, якщо у фірмі Дубневичів проходять обшуки, значить для цього є суттєвий привід. Адже брати Дубневичі відомі в Україні, як так звані бізнесмени, які дуже добре нажилися на «Укрзалізниці». Якщо відомству Ситника не вдасться довести причетність фірми Дубневичів до інкримінованих їй розкрадань, про що, власне, вже неодноразово йшлося у ЗМІ, то це покаже, наскільки вони ефективно працюють і чи потрібні взагалі.  Бо якщо НАБУ не доведе цю справу до кінця, то цим засвідчить, що воно є кишеньковим інструментом влади.

Марія Бойко, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ