Адвокат чи кат?
Після початку російської агресії проти України наш сусід та «адвокат у Європі» - Польща, почала різко змінювати своє ставлення до українців. Більше того, Польща стрімко перетворюється з «адвоката України в ЄС» на обвинувача українців у вигаданих історичних злочинах, що дуже схоже на початок масштабної інформаційної війни. Така несподівана інформаційна агресія проти України на заході дивним чином синхронізована з активною фазою російської агресії на сході. У рамках цих процесів пригадується й озвучена російським радикалом Володимиром Жириновським пропозиція Кремля розділити Україну між Росією та Польщею.
З 2014 року в Польщі спостерігається стрімкий сплеск антиукраїнської риторики, почастішали напади на українських робітників, а українофобські заяви почали озвучувати найвпливовіші польські політики, до того ж із правлячих партій. Через 60 років після Другої світової війни в Польщі раптом почали згадувати про «геноцид» на Волині і про «злочини» українців у 1943 році. Притому, що 60 років ні про який геноцид не говорили, а тут раптом знайшли привід зробити закид українцям. Виокремлювати з історії Другої світової - наскрізь пронизаної жорстокістю, якісь «факти» злочинів одного народу проти іншого - це вже тенденційність, адже жорстокість проявляли усі, а найбільше - німці. Але польських націонал-шовіністів цікавлять лише українці. Одночасно з російською агресією на польські екрани виходить пропагандистський антиукраїнський фільм «Волинь», в якому українців показано лише покидьками. Розігріте шовіністичними колами і фільмом «Волинь» польське суспільство зараз не хоче навіть чути українську позицію. З початком цієї істерії польсько-українське примирення під гаслом «пробачаємо і просимо пробачення» відкинуте поляками в односторонньому порядку. Українців прийнято вважати лише вбивцями, садистами, варварами, які на колінах повинні каятися перед «святим і непогрішимим польським народом», який, як люблять казати поляки, був колись, немов Ісус, розіп’ятий між трьома імперіями.
Російський слід польської українофобії
В Польщі давно існувала придавлена побутова українофобія, однак у зростанні антиукраїнських настроїв в останні роки помітний яскраво виражений російський слід. Активізація антиукраїнської істерії у Польщі розпочалася три роки тому і підживлювалася з Москви. Очевидно, в Кремлі вирішили нанести Україні удари з різних боків. Польський шовінізм став для Москви зручним інструментом, який не потребував значних клопотів та фінансування. Потрібно було лише випусти джина з пляшки - і маховик польського шовінізму почав набирати обертів. Москва вирішила зіграти на головній слабкості - польських імперських почуттях, з метою перетворити Польщу з партнера України на ворога та агресора. Кремль, подібно до адміністраторів груп смерті у соціальних мережах, на подобі «Синього кита», ставить польським націоналістам шкідливі для них самих суїцидні завдання, які вони сумлінно виконують.
Очевидно, окремі сили в Польщі почали вважати, що російсько-українська війна є чудовою історичною нагодою повернути Галичину і західноукраїнські землі, втрачені колись після пакту Молотова-Ріббентропа. Однак ті польські шовіністи, котрі вважають, що на руїнах України, Литви та Білорусі їм вдасться збудувати нову Річ Посполиту, погано усвідомлюють, чим це загрожує самій Польщі. Погодившись на запропонований Кремлем план розподілу України та приєднавши так звані «східні креси» до Збруча чи Дніпра, Польща отримає спільний кордон з Росією, яка завжди прагнутиме до збору усіх «руських та слов’янських земель», чим постійно загрожуватиме Польщі військовим вторгненням.
Окрім того, випустивши привид «історичної справедливості» та зазіхнувши на свої колишні східні володіння, Польща ризикує спровокувати на такі ж дії значно небезпечнішого сусіда - Німеччину. А поляки добре знають, що половина їх балтійського узбережжя - це історична німецька Східна Пруссія, яку несправедливо відібрали і передали Польщі Сталін з Черчіллем. І в німців, навіть попри денацифікацію, достатньо задавлених історично-територіальних комплексів, які дуже легко можуть бути спровоковані польським ревізіонізмом.
Однак кремлівських адміністраторів глобального геополітичного «Синього кита» влаштовує сценарій зіткнення Польщі з Німеччиною, у результаті якого ця середня центральноєвропейська держава знову зникне з політичної карти світу. Якщо дозволити імперіям у ХХІ столітті захоплювати «свої землі» та відновлювати «історичну справедливість», то на європейському континенті між Росією та Німеччиною не залишиться місця для незалежної Польщі. Польські землі завжди були частиною територіальних інтересів сильніших держав, тому п’ятий поділ може стати цілковитою реальністю для польських шовіністів, які чомусь вважають, що перегляд кордонів та відновлення імперій відбуватиметься лише у вигляді відновлення Речі Посполитої.
Обмежені та засліплені імперським шовінізмом, польські шовіністи поки не підозрюють, що провокуючи антиукраїнську істерію, вони грають у геополітичний «Синій Кит», а кремлівські маніпулятори вже готують їм фінальні завдання. Принаймні перші завдання - початок інформаційної війни проти України, польські шовіністи виконали, а подальші кроки у вигляді підготовки до прямої агресії зроблять результат кремлівської гри незворотнім.
Валерій Майданюк, політолог, спеціально для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ