Усі ці та інші ідеї, які роками активно пропагували і продовжують відстоювати українські націоналісти, із запізненням на чотири роки раптом почав активно експлуатувати… Петро Порошенко. При цьому гарант обов’язково наголошує: мовляв, лише він є справжнім патріотом, тоді як, згідно з одним із нещодавніх його дописів у соцмережах, «популістичні, націоналістичні та євроскептичні політичні сили намагатимуться втрутитись у вибори на користь Кремля».
Чим же ж обумовлена така несподівана для багатьох «націоналістична» риторика гаранта?
Про це «Вголос» розмовляв із політологом Ярославом Макітрою, соціологом Віктором Небоженком та політичним експертом Олександром Солоньком.
«В Україні є запит на націоналістичні ідеї»
З чим пов’язана поява нових акцентів у публічних заявах глави держави?
Олександр Солонько:
Те, що Порошенко активно експлуатує патріотичну риторику, свідчить, що у суспільства є запит на націоналістичні ідеї. Такий запит був і у 2014 році. Оскільки Петро Порошенко належить то «кучмівського» політичного класу, який є референтним, то його політологи працюють з соціологією, дивляться на тренди, намагаються виокремити для себе певні електоральні поля і у подальшому активно використовують цю інформацію. Так, за результатами соціологічного дослідження Київського міжнародного інституту соціології за червень 2018 року, за Порошенка проголосували б лише 5,2% виборців. Найбільше Порошенка підтримує захід та центр. Але, разом з тим, у Порошенка найвищий антирейтинг – 48,3 %. При тому найкраще до президента ставляться знову ж таки мешканці саме Західної України, там у нього найнижчий серед інших регіонів антирейтинг – 31,9%. Мешканці Галичини ж відомі своїм націоналістичним світоглядом, тому зрозуміло, чому Порошенко намагається «осідлати» цю тему.
Ярослав Макітра:
Показовий патріотизм – це нова стратегія Петра Порошенка напередодні виборів. Вона зумовлена тим, що країна перебуває у стані війни, а президент є Головнокомандувачем і саме він відповідає за звільнення окупованих території та посилення патріотичних настроїв. Порошенко такими заявами ще й хоче відмежуватись від соціально-економічних негараздів в Україні. Тому ставка на такі патріотичні гасла у теперішній ситуації для Порошенка виглядає цілком логічною. Інша справа – це електоральна ніша, яка сповідує такі погляди. Тут є питання, чи вдасться Порошенку у неї зайти. Бо значна частина людей з націоналістичними поглядами скептично ставляться до фігури Петра Порошенка.
В чому полягає суть цієї «патріотичної технології» Порошенка?
Віктор Небоженко:
Політологи Порошенка намагатимуться мобілізувати націонал-демократичний та націоналістичний електорат. Сама по собі ця ідея технологічно непогана, але це все робиться у дуже примітивній формі. Така політика ґрунтуватиметься на протистоянні між Заходом та Сходом України. Отримати швиденько Томос для автокефалії Української православної церкви, мовні маніпуляції – це все спроби стравити між собою жителів Східної та Західної України. На жаль, так наш президент розуміє стратегію своєї передвиборчої кампанії.
«Або патріот-Порошенко, або проросійські Бойко чи Рабіновіч»
Олександр Солонько:
Справді, після того, як було окуповано Крим та Донбас, поменшало проросійськи налаштованих мешканців України. З рештою намагаються працювати «Опоблок» та «За життя». За таких умов Петру Порошенку вигідно вкотре реанімувати поділ по Дніпру – на Схід і Захід. Таким чином Порошенко організовуватиме патріотичний електорат начебто проти російського реваншу.
Мобілізація патріотично налаштованих виборців буде одним із завдань, які президент використовуватиме у своїй передвиборчій кампанії. Я прогнозую, що на цю тему буде багато маніпуляцій, щоб в кінцевому результаті виборців схилити до думки: або патріот-Порошенко, або проросійські Бойко чи Рабіновіч. Буде риторика про недопущення реваншу проросійських сил. Хоча сам президент, толеруючи діяльність проросійських ЗМІ, Московського патріархату, торгівлю «на крові» (до слова, навіть порошенківська компанія «Богдан» закуповувала російські двигуни за тією самою ціною, яка була на аналогічному підприємстві у Харкові), призвів до того, що сьогодні можливий реванш проросійських сил.
Це можна назвати ноу хау від Президета?
Віктор Небоженко:
Свого часу так робив Віктор Янукович, обіцяючи російськомовним, що російська стане другою державною. Так він стравлював між собою Схід та Захід. Аналогічно робив і Леонід Кучма. Навіть Віктор Ющенко будував свою передвиборчу кампанію такими ж методами. Пригадаймо його знаменитий лист в Адміністрацію президента РФ, який повинен був консолідувати патріотичний електорат.
Тут треба дивитись на суть: а що ж насправді зробили президенти, щоб реалізувати свою патріотичну риторику? От коли запитували Ющенка, чому він не починає впроваджувати реформи, той говорив: «А давайте спочатку Голодомор визнаємо Геноцидом». А в результаті ми отримали те, що зараз ні Ющенко, ні Порошенко ні словом не обмовились про Голодомор, бо вони навіть цього не змогли довести до кінця. Ось такий «патріотизм».
Ці технології хтось «вкладає» у вуха Президенту?
«Усі іміджмейкери Порошенка родом із Львівщини. Це старі комсомольці та талановиті злодії»
Віктор Небоженко:
Усі іміджмейкери Порошенка родом із Львівщини. Це старі комсомольці та талановиті злодії. У професійному середовищі їх називають «кримінальними політтехнологами». Вони багато зробили на виборах 2014 року, щоб привести до влади нині діючого президента і зараз мають намір це повторити.
Ярослав Макітра:
Ідеологом політичної стратегії Петра Порошенка, як стверджують у експертному середовищі, є Ігор Гринів, який добре знає «западенський» менталітет. Серед тих, хто керує його передвиборчою кампанією - Ковальчук, Березенко, Медведєв, які також тримають руку на пульсі патріотичних та націоналістичних настроїв великої частини суспільства центральної частини країни. Вочевидь, що без думки цих людей не приймаються рішення щодо політичної стратегії президента напередодні виборів. Але, за моїми даними, і сам Петро Порошенко стежить за роботою своїх політтехнологів, він сам докладається до формування ідеології своєї передвиборчої кампанії.
«Націоналістична» риторика Президента має щось спільне з його практичними діями?
«Президент говорить про необхідність нових економічних санкцій проти Росії і водночас ми бачимо, що у нас зростає товарообіг з РФ»
Олександр Солонько:
Порошенко дуже хоче залишитися у владі. Патріотична риторика президента – це лише слова, які здебільшого розходяться з відповідними кроками. Якщо звернути увагу на реальні вчинки його команди, то вони кардинально відрізняються від слів Гаранта. Так, Президент говорить про необхідність нових економічних санкцій проти Росії і водночас ми бачимо, що у нас зростає товарообіг з РФ, поглиблюється процес нашої економічної залежності, чим створюються додаткові важелі для тиску на Україну з боку країни-агресора.
Ми чуємо заклики про єдину помісну церкву (на чому зараз активно піариться Порошенко) і водночас спостерігаємо за бездіяльністю влади стосовно Московського патріархату, який різними методами намагається дискредитувати ідею Томосу та й загалом усією своєю діяльністю демонструє відверту ворожість до України та безмежну лояльність до Кремля.
Зараз Порошенко говорить про те, що потрібно створювати орган, який займатиметься підрахунком збитків, завданих Україні російською агресією. Але ми розуміємо, що це не більше, ніж піар, бо такі плани є стратегічними і вони не будуються за півроку до президентських виборів. Цим займаються роками. Окрім того, відповідальність за усі економічні негаразди в Україні Порошенко почав перекладати на уряд Гройсмана, який дійсно є некомпетентним, але до формування якого причетна політична партія Порошенка - БПП.
Чи вдасться Президенту вплинути цією політтехнологією на волевиявлення виборців?
Ярослав Макітра:
Усе залежатиме від стратегії. Якщо команді Порошенка вдасться вкотре «запустити» політичну технологію, що, мовляв, або він, або Путін, нав’язати виборцям думку, що конкуренти Порошенка – це «рука Кремля», змусити українців забути про економічні провали нинішньої влади – тоді теоретично у нього є шанс на другий термін. Але практично це зробити дуже важко. Адже, маючи безліч конкурентів, на одних гаслах Петро Олексійович далеко не заїде.
Олександр Солонько:
У нас зараз відбувається «парад політичного цирку». На політичній арені - епатаж та відверта клоунада. Якщо Порошенку якимось дивом вдасться вийти у другий тур президентських виборів, то він зробить усе, аби у другому турі його конкурентом був «пропутінський» політик. І тоді спрацює апробована українська дилема: зробити вибір між більшим та меншим лайном.
Віктор Небоженко:
Таку схему, звичайно, нам знову нав’язуватимуть, але я переконаний, що вона не буде ефективною для нинішньої президентської команди: надто вже Порошенко дискредитований, особливо у тому сегменті націонал-патріотів, який він зараз так хоче зробити своїми виборцями.
Марія Бойко, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ