Чомусь сучасна передвиборча ситуація нагадує рядки з Лермонтова “смешались в кучу кони, люди” і годі розібрати де хто є і хто чого прагне. Якщо в часи тієї самої Помаранчевої революції ми чітко розуміли хто добрий, а хто злий, то тепер немає чорних і білих, немає добрих і злих. Весь наш високоповажний політикум набув сірого, болотного кольору. В умовах, коли Ющенко і НСНУ стрімко втрачають популярність, а Тимошенко також не може похвалитися високими відсотками, частина електорату починає шукати альтернативу. Такою альтернативою для декого із львівських виборців може стати УНБ Костенка і Плюща та ГП “ПОРА” . Проте є питання...
Обласна конференція ГП "ПОРА" почалась, як і міська, виступом А. Садового. І говорив він те саме. Про те як багато розумних, креативних людей в “ПОРІ”, як він їх усіх поважає і любить. Останнє слово, м’яко кажучи, не викликало захоплення серед частини пористів: хтось незадоволено поморщився, а хтось і нахмурився... І, звісно ж, Андрій Іванович не міг не прорекламувати ще раз своє улюблене дітище – “Самопоміч”. Він запросив усіх присутніх до себе на консультацію, порадив не соромитися... Дехто знову почав супити брови, але, як з’ясувалося, на цей раз йшлося про те, щоб відвідувачі не соромилися висловлювати геніальні ідеї, які згодом з успіхом використає Андрій Іванович. Можливо це на когось і справило враження, але в залі сиділи також люди з районів, які були не зовсім в курсі наших львівських подій і навіть перепитували один одного хто цей Садовий, Тарас він чи Андрій. Проте були серед «пористів» й такі, які запропонували внести до порядку денного конференції питання про підтримку Садового. Однак їхні однопартійці, які вочевидь є менш толерантними до модних в артистичних колах віянь, навідріз відмовились, наголосивши, що пан Садовий не просив про підтримку.
Загалом атмосфера була досить дивна. Складалось враження, що багато присутніх не розуміють, що вони тут роблять і є випадковими людьми не лише на цих зборах, але й взагалі в “ПОРІ”. Друге, що кидалось у вічі, це те, що ні голова обласного осередку, ні голова виборчого штабу, ні навіть секретар не знають Закону України “Про вибори народних депутатів України”, а тим більше “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Я думаю, що більшість погодиться з твердженням про те, що представники керівних органів партії повинні якщо не знати закон і зробити його своєю Біблією, то, принаймні, придбати цю зовсім невеличку книжечку і звертатися до неї у разі виникнення питань. А ще краще, партія, яка йде на вибори і претендує на високі відсотки, могла б користуватися послугами юриста. Проте ні пан Рожнятовський (голова виборчого штабу) ні Малярчук (голова обласної організації ГП “ПОРА”) не вникають в такі незначні нюанси.
Спочатку вони були змушені відмінити розгляд пунктів 3, 4, 5 порядку денного (про затвердження представника ЛОО ГП «ПОРА» у Львівській обласній ТВК, про затвердження повноважених осіб і розпорядників виборчого фонду ЛОО ГП «ПОРА»). Адже виконувати дані функції не можуть особи внесені до списку кандидатів. В цей маленький нюанс посвятили партійців представники ТВК. Головне, що в проектах рішень було зазначено – згідно з статтею такою-то закону такого то. Напевно партійці просто погано вчиталися в зміст цих статей. Потім їм в голову прийшла геніальна ідея провести конференцію в два етапи. Затвердити список, а потім 18 березня зібратися і змінити його: викинувши тих, хто не проявить себе за цей час. Представник ТВК довго і нудно пояснював пористам, що затверджений список змінювати не можна. А ще в «ПОРІ» очевидно не знають що таке регламент. Пропозиції, які виносилися, активно обговорювались, але чомусь систематично не виносились на голосування. Хороший спосіб оминути гострі кути.
Найбільш дискусійними виявилися пункти 2 і 6 порядку денного (про затвердження передвиборчої програми і про висування кандидатів у депутати Львівської обласної ради). Програму відразу охрестили декларативною і зробленою лише на вимогу ТВК. А оскільки питання про фаховість програми відпало само собою, то зосередились на більш “насущних проблемах”. Вирішили вияснити, чи молода партія “ПОРА”? Було запропоновано вилучити з програми слова “молоді люди”, мотивуючи це тим, що середній вік першої двадцятки – 40 років. Сивочолі партійці відразу оживились: хто посмів? Звичайно молода! На що тільки не посилались прихильники даної тези. І на поняття “молодості душею”, і на світове законодавство, і навіть на східну медицину (!?). Аргументи подіяли і “вічно юні” пористи слова “молоді люди” вирішили залишити.
На обласній конференції стало очевидним, що між міською і обласною організаціями “ПОРИ” існує протистояння. Каменем спотикання стали списки до обласної ради. Проте це протистояння має глибше коріння. Розбрат в середовищі пористів спричинила посада голови виборчого штабу. З Києва був призначений Маркіян Іванишин і це викликало бурхливу негативну реакцію голови виконкому ЛОО ГП “ПОРИ” Андрія Рожнятовського. Стійке взаємне несприйняття явно не додавало конструктиву в роботу конференції.
Поговоривши про “всяке різне” перейшли нарешті до того, за для чого зібралися – до списків. І тут почалося! Насамперед питання виникли до першої п’ятірки, представники якої є, по суті, обличчям партії. Проте це обличчя багатьом виявилось абсолютно невідомим. Вони попросили, щоб лідери списків розповіли про себе. Проте “обличчя партії” на провокації не піддалось і військових таємниць не видало. А питання: Чим будете займатися в обласній раді і в яку комісію увійдете? – взагалі назвали трохи не сороміцькими і закликали бути один до одного толерантнішими. Цікаво, а претенденти на потрапляння в обласну раду взагалі в курсі чим даний орган займається і які там взагалі існують комісії? Будемо сподіватися, що так. А якщо не знають, то обов’язково дізнаються. А поки, що партійці натхненно ділили місця в списках.
- Чому так мало представників Дрогобицького району в списках?
- Майте совість, це прагнення влади заради влади!
- Стрийщина також адекватно не представлена в списках, але ми про це ж не волаємо!
- Віднесіться до списків толерантно, вони є результатом роботи багатьох людей і т.д. і т.ін.
Загалом видовище було цікавим. Але закінчилось традиційно: затвердили список без змін, Малярчук зазначив, що йому ні за кого і ні за що з цього списку не соромно. Віват плюралізму і свободі висловлювання!
Після цього делегати заметушились і почали помаленьку розходитися, не звертаючи уваги на волання голови і його намагання розглянути пункт “різне”. Певно дався взнаки легкий голод і всі пішли їсти “Danissimo”.
Вийшовши на світ Божий не могла позбутися стійкого бажання обтріпатися, скинути з себе все почуте і побачене. А якщо врахувати, що в інших партіях розподіл місць відбувається так само, якщо не гірше, то ми не маємо жодного шансу не лише на потрапляння в Європейський Союз, а на елементарний поступ і покращення життя рядових українців. Так що, панове, запасайтеся сухарями і готуйтеся до проходження курсу виживання після 26 березня 2006 року.
ІА "Вголос": НОВИНИ