Вражає, у якій манері нардеп розмовляв із працівницею апарату Верховної Ради:

«Пашинський  сказав мені, що я ще не знаю, хто він такий, і що у нього для таких, як я, є «спеціально навчені люди». Крім того, він повідомив мені, що він дуже багата людина, що його статки складають 10% ВВП України, а я – ніхто в цьому світі», – розповіла Блистів.

Що ж до самого Пашинського, то сказати, що його постать є неоднозначною, – означає не сказати нічого: його звинувачують у розкраданні армії, кнопокодавстві та в багатьох інших гріхах. У новорічну ніч, наприклад, нардеп підстрелив людину (згодом у Генпрокуратурі дійшли до висновку, що Пашинський «діяв у рамках необхідної самооборони»). А під час Революції Гідності, за словами очевидців, 18 лютого 2014 року на Майдані протестувальники зупинили автомобіль, в багажнику якого виявили снайперську гвинтівку, проте невдовзі з'явився Пашинський, який допоміг водію залишити місце події, сівши до нього в машину.

Цей перелік можна продовжувати нескінченно довго: починаючи від влаштування його сина на ласу посаду в «оборонці» і завершуючи «віджимом» шоколадної фабрики в Житомирі, до якого експерти вперто «прив'язуть» нардепа. Прикметно й те, що Сергій Пашинський є депутатом чотирьох скликань Верховної Ради України. Раніше він обирався за списками «Батьківщини», згодом – від «Народного фронту».
Хто ж такий Пашинський і чому йому все сходить з рук? Про це кореспондент «Вголосу» запитував у юриста, екс-прокурора Сергія Войченка, політичного аналітика Олександра Кочеткова, директора Інституту аналізу та менеджменту політики Руслана Бортника та директора Центру стратегічних розробок Андрія Ніцоя.

Народні депутати можуть стріляти, погрожувати і фальшувати закони – і їм за це нічого не буде?

Андрій Ніцой:

У цьому випадку обидві сторони мусять відповідати за свої слова. Якщо Пашинський це говорив не жартівливо на кшталт: «З вас такі працівники, що повбивати хочеться», тобто за цим не було прямої погрози вбивством, то тоді працівниця спекулює. Якщо ж погроза була і є докази, то за такі речі потрібно карати. Бо це кримінальний злочин. Має бути негайне звернення до Генпрокуратури, розслідування, внесення на комітет представлення про позбавлення недоторканності і покарання. По-іншому не може бути.

«Казати: «я тебе уб'ю», «закатаю в асфальт» – це нормально. Спілкування наших політиків нагадує розмови голлівудських мафіозі»

Олександр Кочетков:

Моральність, етика та українські депутати – це поняття несумісні. Наші народні обранці повністю відповідають політичній культурі нашого суспільства. Пашинського я знаю достатньо давно. Ще з минулого століття. Цей нардеп ніколи не вирізнявся культурою чи повагою до людей. Він нетерпимий, нахабний, намагається домінувати над іншими. Цей політик абсолютно нестриманий. Він спочатку каже, а потім думає. З Пашинським пов'язано дуже багато скандалів: це стрілянина у чоловіка, підозри у корупції. Я абсолютно переконаний, що він міг погрожувати цій жінці через те, що хотів її звільнити, а вона на це не погодилась. І за таких умов Пашинський міг її принижувати, залякувати, щоб добитися, аби що вона пішла з роботи. На жаль, подібні історії відбуваються не тільки з Пашинським, а й з багатьма депутатами. Наприклад, Порошенко теж дозволяє собі кричати на підлеглих, поводиться зверхньо.

Ми б ніколи не знали про цю подію, пов'язану із Пашинським, якби не було дуже серйозних протистоянь між фракціями БПП та «Народного фронту».  Ці дві політичні сили зараз намагаються дискредитувати одна одну. І тому Генпрокуратура тільки зараз помітила, що Пашинський комусь погрожує. Він і раніше поводився аналогічно. Бо для представників влади казати: «я тебе уб'ю», «закатаю в асфальт» – це нормально. Спілкування наших політиків нагадує розмови голлівудських мафіозі. Зрештою, навіть якщо секретар Комітету національної безпеки робила щось не так, ніхто не має права погрожувати її вбивством.

За погрози фізичної розправи Пашинського можуть покарати?

Руслан Бортник:

Звинувачення, яке висуває Блищак щодо Пашинського, на мою думку, – це серйозна підстава для слідства та позбавлення його недоторканності. Мова йде про підробку закону в позапарламентський спосіб, про шахрайські дії, вчинені нардепом. Тим більше – Пашинського не раз звинувачували у інших правопорушеннях. Ми не знаємо, винний він чи ні у цьому випадку. Але історія із підробкою законів після голосувань дуже поширена: після того, як депутати проголосували, норми законів переписуються.

Якщо слідство доведе винуватість Пашинського – такому політику загрожує серйозний тюремний термін. При цьому мають бути перевірені усі документи, що видав комітет, який очолює Пашинський. Слідчі дії повинна проводити Генпрокуратура.

«Секретарю Комітету з нацбезпеки ще пощастило, що Пашинський тільки погрожував, а не почав стріляти»

Сергій Войченко:

Відповідно до статті 3 Конституції України, найвищою соціальною цінністю є життя та здоров'я громадянина. Зрозуміло, що деякі народні депутати чхали на чинне законодавство. Звичайно, суспільство теж дуже агресивно ставиться до влади, але причини цієї агресії криються у діяльності цих депутатів.

Поіронізую: секретарю Комітету з нацбезпеки ще пощастило, що Пашинський тільки погрожував, а не почав стріляти. Бо один громадянин, який мав неприємність з цим нардепом спілкуватись, отримав кулю. Пашинський неодноразово себе «прославляв»: то середній палець у Раді показував, то про нього публікували розслідування про його причетність до розкрадання коштів, призначених на оборону.

Пашинський не є роботодавцем секретаря комітету, який очолює. Роботодавцем Блищак є апарат Верховної Ради. Якщо його щось не влаштовувало у її роботі, у нього є визначені законодавством механізми впливу на неї.

Стаття 129 Кримінального кодексу України визначає відповідальність за погрозу вбивством. Якщо були реальні підстави побоюватись погрози про вбивство, то це карається арештом терміном до шести місяців або обмеженням волі на два роки. Судова практика щодо цього закону є в Україні невеликою. В принципі, вироки є, але їх мало. Окрім того, органи досудового розслідування, а це Нацполіція – підконтрольна «Народному фронту». А тому розслідування по цій статті ні до чого не призведе.

Звичайно, що жодна людина не має прав погрожувати іншій. Тим паче – нардеп, який «володіє статками у розмірі 10% від державного ВВП». Скандал із Пашинським свідчить про те, що в Україні політична криза. Бо депутати не можуть виконувати свої обов'язки, а вимагають у працівників Ради фальсифікувати відомості. І тут є серйозніша стаття, в порушенні якої можна звинуватити Пашинського – це стаття 366 Кримінального кодексу – підробка документів. Цьому нардепу можна інкримінувати і перевищення влади. На це належним чином мало б відреагувати керівництво «Народного фронту». Депутат мав би понести і політичну, і дисциплінарну відповідальність.

Також Пашинський уже заявив, що проти секретаря Комітету нацбезпеки порушено кримінальне провадження. Але тут чомусь він забув про те, що у Кримінальному кодексі є стаття про співучасть у вчиненні кримінально правопорушення. Це стаття 27 ККУ, яка визначає співучасників злочину. Поряд із виконавцем є підбурювач. І зі слів Блищак, Пашинський змусив її до вчинення протиправних дій. Але якщо розслідування проводитиме Нацполіція, то результатів не буде.

Тобто Пашинського не покарають?

Олександр Кочетков:

Швидше за все. Хіба виборці. Адже цей нардеп є фігурантом не одного кримінального скандалу. Українці не повинні переобрати такого персонажа знову.

«Пашинського очікує доля Лозинського»

Сергій Войченко:

Якщо відверто, то на моє переконання, на жаль, судової перспективи при цій владі справа Пашинського мати не буде. Ми вже були свідками історії з пораненим, в яку потрапив нардеп Пашинський, і бачили, як прокуратура абсолютно незаконно все це поховала.

Історія з Пашинським нагадує історію із екс-нардепом Лозинським (у 2010 році вбив Валерія Олійника). Тоді всі розповідали, який він герой, бо, мовляв, зупинив озброєного злочинця. А потім з'ясувалося, що це не так, і депутата посадили. Думаю, що Пашинського очікує доля Лозинського.

А як у світі чинять із такими політиками?

Олександр Кочетков:

У Європі після заяви постраждалої того ж дня була б заява керівництва політичної партії, фракції, до якої входить нардеп. За умов політичної культури, від Пашинського намагалися б відмежуватись, бо це шкодить репутації політсили. У ЄС Пашинського б засудили і вимагали публічних вибачень.

Руслан Бортник:

З погляду західної парламентаристської практики,  підробка закону – це найтяжчий злочин. Бо є намагання сфальсифікувати волю держави, державну політику. За схоже звинувачення у Європі такий депутат у той же день втратив би всі свої посади.

Марія Бойко, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ