Інсайдерські джерела «Вголосу» стверджують, що цей проект організовують задля того, щоб напередодні виборів сформувати команду для, наприклад, Святослава Вакарчука. Його Віктор Пінчук і Михайло Фрідман, а також пов'язаний з демократичною партією США мільярдер Джордж Сорос хочуть бачити новим Президентом України. 

До слова, зовсім недавно Вакарчук у Стенфордському університеті пройшов «Програму підготовки нових лідерів». За таких умов, стверджують джерела, лідер «Океану Ельзи» буде лише ширмою, а країною реально керуватимуть під пильним наглядом олігархів зовсім інші люди – Анатолій Гриценко чи друг Фрідмана Андрій Садовий.

Що ж означає ця новомодна політична селекція і які вона матиме наслідки?

Про це кореспондент «Вголосу» спілкувався з політичним аналітиком Олександром Кочетковим, політологами Ярославом Макітрою, Олександром Аронцем та Петром Олещуком.

Олігарх Віктор Пінчук на своєму телеканалі ІСТV запустив політичне шоу «Нові лідери». З якою метою, на ваш погляд?

 

«Шоу може породити тільки нових «вакарчуків» та «зеленських», а не нових Лі Куан Ю чи Черчиллів»

 

Олександр Аронець:

Проект «Нові лідери» завершиться у листопаді цього року, а це менш як за рік до парламентських виборів. Попри те, що проект публічно підтримали понад 30 відомих громадських організацій, які є співорганізаторами шоу, в мене подібний спосіб обрання нових лідерів викликає гомеричний сміх, адже шоу може породити тільки нових «вакарчуків» та «зеленських», але аж ніяк не нових Лі Куан Ю чи Черчиллів.

Відомі антикорупціонери, борці з поганими олігархами, такі як Віталій Шабунін, на своїй сторінці беруться рекламувати амбіційний проект і навіть пропонують Демальянсу та «Силі людей» підняти свою відомість завдяки медіа-підтримці «хорошого» олігарха Пінчука.  Як тут не згадати про відому приказку: «Шановні, ви або штани одягніть, або хрестика зніміть». Адже ще вчора ті ж активісти критикували Пінчука за бажання віддати Крим і «заморозити» конфлікт на  Донбасі, а сьогодні радісно кидаються в його обійми, аби отримати доступ до телеканалу.

Петро Олещук:

Телевізійна програма «Нові лідери» має суто політичний підтекст. Оскільки вона стосується лідерів та виборів. Це створюється для того, щоб дати відповідь на суспільний запит щодо «нових лідерів». Адже є опитування громадської думки, які демонструють бажання суспільства побачити цих нових вождів, щоб їх було більше. І відповідно цей запит можна спробувати задовольнити різними способами, зокрема і за допомогою таких шоу. Адже проект «Нові лідери» на телебаченні побудований таким чином, що якщо хтось спостерігає за розвитком якоїсь історії, він проникається співпереживанням та співчуттям до учасників цього шоу. Тобто це дозволяє наповнити усе певним особистісним змістом.

Ярослав Макітра:

Дійсно, зараз є суспільний запит на нові обличчя в політиці. І фінансово-промислові групи дуже уважно до цього факту ставляться та хочуть скористатися цим трендом. А тому такого роду проекти на деяких телеканалах спрямовані на те, щоб сформувати наперед думку суспільства щодо деяких людей, які можуть стати новими політиками, а згодом інтегрувати їх у політичне життя України. Та і власник телеканалу ІСТV Віктор Пінчук полюбляє програми західного формату, чим і є «Нові лідери».

Олександр Кочетков:

Треба чітко розуміти, що зараз в Україні ми маємо олігархічну владу. Є достатньо невелика кількість заможних людей, які здобувають гроші завдяки втручанню у державні справи та держбюджет. Тобто вони не заробляють на інноваціях та технологіях, вони наповнюють свої кишені завдяки близькості до державного бюджету. І відповідно готові витрачати кошти на політичні структури та партії.

Олігархат хоче залишити в Україні ту систему, яка є зараз. І хоч вони постійно перерозподіляють владу між собою, однак зацікавлені у збережені самої системи. І от проект «Нові лідери» – це чергова, хоча і достатньо розумна олігархічна технологія. Її метою є відволікання громадськості від реальних проблем і справжніх лідерів, які є в Україні. Проект «Нові лідери» перетворює політику на телевізійне шоу та імітацію лідерів. Це шоу відволікатиме суспільство від політичних подій. Створене воно за канонами розважальних реаліті-шоу, як, наприклад, «Танцюють всі» чи «Україна має талант». А всі ці шоу продюсуються і прописуються до деталей. Тобто там вигадуються конфлікти, переможці теж зосереджуються на тому, що буде привабливим для глядачів. У подібних шоу перемагає не потужна чи справді талановита людина, а той, з ким буде яскравою телекартинка.

І те саме буде з «лідерами». Тобто все робиться для того, щоб послухати достатньо розумних людей, які будуть серед учасників шоу, залучити політичних фріків, сформувати якусь команду. Далі цілком можливо, що начебто підтриману на телебаченні суспільством команду молодих лідерів передадуть якомусь вождю.

А під якого «лідера» може бути запущений такий масштабний проект?

Олександр Кочетков:

Точно сказати, хто це буде – чи Вакарчук, чи хтось інший, поки неможливо. Головне для авторів шоу – відволікти увагу від уже реальних політичних лідерів, які ненавидять олігархічну систему і хочуть її позбутися. Справжню боротьбу замінять телевізійною імітацією.

Олександр Аронець:

Схоже, що напередодні парламентських і президентських виборів Пінчук буде намагатись створити щось на кшталт «Озимого покоління-2», обличчями якого будуть члени журі конкурсу – відомі представники антикорупційних та громадських організацій, а також переможці шоу. І як тут не згадати про Святослава Вакарчука, який якраз напередодні початку прямих етерів шоу «Нові лідери» повертається зі США, де він навчався за програмою «Розвиток українських лідерів».

 

Ярослав Макітра:

Те, що Пінчук профінансував проект «Нові лідери», щоб у майбутньому сформувати для Святослава Вакарчука команду, може бути цілком ймовірно. Остаточно це буде відомо, коли ми матимемо повну картину подій. Наприкінці програми ми чітко побачимо, під якого політика був цей проект сформований. А він точно під когось прописаний. Бо по-іншому складно уявити, для чого взагалі потрібно запускати таке масштабне шоу. Люди, які переможуть у цій програмі, будуть якимось чином інтегровані у політичне життя країни і заточені під якогось кандидата. Цілком ймовірно, що буде це Святослав Вакарчук. На це вказує багато логічних фактів.

Петро Олещук:

У результаті цього шоу можна запустити якийсь певний політичний проект. І тут дійсно варто згадати про те, що відповідний досвід в оточення Пінчука є. Раніше, за часів епохи «розвиненого кучкізму» у 2002 році був політичний проект «Озиме покоління». Це теж був медійно-політичний задум. Але за цей час технології не стояли на місці. А тому це може бути спроба переграти тодішній проект в сучасних інформаційних та медійних реаліях.

 

«Лідери за допомогою телешоу не знаходяться і не формуються»

 

Що буде із «новими лідерами», які засвітяться на телебаченні?

Петро Олещук:

Лідери за допомогою телешоу не знаходяться і не формуються. Питання полягає у тому, що потрібно українцям, які говорять про брак нових людей у політиці. Чи їм насправді потрібні нові лідери чи просто нові обличчя. Так-от, нових облич в політиці останнім часом є дуже багато. Але лідерство – це не просто публічна особа, яку показують по телебаченні. Лідерство – це форма взаємодії між політиком та громадськістю. Якщо, наприклад, від нового обличчя у політиці усі чекатимуть пенсій чи доріг, то це будуть просто нові обличчя в старих схемах. Лідерство може походити виключно із внутрішніх перетворень.

Олександр Аронець:

Є інформація, що Пінчук разом з Соросом і Фрідманом готують Вакарчука на президентські та парламентські вибори. Ну ось відомий шоумен Вакарчук отримає відомих шоу-лідерів для свого парламентського списку.  Безперечно, соціальні ліфти в країні мають працювати, і для будь-якого активіста шоу – це шанс показати свої ідеї, свої лідерські якості. Але шоу – це одне, а реальність – зовсім інше. І та реальність поверне їх всіх до складного вибору: пройшовши до ВР за пінчуківськими списками, що вони робитимуть? Голосуватимуть за законопроекти, необхідні олігарху Пінчуку, відпрацьовуючи свій мандат, чи матимуть чисту совість і відразу здадуть мандат?

Для того, щоб не було таких дилем, ті всі громадські активісти, антикорупціонери повинні визначитись, на чиєму вони боці – олігархічної системи управління, коли одних поганих олігархів, бариг і корупціонерів змінюють інші – опозиційні, «хороші» олігархи, типу Пінчука? Чи вони за знищення олігархії як суспільного явища в Україні? І чи готові вони підтримати антиолігархічний пакет докорінних перетворень? Чи підтримують вони повернення капіталів з офшорів i ліквідацію схем виведення грошей з України, чи підтримують ліквідацію приватних монополій, на яких жирує кожен олігарх, в тому числі Пінчук? Чи не будуть вони виступати за приватизацію за безцінь в час війни прибуткових стратегічних підприємств, наприклад, портів? А також нехай визначаться, як вони ставляться до справедливого нового Податкового кодексу із запровадженням прогресивної шкали оподаткування за принципом: «малий бізнес ‒ малі податки, великий бізнес ‒ великі податки».

 

«Нових лідерів» ніхто не збирається реально приводити до влади».

 

Олександр Кочетков:

Цих «лідерів» ніхто не збирається реально приводити до влади. Просто покажуть картину, де в учасників шоу щось буде добре, а щось ні. За них хвилюватимуться глядачі. А в цей час у країні може відбуватись щось дуже серйозне, реальні політичні лідери закликатимуть вийти на мітинг… Але ті, кому цікава політика, дивитимуться у цей час телевізор. У політику учасники проекту «Нові лідери» можуть піти тільки у тому випадку, якщо вони на проект прийшли з політики. Тобто вони повернуться туди, звідки прийшли. Думати, що телевізійними засобами можна сформувати дійсно реальну команду, яку суспільство підтримує і яка реформуватиме країну, – це абсолютно несерйозно. Лідери національного ґатунку не створюються на телебаченні.

Тоді яка користь з цієї програми для олігархів?

Олександр Кочетков:

Сорос достатньо багата людина – і у нього зараз є хобі: він займається демократизацією пострадянського простору. Це його фішка. Цим він займається у Росії, Білорусі, Україні. У нього є гроші – і він може собі це дозволити.

Пінчук – це людина, яка багато років займається очищенням власного іміджу. Тобто він хоче, щоб усі забули його олігархічне минуле та олігархічне теперішнє. Він хоче в очах цивілізованого світу стати меценатом, людиною, яка бореться за демократичні принципи. З іншого боку – телевізійні продюсери, які працюють на СТБ і ІСТV, переконані, що проект «Нові лідери» матиме глядачів. З телевізійного погляду – це достатньо цікаве шоу. І на цьому можна заробити непогані гроші.  

Ярослав Макітра:

Пінчуку проект «Нові лідери» потрібен, щоб віднайти себе у новій політичній системі, це спроба зіграти на трендах, оскільки це, якщо не примножить його статки, то принаймні він матиме гарантії щодо недоторканності здобутого. Пінчук хоче бути присутнім у всіх політичних розкладах.

Чи зможе Вакарчук завдяки телевізійному шоу стати Президентом України?

Олександр Кочетков:

Якщо Вакарчук балотуватиметься на президентських виборах, то «нові лідери» будуть його командою. Але я мало вірю, що такими технологіями можна досягти посади президента. Бо не можна вже настільки обдурити суспільство, щоб завдяки якійсь телевізійній програмі стати дійсно реальним суспільним лідером. Цим шоу здобуватимуть рейтинги до початку виборів.

Натомість ускладнити життя іншим політичним кандидатам у президенти цей проект зможе. І тут уже з Пінчуком змушені будуть домовлятися як представники влади (а це Петро Порошенко), так і опозиціонери – Тимошенко, Гриценко. Для Пінчука цей проект – це інструмент впливу на політичну ситуацію. Йому це вигідно.

 

«Вакарчук ніколи не був самостійним політиком»

 

Ярослав Макітра:

Складно визначити, як  зможе перемогти чи керувати країною Святослав Вакарчук. Навіть попри те, що він був депутатом. Важко зрозуміти програму чи стиль його управління. Це ми можемо побачити тоді, коли він розпочне передвиборчу кампанію. Бо те, що він говорить зараз, – це діагностика тих проблем, які є в Україні, це все дуже загально та абстрактно. А нам потрібне бачення, як з цих проблем виходити.

Петро Олещук:

Я сумніваюсь, що Вакарчук зараз поспішатиме із своїм політичним просуванням. Адже, як тільки він заявить про те, що хоче балотуватися, він одразу стане об'єктом для критики і нападок, що не входить у його інтереси. Але цілком може бути, що в кінцевому рахунку цей проект може стати основою для формування команди Вакарчука.

Але це все дуже теоретично, бо є багато «якщо». Втім, ключова проблема Вакарчука, як політика полягає у тому, що він ніколи не демонстрував якоїсь самостійності. А тому вже із перших етапів своєї діяльності він виглядає чиїмось політичним проектом.

Якщо Вакарчук та «нові лідери» Пінчука, Фрідмана і Сороса все ж переможуть, якими будуть наслідки?

 

«Вакарчук стане маріонеткою не тільки Пінчука, але й усіх олігархів»

 

Олександр Аронець:

Вакарчук стане маріонеткою не тільки Пінчука, але й усіх олігархів. Ним легко маніпулювати, оскільки він не має своєї команди, йому будуть підсовувати на посади людей олігархів. Зрештою, Вакарчук не має сталих політичних переконань, він буде постійно змінювати позицію в догоду олігархам або західним країнам.

За його керівництва олігархічна модель в Україні лише укріпиться. Відбудеться тотальна приватизація стратегічних державних підприємств,  розпродаж земель сільськогосподарського призначення. Все це призведе до залежності державного бюджету як від олігархічних підприємств, так і від міжнародних фондів.

Марія Бойко, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ