Після розгону російських антикорупційних мітингів, у Німеччині знову заговорили про можливий бойкот чемпіонату світу з футболу 2018 року. Мовляв, відтоді, як у грудні 2008 року ФІФА вирішила провести світову першість в РФ, ситуація, у якій перебуває громадянське суспільство у цій країні, різко погіршилася. І тепер проводити крупний міжнародний турнір в Росії не реально. Про це заговорили німецькі політики, раніше в аналогічному тоні висловлювалися британці. А ось в Україні, яка власне знаходиться із Росією у стані війни, цю тему обговорюють не так активно. Президент Федерації футболу України Андрій Павелко в одному із коментарів заявив, що не хоче чемпіонату світу в Росії,  але відмовлятися від участі наша команда не буде. Звісно, якщо туди потрапить.

Питання стосовно ймовірної участі українців у футбольному святі в Росії однозначно повстане. Безперечно, чиновники можуть сподіватися на черговий провал нашої збірної у відбірному турнірі. А що як «синьо-жовті» таки пройдуть кваліфікацію? Тоді, вочевидь, ФФУ буде кивати на санкції. Зрештою, чим ближче до початку Мундіалю, тим дорожче коштуватиме відмова від участі.

У регламенті проведення ЧС-2018 чітко вказано, що:

Будь-яка асоціація, яка знімається зі змагань в період між жеребкуванням і стартом відбіркового турніру, буде оштрафована мінімум на 20 000 CHF (швейцарських франків). Будь-яка асоціація, яка знімається зі змагань після старту відбірного турніру, буде оштрафована мінімум на 40 000 CHF.

Будь-яка асоціація, яка знімається зі змагань не пізніше, ніж за 30 днів до старту фінальної стадії, буде оштрафована мінімум на 250 000 CHF. Будь-яка асоціація, яка знімається зі змагань менш ніж за 30 днів до старту фінальної стадії або по її ходу, буде оштрафована мінімум на 500 000 CHF.

У залежності від обставин відмови, дисциплінарний комітет ФІФА може накласти додаткові санкції, включаючи усунення відповідної асоціації від подальших турнірів під егідою ФІФА.      

Якщо раніше була надія на те, що ФІФА перенесе чемпіонат світу в іншу країну, то тепер це виглядає маловірогідним. Відтак, залишається лише питання чи гратимуть там українці.   

Про перспективу збірної України поїхати на чемпіонат світу з футболу в Росію «Вголос» розпитав в екс-арбітра ФІФА Мирослава Ступара, колишнього гравця національної збірної України та київського «Динамо», Павла Шкапенко, ветерана донецького «Шахтаря» Михайла Соколовського, екс-наставника львівських «Карпат», донецького «Шахтаря» Валерія Яремченка та екс-гравця збірної СРСР та київського «Динамо» Василя Раца.

Чи варто збірній України їхати на чемпіонат світу у Росії у 2018?

Мирослав Ступар:

Якщо говорити суто про спортивний аспект, то, безумовно, варто. Участь в чемпіонаті світу – це престиж країни. На жаль, зараз ми не можемо жити лише в контексті спорту. У зв’язку із війною на Донбасі, анексією Росією Криму, наша збірна не може їхати на чемпіонат світу в Росію. Німці думають про бойкот Мундіалю в Росії, англійці теж. А в нас взагалі не повинно навіть сумнівів бути. Так, збірна повинна боротися за путівку, посісти хоча би друге місце в групі і довести конкурентоспроможність нашого футболу. Але на сам чемпіонат світу ми не повинні їхати. Із країною, яка сповідує політику захоплення чужих земель, вбивств невинних людей, дружити не можна.

Павло Шкапенко:

Спершу потрібно здобути туди путівку. Взагалі, вважаю, що Україна не повинна бойкотувати чемпіонат світу. Навпаки, потрібно показати усьому світу, що Україна існує, розрекламувати нас. В нас зараз не так багато приводів для радощів, а кожен успіх наших футболістів створить неймовірний психологічний підйом нації. Тим паче, на території ворога. Тому не варто від цього відмовлятися.

Михайло Соколовський:

Щиро кажучи, про те, що хтось думає бойкотувати чемпіонат світу дізнався від вас. Навпаки, я думав, що усі із нетерпінням очікують на це свято. Я вважаю, що бойкот оголошувати потрібно було заздалегідь… Але я не поділяю таких методів. Збірній України потрібно туди кваліфікуватися і якомога вдаліше там виступити. Це буде справжній подарунок українцям. Хотілося б не бойкоту, а щоби усе це закінчилося на Донбасі…   

Василь Рац:

Збірна України зараз в такому стані, що у нас дуже мало шансів потрапити на чемпіонат світу. І в цій ситуації, це навіть добре, оскільки Мундіаль проходитиме в Росії, з якою ми воюємо. Якби в іншій країні, то було би дуже сумно, що не потрапимо на таке свято. А так, суперники по групі сильніші за нас і кваліфікуватися буде важко.

Не здається, що вже зараз треба визначитися із чіткою позицією стосовно участі чи бойкоту Мундіалю? Таке враження, що ми вкотре від усього світу чекаємо жорсткішої реакції на безчинства Росії, ніж готові самі застосувати…

Мирослав Ступар:

Згоден, йдеться про політику щоденної боротьби із Росією. І давно уже потрібно було заявити, що до агресора ми в гості не поїдемо. Взагалі, не повинно навіть розмов бути – їхати чи не їхати. Так, для декого із футболістів це буде останній шанс зіграти на чемпіонаті світу. Такий турнір відбувається раз у чотири роки і зіграти на ньому дуже престижно. Але є ж поняття патріотизму. Футболісти ж перед матчами під час виконання гімну України не просто так тримають руку на серці.

Павло Шкапенко:

Так, потрібно уже визначатися у цьому питанні. Але Федерація цього не робить, щоби не втратити грошей від ФІФА. Все-таки участь у турнірах під егідою цієї організації приносить непогані фінансові дивіденди.  

Михайло Соколовський:

Справді, такі питання в останній день не вирішуються.  

Валерій Яремченко:

В Україні це нормально, ось Петро Порошенко третій рік із людьми на посадах не може визначитися. У спорті ситуація ще гірша, усюди безлад. Ви ж напишіть, що на футбол зараз ходять три людини, нікого він не цікавить. Раніше була одна розрада, а зараз і її не має.

Василь Рац:

Взагалі, здивований, що в Україні ще офіційно не визначилися із цим питанням. Потрібно награвати у відбірних іграх перспективних гравців, які невдовзі будуть обличчям українського футболу. Й не запрошувати тих, хто колись багато зробив для збірної. 90 відсотків тих, хто грає за кордоном, не можна запрошувати в національну команду, вони без ігрової практики і не приносять «синьо-жовтим» користь.

Які можуть бути наслідки для Федерації футболу України у разі відмови від участі в чемпіонаті світу?

Мирослав Ступар:

Це окреме питання. ФФУ повинна ставити перед ФІФА питання проведення чемпіонату світу у країні, яка розпалює війну. Увесь світу ввів санкції проти Росії, але ФІФА на це не зважає. Це неправильно.

Павло Шкапенко:

Звісно, ФФУ буде менше отримувати коштів від ФІФА. І зараз не усі гроші доходять за призначенням. Не у повному обсязі фінансуються збірні різних рівнів. А коли ФІФА обмежить дотування, справи у нас будуть ще гірші.    

Михайло Соколовський:

Як на мене, українці завжди були м’якими, миролюбивими, позитивними. Не хочеться, щоби ми щось бойкотували. Це в часи Радянського союзу таке було, бойкотували Олімпіади, і що хорошого в цьому? Я категорично проти бойкоту. Я за успіх нашої збірної на цьому турнірі.    

Валерій Яремченко:

Можуть, навіть, дискваліфікувати нашу збірну на певний час. Однозначно, санкції будуть.

Василь Рац:

Про це говорити немає сенсу. Якщо збірна України все-таки потрапить на чемпіонат світу, тоді варто аргументовано відмовитися від участі. Але спершу потрібно кваліфікуватися, а це буде зробити дуже непросто.  

Як вважаєте, ФІФА не робитиме спроб нас туди не пустити? Упереджене суддівство чи жеребкування стикових ігор…

Мирослав Ступар:

Уболівальники, журналісти часто висувають такі гіпотези. Я не один десяток років працював у суддівстві. Були різні моменти у стосунках того ж Радянського союзу із Європою, Америкою. І ніколи суддям не давали вказівок комусь допомагати, або навпаки, ставити палки в колесах. ФІФА чи УЄФА ніколи цього не робитиме. Це можливо хіба у країнах із такою ментальністю, як у нас.

Павло Шкапенко:

Не думаю. ФІФА цього просто не потрібно. Ця організація направлена на заробляння грошей, інші речі їх не цікавлять, тому вони не витрачатимуть свій час на створення для нас проблем. Навіщо? У цьому немає сенсу.   

Валерій Яремченко:

ФІФА та УЄФА будуть позбуватися від проблемних команд. Будь-якими методами будуть позбуватимуться від представників тих країн, на території яких відбувається війна. Так, у нас це називається АТО, але усі бачать, що це війна. А ФІФА та УЄФА не церемониться із країнами, де війна. Так було із балканськими країнами.   

Василь Рац:

Не думаю, що ФІФА щось таке робитиме. Вони усе розуміють і не будуть втручатися в такий спосіб.

У разі таки участі «синьо-жовтих» в чемпіонаті світу в Росії, як стосовно безпеки уболівальників і офіційної делегації із України в Росії?

Мирослав Ступар:

Не можна говорити, що увесь російський народ налаштований агресивно до українців. Я знаю чимало людей, хто живе і працює у Москві. Не звичайні заробітчани, які гарують на будовах, а спеціалісти. У часи Радянського союзу в Україні був лише один інститут нафти і газу – в Івано-Франківську. Випускники інституту працевлаштовувалися у Росії. Багато хто і до нині там працює. І що, вони виступатимуть проти України? Спілкуюся із багатьма росіянами, вони не агресивно налаштовані проти нас. Не усі в Росії підтримують політику керівництва країни. Звісно, провокації можуть бути. Але вони і в Україні відбуваються. Взагалі, не можу уявити, що збірна України гратиме в Росії на Мундіалі.

Павло Шкапенко:

Про безпеку потрібно дбати. Потрібно спілкуватися із організаторами, ФІФА, вимагати створення належних умов. Уболівальники ж повинні також поводитися відповідно, не провокувати непотрібних ситуацій.  

Михайло Соколовський:

Мені здається, що в Росії буде дуже багато уваги приділено питанню безпеки. Вони ж усе розуміють. А так, безпека у сучасному світі є питанням відносним, не має абсолютно безпечних місць. На чемпіонаті світу в Росії, думаю, усе буде нормально.

Валерій Яремченко:

Спершу потрібно туди потрапити, а уже потім думати про безпеку. Усе залежить від заходів безпеки, від роботи усіх служб організаторів. ФІФА має досвід проведення таких турнірів і вони не допустять проблемних ситуацій. Взагалі, українцям зараз не до футболу. Люди не цікавляться спортом, як було раніше.

Василь Рац:

Знаєте, зараз важко оцінити ступінь небезпеки, оскільки це динамічний процес. Судячи зі всього, ситуація в Росії не втихомирюється, а навпаки, загострюється. І ми не знаємо, що буде через півроку. Не варто виключати, що ситуація настільки погіршиться, що в Росію на чемпіонат світу не поїде багато інших команд. Тоді в терміновому порядку ФІФА може перенести в іншу країну Мундіаль. Є ж багато країн, які мають готову інфраструктуру і не потребують багато часу на підготовку до Мундіалю.

Олег Петренко, «Вголос»

 

ІА "Вголос": НОВИНИ