Куди позиваємось
«Гаазький трибунал» - це збірна назва судових органів, призначених для розслідування і покарання вищих посадових осіб за здійснення військових злочинів і злочинів проти людяності.
Для судових розслідувань злочинів проти людяності, військових злочинів та геноциду з 2002 року діє Міжнародний кримінальний суд (МКС), який займався справами диктаторів з африканських держав.
За що позиваємось
Україна ініціювала два звернення у МКС. Перше – щодо незалежного розслідування злочинів стосовно Євромайдану (у квітні 2014 року). Друге – про притягнення до відповідальності вищого керівництва Росії, лідерів так званих «ЛДНР» за військову агресію в країні (відповідну заяву Верховна Рада прийняла у лютому 2015 року).
Під час нещодавнього візиту до МКС нинішній генпрокурор України Юрій Луценко закликав суд розглядати як одне провадження злочини, скоєні режимом Януковича проти учасників Революції гідності, та російську агресію проти України. Ці злочини, на його думку, є «нерозривним ланцюгом державної мафії Януковича та його кремлівських покровителів».
В агресії проти України, на думку генпрокурора, суду треба дослідити роль міністра оборони РФ, 18 генералів, 2 адміралів та ще низки високих чинів збройних сил Росії, які (за даними слідства ГПУ) причетні до ведення агресивної війни на українській території та порушенню Женевських угод.
Також офіс прокурора Міжнародного кримінального суду отримав додаткові відомості про злочини, здійснені у листопаді-лютому 2013-14 рр. органами влади України стосовно протестувальників. І після вивчення цієї інформації може переглянути свій попередній висновок – про те, що напади не були систематичними та широко розповсюдженими, вважають представники української влади.
Попередні рішення МКС
Окрім попереднього висновку, що злочини під час Євромайдану мали несистематичний характер і не мали ознак злочинів проти людяності, нещодавно МКС зробив і інші, насправді важливі висновки.
«Важлива і суттєва перемога: МКС прирівняв ситуацію в окупованому Криму до міжнародного військового конфлікту між Україною та Росією. За висновком МКС, цей міжнародний військовий конфлікт розпочався не пізніше 26 лютого, коли Російська Федерація задіяла особовий склад своїх Збройних Сил для отримання контролю на частини території України без згоди уряду України. Право міжнародних збройних конфліктів застосовується до цієї ситуації після 18 березня 2014 року. Отже на поточний час події на території Криму та Севастополя відповідають стану окупації, що продовжується…
Таким чином, цей міжнародний конфлікт може бути розслідувано за нормами Римського статуту. Канцелярія прокурора Міжнародного Кримінального Суду також містить інформацію про утиски кримських татар на півострові, насильницькому переміщенні 179 заарештованих на територію Російської Федерації, примусову мобілізацію на військову службу мешканців Криму», - написала на своїй сторінці у «Facebook» народна депутатка від БПП, член комітету з нацбезпеки та оборони Ірина Фріз.
Важливо додати, що Україна досі не ратифікувала міжнародний договір (Римський статут), відповідно до якого й було засновано Міжнародний кримінальний суд, хоча підписала його далекого 2000 року. Українські можновладці побоюються, що як тільки це буде зроблено, Росія одразу представить власні матеріали щодо воєнних злочинів і порушень прав людини, які вона документує на непідконтрольних українських територіях.
«Міжнародний кримінальний суд не замінює національну систему розслідувань. Навіть якщо Росія звернеться до МКС із заявою про воєнні злочини, скоєні українськими військовими формуваннями, то перше, що зробить суд, це запитає наші органи слідства, чи вони провадять розслідування. І якщо Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження, перевіряє ці факти та не потребує допомоги, Міжнародний кримінальний суд не буде втручатися», — розповідає правозахисниця Олександра Матвійчук. За її словами, МКС відкриває провадження тільки тоді, коли держава не бажає або не здатна розпочати кримінальне провадження та належно провести розслідування.
Грузинський приклад
Після вторгнення Росії у Грузію в серпні 2008 року росіяни відправили 200 своїх прокурорів до Південної Осетії (яка формально була приводом конфлікту) для збору доказів нібито злочинів грузинських військових. За словами грузинського правозахисника Сімона Папуашвілі, МКС отримав від росіян матеріалів у 100 разів більше, ніж від грузин.
«Якщо, наприклад, МКС отримає достатні докази провини грузинських військових, то може притягнути до відповідальності колишнього президента Грузії Михаїла Саакашвілі, який був верховним головнокомандувачем під час конфлікту і віддавав накази про проведення військових операцій. Але суд може дійти до такого висновку і щодо іншої сторони — Росії, і, відповідно, Володимира Путіна, який на той момент був прем’єр-міністром країни та перебував на відкритті літніх Олімпійських ігор–2008 у Китаї. Після початку збройних дій у Південній Осетії Путін негайно повернувся до Москви і персонально керував військовими операціями російської армії в цьому регіоні. Тому досить легко встановити прямий зв’язок між його вказівками та воєнними злочинами, вчиненими російськими військовими чи осетинськими збройними угрупованнями, що діяли під контролем російських військ, якщо такі буде доведено», - зазначав Папуашвілі в одному зі своїх інтерв’ю.
Росія: Втеча від Гааги
Після оприлюднення висновків МКС про агресію в Криму, російська влада не придумала нічого кращого, ніж образитись і влаштувати демарш.
Володимир Путін підписав розпорядження про відмову від участі в Римському статуті МКС. При цьому, на думку правозахисників, ще й порушивши одну зі статей російської конституції. Росія ж заявила, що «вважає суд таким, який не виправдав покладених на нього надій і не став справді незалежним».
Ну а мер Москви Собянін додумався з цього приводу ляпнути у себе в «Twitter»: «Для Росії принизливо, щоб нас судили якісь диваки в Гаазі. Наші предки в труні б від цього перевернулися».
Тим не менш, хоча наразі притягнення до відповідальності російського президента, або й нашого «двічі легітимного» виглядає поки дещо ефемерно, це усе ж може статися. Правозахисники вказують на те, що саме МКС може притягнути до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або щодо громадянина цієї держави. Важливо, що Гаазький суд акцентує увагу не так на виконавцях злочинів, як на тих, хто віддає накази або своєю бездіяльністю уможливлює ці злочини. Тож хоча Путіна чи Януковича навряд чи вдасться притягнути до відповідальності швидко, але за допомогою Гаазького суду це принаймні стає у перспективі можливо.
Євген Захаров, голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
Позов до МКС – безперечно потрібен. Люди лише помиляються, коли думають, що це буде швидко. Те, що повідомлялось у ЗМІ про МКС – це були тільки попередні рішення. У цьому суді доволі складна процедура, значно складніша і довша, ніж в суді Європейському.
Зараз триває попереднє розслідування, в якому загалом чотири фази, зараз триває ІІ фаза. І коли пройдуть ще дві, тоді суд перейде до розгляду по суті. Тим не менше, все це слід робити, оскільки це важливо для нашої держави: ми фактично будемо доводити, що на території нашої країни відбулися ініційовані керівництвом РФ злочини проти людяності. І ця констатація є дуже важливою з точки зору оцінки цієї війни, цієї агресії, ставлення до Росії в майбутньому і т.д.
Скільки це може тривати – сказати важко. Можу до прикладу сказати, що у Грузії події відбувались у 2008 році, а зараз тільки попередня фаза закінчилась.
У тому, що так довго тягнеться українська справа, винне наше керівництво, воно довго опиралося. І те, що ми не ратифікували Римський статут – я вважаю помилкою. Це треба було зробити обов'язково. А вони не хочуть це робити, бо бояться, що їх самих будуть обвинувачувати у військових злочинах, як мінімум.
Окремі випадки справді були – бойовики не раз розташовували свою артилерію, «гради» поблизу шкіл, лікарень, житлових будинків, стріляли звідти. Йшла відповідь туди, і потрапляли під обстріли будинки, і часом люди також гинули. Це також військовий злочин насправді.
Але потрібно пам’ятати, що проти нас скоєні значно більш серйозні злочини, злочини проти людяності. І тому дуже важливо це все робити.
Держава, на жаль, мало цим займалася в той період, цим більше займались недержавні організації... Тут потрібні докази, свідчення, свідки.
- Не секрет, що росіяни зі свого боку збирають власні дані і свідчення про порушення прав людини, військові злочини…
Я не думаю, що у них виявиться сильнішою за нашу позиція. Злочини, що коїлися проти наших людей, є значно серйознішими ніж те, що можуть сказати росіяни. Наші дослідження показали, що 87 військовополонених катували. І ці процеси мали масовий характер. Нічого подібного з українського боку проти бойовиків застосовано не було, траплялись хіба поодинокі випадки.
- А те, що у нас події на Сході так і не мають статусу війни, а лише АТО – фактично, ніби внутрішній конфлікт?
Ні, це не має значення. Ті часи, коли це називали внутрішнім конфліктом, минули, від цих визначень ще влітку 2014 року відмовились. Всі вже кваліфікують це як міжнародний конфлікт.
Юрій Луценко заявив, що Україна може ратифікувати Римський статут «після того, як МКС доведе свою ефективність у двох резонансних для українського народу випадках»…
Це просто базікання. Яке свідчить, що Луценко просто не розуміє, як це довго відбувається.
- Росія вийшла з угоди про Римський статут. Що це означає для нашого процесу?
А нічого не означає. Вони не визнають, але це не означає, що їх не можна до відповідальності притягнути. Якщо злочин скоєний, то притягти до відповідальності можна, навіть якщо Україна не є учасником цього суду. Були міжнародні трибунали – по Югославії, Ірландії. І в тих справах приймались доволі серйозні рішення, з серйозними наслідками.
Існує інша проблема – що цей суд (МКС) бідний, їм бракує коштів на існування. А фінансують його учасники, своїми внесками.
Юрій Сколоздра, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ