Ця ідея викликала, м'яко кажучи, неоднозначну реакцію як у суспільстві, так і серед самих нардепів. У соцмережах їдко іронізують: у рядках із молитви обранці бачать суто прагматичні інтереси, мовляв, «дай нам хліб насущний» – це звернення до держбюджету, «прости нам провини наші» – до Генпрокурора тощо.
Чи допоможе депутатам Верховної Ради, на більшості з яких нема де клейма ставити, молитва? Про це «Вголос» запитав у експертів.
Степан Хмара, Герой України:
Нашим депутатам не те, що молитва не допоможе, їм навіть хороший психіатр не завжди в силі допомогти. Хоча, судячи із законів, які вони хочуть прийняти, допомога психіатрів їм конче потрібна.
Нащо у діяльність Верховної Ради вплутувати церву чи релігію? Молитва – це індивідуальна справа кожного. Віряни, залежно від того, якого вони віросповідання, по-своєму мають дотримуватися всіх правил, які заповів Всевишній. До того ж, Україна – багатоконфесійна країна. Не всі належать до однієї релігійної течії. І право людини на віросповідання, якщо це, звичайно, не церква Московського патріархату (бо це агенти Кремля), потрібно поважати.
А такі законопроекти – це ознака того, що нашим народним депутатам, вочевидь, немає чим зайнятись. Ну хай моляться вдома, хай просять, щоб Бог їм послав прозріння та дав сил працювати на благо українців, а не матеріально самореалізовуватися у Верховній Раді.
Юрій Романенко, директор «Українського інституту майбутнього»:
Така ініціатива свідчить про масштаби українського політичного класу. Вона чітко показує, що наші нардепи є «мікроскопічними почекунами». При цьому вони дуже чітко відображають нинішній стан українського суспільства. Тобто мікроскопічність народних депутатів нічим не перевершує мікроскопічність рядового українця. Хоча народні депутати мали б бути людьми більш широких масштабів, ніж їхні виборці. Адже вони мають розуміти суть державної діяльності, вони мають захищати державні інтереси. Але оскільки наші нардепи у своєму мислені – мікроскопічні, вони пусті та ніяких ідей у них немає, то єдине, що залишається – створювати ілюзію бурхливої діяльності. І це вони роблять шляхом продукування божевільних ініціатив, які повинні підкреслювати їхній глибокий зв'язок з тою електоральною масою, на яку вони орієнтуються.
І от через видимість таких нібито культових кроків, нардепи намагаються підтримувати в очах своїх виборців імідж людей релігійних, соціально стурбованих, націлених на те, щоб захистити права звичайних людей. А крім того, такі ініціативи – це ширма, щоб приховати свої маленькі справи по дерибану державної власності.
Особисто Білозір та депутати, які хочуть співати «Отче наш», зранку не задумуються, як християни, над своєю діяльністю. От Білозір – вона ж не соромилася лобіювати кандидатуру свого чоловіка на голову концертного залу «Україна». Вона поводить себе точно так само, як наші олігархи та одіозні політичні персонажі. Варто згадати, що та ж «Самопоміч» витворяє у Львові щодо втручання у діяльність греко-католицької церкви, через слова про церкву Садовий з роботи звільняє людей…
А цей скандал із «Отче наш» характеризує нардепів так, що вони заради того, щоб сидіти у Парламенті, готові придумувати будь-який маразм, створюючи проблеми для держави в конфесійному плані.
За цей маразм і неможливість оцінити наслідки ситуації таких політиків, які беруться вводити подібну ініціативу, потрібно публічно карати і виганяти із політичної діяльності. Бо будь-яка здорово мисляча людина розуміє, що це ідіотизм вищого ґатунку. Якщо ці «ідіоти» таки доб'ються того, щоб зранку усі виконували «Отче наш», я думаю, що одразу виникне питання, а що робити євреям, мусульманам, які теж є у Верховній Раді? Взагалі виникає питання, а чим має займатись цей Парламент? Може, його варто перетворити у молитовний дім і не заморочуватися?
Віталій Кулик, директор Центру досліджень громадянського суспільства:
Я б радше підтримав ту ініціативу, якби депутати зранку співали «Харе Крішна». Це було б значно ефектніше і цей прикол привертав би більше уваги до наших законотворців.
А якщо серйозно, у нас Конституція передбачає відокремлення церкви від держави. А тому розпочинати сесії Парламенту з християнської молитви є некоректно і це суперечить нашим законам.
Якщо говорити про те, для чого це зроблено, то, очевидно, що можливо із благих намірів, але, як відомо, ними встелена дорога в пекло. Ініціаторка цього законопроекту Оксана Білозір разом із однодумцями передбачали, що це має надихнути депутатів на спільну роботу в ім'я майбутнього України, надати народним обранцям Божого натхнення на роботу в стінах Верховної Ради. Але насправді це – блюзнірство. Адже судячи з роботи народних депутатів, очевидно, що Боже провидіння від них настільки далеко, що жодні молитви для того, щоб приймати нормальні закони і забезпечувати правовий режим функціонування цієї держави, їм не допоможуть.
Михайло Басараб, політолог:
Ініціатива читати «Отче наш» перед сесією Верховної Ради може бути провокацією Кремля
Те, що у Верховній Раді зареєстрували проект закону, яким пропонується запровадити читання молитви «Отче наш» відразу після відкриття пленарних засідань Парламенту, може бути елементом гібридної агресії проти України.
Не випадково, що першою у переліку авторів цього законопроекту є пані Білозір. Її давно підозрювали у співпраці із так званою сектою Догнала. Цю секту небезпідставно підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. Після недавніх заходів наших спецслужб з України видворили групу іноземців, які діяли тут під прикриттям «священнослужителів». Про Догнала кажуть, що він був агентом КГБ у соціалістичній Чехословаччині. Навіть називається його агентурна кличка. Основною метою так званої «правовірної греко-католицької церкви» є провокування релігійних і політичних конфліктів на Заході України. Під час оперативних заходів у ніби культових закладах «секти Догнала» наші силовики вилучали російські пропагандистські матеріали. Також пам’ятаймо, що ця секта публічно закликала Путіна ввести війська в Україну. Вважаю, що законопроект про «Отче наш» зареєстровано в рамках тієї ж підривної діяльності проти нашої держави. Серед авторів законопроекту також є два «регіонала»: Мирошниченко і Павленко. Інших, хто підписався, гадаю, просто використали як простачків – у темну. Прізвище Білозір, напевно, стоїть першим у переліку авторів невипадково. Законопроект явно спрямований на дискредитацію парламенту і України. Перспективи його ухвалення нульові, зате про цей факт ще довго згадуватимуть російські пропагандистські медіа по всьому світу, щоб ілюструвати неадекватність наших депутатів, які лише моляться, замість працювати. Це також повинно ще більше налаштувати суспільство проти Верховної Ради, влади і держави в цілому.
Марія Бойко, «Вголос»
Малюнок Олега Коваленка
ІА "Вголос": НОВИНИ