Оскільки сьогодні нам нічого не відомо про долю Сенцова, як і про долі інших засуджених московським режимом українців, «Вголос» поцікавився у фахівців, як впливає на організм людини тривале голодування з медично-фізіологічного погляду та які наслідки воно може викликати. Про це ми запитали у відомого київського лікаря-дієтолога Оксани Скиталінської.
«Перебіг голодування залежить від стану здоров'я і від того, чи перебуває людина у стресі. В середньому можна протриматися 50-60 днів»
Які є види голодування?
Є декілька видів голодування: перше – абсолютне (сухе, коли людина взагалі не вживає ні води, ні їжі. Друге – повне, коли людина не їсть, лише п'є воду. Третє – часткове, коли людина їсть дуже мало і вибірково з метою вилікувати якесь захворювання. Найнебезпечнішим є абсолютне голодування, без вживання води. Воно не може тривати довго – приблизно до 7 днів, після чого настає смерть. Якщо людина практикує повне голодування і п'є лише воду – тут процес для кожного індивідуальний, все залежить від ваги і навіть статі. Також перебіг голодування залежить від стану здоров'я і від того, чи перебуває людина у стресі. В середньому можна протриматися 50-60 днів.
Назвіть ключові стадії голодування…
Перша стадія – 5-7 днів: людина втрачає кілограм в день переважно через воду.
Друга стадія – 8-60 днів: людина втрачає вагу жирів, м'язів тощо, проте вже не так швидко.
Остання стадія – ще 2-3 дні.
Які зміни відбуваються в цей час в організмі?
У перший тиждень при повному голодуванні відбувається збудження організму. У людини загострюється відчуття на все, що пов'язане з їжею. Вона думає лише про їжу. У цей час активовуються всі стресові гормони. Людина стрімко втрачає вагу. У неї навіть може бути підвищена температура тіла та серцебиття.
Через 5-8 днів організм адаптується. Всі його сили тепер спрямовані на те, щоб людина вижила. Тоді вона вже не думає про їжу. В організмі відбувається процес спалювання жиру – і він дуже економно починає витрачати свої запаси. Відтак в цей період в людини загострюються відчуття, вона краще сприймає світ. Але водночас починають страждати інші органи, зокрема селезінка та лімфовузли. Печінка починає розкладатися, далі – починають розкладатися навіть м'язи. Це відбувається десь після 7 днів голодування.
До 20 днів голодування ще не є катастрофічним для організму. Він загалом може відновитися, адже в цей час використовує, перш за все, запаси жиру. Потім – нездорові клітини, від яких в результаті організм позбавляється. Якщо ж голодування продовжується більше, сильно знижується імунітет та страждає кишківник, який вчені називають «другим мозком». Саме в ньому виробляється багато важливих речовин, які забезпечують гарний настрій та хорошу пам'ять. Страждають окрім згаданих органів також нирки, шкіра, кров. Лише серце і мозок в цей період в принципі продовжують працювати нормально. Організм використовує для їхньої роботи всі запаси, навіть жертвуючи іншими органами.
Але вже після 30-го дня голодування організм людини знову перебуває у стані збудження, присутнє сильне відчуття голоду. У когось цей період може розтягнутися і до 50-60 днів. Все залежить від стану людини. Якщо вона не припинить голодування, настає остання стадія, яка триває ще 2-3 дні. Стадія дуже важка – людина впадає в кому. Повернути її до життя практично неможливо.
Однак голодування – це індивідуальний процес. Багато залежить і від морального стану голодувальника. Якщо людина має в цей час певні стійкі переконання, до прикладу, політичні, – це їй допомагає вижити.
Як голодування впливає на розумову діяльність?
На першій стадії людина ні про що, окрім їжі думати не може. Їй важко сконцентруватися, бо вона знаходиться в стані стресу. На другій – вже адаптовується. В неї навпаки в цей час хороша пам’ять. Людина менш-більш нормально почувається, може нормально думати. Але через 10 днів з’являється постійна втома, сонливість. Може проявлятися і психоз та невроз. Але це також індивідуально для кожного. І на останній стадії людина вже не реагує на зовнішні подразники.
Як впливає примусове годування на організм людини в цей час?
«Примусове годування– це тортури для людини»
Примусове годування – це тортури для людини. Коли таке практикують, то годують через зонд. Їжа потрапляє у шлунок, а звідти – у кишківник. Це насправді може зберегти людині життя, адже їй дають амінокислоти, вітаміни. Все, що потрібно, аби вижити, є у спеціальній суміші.
Як правильно виходити із голодування?
Найперше, людина має отримувати білок, який є «будівельним матеріалом» для організму. Тому при виході із голодування варто вживати нежирний курячий бульйон. Мають бути і вуглеводи – каша, пюре з сухофруктів перетертих. І все це треба вживати маленькими порціями. Можна пити навіть рідкий шоколад, адже він дає енергію. Спочатку варто споживати все рідке і маленькими дозами. Зі стану голодування необхідно виходити поступово, кожного дня збільшуючи порції їжі та змінюючи її структуру.
А як відновити організм після голодування?
Важлива тривалість голодування. Якщо воно тривало 3 дні, нічого особливого для відновлення організму не потрібно. Загалом скільки днів людина голодувала, стільки днів їй необхідно, аби нормалізувати стан. Якщо «правильно» голодувати до 30 днів, організм відновлюється. Якщо більше – відновитися набагато складніше, адже сповільнюється обмін речовин, може з'явитися зайва вага.Тривалими можуть бути і наслідки стресу, звідси – сильна серцева недостатність. Загалом характер і вираження ускладнень при тривалому голодуванні дуже індивідуальні і можуть бути непередбачуваними.
Кому голодувати не можна взагалі?
Голодувати взагалі не можна людям, які мають захворювання шкіри, астму, екзему. Також такі захворювання як туберкульоз, злоякісні утворення, атеросклероз, цукровий діабет, гепатит, запальні процеси, цероз печінки тощо. Не можна голодувати людям з ожирінням, вагітним, жінкам, які годують дітей, людям старшого віку, дітям.
Чим відрізняється медичне голодування від голодування протестного чи вимушеного?
Медичне голодування та голодування, наприклад, ув'язнених дуже різниться. У першому випадку лікарі все контролюють – постійно перевіряють аналізи та стан здоров'я людини. Лікувальні голодування тривають 20-30 днів. Якщо є якість відхилення – людина виходить зі стану голодування. До того ж, така людина вільна – може гуляти та відпочивати.
У в'язниці бранець перебуває у стані страшенного стресу, у пригніченому настрої. Для в'язня голодування не має лікувального ефекту, бо у цього вже понижений імунітет. У такій ситуації голодувати не можна навіть декілька днів.
Коментар для «Вголосу»
«Одного разу під час голодування я читав книгу – і через декілька годин зрозумів, що застряг на одній сторінці. Жахнувся, бо усвідомив, що мозок вже не працює нормально»
Колишній політв'язень і дисидент, голова Асоціації психіатрів України Семен Глузман у 1970-х роках, перебуваючи в ув'язненні, голодував двічі: 114 та 112 днів. До нього навіть застосовували примусове годування. Однак коли відчув, що смерть поруч, голодувати припинив. «Якщо це серйозне голодування, то починають відмовляти системи організму. У когось виникають шлунково-кишкові захворювання, слабне зір. Пам'ятаю, що одного разу під час голодування я читав книгу – і через декілька годин зрозумів, що застряг на одній сторінці. Жахнувся, бо усвідомив, що мозок вже не працює нормально», – розповів він.
Про ситуацію із голодуванням Сенцова Семен Глузман каже: «Ніхто не знає, що зараз відбувається із Сенцовим. Більше того, ми не знаємо, чи він живий. Нагле приховування інформації може свідчити про те, що з ним вже все погано. Але це лише припущення».
В тему
У 20-му столітті всесвітньо відомий індійський філософ, мислитель, державний і політичний діяч, один з ідеологів національно-визвольного руху Індії Махатма Ґанді брав участь у декількох голодуваннях на знак протесту проти британського панування в Індії.
У 1981 році голодування десятьох бойовиків Ірландської республіканської армії (ІРА), включно з легендарним Боббі Сендсом, завершилося смертю від виснаження ув'язнених. Непоступливість прем’єра Маргарет Тетчер тільки привернула ще більше уваги до ІРА.
Громадський діяч і правозахисник, лауреат Нобелівської премії миру за 1975 рік, фізик-теоретик, академік АН СРСР Андрій Сахаров голодував тричі – 17, 26 і 178 днів. Протягом цього часу його неодноразово госпіталізовували.
У середині 1970-х лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв протримав рекордне на той момент голодування в історії політичних ув'язнень – воно тривало 303 дні. Він оголосив своє голодування в червні 1975 року, перебуваючи в ув'язненні.
Акція протесту радянського дисидента і правозахисника Анатолія Марченка у 1986 році тривала 117 днів, після чого він помер.
У 2010 році кубинський дисидент Гільєрмо Фаріньяс протримався без їжі 134 дні. Він закликав до звільнення політичних в’язнів на Кубі. Коли Фаріньяс опинився на межі загибелі, влада все-таки поступилися і випустила опозиціонерів.
Одна із найвідоміших політичних активісток в Індії Іром Шарміла голодувала 16 років на знак протесту проти закону, що надає особливі повноваження збройним силам в індійському штаті Маніпур. Більшість з цього часу із 2000 року Чану провела в ув'язненні у лікарні, де її насильно годували через трубку у носі.
Хто ще голодував з українців
Український дисидент і політик часів СРСР, співзасновник Української Гельсінської Групи, Герой України Левко Лук'яненко оголошував голодування після того, як у 1977 році його заарештували. Розуміючи, щочекає у майбутньому, Лук'яненко оголосив безстрокове голодування.
Лідер українського націонал-демократичного руху В'ячеслав Чорновіл також оголошував голодування, перебуваючи у засланні в Якутії у 1980 році. Тоді проти нього порушили чергову кримінальну справу. Український лідер вимагав зняти з себе всі звинувачення. Тримати голодування йому вдавалось 120 днів.
Український поет та дисидент 1960-80-хх років Василь Стус був засуджений радянською владою двічі та в обох ув'язненнях багаторазово оголошував голодування. Останнє з них стало для нього фатальним. У 1985 році Стус помер у карцері виправної колонії після тижневого голодування.
Український правозахисник, довголітній політв'язень радянських концтаборів Степан Хмара голодував десятки разів. У 1991 році – понад місяць на знак протесту проти політичних переслідувань у Радянському Союзі, а у Пермських концтаборах совєтського режиму майже постійно – всі вісім років.
Масове голодування українських студентів у жовтні 1990-го року у Києві, що тривало два тижні, стало однією із найважливіших і найуспішніших акцій ненасильницького громадянського опору в історії України. Максимальна кількість учасників акції, які голодували одночасно, становила близько 160 осіб. Протести, що тривали упродовж 2-17 жовтня 1990 року, завершилися прийняттям постанови Верховної Ради, яка гарантувала виконання частини вимог протестувальників.
Також вже понад 100 днів голодує український громадський активіст Володимир Балух. Раніше суд в анексованому Криму визнав його винним у зберіганні боєприпасів і засудив до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні. Захист Балуха і правозахисники стверджували, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір'ї його будинку. Сьогодні суд окупаційної влади в Криму оголосив новий вирок незаконно засудженому Володимиру Балуху – 5 років колонії та штраф 10 тисяч рублів.
Марія Волошин, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ