З одного боку, кажуть експерти, дочасні вибори потрібні вже і негайно: оновиться склад нинішнього імпотентного парламенту, рівень довіри до якого в українців мізерний. Але якщо подивитись на це питання під іншим кутом, то й наче не конче потрібні: мовляв, соціологічні дослідження свідчать про те, що до ВР головно зайдуть приблизно ті ж політичні сили, що там засідають нині.
Зрештою, існує ще одна думка: дочасні вибори проводити однозначно треба, але лише за певних умов. Зокрема, потрібно змінити виборче законодавство. От якщо нині діючу виборчу систему скасувати, а вибори провести за системою регіональних відкритих списків, то тоді так: у парламент громадськість матиме змогу делегувати тих депутатів, які на це заслуговують. Відповідно, парламент оновиться не кількісно, а якісно.
Більш детально про це «Вголосу» розповіли політолог, громадський і культурний діяч Олесь Доній, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко та голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
То чи варто таки в Україні проводити дочасні парламентські вибори?
Олесь Доній:
Однозначно потрібно. Бодай через те, що в Україні, згідно зі соціологічними опитуваннями, за 2,5 років радикально змінилися соціологічні вподобання. Нинішній склад ВР не відповідає настроям суспільства. Зокрема, йдеться про політичні сили, які утворюють нинішню неконституційну коаліцію. От «Народний фронт» зараз балансує у межах соціологічної похибки. Тобто падіння його рейтингів з 20% до 1% хіба не є причиною для виборів? У нормальній європейській країні вони були б однозначно: там вважають, що такі цифри можуть призвести до кризи. Але ми, на жаль, в Україні.
Більше того: нам однозначно потрібно провести ще й дочасні вибори президента. Уся повнота влади в Україні належить персонально Порошенкові. Навіть згідно з Конституцією у Порошенка більше повноважень, ніж в усіх президентів на території Європи. Його випереджає за цим показником тільки Лукашенко. А враховуючи, що наш гарант сконцентрував у своїх руках ще й позазаконні важелі впливу, то можна говорити про створення авторитарного режиму ще на разі у легкій формі. Відповідно, для того, щоб його змінити, необхідно проводити дострокові президентські вибори.
Ігор Коліушко:
Скажу коротко: вважаю, що дочасні вибори за нинішнім законодавством проводити просто немає сенсу. До парламенту зайдуть плюс-мінус ті ж самі сили, і нічого кардинально не зміниться. Все буде так, як є зараз.
Але якщо зміниться нині діюче виборче законодавство, й у ВР приймуть закон, в основу якого закладуть систему відкритих списків та регіональних округів, тоді так: дострокові вибори матимуть сенс. Тоді у парламент можуть потрапити нові люди. Навіть зі старих партій можуть прийти багато нових людей. А без цього не потрібно тратити гроші і час на дострокові вибори.
Володимир Фесенко:
А я цьому питанні – скептик: тому скажу, що не треба нам зараз виборів. Як би там не було, з проблемами та негараздами нинішній парламент таки працює. У нинішньому складі ВР є хоча б відносна більшість. Це може комусь не подобатись, але це приблизно половина депутатів. Плюс працюють механізми ситуативної більшості. Тому більшість рішень у парламенті ухвалюються. Хоча й не без проблем.
А от якщо дочасні вибори відбудуться зараз, то новий парламент отримає явно більші проблеми, ніж нині діючий. Він просто не буде нормально працювати.
Чому не буде?
Володимир Фесенко:
От проходять вибори. Згідно із нинішньою соціологією, замість шести фракцій – буде вісім. До того ж, не буде жодної домінуючої фракції – може, трохи більше депутатів буде в одній-двох із них. Але, так чи інакше, чіткої більшості не буде.
Цю коаліцію треба буде створювати як мінімум із 4 фракцій. А що більше учасників коаліції, то менше стабільності. Орім того, її доведеться створювати з дуже різних політичних сил, яких мало що об’єднує. Безперечно, не будуть брати до коаліції Рабіновича з його партією «За життя» чи Опоблок. Опоблок з Рабіновичем теж не зможуть створити коаліцію. У них не буде голосів, але їх стане більше у парламенті, аніж зараз.
Далі: як об'єднати «Батьківщину» з радикалами? Колись Ляшко був у «Батьківщині», але зараз вони вороги. А чи буде об'єднуватись «Батьківщина» з БПП? Не знаю, чи вони готові. Бо зараз вони також вороги. «Батьківщина» і «Самопоміч» разом не матимуть голосів, щоб створити коаліцію.
Врешті-решт, це буде парламент, у якому воюватимуть усі з усіма. Так що ситуація ще більше заплутається і стане ще суперечливішою, ніж зараз. А це величезний мінус.
Олесь Доній:
Щодо мінусів. От, до прикладу, нинішня ВР знаходиться під абсолютним контролем Порошенка. Справа у тому, що Адміністрація Президента сконцентрувала фінансові та медійні потоки, і, відповідно, має можливість впливати у неформальний спосіб на багато економічних, політичних структур і, зокрема, на депутатів ВР.
Разом із тим, шанси, що за умов дострокових виборів і незалежно від того, які партії переможуть, зміниться ситуація з неконституційним тиском на депутатів, дуже малі. Партії можуть прийти з одними гаслами у парламент, але дуже скоро змінять свої гасла і будуть робити те, що потрібно Порошенкові. Таке може бути. Але через це не проводити виборів? Я вважаю, що ризикнути було б варто, бо позитивів однозначно буде більше.
Давайте про позитиви: якщо дочасні вибори відбудуться, то що це дасть?
Олесь Доній:
У нас свої посади задля матеріального збагачення, починаючи від Президента, використовує переважна більшість владоможців. І темпи просто колосальні. Тому будь-які засоби для пригальмування цього процесу будуть на користь Україні. Тобто величезний корупційний потік, який починається від Президента і доходить до усіх без винятку представницьких і виконавчих органів, потребує якщо не зміни, то принаймні гальмування.
Зміни можуть відбутися внаслідок дострокових президентських виборів. Певне пригальмування – внаслідок парламентських виборів. А це уже є позитивом. Зараз абсолютно меркантильна позиція нинішньої влади – збагачення за рахунок країни проводиться із катастрофічними темпами для нації. І воно потребує якщо не заміни, то хоча б гальмування.
Знаєте, будь-яка ротація владної еліти є беззаперечним позитивом. За таких умов зменшується можливість утворення постійно діючих корупційних схем. У Центральній Європі, у період реформ, тобто у 89–90-х роках, задля ротації було прийнято спеціальне рішення про проведення парламентських виборів не раз на чотири, а раз на два роки. У такий спосіб вибори проходили кілька разів, а потім переходили до чотирирічного терміну обирання. Натомість в Україні ВР позаминулого скликання збільшила свої повноваження з 4 до 5 років. Це ненормально. На мою думку, нам узагалі бажано скоротити термін до 3 років. Задля постійної ротації.
А наскільки глибокою буде ротація у ВР у випадку дочасних виборів? Тобто який відсоток нинішніх завсідників парламенту може оновитись?
Володимир Фесенко:
БПП, «Батьківщина», Радикальна партія, «Опоблок» і «Самопоміч», швидше за усе, залишаться у парламенті. За даними соціології зайдуть ще партія Рабіновича «За життя», партія Гриценка та ВО «Свобода». Я також не виключаю, що якщо об'єднаються різні партії місцевих еліт – «Наш край», «Відродження», які мають сильні позиції у Харкові, наприклад, то і вони можуть зайти у парламент. Не буде, швидше за усе, лише Народного фронту. Замість нього буде Гриценко і «Свобода».
Ігор Коліушко:
От тільки не потрібно применшувати позитивів системи виборів із відкритими або напіввідкритими списками з голосуванням у регіональних округах. Це насамперед дає можливість виборцям голосувати не тільки за партію, а й знаходити кращого кандидата у списку цієї партії й голосувати за прізвище цього кандидата.
Зрештою, за рахунок відкритих виборчих списків вдасться не лише підвищити якісний склад представницьких органів і рівень легітимності парламенту та уряду, а й створити умови для розвитку партій. Цьому сприятимуть зниження рівня внутрішньої корупції в них, усунення передумов до поширення «вождизму» в керівництві, посилення рівня підзвітності партій, заохочення до розбудови партійних структур на місцях.
При цьому відкриті списки можуть бути повністю відкриті, як у Бразилії, Латвії, Фінляндії, або напіввідкриті, як у Нідерландах, Словаччині, Чехії, Швеції. У ВР зареєстровано законопроект, який пропонує такі зміни. Його треба лише прийняти.
Але чи проголосують депутати за такі кардинальні виборчі зміни?
Володимир Фесенко:
Щодо відкритих списків. Є різні варіанти системи відкритих виборчих списків. Але за наших умов (у нас достатньо велика країна), може працювати лише система регіональних відкритих списків. Тобто у великих регіонах, наприклад, в областях, створять замість декількох мажоритарних округів один великий багатомандатний округ. У ньому спочатку обиратимуть партію, а в рамках партії висуватимуть конкретних кандидатів.
За такої системи неминуче перевагу матимуть три категорії кандидатів: відомі люди, місцеві багатії і місцеві керівники. Людей відомих, тобто лідерів партій чи діючих депутатів, населення знає краще, ніж нових. І що, це змінить ситуацію на краще? Щось я сумніваюсь.
Олесь Доній:
Закон про вибори може прийняти тільки більшість ВР, яка контролюється Порошенком. У мене немає жодних сумнівів у тому, що навіть у випадку прийняття цей закон може бути погіршеним. У ньому можуть прописати купу нюансів і процедур, через які відсіюватимуть усіх небажаних кандидатів. Тобто закон може бути погіршеним, а подати його можуть суспільству як велику перемогу, бо там йдеться про відкриті списки. Тому я твердо переконаний у тому, що треба вже зараз проводити вибори і не чекати на нові закони.
Ангеліна Григоришин, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ