[media=101984,101986,101989,101991,101994,101996,101999,102001,102004,102006,102010,102013]
Таким чином правозахисна організації «Донбасс SOS» спробувала відтворити в Києві традицію, яка існувала протягом п’яти років в Донецьку. Щороку там на пішохідному мості, що вів до парку ім. Щербакові, збиралися сотні донеччан на флеш-моб одночасного запускання мильних бульбашок під назвою «Мильна казка».
«Тільки у нас ця акція відбувалась на День захисту дітей 1 червня Останній раз проводили її за рік до війни. Тоді увесь міст, який не менший, ніж цей міст в Києві, був заповнений людьми», – розповіла «Вголосу» донеччанка Катерина Жемчужникова, яка тепер мешкає у столиці.
На київському мості людей було в рази менше, ніж це бувало в Донецьку. Координатор «Донбасс SOS» Олександр Горбатко пояснює: більшість переселенців ще не соціалізувалися, а також досі остерігаються великих скупчень людей.
«Хоча акція, в першу чергу, організована саме для переселенців, точніше для їхніх дітей, які відчувають депресивні настрої батьків. Це спроба відволікти хоча б на якийсь час від важких думок. Тому ми хочемо дітей з батьками витягти на вулиці і хоч якось розважити. А бульбашка – це символ хорошого настрою, символ дитинства, а також нагадування про Донецьк», – пояснює «Вголосу» Горбатко.
На його думку, війна – не привід взагалі відмовлятися від розваг, бо психологічно відпочивати треба. За умови, що ці розваги, не повинні бути марнотратними. «Ми майже нічого не потратили на організацію цього заходу. Купили бульбашки і замовили повітряні кульки з написами «Донецьк – це Україна», «Луганськ – це Україна». А от мільйонних витрат на святкування Дня незалежності в центрі Києва я не розумію, краще за ці гроші поставити вишку і ретранслювати українські новини на неконтрольовані території Донбасу», – каже Горбатко.
Чи стане акція традиційною, Олександр наразі сказати не може. Бо мріє вже наступного року знову провести її в Донецьку. З іншого боку розуміє: щоб максимально інтегруватися в новий міський простір, вихідцям з Донбасу слід дарувати позитивні емоції місцевим, запроваджувати свої позитивні традиції.
«Бо всі звикли сприймати переселенців як таких, що приїхали просити і забирати, а не пропонувати і дарувати», – додає Горбатко.
«Елементи дискримінації досі нікуди не зникли. Всі вже звикли, шість-вісім господарів поспіль відмовляють в оренді житла шукачам з Донбасу. І ніяк не це пояснюють. Але проблема не лише в місцевих. Але і в тому, що велика маса переселенців не інтегрується між собою, у нас не відбувається глобальної комунікації між волонтерами і активними групами переселенців. Тому заходи такого типу потрібні всім – і місцевим, і нам» – резюмує Катерина Жемчужникова.
Відео, як це було Донецьку
Мар’яна П’єцух, «Вголос»
Фото автора
ІА "Вголос": НОВИНИ