Чи справді парламентські вибори можуть відбутися вже цього року? До яких наслідків це може призвести? Про це «Вголос» дізнавався у політичних експертів Тараса Загороднього, Віктора Небоженка та Юрія Сиротюка.
Чи справді можливе перезавантаження парламенту вже цього року?
Тарас Загородній:
Вибори можуть бути як із суб'єктивних, так і з об'єктивних причин. По-перше, тут така меркантильна причина: у нас на 2019 рік заплановані президентські вибори. У Петра Порошенка немає контролю над Міністерством внутрішніх справ, а це дуже важливе міністерство, яке на виборах може вирішувати багато питань з різних сторін. Зрозуміло також, що пан Аваков, який формально є в одній коаліції з Порошенком, не хоче представляти інтереси Президента. Принаймні він наголошує на своїй незалежності. І цей дисонанс не вирішити в інший спосіб, аніж достроковими виборами.
«У політичній кампанії президенти «влаштовані» дуже просто – якщо менше п'яти відсотків рейтингу, то практично неможливо отримати перемогу»
Віктор Небоженко:
Імовірність дуже висока. Я вже не раз відкрито говорив і як соціолог, і як політолог: у політичній кампанії президенти «влаштовані» дуже просто – якщо менше п'яти відсотків рейтингу, то практично неможливо отримати перемогу на виборах. В історії відомі тільки два винятки: президент Шарль де Голль з трьома відсотками, який потім вийшов на 72 відсотки, і президент Єльцин, який з п'ятьма відсотками отримав перемогу на виборах в Росії. Але це, так би мовити, особливі люди і особливі обставини. Порошенко не схожий ані на де Голля, ані на Єльцина. Тому скажу більше: він, імовірно, ініціюватиме і дострокові президентські вибори, поки рейтинг у нього від десяти до восьми відсотків. Це для нього цілком логічно. Американці це також бачать. Вони наразі не погрожують Порошенку, але дають зрозуміти: якщо він і надалі нічого не робитиме для України, йому буде дуже важко перемогти, використовуючи мирні засоби.
Юрій Сиротюк:
Дострокові вибори в Україні цілком можливі, бо Президент має конституційне право розпустити парламент. Ми розуміємо, що парламентарі самі не складуть своїх депутатських мандатів так, як це зробила Верховна Рада минулого скликання. Тоді були призначені перевибори з ініціативи фракції «Свобода». Зараз ми розуміємо, що парламентарі, як воші кожуха, до останнього будуть триматися за парламент і не складуть депутатських повноважень. Тому нині все в руках Президента.
Як він це може зробити? У випадку, коли Верховна Рада недієва – тобто коли парламент не збирається протягом тридцяти днів. Але тут цей формат навряд чи спрацює, адже депутати добре розуміють таку загрозу для них. Другий варіант – якщо уряд не сформований. А він у нас є. І третій – якщо відсутня парламентська коаліція. А ми знаємо, що у нас парламентської коаліції практично немає, тобто немає в парламентській коаліції чітких фракцій, як це передбачає Конституція.
Тому в Президента є право призначити дострокові вибори. Чи скористається він цим правом? Зрозуміло, що ця ситуація в країні буде загострюватися до краю, тому вибори – це єдиний механізм зняти суспільну напругу, перезавантажити політичну систему і направити енергію громадян не на вуличне протистояння, а на змагання виборчих програм політичних партій. Це логічний крок і, в принципі, Президент давно мав би це зробити, бо нинішні парламентські політичні сили – це політичні імпотенти і банкроти, які не здатні нічого зробити і не мають жодної підтримки суспільства. Як таке може бути, що дві провладні фракції, «Народний фронт» і БПП, які становлять кістяк коаліції, сьогодні мають мізерну підтримку суспільства? А у «Народного фронту» ця підтримка навіть не сягає одного відсотка! У будь-якій країні світу це означало б або переформатування уряду і парламентської більшості, або перевибори.
Чи вигідно це Президенту сьогодні, сказати важко, бо він, на жаль, підтримує нинішню неефективну конструкцію влади. Але якщо ситуація загостриться вкрай і переросте у вуличне протистояння, то нинішнього Президента може очікувати доля президента попереднього. І, відповідно, якщо у нього є інстинкт самозбереження, то він мав би запустити цей механізм. У цих умовах президентська фракція в новому парламенті (менша чи більша), але ще була б. Але якщо б Порошенко програв президентські вибори, то в наступному черговому парламенті точно не було б жодного депутата з його фракції і, відповідно, він не мав би жодних політичних гарантій.
Крім того, дочасні вибори дещо переформатували б політичну еліту і дали б кредит довіри новому парламенту і наступному новому уряду – звісно, за умови, якщо б вони були чесними, якщо відбувалися б змаганням програм, конкуренція ідей. Бо коли «у телевізорі» відбувається зомбування людей, а насправді банальний підкуп виборців, це не дозволяє говорити про якісну зміну складу парламенту. Відтак американська розвідка говорить про те, що це може бути остання спроба Порошенка залишитися при владі і зняти суспільну напругу. Отже, ймовірність виборів є високою.
Як можуть вплинути дострокові вибори на відносини України з країнами Євросоюзу, з США та Росією?
Тарас Загородній:
Ніяк вони не вплинуть, тому що вони діють за іншим алгоритмом: посольство – виконавча влада – компромат – ФБР. В принципі, тут байдуже – компромат на будь-кого можна знайти, тому в цьому разі немає значення, в якому форматі це буде. Відносини із західними країнами залишаться такими ж. Питання тільки в тому, як ми будемо виходити з війни з Російською Федерацією і яким чином будуть побудовані відносини.
Віктор Небоженко:
Ніяк. Росія вже опустила руки, тому що із Мінськими угодами зовсім глухий кут. США теж не мають свого кандидата в Україні на виборах. ЄС повністю розчарована результатами співробітництва з Україною. Насправді у найближчий рік ніхто із зовнішніх політичних гравців втручатися не буде.
«Вибори могли б частково покращити відносини з США, бо сьогодні зовнішня політика України зайшла в патовий стан. З нинішнім керівництвом держави не хочуть говорити ні в Європейському Союзі, ні в США»
Юрій Сиротюк:
Вибори у країні жодним чином не змінять стосунки з Росією. Звісно, Росія буде намагатися на хвилі протесту протягнути якомога більше промосковських сил. Вибори можуть дещо змінити стосунки з Європейським Союзом, адже ЄС не готовий працювати з цією корумпованою продажною елітою. Ми це бачимо – ідуть постійні недвозначні й активні сигнали про те, в якому стані знаходиться нинішня політична верхівка в країні. І, звісно, вибори могли б частково покращити відносини з США, бо сьогодні зовнішня політика України зайшла в патовий стан. З нинішнім керівництвом держави не хочуть говорити ні в Європейському Союзі, ні в США, тобто співпрацюють крізь зуби. Тому дострокові вибори могли б до певної міри перезавантажити і наші відносини із західними партнерами.
Яка імовірність переформатування парламенту внаслідок дострокових виборів?
Тарас Загородній:
Зміна можлива за виконання трьох умов: перша – зниження прохідного бар'єру до двох відсотків, щоб нові сили не так залежали від телебачення і великих грошей; друга – мажоритарні вибори мають відбуватися у два тури; третя – впровадження електронного голосування, коли голосувати зможуть всі. Це різко змінить ситуацію в країні – молодь нарешті почне голосувати, ходити на вибори, а це приблизно 10-15 відсотків виборців, які ніколи на вибори не ходять.
Віктор Небоженко:
Навіть за нинішнього виборчого законодавства склад парламенту зміниться відсотків на двадцять, не більше. Але і це вже певний прогрес
«У Німеччині десятиліттями борються соціал-демократи з ХДС/ХСС і ніхто не каже: «Давайте їх викинемо геть і наберемо з вулиці молодих»
Юрій Сиротюк:
Циркулює якась дурна байка про нові політичні сили. У демократичних країнах сталі політичні системи забезпечують сталі політичні гравці, які мають сталу політичну ідеологію і намагаються виконувати свою програму. В розбалансованій політичній системі зміна політичних еліт не дає позитивного результату. В Києві колись старого мера Омельченка замінила «молода команда» Черновецького, яка місто розграбувала за місяць. Тому відповіддю є: не нова чи стара, а чи є реальною ця політична сила, чи має вона реальну ідеологію, чи має вона своїх реальних представників і чи готова вона звітувати.
Цей парламент восьмого скликання, що є зараз, сформований переважно з нових облич. Навіть БПП – це молода політична партія, яка недавно утворилася. Народний фронт – це також нові обличчя, нова назва. Крім старих яценюків і турчинових всі «молоді і красиві». Тобто у нас зараз парламент молодих і нових. І до чого вони довели парламент? Не треба людей дурити: коли країна є кораблем в бурі, за штурвал корабля ставлять досвідченого капітана, а командою керує досвідчений боцман. Я не кажу, що це мають бути колишні комуністи чи члени прогнилої команди Порошенка. Ми маємо обирати ідеологічні політичні сили. Там можуть бути люди старшого віку, молодшого, але то мають бути люди ідейні, які представляють реальні політичні сили, так, як це прийнято у світі. Скажіть, чому в Америці двісті років між собою конкурують одні й ті ж політичні сили і вона є процвітаючою країною? У Німеччині десятиліттями борються соціал-демократи з ХДС/ХСС і ніхто не каже: «Давайте їх викинемо геть і наберемо з вулиці молодих». Бо це популізм найвищого гатунку.
Омолодження має відбуватися шляхом зміни мислення виборців: БПП, «Народний фронт» себе не виправдали і люди мають вибирати ті політичні сили, які справді можуть змінити ситуацію в країні. Треба аналізувати історію. У нас дуже часто молодими і новими називають колишніх корупціонерів, які на минулих виборах йшли від однієї політичної сили, повністю прокралися і тепер змінили бренд, змінили прапор і знову називають себе молодими і новими.
Чи прийшла б на дострокові вибори достатня кількість людей після стількох політичних розчарувань?
«Як би українцю не було погано, але він все одно гарно вдягається і йде голосувати»
Тарас Загородній:
Очевидно. Це наша національна забава. На вибори все одно прийдуть – у нас завжди високі показники і на виборах у Верховну Раду, і на президентських.
Віктор Небоженко:
Українці будуть ходити на вибори, тому що їм це подобається і вони в цей момент відчувають себе людьми. Це вам говорить людина, яка двадцять п'ять років займається виборчими кампаніями. Як би українцю не було погано, але він все одно гарно вдягається і йде голосувати.
Юрій Сиротюк:
Політичний клас, особливо виборний політичний клас, парламентарі і депутати місцевих рад – це дзеркало суспільства. Вони з космосу не прилітають. Тому виборці несуть солідарну відповідальність з політиками. Політиків обирали виборці. Чим менше виборців прийде на вибори, тим більше прийде заангажованих і проплачених корупціонерів, які будуть визначати долю України. Маю надію, що наші громадяни починають це розуміти дедалі глибше.
Наталія Сергієнко, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ