Що вказує на ймовірність такого перебігу подій? Які обставини можуть стати каталізатором запуску цього сценарію та коли саме він може бути реалізований? Зрештою, які шанси у цьому випадку на перемогу у нинішнього керманича держави?

Про це «Вголосу» розповіли директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко, співзасновник Українського інституту майбутнього, політолог Юрій Романенко та голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Чи, власне, реальною є перспектива дочасних президентських виборів? І у чому логіка  такого кроку Порошенка, якщо, звісно, він на нього зважиться?

Віктор Небоженко:

Дострокові парламентсько-президентські вибори – цілком реальна річ. Думаю, що Порошенко давненько таку можливість розглядає. Чому? Бо він чітко розуміє: якщо його рейтинг опуститься і буде нижчим за 10% – жодна фальсифікація не дозволить вдруге обійняти цей пост. А яким буде його рейтинг за два роки? Та значно меншим! І тоді, що б не придумали його політтехнологи, як би не «креативили» – починаючи від зміни прізвища і закінчуючи вуличними безпорядками, нічого уже не допоможе вдруге виграти.

Якщо ж рейтинг на момент дострокових виборів становитиме від 10% до 15%, то за допомогою підконтрольних виборчкомів та ЦВК, разом із заляканим його головою, Порошенко цілком зможе пройти у другий тур, а далі – справа техніки, я маю на увазі, що запрацює адміністративний ресурс. Словом, на даний момент головно усе залежить від рейтингів.

До слова, Порошенко пробує його наростити завдяки жорсткому поводженню з прем’єр-міністром, черговому ощасливленню українців, зокрема, зростанню пенсій на кілька гривень, й завдяки іншим африкансько-азіатським методам підняття рейтингу політика. Можливо, ми невдовзі почуємо про зміну Кабміну й дострокові парламентські вибори. Але, гадаю, це йому мало допоможе.

Юрій Романенко:

Спостерігаючи за певними кроками влади, можна й справді зробити висновок про підготовку до президентських виборів. Так що цей сценарій вірогідний, хоч його й застосовують не від хорошого життя.

Чесно кажучи, я думаю, що Порошенко зважиться на дочасні вибори не через те, що хоче стати Президентом вдруге. Мова йде зовсім не про це. На порядку денному стоїть питання, як дійти легітимно до закінчення першого терміну. Усе ж може обвалитись у будь-який час! Тому йому потрібна зараз додаткова легітимність. Він намагається її отримати. От у чому логіка його дій. Тут стоїть питання, як бодай ще трохи втримати владу, яка дає йому величезні можливості і ресурси.

Володимир Фесенко:

Дочасні президентські вибори можуть відбутись у випадку смерті Президента, а наш Порошенко – живий-здоровий, імпічменту – ця процедура у нас навіть законодавчо не прописана, або добровільної відставки.

І навіть якщо розглядати лише третій варіант, то він може бути доцільним лише в одному випадку: якщо найближчим часом складуться мегапривабливі обставини для переобрання діючого Президента. А я їх зараз зовсім не бачу. Ну немає їх! Якби сьогодні були високі рейтинги, а далі був би ризик їх падіння або щось мало б трапитись таке, що могло б різко підвищити рейтинг Президента, то тоді інше питання. Але що може статися? Я не бачу нічого такого.

Чи можна вважати додатковим натяком на дочасні вибори відставку глави адміністрації Ложкіна, політтехнолога й очільника фракції БПП Гриніва, а також відставку Гонтаревої?

Віктор Небоженко:

Таке справді кажуть. Мовляв, вони пішли з посади, щоб мати можливість готуватись до майбутніх виборів… Я думаю, що це не так. Вони усі насправді банально утікають. Вони відчувають усю небезпеку ситуації й хочуть спокійного життя. Вони усі хочуть піти до того, як почнеться остаточна криза особистої влади Порошенка. 

Володимир Фесенко:

Ложкін пішов уже півроку тому. Він просто втомився і не хотів бути керівником адміністрації. Віх хотів таку посаду, щоб не бути на державній службі. У той же час він контролює президентську адміністрацію через свою людину, яка формально її очолює.

Гринів також втомився. Він і раніше не приховував, що не хоче бути керівником фракції. Це не є таємниця. На нього ще негативно вплинув скандал з електронними деклараціями. До слова, чинник електронної декларації водночас вплинув на рішення і Гриніва, і Ложкіна. Гринів узагалі заявив, що може позбутися депутатського мандата. Тобто є більш прості пояснення цих відставок.

Юрій Романенко:

Та ж Гринів сам в одному зі своїх інтерв’ю натякнув, що не йде зовсім, що він залишиться  радником. Його відхід від керування парламентською фракцією БПП «у тінь» дуже відповідає саме логіці підготовки до перевиборів. Знову ж таки, з точки зору його здібностей, він запросто може стати технологічним менеджером виборчої кампанії. Тому так, це – додаткове свідчення. Поза сумнівом.

Щодо Ложкіна, то я не думаю, що він пішов для того, щоб знову повернутися на корабель, який тоне. Він не для того йшов. І Гонтарева теж.

Ситуація з дочасними президентськими виборами не є принципово новою у нашій історії: свого часу Леонід Кравчук ризикнув і програв. Чи не повториться цей сценарій?

Юрій Романенко:

Так, таке уже було у 1993-94 роках. Леонід Кравчук вирішив піти на дострокові вибори. І програв їх. А чому він на них пішов? Та тому, що думав, що він їх виграє. І у нього усе буде добре. А вийшло так, що несподівано вигулькнув Леонід Кучма і, програвши Кравчуку перший тур, виграв другий.

Насправді, другий тур таки є великою проблемою. Але Порошенкові потрібно завести туди керованого гравця. Як це було у 1999 році, коли у другому раунді за президентський пост змагались Леонід Кучма та Петро Симоненко. Тоді ж Кучма чудово розумів – якщо у другому турі виборів його опонентом стане не Симоненко, а Олександр Мороз, то у нього немає шансів виграти президентські вибори. Відповідно, Кучма задіяв увесь можливий ресурс для того, щоб вивести у другий тур саме Симоненка. І виграв. Якщо ж Порошенко не заведе у другий тур таку людину, то програє. 

Тому нині схеми такі ж. Словом, як уміють, так і грають.

Володимир Фесенко:

От цей приклад додатково свідчить про увесь ризик дочасних виборів. Шанси діючого Президента перемогти далеко не стовідсоткові. Якщо у другому турі буде змагатись колишній регіонал Юрій Бойко – Порошенко виграє точно. Якщо якийсь інший потужний кандидат вийде у другий тур, то шанси, м’яко кажучи, низькі.

Хто, наприклад, може серйозно конкурувати?

Володимир Фесенко:

Скажімо, та ж Тимошенко є реальним претендентом на перемогу, якщо потрапить у другий тур. Хоча, знаєте, у них обох є проблема високого антирейтингу. У 2014 році він спрацював проти Тимошенко. Зараз навпаки може спрацювати проти Порошенка. Такий ризик є. Або ж вигулькне інший кандидат з правильною стратегією, як от Кучма свого часу, рейтинги якого зовсім не свідчили тоді про перемогу. Тому для чого йому так ризикувати за два роки до виборів?

Якщо припустити, що дострокові вибори таки відбудуться. Коли їх чекати – влітку, восени?

Віктор Небоженко:

На президентські вибори ми з вами можемо піти у будь-який момент: завтра, влітку, у вересні. Але кожен день, тиждень, місяць відтягування цієї миті погіршують перспективи Порошенка. Тобто чим швидше це станеться – тим краще буде Порошенку. Але на це, щоправда, потрібно зважитися, потрібно бути авантюристом, сильною особистістю, потрібно перестати красти, збагачуватись, а зайнятись упритул політикою.

Є ще один нюанс: дострокові президентські вибори пов’язані із результатами його конфліктів із іншими політиками. Якщо, скажімо, Порошенко посвариться  з Генпрокурором Луценком і той відкриє на нього кримінальну справу – ось вам і старт виборчої кампанії. А якщо завтра він почне конфліктувати із Міністром внутрішніх справ Аваковим і той відкриє справу? Який буде результат? Знову ж таки – негайні дострокові вибори!

Юрій Романенко:

Порошенко не зважаться на таку гру навесні, бо такі речі вимагають потужних ресурсів.

От як розцінювати маневри влади навколо НАК «Нафтогаз»? Йдеться про розширення наглядової ради, що дозволить посилити контроль за грошовими потоками, які там з’явились після підвищення цін на газ. Ці маневри запросто можна розглядати, як елемент акумуляції ресурсів. На вибори ж потрібен фінансовий ресурс і чималий. От вони й накопичують кошти.

Тому, думаю, що більш вірогідний період – це осінь. Швидше за все, вибори відбудуться у жовтні.

 

Адріана Гринишин, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ