Сьогодні окремі експерти проводять певну аналогію між тими драматичними подіями та «дружбою» між новообраним президентом США Трампом і московським диктатором Путіним, ставлячи питання: а чи не призведе вона до схожих наслідків?
До речі, в одному із видань російський опозиційний до політики Кремля Гаррі Каспаров заявив, що «Трамп є ідеальним партнером для Путіна для переділу світу». «Оскільки з точки зору Трампа, Крим є шматком приватної власності, де можна буде торгуватись з Путіним щодо різних привілеїв. Не будемо забувати, що Трамп пережив кілька крупних банкрутств, останнє з яких було у 2008 році. Тоді це завершилось значним вливанням іноземних коштів і є всі підстави вважати, що вони надійшли з Росії», – заявив російський опозиціонер.
Чи можлива «дружба» між Трампом і Путіним та у що вона може перерости?Про це кореспондент «Вголосу» поспілкувався із політологом, директором фундації «Інститут трансформації суспільства» Олегом Соскіним, професором, заступником голови Координаційної ради Громадської ліги «Україна-НАТО» Ігорем Тодоровим та політологом Михайлом Басарабом.
У своїй передвиборчій програмі Трамп неодноразово говорив про необхідність співпраці із Росією та Путіним. Чи можлива між ними «дружба» та чи є ризик укладення між ними нового пакту «Молотова-Ріббентропа»?
Олег Соскін:
Він є стратегічним менеджером, для якого головне – це успіх тої справи, якою він займається. Треба враховувати, що він кілька разів був банкротом. Але кожного разу він піднімався і ставав все багатшим. В нього дуже добра освіта. Він закінчив військову академію, бізнес-школу, багато книжок написав. Це дуже успішна людина, яка пройшла через серйозні кризові драматичні періоди у своєму житі. Він абсолютно точно розуміє, що йому залишилося ну максимум 8 років у якості президента. І він не має правила на помилку. Тому ніякої дружби з Росією не буде. Буде дуже точний розрахунок. Дуже точний фінансовий, економічний, геополітичний і геоекономічний розрахунок.
Я думаю, що його команда буде орієнтована на те, аби припинити роздавати долари від уряду США всередині держави через держбюджет, і зовні. Ось з того треба виходити. Йому не потрібний прямий конфлікт із Росією. Про що він буде домовлятися – про розмежування зон впливу.
Якщо би, не дай Боже, була би оця «дружба», як між Гітлером і Сталіним, тоді і справді Європа стане розмінною монетою в цій дружбі. Китай і Європа. Ну і Азія та Латинська Америка. Це буде надзвичайно погано для всіх. Отже, Латинська Америка повністю відійде йому (ред.-Трампу), всі два континенти, і центральна Америка – це зона Сполучених Штатів. Японія теж, оскільки це Азійсько-Тихоокеанський ареал. Зрозуміло, що тоді Європа повністю потрапляє, як і Північна Африка, Середземномор’я під вплив Росії. І тоді Україна буде в дуже поганій ситуації.
Ігор Тодоров:
На мій погляд, проводити аналогії Гітлер-Сталін-Путін-Трамп не варто. Адже Гітлер і Сталін представляли два тоталітарних режими, які багато в чому були споріднені, тому доволі логічна була їхня «дружба» і поділ сфер впливу, принаймні у Європі. Щодо Трампа, він переміг у демократичній країні, яка має дуже глибокі відповідні традиції. Можна критикувати виборчу систему, я думаю, вона на те заслуговує у США, але, тим не менш, вибори легітимні. З іншого боку, існує понад 200-літня система стримування та взаємного контролю за усіма гілками влади з їхнього боку. Тому не можна казати про можливий союз Трампа-Путіна, бо насправді політичні системи, політичні режими корінним чином відрізняється. На відміну від схожості нацистської Німеччини та більшовицького Радянського Союзу.
Я не хотів би, щоб це сприймали як поміркований оптимізм, бо насправді практика доводить, що вона багатша за будь-які аналітичні прогнози. Але все ж таки, мені здається, що не так все однозначно погано у зв’язку із перемогою Трампа. Зрештою, існують сталі механізми, які виходять із національних інтересів Штатів і ці інтереси не залежать принципово від того, хто саме буде в Білому домі.
Михайло Басараб:
Це велике питання, чи існує «дружба» між Трампом і Путіним. Бо риторика виборчої кампанії і його реальна зовнішня політика можуть суттєво різнитися. Ба більше, якою б впливовою не була фігура президента у США, він не одноосібно править країною і, звісно, що на рішення президента мають вплив і Парламент, і еліти, і оточення. Тому зарано говорити про те, що маємо альянс Трамп-Путін, що заяви Трампа під час виборчої кампанії переростуть у підтримку США кремлівського режиму. Тобто, це далеко не факт.
У що це може вилитися? Уявімо собі: американська зовнішня політика стане значно більш лояльною до Росії, аніж сьогодні – таке теж можливо. Якщо політика нової адміністрації США стане лояльнішою до кремлівського режиму, це створить додаткові проблеми для нас. Але життя не завершується. І насправді Америка не стане «заднім двором» для Москви. Тобто Америка не буде грати роль «молодшого брата» у взаєминах із Росією. Це дуже спрощений підхід до аналізу риторики Трампа. США залишатимуться найбільшою державою світу. Державою із найпотужнішими збройними силами. Тому США навряд чи будуть на бек-вокалі у Путіна.
І все ж: як перемога Трампа може вплинути на ситуацію у світі?
Олег Соскін:
Можливий прихід нових еліт у Німеччині, Франції, Італії. Зрозуміло, що це будуть еліти ближчі до Путіна, до Росії. Тобто, орієнтовані на співпрацю із Росією як геополітичним лідером на Євразійському континенті.
До влади в Європі зараз будуть приходити еліти, орієнтовані саме на такий рух за будь-яких обставин, незважаючи на те, чи буде дружба між Трампом і Путіним, чи ні. Вони зараз будуть брати владу на рівні своїх країн. Це будуть, з одного боку, націоналісти, консерватори, але з другого боку – вони будуть орієнтовані на те, щоб будувати неконфліктну модель Євразії. Тому їм треба буде шукати механізми якоїсь співпраці із РФ. Адже європейські країни не зацікавлені у війні з Росією, вони не хочуть, щоб вона була ізольована.
Ну і в НАТО буде величезна криза. Однозначно Трамп зменшить фінансування. Тому що Трамп вміє рахувати гроші. Він перекладе військові витрати на Євразійському континенті на НАТО. А з себе він це буде знімати. Він буде дбати про особисту оборону США поза НАТО. Ось ця величезна стратегічна зміна буде. І зрозуміло, що це буде на користь Росії.
Ігор Тодоров:
Я думаю, будуть впливати декілька чинників, зокрема, інтереси тих же Штатів у Тихоокеанському регіоні, взаємини із Китаєм, який впевнено зайняв 2-гу позицію у світі за економічними показниками. Це велика глобальна гра. З іншого боку, Трамп багато чого пообіцяв у внутрішній сфері і у нього є можливості запровадити ті реформи, які він пообіцяв завдяки підтримці республіканців. Тому, на мій погляд, на першому етапі президентства він не буде активно проводити зовнішню політику, а буде зберігатися певна інерція, яка йде від теперішньої адміністрації.
Михайло Басараб:
Багато хто говорить, що Третя світова вже триває. Вона, безумовно, відрізняється від класичної війни, такої, якою ми звикли вивчати її у підручниках з історії. Але очевидно, що ми вже сьогодні перебуваємо у стані глибокого протистояння з кількома потужними центрами. Тобто, це США і НАТО, це Росія, Китай і ціла низка дрібніших гравців. Я би говорив, що важливо не допустити ескалації цього протистояння. Чи може це призвести до масштабних зіткнень у класичному розумінні цього слова – теоретично можливо все. І я не виключаю, що можлива жорстка політика адміністрації нового президента Америки щодо Росії і геополітичних зазіхань РФ. З президентством Трампа глобальне протистояння стало ймовірнішим, аніж би було при Клінтон.
А як це позначиться на Україні?
Олег Соскін:
За будь-яких обставин оця група Порошенка-Гройсмана-Яценюка, оця вся так звана правляча верства, яка сьогодні є в Україні, їй буде кінець. Уже можна сказати, що перемога Трампа – це для «БПП», «Народного фронту», «УДАРУ» означає політичний фініш, а також економічний і фінансовий. Позаяк вони для Трампа взагалі не цікаві. Для нього вони як брудна білизна, до якої не можна торкатися, бо можна забруднитися.
Ситуація буде для України дуже складна. По-суті, припиниться фінансова підтримка з боку США цієї влади в Україні. Я думаю, що США більше грошей не дасть. Грошей не буде. А нема грошей, Україна - банкрут. Як тільки Трамп сформує команду, то може бути поставлене перше питання: відкликати оці гарантії Уряду США з кредитів, які вони дали - 3 чи 4 млрд. доларів. Вони не дадуть ніякої летальної зброї, фактично припинять військову допомогу і відкличуть своїх спеціалістів. Припинять давати гранти на поліцію, антикорупційні бюро тощо.
Ігор Тодоров:
Не варто недооцінювати суб’єктивний фактор. Я думаю, що отаке популістське розуміння в світі, певне схвалення анексії Криму, яке було у 2014-му році з боку Трампа, коли ще він не був кандидатом, в цьому сенсі позиція президента США щодо України залежатиме багато в чому від України, від нашої спроможності проводити реформи.
Тим більше, у Трампа можна знайти під час його передвиборчої кампанії фактично протилежні висловлювання. Він підкреслював, що всебічно на боці України, критикував Європу за невиразну позицію, казав, що саме Америка зайняла більш адекватну позицію. Але з іншого боку, він продовжив і критику Обами.
Михайло Басараб:
Навряд чи президентство Трампа буде катастрофічним для України. У Штатів є конституційна пам'ять, є своя традиція, у тому числі і зовнішньополітична традиція, сталі стратегічні інтереси.
Але, якщо новий президент США буде значно лояльнішим до Путіна, ніж Обама, ми повинні мати на увазі, що передусім Україна має допомогти сама собі і покладатися лише на власні сили.
Алла Федорченко, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ