Вітаю: маємо угоду! Але цифри забігали досить різні - то 230, то 95 дл. Спробуємо проаналізувати цю "біганину" цифр.
Отож-бо, ціна 95 долл. за 1 тис. кубів! Звучить переможно, особливо, після цифри 230 долл., що вимагала Росія.
Що ж насправді досягнуто?! Спробуємо проаналізувати:
1. Спочатку роглянемо газовий баланс України на 2006 рік:
За даними прес-секретаря українського прем'єра Валентина Мондрієвського сумарний газовый баланс Украины в 2006 году складе - 76,5 млрд.куб.м.
- Туркменський газ - 40 млрд.куб.м.
- Власний видобуток - 20 млрд.куб.м.
- Постачання з Росії - 16,5 млрд.куб.м.
До вирішення газової кризи Україна мала отримувати:
- 40 млрд.куб.м. з Туркменії по 50 дол.
- "Газпром" хотів продавати свої 16,5 млрд.куб.м. по 230 дол.
Тобто сумарний баланс всього газу, що закачається з-за меж України (російського і середньоазійського) був би:
40 * $50 + 16,5 * $230 = (40+16,5) * X
X = $102,6
Що ж ми маємо в результаті угоди?
Результована ціна Х буде = $95
Сюди не включається ціна транзиту! І ще невідомі точні об'єми газу з Росії, що буде поставлено на таких умовах.
Але фактично виходить, що ми виторгували у "Газпрому" трохи меньше 8 долл. за тис.кубів.
Нежирно. Але враховуючи, що Росія хотіла насамперед забрати собі українську трубу - це таки можна вважати перемогою.
А до того ж ВСІ інформаційно задоволені: "Газпром" має право казати своїм громадянам, що таки виторгував з України - $230, "Нафтогаз" - також має право казати, що виторгував у "Газпрому" - $95. І те, і те - правда! :)
Теперь про економічні наслідки:
Зразу скажу - вони будуть складні.
Раніше "Нафтогаз" купляючи газ по $44...$50 дол. продавав їх на внутрішньому ринку по $80..$86 (не враховуючи дешевого комунального сектору).
Зараз з'являється збиток "Нафтогазу" у мінімум $11 на кожній тисячі кубів при умові, якщо Кабмін не буде підвищувати ціни для підприємств і покладе на "Нафтогаз" покриття різниці у ціні.
За моїми приблизними підрахунками "Нафтогаз" буде витрачати десь по $800 млн. на рік. Але також за моїми приблизними підрахунками тепер "Нафтогаз" буде заробляти ЖИВИМИ ГРІШМИ десь по $1200 млн. на рік за трананзит російського газу до Європи (за новим тарифом $1,6 за тис.кубів на 100 км.).
Тобто "Нафтогаз" таки залишиться "на плаву" по рентабельності, але у мінімальній пропорції. Незрозуміло, як за таких умов модернізувати вітчизняну газотранспортну систему та віддавати кредити, які так недалекоглядно набрав пан Івченко.
Але зафіксовані умови на 5 років таки дозволять, при умові лібералізації внутрішнього ринку, поступово підвищувати внутрішні ціни та вивести рентабельність "Нафтогазу" на нормальний рівень. Це і буде той самий перехідний період, який Україна з самого початку хотіла виторгувати у "Газпрома".
Чому так сталося?
Думаю, Україна вдалося досягти таких мінімальних результатів на перемовинах з "Газпромом" тому, що "Газпрому" фактично вдалося припинити постачання середньоазійського газу до України вже у 2006 році. І у разі судового розгляду Росія може й програла б угоду про свій газ до 2009 року, але виграла б, юридично довівши фактичні "крадіжки" того газу, що Україна вважала туркменським. Тобто прогнози на судові результати були б дуже хиткими.
Але навіть, якщо б ми вирішили проблему транзиту газу з Туркменістану у 2006 році, і повністю відмовились би (за рахунок жорсткої економії) від російського газу, то проблема все одно повстала б через рік на початку 2007 року. Бо з 2007 "Газпром" перехоплює на себе всі потужності узбекської ГТС і постачати газ з Туркменії без його "благослвіння" все одно стало б неможливо.
Висновки
Так у чому ж ми саме перемогли?!
1. За Україною збережено газотранспортну систему (ГТС), а на мій погляд головною ціллю атаки "Газпрому" була саме вона. І цей факт у значній мірі убезпечує Україну від подальшого газового тиску з боку Росії.
2. Фактично вирішено не тільки газову Проблему-2006, але й Проблему-2007. Я про це писав вище, бо з 2007 року узбецьку трубу все одно перехопив би "Газпром". А так домовленість на 5 років знімає цю проблему.
3. Почато реальну лібералізацію газовго ринку Україна з відмовою від бартеру. Це знизить корупцію, а також перекладе вину за "незручності" лібералізації на Росію. Бо лібералізувати все одно довелось би, але одне діло робити це за ініціативою власного уряду, а інше - під тиском "Газпрому" і Кремля.
4. "Шокової" лібералізації не буде. Тобто 5-річний термін контракту дозволить українському уряду зробити м'який перехідний період для внутрішнього ринку. Також за цей термін і Україна і Росія вступлять у СОТ. А якби ми з Росією зараз були б у СОТ, то такой "газової атаки" не могло би бути у принципі.
5. Фактично знято напругу перед виборами у Верховну Раду. Причому, у достатньо вигідному для українського уряду світлі. Бо газ це був для Москви - ОСТАННІЙ ВАЖІЛЬ впливу на українську економіку і політику. А нафтова сфера вже давно лібералізована, про що говорять "залізо-бетонно" незмінні ціни на АЗС останні півроку.
Таким чином, ця угода це фактично ДІЙСНА і РЕАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ! На відміну від декларації 1990 і 1991 року, коли Незалежність нам фактично сама впала в руки, зараз вона була виборена і ще вдарить по нас своїми економічнми наслідками, але вже не перед виборами і розтягнутими у часі. Але це вже буде зовсім інша історія, яка у довгостроковій перспективі піде Україні у немалу користь. Що ж це за боротьба за незалежність без втрат?!
Так що вітаю всіх З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!!! :)
maidan.org.ua
ІА "Вголос": НОВИНИ