Останнім часом побутує думка, що схема, за якою Путін діє в Криму, дуже подібна до реалізованих Гітлером планів захоплення фашистською Німеччиною Австрії, Судетів (Чехословаччина) чи Клайпеди (Литва). Гітлер також заявляв, що «звільняє» німецьке чи то німецькомовне населення цих територій. А плебісцит в Австрії відбувся лише тоді, коли країна була окупована. Чи можна говорити, що Путін і справді в Криму «запозичив» тактику Гітлера?
В історії можна вибудовувати найрізноманітніші паралелі. Те, про що ви говорите, має схожості. Наприклад, приєднуючи Судетську область Гітлер ставив завдання об’єднати всю німецьку спільноту в одній державі. Там дійсно більшістю було німецьке населення. Воно там жило віддавна, але це була територія Чехії, яка в свою чергу була складовою частини Австро-Угорщини. Судетські німці мали великі права, повноваження і їм нічого не загрожувало. Коли утворилася Чехословаччина (1918 р.), її кордон не змінився і Судети стали частиною її територій. Міжвоєнна Чехословаччина була найбільш демократичною державою у Центрально-Східній Європі. Вона ж була найбільш економічно розвинена в цьому регіоні.
Поразка Німеччини в І Світовій війні привела до загострення національне почуття німців, значна частина з-поміж них прагнула реваншу. Коли до влади прийшов Гітлер, то країна була в стані глибокої кризи. Нацистське керівництво тонко використовувало настрої населення, систематично порушувало умови Версальського миру, всупереч заборони розбудовувало армію і флот. Але на початках Гітлер зважав на реакцію світової спільноти.
Варто зауважити, що незважаючи на подібність конкретних історичних ситуацій, існують і відмінні особливості. Путін та Гітлер – різнопланові політичні фігури, тут наводити паралелі дуже невдячно. Путін теж, як і Гітлер, має свою ідею-фікс – відновити Радянську (Російську) імперію.
От в 2017 році буде 100 років жовтневої революції і до того часу він хоче, крім прибалтійських республік, зібрати все до купи. Звісно, йому не вдасться це зробити, бо Грузію він навряд чи захопить. Так само і молдавани цього не хочуть, вони в ЄС намірилися. Але є Україна – велика держава. Росії бракує біологічної маси – людей. Путін та його штаб розробляють різні плани щодо знищення Української держави, але, на мою думку, Майдан йому все переплутав.
Він же опирався на Януковича, вони уклали Харківські угоди і Янукович здавав пункт за пунктом незалежність України. Найважливішим завданням для нього було знищення армії. Це ж стосувалося і СБУ, яка перетворилася у філію ФСБ. Думаю, вони планували до 2015 року підготувати все для того, щоб втягнути Україну в той союз. І так, як Гітлер ввійшов в Австрію, Путін в’їхав би тріумфатором до Києва на білому коні. Але так не сталося, Янукович здався.
А невже Путін не міг якось врятувати Януковича, допомогти і надалі залишатися при владі?
Ні, він не міг, бо тут би допомогли лише війська, які потрібно було б відкрито вводити в Україну, в Київ. Бачите, навіть про свої війська в Криму вони кажуть, що то самооборона і т.п.
Стосовно захоплення Криму: з однієї сторони Захід чи не щодня нагадує, що засуджує агресорські дії Росії в Україні, а з іншої сторони – той же Захід так і не наважується свої слова підкріпити конкретними діями.
Черчилль у 1939 р. сказав таку фразу: «Маємо вибрати або ганьбу, або війну». І англійці вибрали шлях збройного протистояння. Ви кажете, що нам не допомагають. Зараз в нас формально ще немає стану війни, тобто хтось має почати стріляти. Путін хоче, щоб це першими зробили ми, тоді він буде захищати співвітчизників. Але Китай теж зареєстрував закон про захист своїх громадян за кордоном. Щодо того, як світ може допомогти нам, то на мою думку західні країни можуть дати три речі: фінанси, зброю та інструкторів. Важливо, що ми підписали політичну частину Угоди з ЄС, бо це вагомий фактор.
Одночасно варто зауважити, що, те, що сталося в Криму, є наслідком нашої 23-річної політики щодо півострова. За ці роки ми так і не стали на ньому «твердими ногами». Не домоглися створення українського університету, ні шкіл. Президент Ющенко навіть не відстояв тут жодної української газети. Наше керівництво, так скажу, профітькало Крим. Але зараз час проти Путіна, і новому українському керівництву треба не змарнувати цього шансу.
Звісно, що до планів Путіна входить не лише захоплення Криму. Як бачимо з розвитку подій – це один із етапів, далі він візьметься за Схід, Південь. Як гадаєте, чи наважиться Путін втілити свою «ненаситність» за таким планом в найкоротші терміни? І чи є межа путінської окупації?
Вважаю, що Крим Путіну не потрібен. Російська експансія буде продовжуватися з метою захопити спершу південно-східні 8 областей і вийти на Придністров’я. Українська армія, звісно, його зупинити не може, бо її фактично в нас немає. Кажуть, що путінські стратеги планують удар зверху – зі сторони Чернігова і Харкова. Від Чернігова до Києва – 200 км., це дуже близько. Ну захоплять Київ, що, в принципі, можливо. Але є ще один момент: захопити можна, але не можна втримати.
Проте російське ФСБ може вдатися і до організації терористичних актів. Якщо вони в Росії підривали будинки, то чому вони цього не можуть зробити в Україні. От візьмуть та вб’ють кількох росіян в Харкові, і відразу ж прийдуть захищати «соотечественников».
Загалом Путін дуже схожий до царя Миколи І. Він ставив собі за мету вийти на Балкани, стати правителем Константинополя і бути покровителем всіх слов’янських і православних народів. Так само думає й Путін. Такі форми ведення війни у них подібні. Колись росіяни затопили кораблі у Севастополі, так і тепер вдались до подібних кроків. Колись Микола І вважав, що Туреччина – то є хворий чоловік і його треба лікувати хірургічно: відтяти руку і т.д., тобто забрати частину території.
Західні союзники теж вважали Туреччину хворим чоловіком, але казали, що її треба лікувати терапевтичним методом – провівши низку реформ. Нині Путін думає так, як в середині ХІХ ст. міркував Микола І. Нині Путіну не потрібен депресивний Донбас із його шахтами та проблемами. Його вабить вся Україна і, особливо, її західна частина. Найперше для того, що там газові сховища, по-друге, для того, щоб мати прямий вихід в Європу.
Що потрібно зробити Україні, аби не допустити такого розвитку подій?
По-перше, треба провести повну мобілізацію. Якщо наша т.зв. «часткова» мобілізація закінчиться на 20-ти тисячах осіб, то Путін буде з цього сміятися. Але якщо на захист Батьківщини стане 800 тис. чи мільйон озброєних і навчених громадян і ми знатимемо, що в кожній області є потужна збройна сила, то це буде дуже важливо. Зараз населення просто боїться, що українська армія не захистить нашої держави. Також зараз не видно вибуху патріотизму. І причиною тут є позиція влади, її нерішучість. Але нам оптимізму повинен додати Майдан, бо з такими людьми Україна не може програти.
Розмовляла Марічка Богак
ІА "Вголос": НОВИНИ