Серед 195 осіб, обраних депутатами Львівської обласної ради першого демократичного скликання, повноваження яких  підтвердила мандатна комісія, значилося і прізвище Івана Геля. Йому також випала велика честь бути головою сесії, учасники якої обрали головою ради  блаженної пам’яті В’ячеслава Чорновола. Саме тоді Іван Андрійович, скориставшись своїм головуванням на сесії, щиро привітав спільноту Львівщини із святом Воскресіння Господнього. «Сердечно вітаю Вас і всіх телеглядачів, усіх виборців із Великодніми святами, зі світлим празником Христового Воскресіння. Хай воскреслий Син Божий благословить нас і наш народ добром, любов’ю, Божою ласкою, наснагою у праці…».

Наступного дня, 18 квітня, головував на засіданні сесії В’ячеслав Чорновіл. Депутати продовжили розглядати організаційні питання. Йшлося, зокрема, про вибори заступників голови ради. В’ячеслав Чорновіл запропонував обрати одним із заступників Івана Геля. Пропонуючи його, він сказав: «…При обговоренні цієї кандидатури йшлося, що Іван Гель – відомий в області як голова Комітету захисту Української греко-католицької церкви і його перебування на посту заступника голови може викликати деяку конфронтацію між віруючими. Я говорив попередньо з цього приводу з Іваном Гелем. Він, зокрема, сказав, якщо його буде обрано заступником, то складе повноваження не тільки голови, але й члена Комітету захисту Української греко-католицької церкви. У вирішенні міжконфесійних проблем не братиме участі».

Відтак, Іван Гель стисло розповів про себе, свою політичну та громадську діяльність. Виокремимо декілька думок про релігійні питання. 20 квітня 1989 р., сказав претендент на посаду заступника голови обласної ради, мене схопили у рідній хаті, викрутили руки, посадили в міліцейську машину, вирвавши при цьому жмут волосся з голови. На самий Великдень прирекли на 15 діб. Стосовно Греко-католицької церкви, він наголосив: «Піднято з катакомб ще один символ – Українську греко-католицьку церкву, яка в короткий час стала попутним фактором національного відродження. Повертаємося до духовності, одвічних християнських цінностей, які були нашою сутністю і якими керувалися ми десятиліттями». Іван Андрійович ратував за «навчання основ релігії у школі, а не приватно у недільних школах, запровадження у школах уроків богослов’я, запрошення у школи, аудиторії вищих навчальних закладів, училищ, технікумів – священиків». Згодом депутати обласної ради попросили відповісти претендента на декілька запитань. Депутат Василь Шпіцер: Я розмовляв з православними священиками і вони сказали, що Ви говорили, якщо православні священики і перейдуть до греко-католицької віри, то потім все одно будуть звільнені, бо служили Російській православній церкві. Іван Гель: Абсолютно, м’яко кажучи, неправда, це наклеп, оскільки я виступаю, щоб кожна людина в повній мірі відчувала право на свободу совісті. Василь Шпіцер: 13 квітня були чутки, що буде урочиста передача собору Юра греко-католикам. Я особисто був там і шукав Вас. Чому Ви не прийшли туди і не пояснили людям, чому нема передачі. Іван Гель: На той час я ще не був головою Комітету захисту Української греко-католицької церкви, то моя поява біля собору св. Юра могла призвести до конфронтації між вірними обох конфесій.

Одночасно депутат Василь Шпіцер спростував деякі висловлювання митрополита Філарета (Денисенка) стосовно релігійної ситуації у Львові. Він, зокрема, підтвердив, що міська рада прийняла рішення про передачу собору св. Юра релігійній громаді греко-католиків. За його словами, в обласному центрі на той час діяли 13 церков православних і 6 – греко-католицьких. Депутат Припін: У зв’язку із реабілітацією Греко-католицької церкви чи буде ставитись питання про відродження греко-католицьких семінарії і академії, а також друкарні у Нестерові? Іван Гель: Це питання стоїть давно, воно актуальне і зараз. Депутат Михайло Балаш (православний священик): Від 100-а священиків звертаюсь до Вас, чи будете Ви підтримувати нашу Українську автокефальну православну церкву, так як і Греко-католицьку? Іван Гель: Кожна людина, громада мають рівне право і можливості для віри. Я робитиму все, щоб наше суспільство було демократичним.

Після запитань і відповідей почалося обговорення кандидатури Івана Геля. Із виступу депутата Олександра Кривенка: Іван Гель в серцях тисяч людей став символом відродження Греко-католицької церкви. Численні тисячі греко-католиків охоче сприймуть його заступником. Але є люди, які не хочуть бачити пана Геля саме на тій посаді тому, що він веде боротьбу за Греко-католицьку церкву. Я маю на увазі віруючих православної чи автокефальної Церкви. Православних на Львівщині значно менше. Засади правової держави стверджують, що лише той лад є демократичним, який гарантує інтереси меншості. Чи сприйме не греко-католицька громада обрання Івана Геля на посаду заступника голови обласної ради саме, як гарантію релігійних прав? Я не впевнений… Тому вважаю недоцільним обрання Івана Геля на посаду заступника голови обласної ради. Депутат Ярослав Рибак: З великою прихильністю і повагою ставлюся до вельмишановного Івана Андрійовича. Схиляюсь перед його життєвим подвигом. Розумію В’ячеслава Максимовича. Але ж прошу Вас, шановні депутати, ще раз все зважити і проаналізувати. В даний час цю посаду повинна займати людина – професіонал в юридичному плані. Брак в юридичному досвіді ми будемо відчувати протягом всього нашого процесу. Без цього важко в перших кроках. Другий аспект це – релігійний. Про стан справ у цій сфері ми добре знаємо. Депутат Іван Набитович теж вирішив голосувати проти Івана Геля. Одночасно вніс пропозицію голосувати таємно.

Депутат Борис Козловський: …Все життя Івана Андрійовича – це політична боротьба. Комітет з прав Греко-католицької церкви, який очолює Іван Гель, це комітет із відновлення історичної справедливості. На землях Західної України упродовж віків діяла велика релігійна структура – Греко-католицька церква. Вона була знищена в період сталінщини так, як були знищені школа, культура, як було понівечене сільське господарство. Діяльність Івана Геля на посту голови Комітету захисту Греко-католицької церкви – це політична діяльність. Це діяльність з відновлення історичної справедливості. Боротьба з нагнітанням напруження між конфесіями це є заслугою комітету, який очолює Іван Гель… Я буду голосувати за Івана Геля, маючи на увазі правозахисника, політичного діяча, чесну і порядну людину, яка бореться за відновлення історичної справедливості.

Головуючий на сесії В’ячеслав Чорновіл оголошує про записку до депутата Бориса Козловського. Прочитавши її, депутат говорить: До редакції (Львівського телебачення – авт.) часто надходять дзвінки, де мене звинувачують в тому, що я є апологетом Греко-католицької церкви. Це наклеп на мене. Я себе вважаю невіруючою людиною Але у мене прокинувся інтерес до релігії, до Церкви, до Її вічних істин. Я ніколи не думав, що мене доля зведе з Іваном Гелем, з Церквою. Вперше я слухав Івана Геля на мітингу на стадіоні «Дружба» (нині – «Україна» – авт.). Він сказав, якщо не буде вирішено питання про легалізацію Греко-католицької церкви, то похід віруючих цієї конфесії до церкви св. Юра – їхньої святині збере понад 100 тисяч людей. Мені здавалося, що це зухвала заява. Мої колеги в це не повірили. Коли ж я побачив, яка сила йде до церкви св. Юра, і що це мирний похід (йдеться про маніфестацію львів’ян 17 вересня 1989 р. – авт.),  зрозумів, що за греко-католиками історична правда. Греко-католики мовчали десятки років. По нашому телебаченню звучать передачі і про православну і автокефальну конфесії… Я вважаю, що на боці Греко-католицької церкви є історична правда (оплески).

Депутат Микола Драч: …Він (Іван Гель) відданий Греко-католицькій церкві. Хіба це його вина в тому, що він відданий цій справі? Це наша біль. І нам потрібно зараз відродити Греко-католицьку церкву, яку партійно-бюрократична система знищила, посіяла роздор серед нашого населення. Не дивлячись на те, який пост буде займати Іван Андрійович, наше завдання – навести лад, щоб не було роздорів серед людей на релігійній основі. Депутат Олег Вітович: Коли я був присутнім на установчому з’їзді Народного руху України за перебудову, то побачив фотографію, яка обійшла весь світ, де Іван Гель стояв, обнявшись із двома священиками – греко-католицької і автокефальної православної Церков. Я ніколи не забуду його слів, що нехай ця світлина буде символом єдності двох Церков України. Я вважаю, коли оберемо цю людину, то вона буде тонким дипломатом у галузі релігійного примирення. Депутат Іван Макар відзначив героїзм кандидата на посаду заступника голови обласної ради. Водночас наголосив, що на таку посаду потрібна людина, ”яка крутилася у цьому середовищі і уже знає те, що конкретно робиться в області, щоб відразу включитися в процеси господарської діяльності”. Депутат Володимир Умнов: Греко-католики і православні надавали мені наказ – підтримати кандидатуру Івана Геля. Коли говорить народ, то слово народу – найвищий закон. Депутат Олег Петрик: Колись влада зробила Івана Геля пастухом. Сьогодні він мусить взятися за ту роботу, яка належить йому.

Після такого жвавого обговорення кандидатури головуючий на сесії В’ячеслав Чорновіл сказав: «Не думав, що так буде складно». І звернувся до депутатів: Як будемо голосувати таємно чи відкрито. У відповідь почув: відкрито. Більшість депутатського корпусу висловилася «за». Іван Андрійович Гель був обраний заступником голови Львівської обласної ради.

Матеріал підготовлений на підставі даних Державного архіву Львівської області (ДАЛО). –Ф. Р-1332. –Оп.3. –Спр. 1187. –Арк. 116, 120-121, 122, 123, 124, 125, 126, 127, 128, 129, 130, 131.

Юрій Боруцький, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ