Корупція – це нормально: як влада формує «касту безкарних злодіїв»

На початку 2018 року близько 30 тисяч людей вийшли на протести у Бухаресті та інших містах Румунії. Люди протестували проти внесення змін до системи правосуддя та пом'якшення антикорупційного законодавства.

В Україні ж ніхто не протестував, коли влада вирішила знищити Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, коли сина міністра МВС звинуватили у розкраданні державних коштів, коли усі побачили відеокадри, як народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Борислав Розенблат вимагав мільйонні хабарі за «проштовхування» законопроекту в Раді. А тому народні обранці вирішили не зупинятись на досягнутому і йти далі. Так,  депутати від «Народного фронту» та «Блоку Петра Порошенка» внесли законопроект, яким фактично пропонують звільнити чиновників від відповідальності за набуття або передачу іншим особам статків, походження яких вони не можуть пояснити. Тобто, якщо ти чиновник – кради в українців, бери хабарі, наживайся, як вмієш, а тобі за це ще і нічого не буде. Вражає і відверта нахабність та цинізм нардепів від коаліції: невже, боячись, що Антикорупційний суд може запрацювати, вони готові проголосувати за будь-що?

Чому нардепи не бояться відповідальності за безглузді закони? Та чи є ймовірність, що законопроект, яким хочуть скасувати покарання за незаконне збагачення, можуть прийняти? Про це кореспондент «Вголосу» запитав у політичного аналітика Олександра Кочеткова, політологів Олександра Солонька та Андрія Міщенка.

 

«Народні обранці скидають маски»

 

Чому, коли Петро Порошенко на Заході хизується антикорупційними реформами і позитивними змінами, яких українці чомусь вперто не помічають, нардепи від його фракції реєструють законопроект, який дозволяє їм і надалі красти, до того ж – безкарно?

Олександр Кочетков:

Результат пошуку зображень за запитом

Зараз ми наближаємося до позачергових чи чергових виборів, а тому народні обранці скидають маски. Робота наших депутатів, високопосадовців стає все більш прозорою та цинічною.  Ми вже дійшли до того, що суто фінансові установи, а це Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, вимагають від України політичних реформ, а саме створення Антикорупційного суду та покарання за корупцію. І це прецедент, бо за 26 років існування України таких вимог перед нами ніхто не ставив. Адже іноземці хочуть, аби ті гроші, які вони надають в якості кредитної допомоги, не розходились по кишенях чиновників, а інвестувались у економіку України.

А влада натомість шукає будь-яких методів, щоб залишити ту корупційну систему, яку вона успадкувала від режиму Януковича. Бо вона не знищила корупційних схем тодішнього режиму, а просто модернізувала їх. Корупційна складова української економіки як працювала, так і працює. І зараз наші можновладці шукають, як уникнути відповідальності: вони блокують діяльність НАБУ. Аби не звітувати, звідки у їхніх деклараціях такі космічні суми та стільки маєтків, вони фактично заблокували роботу Національного агентства із запобігання корупції. Тобто влада блокує вимоги як українського суспільства, так і західних партнерів. І той законопроект, який подали депутати від БПП та «Народного фронту», – це відверте знущання над антикорупційними органами, над Заходом та над власним народом.

Тобто так забезпечують собі «імунітет»?

Олександр Кочетков:

Це демонстративний крок. Цей законопроект, який пропонує звільняти від відповідальності корупціонерів, ніяким чином не пройде в нинішніх умовах. Це демонстрація для МВФ, Світового банку, що, мовляв, якщо ви нам розказуєте, яким має бути Антикорупційний суд, зокрема, що його не має контролювати наша влада, то ми придумаємо такий закон, що і так ніхто не сяде в тюрму. Тобто наші депутати ставлять західних партнерів перед вибором: або ми приймаємо президентський варіант Антикорупційного суду, який фактично нічого не зробить з «елітними корупціонерами» в Україні, або ми легалізовуємо корупцію в Україні, робимо її складовою влади. Вже навіть деякі високопосадовці заявляють, що корупція – це складова української влади. Що без корупції не може існувати України. От цей закон фактично це підтверджує.

Олександр Солонько:

Світлина від Олександра Солонька.

Така поведінка зумовлюється тим, що не вдалося забезпечити причинно-наслідкового зв'язку між вчиненням правопорушення і відповідальністю за нього. І зараз, поки триває вибудовування антикорупційної вертикалі, в якій НАБУ має розслідувати злочини, САП – здійснювати їх процесуальне керівництво, а Антикорупційний суд – виносити справедливі вироки, влада робить усе, щоб цього не сталось. Цей законопроект – це спроба декриміналізувати корупцію.

 

«90% українців постійно голосують за ті політичні сили, які знищують державу»

 

У Румунії вийшли на вулиці, коли їхні депутати хотіли пом'якшити покарання за корупцію. Українці вийдуть?

Олександр Солонько:

Ми бачимо, як у Румунії відстоюють свою антикорупційну систему, яка притягує до відповідальності корупціонерів. Там був зареєстрований законопроект, який пом'якшував таку річ, як «подарунки депутатам». Тобто там регламентують не лише незаконне збагачення високопосадовців, а й їхні подарунки. Для українців – це екзотика, у нас би говорили: ну, це ж подарунки, особисте. А там люди вийшли на протест і відстоюють свою позицію не бути обкраденими.

Зрозуміло, що суспільство має адекватно реагувати. І якраз через те, що немає обурення, такі законопроекти і з'являються. Коли немає тиску на владу, то для них це означає, що можна все. Сьогодні вони декриміналізують корупцію, а завтра дозволять чиновникам вбивати посеред вулиці, пояснивши, що так треба, бо є «агенти Кремля» чи ще щось.

Андрій Міщенко:

Світлина від Андрія Міщенка.

У нас тих 5-10% пасіонаріїв, які є у суспільстві, останні 25 років, а це чверть століття, несуть на собі тягар того, щоб ця держава втрималась. Натомість у нас є 90% людей, які постійно голосують за ті політичні сили, які знищують державу і через які у нас зараз війна. Але разом з тим, казати, що у Румунії населення свідоміше, а ми не хочемо змін – не можна. Бо у нас було і студентське голодування, і Помаранчева революція, і Революція Гідності. Це все був вияв щирих почуттів тих українців, які не хотіли жити у такій державі, яку нам пропонувала політична еліта. Але є таке поняття, як втома суспільства. До того ж, у нас ще і війна.

Олександр Кочетков:

На жаль, українці не вийдуть на вулицю з протестами, якщо такий законопроект буде проголосованим. Ми усі хочемо, щоб корупції не було в Україні, але коли нам потрібно купити диплом чи отримати водійське посвідчення – то хай краще можливість корупції буде. Тобто ми хочемо, щоб ніхто не крав, але водночас мати знайомих, які можуть усе «порішати». На жаль, це вже стало нашою ментальною рисою, якої потрібно позбуватись. До того ж, більша частина українців отримує доходи з тіньової економіки. А тому українці не виходитимуть на вулиці через корупцію. Багато з нас до кінця не розуміє, що несплата податків, зарплата в конвертах – це теж корупція. А тому боротьба з корупцією для нас – це абстрактне поняття, яке нічого не означає. Почати жити чесно ми зможемо лише, коли на нас тиснутимуть зверху, або ж під впливом західних партнерів.

 

«Людина, яка вкрала телефон, має сидіти у в'язниці, а чиновник, який  вкрав мільйони, може і далі красти»

 

Держава, у якій легалізована корупція, має майбутнє?

Андрій Міщенко:

Щоб зрозуміти «законність» такого законопроекту, потрібно просто відкрити Кримінальний кодекс. І справді, тут вже виникає питання: чому людина, яка вкрала мобільний телефон, має сидіти у в'язниці два-три роки, а людина, яка вкрала мільйони – має право бути на волі і красти далі. Це ж логічне запитання. Але якщо серйозно, то ми маємо розуміти, що в державі, в якій приймаються подібні закони, громадяни, які не причетні до влади, не мають майбутнього, а сама країна проіснує недовго.

Якщо цей закон приймуть, то він даватиме сигнал усьому суспільству, що поки ти не при владі – ти ніхто, а коли отримаєш владу – ти можеш красти скільки влізе, бо станеш неосудним. Тобто не потрібно працювати, не потрібно здобувати якісну освіту, а потрібно думати лише про те, як дорватись до державного корита. Тобто такий закон – це повне фіаско здорового глузду та знищення моралі.

Які шанси, що цей законопроект можуть прийняти?

Андрій Міщенко:

Знаючи, хто сьогодні є у Парламенті, я нічому не здивуюсь. Хіба що прийняття цього законопроекту зможе загальмувати той же вплив Заходу.

Не варто забувати, що в Україні є ще здорове суспільство. Як би там не було, у нас 5-10 відсотків українців є свідомими. Це ті люди, які тиснуть на владу – і через це і відбуваються хоч якісь зміни в державі. А тому я вважаю, що люди все ж зможуть мобілізуватись, щоб закон про фактичну легалізацію корупції не був прийнятий. Але знову ж таки – партії БПП та «Народний фронт» показали своє справжнє обличчя.

 

«Корупційні скандали призведуть до дострокових виборів»

 

Якими будуть наслідки того, що такі законопроекти з'являються?

Олександр Кочетков:

Будь-які корупційні скандали серед української влади, в тому числі і реєстрація таких законопроектів, як легалізація корупції,  підвищують можливість дострокових виборів. Поки ситуація не критична. Але, якщо до літа трапиться щось надзвичайне – то вже цього року ми можемо очікувати на вибори.

Андрій Міщенко:

Щодо виборів, то рефлексії суспільства не було тоді, коли ми побачили електронні декларації наших високопосадовців. Тоді влада дуже багато показала. По-перше, не можна зберігати гроші в банках, а це означає, що вони не довіряють нашій банківській системи. По-друге, красти – це нормально. І саме тоді ми це все проковтнули. Не було адекватної реакції. А такі закони – це вже наслідок нашого мовчання. І зараз ми знову мовчимо. Більше того, як свідчать дані соцопитувань, багато хто навіть готовий на наступних виборах підтримати цих депутатів та чиновників. А це дуже тривожний сигнал.

 

Марія Бойко, «Вголос»

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Завантаження...
RedTram