На що здатні у Москві, щоб не допустити незалежності Київського патріархату?

Про це кореспондент «Вголосу» спілкувався із громадський активістом Дмитром Корчинським, екс-нардепом України VII скликання Андрієм Міщенком та політологом із Агенства моделювання ситуацій Олексієм Голобуцьким.

 

«Автокефалія Української православної церкви КП – це початок кінця діяльності РПЦ в Україні»

 

Чому Московський патріархат виступив категорично проти надання Томосу Українській православній церкві КП?

Олексій Голобуцький:

Московський патріархат співпрацює із російськими спецслужбами, зокрема і ФСБ. Церква у Росії не відділена  від держави. Для російської влади церква – це один із інструментів управління народом. Російська церква підпорядковується державі ще з часів Петра І, ця традиція продовжилась навіть у сталінські часи. Московський патріархат в Україні – це бойовий релігійний підрозділ ФСБ.

Справа в тому, що автокефалія Української православної церкви КП – це початок кінця діяльності РПЦ в Україні. Для російської церкви – це ідеологічна поразка: всім стане зрозуміло, що не може материнською бути та церква, яка виникла значно пізніше від Київської митрополії. Разом із впливом на православних Росія втратить значні фінансові ресурси, які надходять з України у Москву. Варто розуміти, що практично половина приходів Російської православної церкви знаходиться в Україні.

З початком автокефалії Московський патріархат почне втрачати вірян. Якщо буде проголошена автокефалія УПЦ КП, Московський патріархат називатиметься не УПЦ, а РПЦ. Відповідно охочих ходити в храм країни-агресора суттєво поменшає. Цей процес можна порівняти із російськими соціальними мережами, рейтинг яких в Україні різко знизився саме після заборони.

Дмитро Корчинський:

Під час сталінських часів попів залучили до проведення релігійної політики. Адже Московська церква – це єдина релігійна структура, яка не була заборонена у СРСР. Росії важливо зберегти Московський патріархат, бо це велика пропагандистська, диверсійна мережа в Україні. У них є близько 30 тисяч парафій, половина з яких розташовані в Україні.

Андрій Міщенко:

Є три кити, на яких тримається «рускій мір» в Україні: перший – це інформаційний простір, який наразі так-сяк нам вдається нівелювати. Другий – це російська мова і третій – це російське православ’я. Якщо ми ці три чинники впливу Московії на Україну ліквідуємо, тоді ми можемо вважати себе на першому етапі здобуття самостійності.

 

«Ми маємо готуватися до найгіршого розвитку подій, а це – релігійні війни»

 

До якмх дій  московські попи ще можуть вдатися, щоб УПЦ КП не дали Томосу?

Андрій Міщенко:

Вдумаймось у історію цієї структури: у ХVI столітті, щоб отримати Томос, росіяни підкупили Вселенського патріарха Діонісія за «сорок сороків хутра та 200 золотих червінців». Російський правитель Борис Годунов свого часу ув’язнив Константинопольського патріарха  Ієремія ІІ, змусивши того погодитись на вигідні Росії умови. Теперішня Російська православна церква була створена Сталіним у 1946 році. Вражає те, що на першому їхньому з’їзді не було жодного священика, який не мав би стосунку до НКВС. Я не знаю іншої державної структури, де всі б працівники були агентами російських спецслужб.

Що від структури із такою історією можна чекати? Звичайно, всього. В арсеналі Росії є гроші, інформаційна пропаганда та дискредитація, військова агресія та терористичні акти. Коли вони за часів Сталіна намагались утворити свою московську митрополію, то не соромились ніяких методів: знищували фізично священиків, вірних, спалювали храми. Зі зміною часів  російські методи не змінюються.

Ми маємо готуватися до найгіршого розвитку подій, а це – релігійні війни. Це найгірший сценарій, коли Московський патріархат звозитиме своїх молодиків спортивної зовнішності та розпочне силове протистояння з вірянами Української православної церкви Київського патріархату чи правоохоронцями. Москва, вкладаючи величезні гроші у збереження свого впливу на Україну, може такий конфлікт зорганізувати та підсилити.

Але конфлікту з Росією через Томос не треба боятися. До нього потрібно готуватися, щоб перемогти і мати свою Церкву з державницькою позицією. Якби ми боялись у 2014 році війни з РФ, то мали б російські війська не лише у Донецьку, а й у Львові.

Олексій Голобуцький:

Росія використовуватиме усі доступні їй методи: у Москві спробують підкупити учасників переговорного процесу, інформаційно знищити саму ідею надання Томосу та навіть вивести людей на вулицю, щоб ті мітингували проти автокефалії УПЦ  КП.

Російська православна церква робить усе, щоб розколоти українське суспільство. Зараз релігійне протистояння – це єдине, що у Росії залишилося. Московський патріархат мобілізує своїх вірних навколо ідеї збереження «канонічного» православ’я. З політтехнологічної точки зору – це правильно. Із стратегічної точки зору – це програш, бо така стратегія є короткотерміновою. Зважаючи на напіввійськовий стан  і гостроту відносин з РФ, можливі і найгірші сценарії, до яких мають бути готовими правоохоронні органи.

Дмитро Корчинський:

Російська православна церква завжди використовує корупцію. Вони свого часу купили патріархат, заплативши великі гроші. Зараз Вселенський патріарх може вкотре заробити великі гроші на РПЦ, якщо відмовиться Київському патріархату надавати Томос чи гальмуватиме цей процес.

Московські попи активно використовують усі доступні їм методи, щоб в Україні знівелювати саму ідею надання незалежності Українській православній церкві КП. Ми бачимо, що ця п’ята колона поки має великий вплив на релігійні процеси в Україні. Так, хода РПЦ-ФСБ, яка відбулась 27 липня, була організована за сприяння київської влади, правоохоронців. Фактично попри те, що це був шабаш п’ятої колони на вулицях столиці України, ніхто з влади не протистояв РПЦ. Виходить так: однією рукою влада хоче добитися Томосу для УПЦ КП, а іншою – допомагає проводити заходи проти автокефалії Української православної церкви.

 

«Справжнім пам’ятником радянській владі є не знесені меморіали Леніну, а Московський патріархат, який активно діє»

 

Що ми можемо їм протиставити?

Андрій Міщенко:

Українське суспільство і держава мають повністю нівелювати вплив Московського патріархату на Україну. Люди мають відмовитись від відвідування церков Московського патріархату. Не варто бути наївними: Московський патріархат – це не релігійна інституція, це державна установа Російської Федерації.

Повинні бути ухвалені закони, за допомогою яких можна легально ліквідувати Московський патріархат. Для початку потрібно заборонити міським та селищним радам виділяли земельні ділянки для розбудови мережі Московського патріархату в Україні.

Також необхідно обмежити вплив російської пропаганди на український інформаційний простір. Бо вже зараз низка українських телеканалів транслюють фактично методичку Москви про «канонічну» церкву, про незалежність Московського патріархату від Росії, про «розкольників та уніатів», про те, що Томос – це зло. Це треба негайно припиняти. За антидержавну пропаганду слід жорстко карати. У компетенції Верховної Ради, президента та Кабміну зробити так, щоб українофобські ЗМІ не поширювали цих закликів.

Далі – має бути закон про оподаткування структур, які мають іноземне підпорядкування. Якщо ми оподаткуємо московські приходи, то вони почнуть «здаватися». Великі їхні «блок-пости», а це у Лавра та храми у містах, триматимуться до останнього, а маленькі -  у районних центрах, селах, - просто закриються через брак фінансування.

Також маємо забезпечити гарантії священнослужителям, які наразі працюють у  МП, але готові перейти до Української православної церкви КП. Багато цих священиків є вихідцями з Галичини, Прикарпаття та Буковини. З цими людьми ніхто не працює, але багато з них мають проукраїнську позицію та готові перейти на український бік, але вони бояться «тітушок» з Лаври.

Є ще один важливий нюанс: за Лавру Росія готова торгуватися, вони можуть навіть територію Донбасу звільнити в обмін на те, що ми дозволимо їм залишитися у Києві.

Дмитро Корчинський:

Основним конкурентом Московського патріархату мав би бути Київський патріархат. Позиція КП зараз така: ми теж церква, нічим не гірша, ніж московська. Їм треба змінити підхід: московська церква – це ніяка не церква і ніколи нею не була. Це підрозділ ФСБ, створений Сталіним. Метою цієї установи є просування російської політики на українських землях.

До тих пір, поки ми робимо вигляд, що Московський патріархат – це церква, доти у нас нічого не вийде.  Потрібно всім пояснити, що російське православ’я – це звичайний сатанізм, метою якого є робота на спецслужби країни-агресора. Тільки знаючи справжню суть ворога, ми зможемо їх перемогти.

Зрештою до МП можна застосувати навіть закон про декомунізацію. Адже РПЦ – це структура, яка у 1946 році була створена Комуністичною партією для проведення радянської політики. Справжнім пам’ятником радянській владі є не знесені меморіали Леніну, а Московський патріархат, який активно діє.

Чи достатньо робить влада, щоб московські попи раз і назавжди втратили свій вплив в Україні?

Дмитро Корчинський:

Українська влада заохочує злочинців із Московського патріархату. Московські попи – це шахраї, які дозволяють собі злочини навіть на сексуальному ґрунті, крадуть велику кількість грошей, прямо співпрацюють з ФСБ – їх є за що карати. Наприклад, заповідник у Києво-Печерській лаврі давно зруйнований незаконною забудовою і ніхто не покараний. У їхніх спонсорів давно мали б бути проблеми із бізнесом. Чому росіянин Новінський зараз активно орудує в Україні і до нього немає претензій?

У нас будь якому бізнесмену є що «пред’явити». Чому НАБУ, СБУ, прокуратура, податкова не карають багатих «ватників»? Не було б Новінського, не було б грошей, а відповідно не було б ніяких масових заходів за участі МП-ФСБ. Але, ймовірно, головною причиною того, що їх ніхто не чіпає, є якісь політичні домовленості між владою і апологетами «руского міра» в Україні. І це наразі найбільша проблема.

Марія Бойко, «Вголос»

 

ІА "Вголос": НОВИНИ