[media=126705,126706,126708] 

Представники міжнародного австрійського благодійного фонду «Чотири лапи», які мають великий досвід роботи з ведмедями, вирішили вплинути на ситуацію і збудувати в Україні сучасний ведмежий притулок, що відповідатиме стандартам Організації з благополуччя тварин та безпеки. Обрали Львівщину, яка славиться природними багатствами. Впродовж тривалого часу вивчали природні ресурси області, оглянули декілька ділянок у Бузькому та Сколівському районах і зупинилися на території у 20 га в передмісті Львова, біля села Домажир. На думку спеціалістів, тут вдало поєднуються ліс, галявини і водні ресурси. З трьома власниками землі – Страдчівським лісокомбінатом Національного лісотехнічного університету України, Домажирською сільською радою і спеціалізованим лісогосподарським підприємством «Галсільліс» – уклали договір про право користування земельною ділянкою на 20 років і почали роботи. 19 травня в Яворівському районі урочисто заклали перший камінь у будівництво центру для бурих ведмедів під назвою «Домажир».

Санаторій для ведмедів: усе включено

Плани в «Чотирьох лап» доволі амбітні, оскільки ініціатори проекту планують відкрити не просто притулок для диких тварин, а унікальний туристичний, навчально-пізнавальний центр. Відвідувачі зможуть стежити за ведмедями в умовах, наближених до природних, і мати можливість, завдяки новітнім інтерактивним методам, більше дізнаватися про дику природу і ведмежу популяцію. Додамо, «Чотири лапи» вже реалізували 4 аналогічні проекти в Європі. Один із них, «Ведмежий заповідник Мюріц», успішно діє в Німеччині. Там утримують 19 бурих ведмедів. В Україні представникам фонду також удалося врятувати п’ятеро ведмедів, спеціально для яких поблизу Житомира відкрили Центр порятунку «Надія».

«На Львівщині багато роботи, однак ми певні, що перші п’ять бурих ведмедів, які нині мешкають у неволі й потерпають від жорстоких господарів, уже наступної весни поселяться у просторих відкритих вольєрах. А ще через рік притулок стане домівкою для майже двох десятків ведмедів зі складною долею. Для нас важливо показати людям, як ведмідь поводиться у природних умовах, як виглядає, що любить їсти, який у нього характер. У такий спосіб, вивчаючи життя ведмедів в умовах, наближених до природних, люди почнуть по-іншому ставитися до тварин», – пояснив засновник і президент «Чотирьох лап» Гельмут Дунглер.

Під час першої фази проекту представники благодійного фонду планують освоїти 7,7 га. Для початку облаштують невеликий візит-центр для відвідувачів з місцями для паркування і рекреаційною зоною, збудують технічні приміщення (кухню, склад їжі для ведмедів, кімнати для працівників притулку). Далі – головне: чотири невеликі бокси для ведмедів, у яких ті перебуватимуть під час карантину, і два великі вольєри зі штучними ставками та барлогами, у які запускатимуть тварин на постійне проживання через спеціальні шлюзи. Для туристів навколо ведмежої домівки прокладуть стежки і встановлять спеціальну огорожу, що називають «електронним пастухом», заввишки у 2,5 метра.

Спочатку «Чотири лапи» розраховують вкласти в будівництво 500 тисяч євро. Як запевнив президент фонду Гельмут Дунглер, ідеться про благодійні пожертвування від приватних осіб з Німеччини, Австрії, Швейцарії та Великобританії.

Друга фаза проекту передбачає відкриття на території притулку великого адміністративного навчально-туристичного центру, що стане для відвідувачів привабливим інтерактивним «якорем» інформації про ведмедів, спеціалізованої ветеринарної клініки та інших необхідних приміщень.

Ведмідь – не приманка

Експерт з біології ведмедів фонду «Чотири лапи», кандидат біологічних наук Марина Шквиря детально розповіла про майбутніх мешканців притулку. За її словами, передусім представники фонду зосередять увагу на порятунку клишоногих, що їх утримують на тренувальних станціях для мисливських собак, яких цькують на ведмедів.

«Нам відомо про майже 80 місць в Україні, де утримують бурих ведмедів у жорстоких умовах. Навіть у Львові в ресторані «Гуцульський двір» у клітці живе ведмідь, якого використовують для розваги гостей. Водночас ми розуміємо, що не зможемо врятувати всіх тварин. Тому зосередимо увагу на найскладніших випадках. Сподіваємося, що власники ведмедів зрозуміють наше прагнення і під час перемовин підуть назустріч – віддадуть нам диких тварин. Якщо ж ні, тварин вилучатимемо примусово, під тиском мас-медіа. Повірте, утримувати ведмедів у неволі складно, навіть якщо йдеться про величезний вольєр і гарні умови. Це дика тварина з певними біологічними потребами. Вона має, по-перше, реалізувати свою природну поведінку: бігати, дряпати, маркувати територію, плавати у ставку, інколи соціалізуватися з іншими тваринами. По-друге, правильно харчуватися. Спеціально для цього наші ветеринари розробляють індивідуальний раціон харчування для кожного ведмедя, залежно від його віку, статі, сезону. У раціоні є багато фруктів, овочів, риба, варене м'ясо. Також є ще низка стандартів і нюансів. Зокрема, для утримання одного ведмедя треба не менше ніж 0,5 га землі, обов’язкова стерилізація, бо, відповідно до закону, у неволі заборонено розмноження ведмедів», – пояснила Марина Шквиря.

Своєю чергою, працівники Центру порятунку ведмедів «Надія» поділились історіями про врятованих ведмедів, які нині живуть у центрі під Житомиром. Так, за словами координатора проекту «Допомога безпритульним тваринам в Україні» Олександри Лисчишиної, ведмедицю Машу врятували з контрольно-випробувальної станції, де на неї цькували мисливських псів.

«Через тісний нашийник у неї була жахлива витерта шия. Собаки відірвали ведмедиці хвоста й пошкодили ніс, а власник бив по лапах, щоб вона була менш активною. Після порятунку Маша дуже боялася собак, тепер вона теж їх не любить, але вже терпляче ставиться до них», – поділилася фахівець. 

Ведмедицю Настю жорстоко розлучили з матір’ю, коли вона була ще крихіткою, і продали торгівцю тваринами. «Як відомо, у живій природі ведмежа проводить з матір’ю до двох з половиною років, тому Настя дуже страждала. Нині вона красуня. У неї дуже красиве і блискуче хутро, вона добре почувається», – запевнила Олександра.

Ведмедя Бодю, як з’ясувалося, купили через Інтернет, а Юлю та Зою врятували з пересувного цирку, де ведмедиці впродовж 10 років жили у крихітних клітках.

«З цих кліток їх випускали лише для циркових вистав. Унаслідок цього вони не змогли фізично розвинутися і залишилися маленькими. Зою спеціально осліпили через страх перед людьми, проте все вже позаду. Тепер обидві живуть у центрі порятунку. Зоя навчилась орієнтуватися і любить качатися у траві, а Юля обожнює басейн», – зазначила фахівець і додала, що завдяки правильному утриманню всі ведмеді адаптувалися і навіть залягають спати взимку в штучні барлоги, вкриті зсередини мохом і корінням.

Проект, цікавий для туристів

Директор притулку для ведмедів «Домажир» Ігор Ніколін сподівається, що проект приверне увагу не лише українських відвідувачів, а й закордонних туристів і стане освітньо-навчальним та туристично-пізнавальним центром, у якому можна буде спостерігати за життям ведмедів у природному середовищі.

«Завдяки розташуванню поблизу Львова та в межах Біосферного резервату «Розточчя» ведмежий притулок, сподіваюся, стане однією з головних туристичних візитівок області. Це серйозний інвестиційний проект, що позитивно вплине не лише на розвиток району, а й регіону загалом. Також важливо, що міжнародний фонд «Чотири лапи» взяв на себе зобов’язання керувати цим проектом, поки в ньому житимуть ведмеді. Звісно, це дороге задоволення, але воно варте того. Наприклад, практика німецького центру порятунку й утримання ведмедів «Мюріц» свідчить про значну популярність притулку. Щороку центр відвідують понад 70 тисяч туристів. Половина коштів, які вони залишають, покриває витрати цього притулку», – сказав директор.

Він також додав, що після завершення будівництва в центрі працюватимуть близько 30 спеціалістів, які матимуть заробітну плату, вищу за середню в Україні.

Тетяна Зеленська, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ