Користуючись нагодою, кореспондент Вголосу дізналась, за якими напрямками працює інститут, кому і яку допомогу може надати, з ким співпрацює та якими технологіями володіє і інші, не менш цікаві подробиці

Директор Інституту патології крові та трансфузійної медицини, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України, академік АНВО Василь НОВАК розповів про структуру медичної допомоги в зазначених галузях в Україні та безпосередньо про роботу Львівського інституту патології крові та трансфузійної медицини:

- Гематологія – галузь медицини. На сьогодні нараховується понад 114 захворювань в самій гематології. Як же будується система надання високоспеціалізованої медичної допомоги в Україні? Є два науково-дослідних інститути, що займаються проблемами гематології: Інститут гематології та трансфузіології в Києві та Інститут патології крові та трансфузійної медицини у Львові – це інститути системи Академії медичних наук. Крім цього є Науковий центр радіаційної медицини, що займається медичними проблемами наслідків Чорнобильської аварії, а також дві профільні кафедри. Властиво, що ці навчально-лікувальні заклади займаються високоспеціалізованою допомогою в Україні.

Що стосується трансфузіології, то в Україні є 68 станцій переливання крові, близько 500 відділень, що займаються заготівлею донорської крові. Інститути мають підрозділи, які займаються державним контролем якості та безпеки препаратів крові.

ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини» налічує 284 працівники, з них 150 займається наукою, 134 – практикою, що складає 9 практичних та 7 – наукових підрозділів, в яких працює 8 докторів та 61кандидат медичних наук.

Гематологія поділяється на 2 частини: діагностика та новітні методи лікування. Власне у Львові розпочали лікування лейкемії у 2001 році, ми одними із перших розпочали в Україні лікування препаратами так званої таргетної терапії – препарати, що діють безпосередньо у місці пошкодження, тобто є ракові клітини. От ці препарати мають вплив лише на ракові клітини, не маючи впливу на здорові. Інститут знаходиться на передових рубежах. Варто зазначити, що у нас аналогічні препарати, як і у Європі та Америці, тобто лікування лейкемії доступно і тут, тим паче за тими самими стандартними, що й за кордоном. Єдина різниця у тому, що у нас забезпечення такими препаратами сягає близько 20% від загальної потреби.

Що стосується злоякісних гематологічних захворювань, то в Україні загальна чисельність хворих 35-37 тисяч осіб. На жаль, за відсутності чітких обстежень, вони надалі залишаються хворими

Гематологія йде в державній програмі як окремий підрозділ.
Окремий напрямок гематології – гемофілія. Це те, чим безпосередньо займається «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України». Цьогоріч було закуплено препаратів на 40 млн. грн.: на Міністерство охорони здоров’я, 12 млн. грн. – на Академію наук, з них 7 млн. грн. йде на наш інститут. В Україні налічується 2 500 хворих на гемофілію. Насправді потреба досить висока, хоча б на мінімальну дозу препаратів, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, потрібно 360 млн. грн. в Україні аби забезпечити тих 2 500 пацієнтів. Це люди, які повинні хоча б два рази на тиждень отримувати препарат, щоб зберегти життя. Ці препарати є досить дорогими. На одного пацієнта держава повинна забезпечувати 150 тис. грн. в рік. Проте є ще і важча форма захворювання, яка потребує ще більших коштів (введення одного флакону коштує 25 тис. грн.). Інститут надає таку допомогу Львову, львівській області та іншим регіонам.

Наступний напрямок – хірургічний, - оперативне втручання в органи селезінки за спеціальною системою, яка дає можливість забирати зачеревні лімфовузли. Для того, щоб встановити діагноз і отримати достатньо матеріалу, потрібно вилучити шматок селезінки для дослідження.

Коротко про інші напрямки:
Виробнича та клінічна трансфузіологія - розробка нових гемоконсервантів та методів консервування еритроцитів при помірно-низьких температурах, вивчення но¬вих комплексних трансфузійних та інфузійних препаратів поліфункціональної дії, комплексної схеми отримання препаратів плазми крові, їх впли¬ву на морфофункціональні властивості крові, органів та систем.
Парентеральне харчування - створено олійні емульсії для внутрівенного введення та ентерально-зондового харчування, вивчено покази і протипоказання для їх застосування, вплив на обмін речовин.
Еферентні методи та детоксикація - розробляються апаратура, технологія, методи фракціонування крові та екстракорпоральної обробки при різноманітних хворобах та інше.
Імунологічний напрямок - роботи науковців, присвячені застосу¬ванню імунологічних та імуноцитологічних методів у гематології для діагностики лейкемій і лімфом, а та¬кож вторинних імунодефіцитних станів.
Гемостазіологічний - дослідження зсідання крові.

Декілька слів про підрозділи практичної медицини
Уже два роки як у нас відкрита гематологічна клініка хірургічного інституту, вперше за роки незалежності ми відкрили таку клініку. Орієнтовно через тиждень до нас приїде комісія з охорони здоров’я акредитації клініки. Ми закупили апаратуру для отримання клітин кісткового мозку, для його пересадки, освоїли цю технологію і маємо надію, що поступово будемо налагоджувати співпрацю та розвивати цей напрямок. В Україні є лише три центри на 1000 – 1200 пацієнтів, тому ми не можемо надати їм належну допомогу. Для порівняння, у Польщі 36 млн. населення і у них є 17 центрів трансплантації кісткового мозку, у нас же на 46 млн. – лише 3 такі центри. Зараз стоїть питання над тим, щоб такий центр створити у Львові, адже всі три знаходяться в Києві.

Щодо практичних підрозділів варто відзначити і консультативну поліклініку, яка в рік консультує близько 25 тис. пацієнтів, за минулий рік було 15 млн. 870 хворих. Тобто на обліку стоять усі пацієнти регіону та інші. Ми раді, що до нас їдуть люди зі Сходу України, Києва, Севастополя, навіть з Білорусії та ін. Це свідчить про те, що ми маємо хороші відгуки та володіємо потужною силою.

13% пацієнтів є з вулиці, що не мають ні направлення, ні жодних документів при собі. Людина себе погано почуває чи її не влаштовує аналіз крові, який вона отримала в іншому закладі. Тоді вона приходить до нас і ми, звичайно, надаємо цій людині обстеження, пізніше медичну допомогу. До нас у день приходить від 60 до 90 таких людей.

Прикро констатувати той факт, що у поліклініках Львівської області роблять три показники аналізу крові: швидкість осідання ретроцитів, гемоглубін і ретроцити, ставлять діагноз «анемія» і відправляють до нас на консультацію. Таким чином, ми виконуємо незвиклу для науково-дослідного інституту функцію. Це повинен робити лікар, який не дав поради у своєму лікувальному закладі. Ми практично виконуємо функції тієї ж поліклініки, яка робила аналіз. У нас стоїть завдання надавати допомогу тоді, коли вищезгадана клініка не має змоги цього зробити.

На сьогоднішній день гематологія є настільки складною та водночас диференційованою медичною наукою, що без таких методів, як молекулярна діагностика та інших досліджень практично неможливо поставити діагноз та проводити контроль ефективності лікування. Ми такі дослідження проводимо.

Ми визначаємо тип гемофілії, різні фактори, наявність антитіл, які також мають різні фактори, що усугубляють хворобу і ускладнюють сам процес лікування.

Також з нами погодився поспілкуватись кандидат медичних наук, заступник начальника лікувально-організаційного управління Академії медичних наук Олександр ПЕТРИЧЕНКО, що розкрив тему науково-дослідних інститутів:

- Перш за все, Академія медичних наук України має 36 установ різного профілю, 2 з яких у Львові. Це установи, які займаються науковими дослідами, результат яких впроваджується у практику як тих установ, так і у клініки. Щорічно ми випускаємо бюлетень розробок установ АМН України, які розсилаються згідно за реєстром на всі аналогічні установи по Україні. Це і являється результатом роботи. Ще раз підкреслюю, що інститути АМН – це науково-дослідні установи. Вони виконують наукові досягнення, розробляють нові методи та способи діагностики, лікування та профілактики. Але окрім цього, вони ще надають медичну допомогу.

На таких конференціях, як сьогодні проводиться обмін досліджень, нових методів лікування. Хочу зазначити, найкраща форма передачі наукових досягнень іншим інститутам – це ось такі конференції. В рік проводиться більше ста аналогічних з’їздів. Також, якщо потрібно, ми проводимо за новими методами підготовку кадрів, тобто охочі приїжджають до нас і ми їм передаємо практичні вміння.

Керівник відділу медичної генетики Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини АМН України», доктор медичних наук, професор Сергій КЛИМЕНКО розповів про співпрацю з Львівським інститутом патології крові та трансфузійної медицини:

Технологічний прогрес останніх років зробив можливим стрімкий розвиток та удосконалення гематології. В зв’язку з цим, основним завданням наукових установ Академії медичних наук, відповідальних за розвиток гематології в Україні, є швидке адаптування сучасних методологій діагностики, лікування гематологічних захворювань, виробничої та клінічної трансфузіології, проведення науково-дослідних робіт на сучасному рівні.

Зростаюча захворюваність та поширеність гематологічних захворювань є однією з найважливіших медико-соціальних проблем в країні. Ситуація із вчасним виявленням захворювань системи крові є драматичною. Певні категорії хворих, що лікуються в медичних установах України, навіть вимушені шукати можливість здійснення діагностичних процедур за кордоном. Далеко не всі установи лікують за сучасними протоколами. Це прикро, тому, що гематологічні хворі мають одужувати, а на Україні наявні усі необхідні складові для забезпечення лікувального процесу на сучасному рівні. На заваді ефективного функціонування гематологічної служби в першу чергу стоїть велика кількість невирішених проблем організаційного характеру, які є навіть більш гострими ніж недофінансування закладів охорони здоров’я. Першочерговим завданням є налагодження ефективної взаємодії установ, які є складовими процесу надання допомоги гематологічним хворим.

Державна установа «Науковий центр радіаційної медицини АМН України» плідно співпрацює з Державною установою «Інститут патології крові та трансфузійної медицини АМН України» в галузі діагностики та лікування гематологічних хворих, сумісно розробляє та впроваджує в країні сучасні протоколи ведення хворих. Ми вважаємо раціональним, з огляду на необхідність найефективнішого використання державних коштів, матеріальних та людських ресурсів, планування наукових розробок таким чином, щоб їх виконання допомагало й практичній ланці гематологічної служби, а здійснення науковими підрозділами прикладних завдань, було доцільним для накопичення матеріалу корисного для наукових розробок. На завданні денному є створення Української кооперативної групи з лікування гострої лімфобластної лейкемії у дорослих та ініціація нового протоколу з лікування цієї патології уніфіковано в усіх клініках країни. Подібним чином організовують роботу гематологи всіх розвинених країн. Розроблений протокол лікування буде обговорено із світовими авторитетами у цій галузі та запропоновано лікарям гематологічних відділень України для запровадження. Протокол лікування буде виконуватись гематологами на місцях за методичної допомоги відомих вчених. Крім методичної та консультативної допомоги, провідні вчені країни організують виконання діагностичних тестів, яких наразі бракує. Таким чином буде досягнуто необхідну динамічну взаємодію між установами, сучасна медична допомога стане доступною людям, її зможуть отримати хворі в усіх куточках країни. Сподіваємось таким чином змінити на краще ситуацію із лікуванням лейкемії на Україні.

Головний спеціаліст Департаменту розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України Віктор ЯРОШЕВСЬКИЙ:

- У зв’язку з тим, що сьогодні конференція ювілейна, хочеться сказати декілька слів про вклад інституту у розвиток трансфузійної медицини. Інститут вніс великий вклад у розробку нових допомоги засобів комплексної дії, які і впроваджує в практику. Хотілося б відмітити те, що інститут працює над вивченням та розробкою нових препаратів крові, які виготовляються з плазми донорської крові.

Доцільно згадати про те, що директор інституту Василь Новак є позаштатним фахівцем Міністерства охорони здоров’я з питань гематології та трансфузіології і під його керівництвом розробляються концепції розвитку гематологічної та трансфузіологічної служб в Україні.. Трансфузіологія складається з двох великих частин – клінічної і виробничої трансфузіології, питання розвитку яких будуть озвучені на конференції. Будуть розглянуті шляхи вирішення проблем трансфузіології з єдиною метою,– забезпечення пацієнтів якісними та безпечними компонентами та препаратами донорської крові, яких на сьогоднішній день недостатньо.

Ця проблема на сьогоднішній день залишається невирішеною. Розвиток служби крові залежить від фінансування держави, місцевих громад, і він не є адекватним. Ясна річ, що потрібно раціонально використовувати ті кошти, які виділяються, тому ми повинні розробити стратегію розвитку сучасної служби крові України для того, щоб вийти на вищий рівень крові якості її діяльності.

Мені залишається побажати учасникам конференції, щоб усі плідно попрацювали , дізнались багато нового і корисного та успіхів у покращенні медичної допомоги нашим людям.

ІА "Вголос": НОВИНИ