[media=114490,114492,114494,114497,114499,114501,114504,114506,114508,114511,114513,114517,114520,114524,114527,114530,114533,114535,114538,114540,114542,114544,114546,114548]
Женева є найбільшим за кількістю населення швейцарським містом. Тут мешкають 175 тисяч людей, 48 відсотків яких є іноземцями. Велика частина городян працює в міжнародних організаціях.
Місто процвітало ще в далекі часи Юлія Цезаря завдяки своєму стратегічному розташуванню. Останні століття доля Женеви тісно пов’язана з протестантизмом та міжнародною дипломатією.
Протестантська Женева
Відома як протестантський Рим, Женева, на відміну від інших швейцарських міст, є винятково протестантською.
Зародження протестантизму тут пов’язане із постаттю Гійома Фареля. Спершу він був ретельним послідовником католицизму. Навчався та працював у Сорбоні. Мав на меті дізнатися про Біблію не просто із церковних книг, а прочитати її самотужки. Для цього Фарель вивчив грецьку та іврит. Та, прочитавши Біблію в оригіналі, він почав відходити від католицизму. Згодом його виключили із Сорбони та вигнали із Церкви. Відтак Фарель утікає до Женеви. Тут його релігійні бачення здобули підтримку. У Швейцарії його послідовником стає Жан Кальвін, який активно підтримує та розвиває вчення Фареля.
Згодом Кальвін формує вже власні правила для кожного кальвініста. Суворі та аскетичні норми передбачають заборону танців, музики, парфумів, дорогих тканин, прикрас. Натомість пріоритетом визначено наполегливу та постійну працю. Кальвіністи не визнавали монаших орденів, вони були переконані, що людина народжена для того, щоб одружитись і, створивши сім’ю, працювати. Водночас кальвіністи були переконані, що неможливо змінити свою долю. Тому, якщо ти народився бідним, то наполеглива праця все одно не змінить твого фінансового та соціального становища.
Після запровадження цих правил Кальвіна вигнали з міста. Він поїхав, але згодом женевці самі його покликали назад.
Боротьба між католиками та протестантами в Женеві точилася довго. Фінальним акордом у цьому протистоянні стала спроба герцога Савойського у 1602 році штурмувати місто. Він не здобув Женеву. А не допустили взяття міста жінки, які, обурені тим, що їхні чоловіки змушені перервати вечерю і йти на оборону міста, почали виливати з мурів киплячий цибулевий суп. За легендою, військо французів відступило. В пам’ять про ці події щорічно в Женеві відбувається фестиваль «Ескалят», у межах якого відбуваються переодягання в різноманітні середньовічні костюми, стрільба з мушкетів і гармат, військові паради. Головним на цьому фестивалі є гарячий глінтвейн та цибулевий суп, яким тоді жінки врятували Женеву від французьких військ.
Остаточно протестантською Женева стала у 1636 році.
Визначні місця
Найбільш визначні місця Женеви зосереджені в центральній частині міста. Її серцем є знамените Женевське озеро – магніт не лише для туристів, а й для самих городян, які охоче проводять тут вільний час за кавою чи в заняттях спортом. Попри мальовничість та красу, озеро є особливим через велетенський фонтан Же-до, який пульсує в озері. Же-до піднімає струю води на висоту 140 метрів – це 500 літрів води в секунду. Його видно майже з кожної точки міста.
Вода в Женевському озері є ідеально чистою. Це найчистіше озеро Європи. Женевці дбають, щоб не перевантажувати воду й місто яхтами, яких тут є небагато. За кожною закріплено своє місце. Тому купити яхту, яка не має паркомісця, нереально.
Прозора глибінь озера дозволяє розгледіти все багатство підводного життя. Вражає кількість та різноманіття риб, які тут плавають.
Рибальство в Женевському озері є контрольованим. На все місто тут 19 рибалок – лише вони мають право рибалити в озері. Новий рибалка може долучитися до них лише тоді, якщо хтось із дев’ятнадцятки помер. Але для цього претендент мусить скласти іспит. Він має право на дві спроби. Але якщо і вдруге не впорався, тоді вже ніколи не матиме права на нього.
Без сумніву, вартим туристичної уваги є відомий парк Бастіонів. Він є один із найстаріших у Женеві, заснований у 1817 році. Серед сценічних зелених ділянок тут заховано будівлі університету Женеви. Незалежно від пори року, парк Бастіонів є дуже привабливим місцем для прогулянки.
Важливим пунктом на мапі є собор Святого Петра. Цей храм – одна з найстаріших будівель Женеви. Його будівництво почалося ще у ХІІ столітті. Він стоїть на найвищій точці міста – 404 метри над рівнем моря. Сучасні археологічні розкопки виявили під собором ще одну святиню, датовану восьмим століттям. Храм є еклектичним, йому притаманні романські та готичні елементи. Саме в ньому проповідував Кальвін. Тут збереглось і доступне огляду крісло, на якому він сидів.
Коли спостерігаєш за містом увечері, вражає, наскільки відкритим є домашнє життя женевців. Здебільшого вікна в помешканнях не зашторюють. Отож перехожі можуть бачити, що відбувається по той бік приватності. Виявляється, така відкритість є своєрідною даниною правилам Кальвіна, який заборонив зашторювати вікна. Життя протестантів не могло бути закритим, усі мали право бути свідком того, як ти живеш і що відбувається у твоєму домі.
Настанови Кальвіна й досі підтримують у загальній скромності – побутовій і часто зовнішній, а також у пріоритетності наполегливої праці. Напевно, остання і є чільною запорукою стабільності Швейцарії.
Гарних Вам краєвидів та захопливих мандрів!
Роксолана Савчин, «Вголос»
Фото Роксолани Савчин
ІА "Вголос": НОВИНИ