Натомість в Україні продовжує зростати міграція працездатного населення закордон, постійно змінюється Податковий кодекс та правила гри для малого та середнього бізнесу.
«Україна посідає 80 місце серед 190 країн світу у рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business 2017 за даними Світового банку»
На догоду олігархам
Попри заяви влади про «покращення», Україна посідає 80 місце серед 190 країн світу у рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business 2017 за даними Світового банку, тоді як Німеччина займає 17 місце, Польща – 24, Франція – 29, Італія – 50. За останній рік Україна за рівнем податкового тиску опустилась на 1 сходинку нижче та займає 107 місце в загальному рейтингу. Як зазначається у цьому рейтингу, найгірший рейтинговий показник України – вирішення проблем неплатоспроможності (149 місце з-поміж 190 країн), яким досліджуються часові та фінансові витрати, а також кінцевий результат процесу вирішення питань неплатоспроможності підприємства.
Фахівці зазначають, що на цей момент в економіці України склалася катастрофічна ситуація. Адже контрольованій олігархами владі вигідне існування неконкурентного середовища, ускладнення правил ведення бізнесу, постійна зміна цих правил для створення нових корупційних схем та повна відсутність відповідальності держслужбовців за збитки, завдані підприємцям. Контролюючі державні органи на тлі повної відсутності контролю за їх діяльністю регулярно змінюють нормативні документи начебто з метою виводу економіки з «тіні», що призводить до паралічу роботи середніх та малих підприємств, особливо малих, які не мають ресурсів для боротьби з адміністративними та судовими методами тиску.
Прикметно й те, що податківців постійно затримують на хабарах. Так, у 2017 році було арештовано 23 працівників ДФС за привласнення 97 мільярдів гривень державних коштів. Дуже часто цих корупціонерів суди просто відпускають на волю.
Закулісся малого бізнесу в Україні
А відтак на малий та середній бізнес в Україні постійно тиснуть різноманітними податковими «новаціями». Як йдеться у звіті бізнес-омбудсмена, лише в четвертому кварталі 2017 року Рада бізнес-омбудсмена одержала 729 скарг – це чверть всіх скарг, отриманих з початку роботи органу. Велика частина скарг стосувалася податкових питань. Було безліч звернень щодо блокування податкових накладних, а це 368 нарікань. Серед причин звернень вказані також податкові перевірки і відкриття кримінальних проваджень. У звіті зазначено, що скарги на дії правоохоронців склали 8,5% усіх звернень, при тому кількість скарг на дії Нацполіціі і Генпрокуратури збільшилася, а на дії СБУ – зменшилася.
«Представники малого бізнесу зазначають, що на них тиснуть саме за допомогою блокування податкових накладних».
«Податкова накладна – документ, який засвідчує, що в ціні товару, за якою продавець відвантажує його покупцю, є сплачений продавцем податок на додану вартість (20%). Документ цей, згідно з законодавством, підлягає реєстрації у реєстрі, який адмініструє Державна фіскальна служба. Лише після такої реєстрації податкова накладна дозволяє покупцю зменшити ПДВ, що складає шосту частину ціни товару або послуги, до однієї шостої власне доданої вартості, тобто різниці між ціною, за якою суб'єкт підприємництва купив товар чи послугу, і ціною, за якою він її продав. Доцільність такої реєстрації взагалі є сумнівною, проте закон є закон, він вимагає реєструвати податкові накладні, і підприємства їх реєструють», – зазначає джерело «Вголосу».
Але це ще не все. У 2017 році були прийняті зміни до Податкового кодексу, що дозволили Державній фіскальній службі, керованій Міністерством фінансів, застосовувати схему, спрямовану на запровадження ручного керування збиранням ПДВ.
«Ця схема полягає у запровадженні програми, яка в автоматичному режимі вирішує, чи «гідна» ця податкова накладна «честі» бути зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії, за якими це робиться, буцімто дозволяють не допустити реєстрації податкових накладних, що містять так званий «фіктивний» ПДВ, тобто той, який не був сплачений у ціні товару продавцем. На практиці з 01.07.2017р. більшість малих та середніх підприємств втратили можливість зареєструвати податкову накладну, оскільки СМКОР автоматично вирішувала, що їх ПДВ – «фіктивний». Без реєстрації податкових накладних ПДВ для покупця перетворюється на податок з обороту у 20%, що для більшості підприємств перевищує прибуток, який вони отримують від ведення господарської діяльності. Програма є знеособленою, тому оскаржити її дії виявилось неможливим, оскільки немає конкретного суб'єкта, що вчиняє дію, яку можна оскаржувати. Натомість покарання для підприємця дуже конкретне – це штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної. Всі намагання бізнес-спільноти вказати ДФС і Мінфіну на невідповідність такого стану справ не тільки законодавству і Конституції, а навіть базовим правам людини, наштовхувались на шалений спротив, що супроводжувався переможними реляціями про неймовірні суми зібраного ПДВ та звинуваченнями у небажанні платити податки», – розповіли «Вголосу» інсайдерські джерела.
«Чиновники через олігархічні ЗМІ формують негативне ставлення до підприємців»
На кінець 2017 року кількість постраждалих від блокування податкових накладних підприємств стала настільки великою, що роботу системи довелося припинити до розробки нових критеріїв і порядку її роботи. Через це почали закриватися деякі підприємства.
«З 22 березня було запроваджено «оновлену» систему моніторингу критеріїв оцінки ризиків під час реєстрації платниками податку на додану вартість податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Постановою КМУ №117 від 21.02.2018 року передбачено низку умов так званих відсікаючих факторів, які абсолютно не працюють в реаліях сьогодення, податкові накладні блокуються у 95% випадків. Внесення платника податку в перелік ризикових платників відбувається за «старими методами» на підставі рапортів «ліквідованої податкової міліції» та інших корупційних чинників, які радше вказують на бажання контролюючих органів впливати на дію системи, аніж її автоматизацію. Економіку України СМКОР не захищає, а знищує, оскільки кількість зупинених податкових накладних лише за березень-квітень 2018 року та зареєстрованих без зупинення, з тих які підлягали моніторингу, у процентному співвідношенні полягає у 95% до 5%», – зазначає джерело «Вголосу».
Натомість від влади ми чуємо лише те, наскільки добре працює податкове законодавство. А тих, хто з цим не згоден, традиційно ігнорують.
«Зусилля фіскальних органів спрямовані на витискання останніх ресурсів з малого та середнього бізнесу, поширюючи через олігархічні ЗМІ побрехеньки, що бізнес, мовляв, не хоче платити податки, не хоче офіційно працевлаштовувати працівників і нести за них відповідальність, не платить ЄСВ і через це, мовляв, держава не має можливості виплачувати пенсії. Така брехня формує негативне ставлення до підприємців у широких верств населення, які не розуміють, що державні фінанси – це зароблені підприємцями гроші, а своїх коштів держава не має. Ця брехня підкріплюється байками про неймовірні успіхи уряду у розбудові економіки, створення інвестиційного клімату, збільшення надходжень до бюджету та іншу подібну маячню», – про це у коментарі «Вголосу» розповіли наші інсайдерські джерела .
«За перші три місяці 2017 року було закрито понад 300 тисяч ФОП»
Стратегія розвитку малого і середнього бізнесу: що насправді?
Натомість наш уряд декларує, що він постійно робить щось для малого і середнього бізнесу. Так, недавно Кабінет міністрів України затвердив «Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року». Стратегія декларує «створення сприятливих умов для відкриття, ведення і зростання бізнесу та розкриття потенціалу підприємництва». Натомість експерти говорять, що ця стратегія насправді знищує малий і середній бізнес в Україні:
Першим кроком знищення малого підприємництва стала низка рішень у 2016 році, прийнятих урядом та Парламентом, які спричинили масове закриття ФОПів та малих і середніх підприємств, скорочення робочих місць, зростання тіньової економіки, збільшення міграційних настроїв серед населення. А це: зростання збільшення розміру мінімальної заробітної плати. Підвищення розміру мінімалки вдвічі за відсутності реформ, які б сприяли економічному зростанню країни, означає перекладання функцій держави на плечі малого та середнього бізнесу, який давно вже позбавлений стимулів дати собі раду; збільшення податкового навантаження на бізнес. Поширення обов'язку сплати ЄСВ на ФОПів, що, перебуваючи на загальній системі оподаткування, не мають доходів від своєї підприємницької діяльності або не мають постійних доходів (зокрема, що здійснюють сезонні види діяльності або мають такі доходи час від часу). Так, за даними платформи Opendatabot, минулого року в зв'язку з тим, що президент Петро Порошенко підписав указ про оподаткування ФОП, за перші три місяці 2017 року було закрито понад 300 тисяч ФОП, а відкрилося тільки 50 тисяч. Удару по бізнесу завдало і запровадження норми щодо поширення сфери застосування РРО на продаж фізичними особами-підприємцями технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Нарікає малий і середній бізнес і на брак кадрів та трудову міграцію.
Дані Opendatabot
«Податок для малих підприємців у Грузії становитиме 1% від обороту в кінці місяця»
А що у світі?
Поки у нас роблять усе, щоб добити малий і середній бізнес, у Грузії влада взялась впроваджувати пільгові умови оподаткування для ведення малого та середнього бізнесу.
Там запланована податкова реформа, відповідно до якої дрібними підприємцями зможуть зареєструватися особи, доходи від економічної діяльності яких не перевищують 500 тисяч ларі в рік (понад 200 тисяч доларів). У той же час, для дрібних підприємців податкова ставка становитиме 1% податку на оборот тільки в кінці місяця.
Вони також будуть звільнені від паперової тяганини. Їх лише зобов'яжуть використовувати контрольно-касовий апарат і товарні накладні.
Коментарі для «Вголосу»
Володимир Лановий, екс-міністр економіки України
Олігархи, які зараз контролюють економіку України, є антиподами, антагоністами та ворогами малого і середнього бізнесу. Бо малому та середньому бізнесу потрібні свободи, конкурентні умови, незалежність від поліцейських та адміністративних органів. Малий та середній бізнес не звертається до держчиновників за привілеями та допомогами, не платить їм хабарі. Це такі суб'єкти економічного життя, які збут, фінанси та інвестиції шукають самі. Такі партнери, як малі та середні підприємці, українському олігархічному бізнесу не потрібні. Олігархи з ними борються: на державному рівні створюють такі умови, за яких практично неможливо працювати, через державну правоохоронну та судову системи відбирають у них майно, землю. А корупціонери, які сидять в державних органах та задовольняють потреби олігархів, на законодавчому рівні роблять усе, щоб малий і середній бізнес банкрутував. Яскравим прикладом того було підвищення мінімальної заробітної плати майже вдвічі. Робилось це урядом Гройсмана без жодних підстав, без реальних економічних показників. Підняття мінімальної зарплати боляче вдарило по малому бізнесу.
Я знаю певних політичних лідерів, які розглядають питання щодо відміни в Україні ПДВ, оскільки цей податок гальмує розвиток бізнесу та українську економіку. Податок на додану вартість вигідний лише тим, хто виробляє сировинну продукцію. Зокрема, яку виробляють у сільському господарстві чи промисловості. ПДВ гальмує імпорт та стимулює експорт. А нашу економіку імпорт забезпечує технічними новинками та важливою продукцію. Без імпорту технічних новинок, наша економіка є відсталою. А тому час цей податок скасовувати. Я думаю, про це ще будуть дискусії.
«Неадекватне підвищення мінімальної зарплати серйозно вплинуло на малий бізнес»
Андрій Новак, голова Комітету економістів України
Стан середнього та малого бізнесу можна проаналізувати за динамікою його розвитку чи навпаки – ліквідації. В Україні ведеться статистика підприємств, які відкриваються, та тих, які закриваються. Станом на сьогодні підприємств малого та середнього бізнесу, які припиняють свою діяльність, є більше, ніж тих, які відкриваються. Це яскраво показує, чи створюються умови для ведення малого та середнього бізнесу в Україні.
Серйозного удару по малому та середньому бізнесу завдало неадекватне підвищення мінімальної заробітної плати, яку змушені платити роботодавці. Підвищення мінімальної заробітної плати за останній рік у нас відбулося двічі: спочатку до 3200 грн, а потім до 3750 грн, тобто на 16%. І це в час, коли реальний ріст економіки у нас становив 2,5 %. Адже при такому росту економіки соціальні платежі можна піднімати максимум на 3-10% . Натомість відбувся черговий обман, який обернувся для нас бумерангом у вигляді високих темпів інфляції, девальвації гривні, закриттям малого та середнього бізнесу.
Щоб стимулювати розвиток малого і середнього бізнесу, потрібно ввести повний мораторій на перевірку підприємств малого і середнього бізнесу. Оскільки витрати, які пов'язані із тим, щоб відбивати атаки контролюючих органів, є надто високі для малих підприємств. Також потрібні пільгові податкові умови для новостворених малих підприємств. А це зокрема – повне звільнення від сплати податків на якийсь період часу. Держава від цього нічого не втрачає, оскільки це новостворене підприємство, яке забезпечує людей роботою та створює конкуренцію на ринку. При цьому підприємець сплачуватиме лише податок на додану вартість, від чого виграє і держава. Така пільга стимулюватиме розвиток бізнесу.
Манана Абашідзе, голова ГО "Співпраця та розвиток малого та середнього бізнесу", спеціально для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ