Дати оцінку роботі наших спецслужб у контексті нещодавніх трагічних подій «Вголос» попросив генерала СБУ Олександра Скіпальського.
Чи можна офіційно висувати версію про причетність до даної справи спецслужб РФ?
Безумовно, що в умовах війни можна висувати версію про причетність країни-агресора. Я переконаний, що наші професіонали однією з найперших версій розглядають версію саме професійного вбивства.
Як розцінювати вбивство Дениса Вороненкова: як ліквідацію свідка чи показову страту?
За своє суттю обидві версії насправді переплітаються. Але так: це зроблено з певним викликом. Щоб внести смуту в Україні, щоб показати наскільки вони тут господарі, щоб продемонструвати можливість виконання будь-якого завдання на нашій території… І заразом щоб принизити українських професіоналів.
Втім, я б не акцентував увагу на показовості та демонстративності. Особисто мою увагу у цій справі привернули інші, більш технічні деталі: йдеться про невисоку професійність кілера.
Чи можна у такому випадку зробити висновок, що сам рівень виконання злочину спецслужбами сусідньої держави був надзвичайно низьким?
От якраз тут треба розділити певні речі. Так, сам рівень виконання вбивства був дуже низьким. Про це свідчить оцей примітивізм в одежі, якісь спортивні речі, червоні кросівки... Знову ж таки кілер стріляв не з укриття, не з відстані. Він навіть не старався бути непомітним, адже він вчинив стрілянину на вулиці, де скрізь камери спостереження. У нього не було глибокого прикриття, не було відпрацьованих шляхів відходу. Тут явно відчутний дуже низький рівень підготовки безпосереднього виконавця, відчутно такий собі кримінальний присмак. Тому сам кілер, швидше за усе, і справді є вихідцем з України і з кримінального середовища. Його явно залучили замовники через свою агентуру та посередників в Україні. Тут точно не працювала спецгрупа ліквідаторів з Російської Федерації. А от, власне, для замовників убивства, якими цілком могли бути представники російських спецслужб – усе закінчилось як треба.
Наскільки професійно спрацював охоронець Дениса Вороненкова?
Охоронець насправді виявився дуже професійною людиною. Попри те, що він був сам - спромігся локалізувати кілера. Це далеко не завжди виходить під час стрілянини. Лише Рембо і йому подібні у кіно можуть перестріляти півешелона бандитів, але у житті в умовах реальної загрози і ефекту несподіваності, такого не буває.
Ще раз наголошу: охоронець був один і не йшов із пістолетом в руках. Він зробив постріл у відповідь і ліквідував убивцю.
До слова, якби кілер був підготовлений і правильно оцінив ситуацію, то насамперед мав застрелити саме цього охоронця, - реальну загрозу. А вже потім добивати об’єкт, який був беззбройним. Так діяв би справжній професіонал. Він же підставився охоронцю, за що й поплатився своїм життям. Щоправда, охоронець також отримав поранення у перестрілці, але тим не менше він зробив максимум у цій ситуації.
Кажуть, що убитого екс-депутата Дердждуми РФ охороняв співробітник зовнішньої розвідки…
Я не можу сказати напевно. Хоч він стріляв дуже непогано і вишкіл у нього безумовно є. Але зовнішня розвідка не має займатися охороною окремих персон, якими б важливими вони не були. Ця структура навпаки виконує бойові завдання. Але це питання до тих, хто приймав рішення, кому доручити охорону. Для військової розвідки дане завдання нетипове.
Як можна оцінити систему охорони Дениса Вороненкова загалом?
Організація його охорони була надзвичайно низькою і непрофесійною. Системи охорони, як такої, не було. Охороняти такого важливого об’єкта однією людиною і дозволити йому вільно йти відкритим простором – це безглуздо. Та навколо нього не те, що охоронці мали йти, повинна була бути зона безпеки. А тут кілер у спортивних штанях…
Хто мав здійснювати його охорону?
У нього мало бути щонайменше чотири охоронці з числа Державної служби охорони. Це ті люди, які охороняють наших перших посадових осіб. А зону прикриття, місце проживання, контроль маршруту могли б забезпечити фахівці СБУ. Могли вони дати кількох спеціалістів. Але безпосередньо це мали робити спеціалісти управління Державної служби охорони, які спеціально для цього працюють і цьому навчаються. Тобто поряд з ним кожну хвилину мали знаходитися як мінімум чотири людини. А був лише один чоловік.
Знаєте, мені як людині, яка приймала участь у створенні наших спецслужб, безмежно соромно за це все. Кинуто тінь на усі спецслужби України, на усіх тих людей, хто готував, хто їх створював. Це наша поразка. Зараз мені соромно на це дивитися.
Чи могли б наші спецслужби запобігти цьому злочину? Де контррозвідка, розвідка?
Та не могли б… Вони були зобов’язані це зробити! Зобов'язані забезпечити безпеку! А спрацювати мала система. Системи координації спецслужб у нас немає. Тому що очолює РНБО і здійснює координацію спецслужб Турчинов – людина надто широких політичних і економічних інтересів.
Адріана Гринишин, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ