Переможці експертного опитування ІА PRESSTIME.COM.UA та Інтернет-сайт Вголос у кав'ярні "Кабінет".
Борис Возницький.
Дон Кіхот музейної справи Галичини. Патріарх. Герой України. Гарна людина. Мисливець за старожитностями та скарбами нації. Ангел-охоронець картинної галереї.
Тарас Чорновіл.
Непередбачуваний і стихійний. Провокаційний знавець наркотичних засобів. Аскетичний природолюб. Вміє робити штучне дихання. Не любить мед, вулики та трутнів. Самотній вершник.
Олег Мандюк
Його політична біографія бере початок з Майдану, але нікому з експертів не прийде в голову назвати його „політиком-початківцем”. Свій немалий досвід роботи з людьми, здобутий за роки плідної бізнесової діяльності, він привніс у політику. Його слово багато важить як для однопартійців, так і для політичних партнерів чи опонентів. Він очолює Львівську місцеву організацію НСНУ, але є добре відомим і впливовим політиком далеко за межами Львова і навіть області. Це людина, яка не увірвалася у Львівську політику, а увійшла в неї, як у власну домівку: ґрунтовно, солідно, всерйоз і надовго.
Андрій Садовий.
Хлопченя з розумними очами. Ратушний лев. Самопомічний супермен. Мер-павук. Любить дітей та чорну куртку з капюшоном. Його не люблять вболівальники „Карпат”. Любить спригувати з теми, переводити стрілки та фільм „Знахар”.
Володимир Квурт.
Тютюновий барон. Енциклопедичні знання у галузі цигарок, пахітосок, сигар та файок. Швидко вчиться. Невпинно вдосконалюється. Тримає у колючих рукавицях ратушних хоботів та іншу дрібну живність, що завжди прагне залізти у приватизовані нори. Голова партії „Пора”.
Мирослав Сеник.
Голова львівської облради. Член НСНУ, однак його політичне коріння тягнеться з КУНу. І це помітно. Він виразний консерватор. Його погляди можна поділяти або ні, але в сучасну розмиту епоху, коли партії і навіть цілі суспільні рухи не можуть знайти власної ідеологічної ідентичності, приваблює така людина, як Сеник, яка чітко і відверто заявляє своє „Я”. Сеник демонструє відданість знаковим консервативним цінностям: любов до родини, відданість Україні, віра в Бога. Мало кому відомо, що голова Львівської облради серйозно захоплюється теологією.
Олексій Радзієвський.
Регіональний трудоголік. Нардеп. Львівська рука Януковича. Галицький термінатор. Любить Бразилію, Японію та Китай. Контролює усіх пенсіонерів України.
Євген Таліпов.
Полум’яний соціаліст зі Свердловська. Офіцер запасу. Не любить конкурентів. Свій серед чужих, чужий серед своїх. Людина слова. Рубає з плеча і стріляє з обох рук. Командирський голос загартований у запеклій боротьбі за виховання нового покоління молодих соціалістів.
Юрій Кужелюк
Дуже характерною для розуміння особи Юрія Кужелюка є така історія з його біографії: „В 1998 році НРУ висунув кандидатуру Кужелюка на посаду голови облради як альтернативу Степанові Сенчуку. Разом з тим, рухівці вирішили, що у випадку перемоги Сенчука, НРУ не входитиме до керівних органів облради. Кужелюк, як і очікувалося, програв вибори голови облради. Перед тим йому надійшла пропозиція із табору переможців домовитися і обійняти посаду заступника голови Львівської облради. Однак він, слідуючи партійним рішенням, відмовився від неї. Яким ж було його здивування і розчарування, коли під час чергового засідання облради стало очевидним, що інша частина рухівців, проігнорувавши рішення партії, не тільки пішли на співпрацю з аграріями, але й спокусилися на керівні посади”.
Він таким і залишився і по сьогодні: людина, яка робить так як каже, а говорить те, що думає.
Петро Адамик.
Регбійний ресторатор. Хтось подумає: велика дитина - і помилиться. Культовий шекспірознавець. Втілення народного розуму. Полюбляє фотографувати ландшафтний дизайн України. Молодий і амбітний. Сокіл Пори та яструб міської ради.
Василь Павлюк.
Артистичний свободівець. Борець за правду. Цитатник року. Незворушний у плині до свого ідеологічного абсолюту. Стояв на Майдані. Щирий українець. Емоційний та гостинний.
Борис Возницький.
Дон Кіхот музейної справи Галичини. Патріарх. Герой України. Гарна людина. Мисливець за старожитностями та скарбами нації. Ангел-охоронець картинної галереї.
Тарас Чорновіл.
Непередбачуваний і стихійний. Провокаційний знавець наркотичних засобів. Аскетичний природолюб. Вміє робити штучне дихання. Не любить мед, вулики та трутнів. Самотній вершник.
Олег Мандюк
Його політична біографія бере початок з Майдану, але нікому з експертів не прийде в голову назвати його „політиком-початківцем”. Свій немалий досвід роботи з людьми, здобутий за роки плідної бізнесової діяльності, він привніс у політику. Його слово багато важить як для однопартійців, так і для політичних партнерів чи опонентів. Він очолює Львівську місцеву організацію НСНУ, але є добре відомим і впливовим політиком далеко за межами Львова і навіть області. Це людина, яка не увірвалася у Львівську політику, а увійшла в неї, як у власну домівку: ґрунтовно, солідно, всерйоз і надовго.
Андрій Садовий.
Хлопченя з розумними очами. Ратушний лев. Самопомічний супермен. Мер-павук. Любить дітей та чорну куртку з капюшоном. Його не люблять вболівальники „Карпат”. Любить спригувати з теми, переводити стрілки та фільм „Знахар”.
Володимир Квурт.
Тютюновий барон. Енциклопедичні знання у галузі цигарок, пахітосок, сигар та файок. Швидко вчиться. Невпинно вдосконалюється. Тримає у колючих рукавицях ратушних хоботів та іншу дрібну живність, що завжди прагне залізти у приватизовані нори. Голова партії „Пора”.
Мирослав Сеник.
Голова львівської облради. Член НСНУ, однак його політичне коріння тягнеться з КУНу. І це помітно. Він виразний консерватор. Його погляди можна поділяти або ні, але в сучасну розмиту епоху, коли партії і навіть цілі суспільні рухи не можуть знайти власної ідеологічної ідентичності, приваблює така людина, як Сеник, яка чітко і відверто заявляє своє „Я”. Сеник демонструє відданість знаковим консервативним цінностям: любов до родини, відданість Україні, віра в Бога. Мало кому відомо, що голова Львівської облради серйозно захоплюється теологією.
Олексій Радзієвський.
Регіональний трудоголік. Нардеп. Львівська рука Януковича. Галицький термінатор. Любить Бразилію, Японію та Китай. Контролює усіх пенсіонерів України.
Євген Таліпов.
Полум’яний соціаліст зі Свердловська. Офіцер запасу. Не любить конкурентів. Свій серед чужих, чужий серед своїх. Людина слова. Рубає з плеча і стріляє з обох рук. Командирський голос загартований у запеклій боротьбі за виховання нового покоління молодих соціалістів.
Юрій Кужелюк
Дуже характерною для розуміння особи Юрія Кужелюка є така історія з його біографії: „В 1998 році НРУ висунув кандидатуру Кужелюка на посаду голови облради як альтернативу Степанові Сенчуку. Разом з тим, рухівці вирішили, що у випадку перемоги Сенчука, НРУ не входитиме до керівних органів облради. Кужелюк, як і очікувалося, програв вибори голови облради. Перед тим йому надійшла пропозиція із табору переможців домовитися і обійняти посаду заступника голови Львівської облради. Однак він, слідуючи партійним рішенням, відмовився від неї. Яким ж було його здивування і розчарування, коли під час чергового засідання облради стало очевидним, що інша частина рухівців, проігнорувавши рішення партії, не тільки пішли на співпрацю з аграріями, але й спокусилися на керівні посади”.
Він таким і залишився і по сьогодні: людина, яка робить так як каже, а говорить те, що думає.
Петро Адамик.
Регбійний ресторатор. Хтось подумає: велика дитина - і помилиться. Культовий шекспірознавець. Втілення народного розуму. Полюбляє фотографувати ландшафтний дизайн України. Молодий і амбітний. Сокіл Пори та яструб міської ради.
Василь Павлюк.
Артистичний свободівець. Борець за правду. Цитатник року. Незворушний у плині до свого ідеологічного абсолюту. Стояв на Майдані. Щирий українець. Емоційний та гостинний.
ІА "Вголос": НОВИНИ