[media=61233,61234,61235,61236,61237,61238,61239,61240,61241,61242,61243,61244,61245,61246,61247,61248,61249]
Ось і добігають останні дні мерського правління Андрія Садового. Мер міста контрастів й сам відзначається не меншою контроверсійністю.
Другом парадоксів, назвав би його поет. Судіть самі: важко знайти людину, яка признається в любові до нашого мера, а рейтинг при тому не опускається нижче 30%; просрав будівництво стадіону, але ставить собі це в заслугу («якби не я – стадіону б не було!»); хизується своїм патріотизмом, а міські гроші вкладає в московський банк; розбазарив міське майно, але триндить про відданість християнським цінностям.
Парадокси можна громадити і громадити. Але правда в тому, що Садовий адекватний своєму часові, девіз якого: ідеали – гівно, люди – лохи, гроші – все!!!
Тому всі сприймають як належне, що Садовий щирий патріот, але їздить поздоровляти Януковича з днем народження. Це ж він за гроші, це нормально – наш хлоп. Непрофесійність і аматорство Садового та його команди завдали чималої шкоди місту, його історичному спадку, перекопаному сьогоденню і спрофанованому майбутньому, але ж вони це роблять за гроші, вони вміють жити, це нормально, це зрозуміло. А зрозуміти – означає пробачити. Звідси і рейтинг…
Перверзії Садового та його молодої команди вивчатимуться майбутніми поколіннями, як яскравий приклад слабкості людського духу, який зганьбив свою божественну природу гріхом захланності та ще й плюнув у Вічність чималою низкою короткочасних потреб, сором'язливо прикривши їх ницість неприхованою недолугістю маніпулятивних технологій.
З роси і з води Вам, Андрію Івановичу! Многая і благая літа!
P.S. Нумо ж любі друзі, згадаємо деякі миттєвості з життя мера Львова Андрія Садового у його 42 день народження.
ІА "Вголос": НОВИНИ