[media=114681,114685,114689,114691,114693,114697,114701,114703,114706,114707,114708,114710,114711,114712,114714,114715,114716,114718,114719,114721,114723,114725]
Часом, порівнюючи все досі побачене на світлинах, туристичних проспектах, уявляєш себе там. Намагаєшся буквально візуалізувати все. Відчути настрій, емоції.
Проте є мандрівки, перед якими нічого уявити не можеш, коли твої очікування та внутрішні переживання просіюються перед величчю місця, куди прямуєш. Коли нічого не вдається спрогнозувати, а попередня інформація про твій пункт призначення насправді ні про що не говорить.
Такою була подорож до Люрда.
Місце з’явлення Богородиці є паломницьким центром для мільйонів людей з усього світу. Чимало з них прибуває сюди по зцілення, внутрішню віднову. Місце особливої тиші й миру стає для багатьох і місцем зустрічі із собою.
Історія Люрда почалася в середині ХIX століття, коли 11 лютого 1858 року неосвічена дівчина Бернадетта Субіру, що походила з убогої сім’ї мірошника та пралі, збираючи з двома дівчатками хмиз на околиці селища, випадково опинилася перед печерою у скелі Массаб’єль. Саме тут, у невеликій печері, дівчинці явилася світла Панна, вбрана в білі одежі та блакитний пояс, яка відтак упродовж кількох місяців із невеликими перервами з’являлася їй на цьому місці 18 разів. Боячись постаті, яку не бачив ніхто, крім неї, Бернадетта просила Панну назвати їй своє ім’я. Безліч разів на це прохання дівчина отримувала у відповідь лише теплий усміх, проте одного разу виразно почула слова: «Я є Непорочне зачаття». На цей час Бернадетта вже була під пильним наглядом священиків, односельців і навіть поліції, які недовірливо і з підозрою ставилися до її дивних свідчень.
Хтось вважав дівчинку божевільною, хтось звинувачував у шахрайстві. Однак цей єдиний вислів, який вона передала людям, змінив усе. Адже дівчина, що була ледь знайома з азами катехизму і вміла лише молитися на розарії, не могла знати таких слів. «Непорочне зачаття» – цей богословський термін був короткою формою складного догмата Церкви, що його проголосив Папа Римський Пій ІХ кількома роками раніше за ці події. Дівчинці повірили. Вмить усі глузування і переслідування змінили увага та пошана.
Кожне слово з уст світлої Панни, в якій упізнали Богородицю, Бернадетта передала людям: Божа Мати закликала до постійного й ревного покаяння, просила молитися за нерозкаяних грішників, заповіла на місці свого об’явлення збудувати храм на Її честь і здійснювати тут молитовні процесії. Небачена популярність не спокусила Бернадетту: незабаром вона пішла в монастир у місті Невера. Через 12 років чернецтва у важких муках, які спричинив туберкульоз кісток, св. Бернадетта померла. Тіло монахині залишилося нетлінним через багато років після поховання. 1933 року Папа Римський Пій Х проголосив Бернадетту Субіру святою.
Серцем святині в Люрді стало чудодійне джерело, яке, за словами Пресвятої Богородиці, раптово виникло на місці болота в печері, де Вона являлася Бернадетті, як справжній дар і чудо. «Пийте з нього та занурюйтесь у нього!» – заповідала Богородиця. За допомогою води з печери, яку тепер називають Гротом чудес паралізованих, онкохворих, неплідних, люди виліковувалися від важких і невиліковних хвороб, і медицина була безсила пояснити причину цих зцілень. Кожен випадок зцілення почало фіксувати спеціально створене в Люрді медичне бюро, і майже за 150 років існування джерела число таких зцілень сягнуло близько семи тисяч.
А понад 60 випадків оздоровлення від невиліковних недуг Католицька церква визнала чудами. Нині у Гроті чудес у спеціальні купелі (11 чоловічих та 6 жіночих) занурюються тисячі людей.
Базиліку Непорочного Зачаття було збудовано ще у ХІХ столітті, незадовго після визнання Церквою об’явлення Діви Марії над гротом Массаб’єль. Цей готичний храм із 70-метровим шпилем – один із найкрасивіших у Європі.
Важливим моментом є те, що вулиці в Люрді позначено блакитною лінією, яка веде від дому Бернадетти до печери у скелі Массаб’єль. Нині в домі Бернадетти облаштовано музей.
Патріотичні почуття зворушило те, що в Люрді є українська церква Успіння Пресвятої Богородиці. Жодна інша нація світу не має в Люрді своїх храмів. Українська церква в Люрді з'явилася з благословення кардинала Йосипа Сліпого та Папи Римського Івана Павла ІІ за сприяння французького уряду. Стоїть храм на вулиці Українській.
Особливим вкраплення у красу навколишньої дійсності є Піренейські гори, як ще одне місце і нагода для медитації та тиші. Бо Люрд – це місце особливої тиші. Саме таким він запам’ятався, попри велелюдність та тріпотіння в повітрі тисяч невисловлених прохань та надій.
Роксолана Савчин, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ