У Кремлі навіть придумали, як це можна зробити. За даними видання, Росія найближчим часом може погодитись на введення на окуповані території Донбасу тимчасової міжнародної адміністрації за сценарієм Косово чи Боснії і Герцеговини.  Автор публікації, посилаючись на власні джерела, в той же час зазначає, що Путін не буде готовий йти на поступки у питанні Криму. Адже анексію півострова Путін вважає «справедливою».

Після оприлюднення інформації у світових ЗМІ про міжнародні адміністрації на території Донбасу, в Україні це питання теж активно обговорюють.

Що таке тимчасові міжнародні адміністрації? Як вони свого часу працювали на території Косово чи Боснії та Герцеговини? Та чи зможе їх створення завершити війну на Донбасі?

Про це кореспондент «Вголосу» розмовляв з дипломатом, експертом з питань зовнішньої та безпекової політики Олександром Харою, дипломатом, політологом Олегом Бєлоколосом, міжнародним експертом Юрієм Олійником та політологом, головою правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимиром Фесенком.

 

«Питання міжнародної адміністрації пов'язане з миротворчою місією ООН на Донбасі»

 

Зараз активно тривають розмови про створення на території Донбасу тимчасової міжнародної адміністрації. Як ви ставитесь до такої ідеї, адже є інформація, що її запропонував Володимир Путін?

Олег Бєлоколос:

Наскільки я розумію, питання цієї міжнародної адміністрації все ж таки пов'язане з миротворчою місією ООН на Донбасі. Адже ця адміністрація не може туди приїхати просто так і ні з того, ні з сього почати там свою діяльність. Ймовірно, йдеться про якийсь етап функціонування миротворчої місії. Але варто зауважити, що ще немає остаточного рішення, чи ця місія ООН взагалі працюватиме на Донбасі.

Юрій Олійник:

Путін дуже часто може говорити різні речі, навіть брехати, щоб привабити західних політиків. Ця інформація може бути опублікована з такою ж метою. Пригадаймо історію про російські війська на території Криму, Донбасу: то ми чули, що там є росіяни, то те, що їх нема.  

З іншого боку, це фактично на руку Адміністрації Президента України. Адже йде мова про реалізацію так званого мирного плану Порошенка.

Олександр Хара:

Все, що пропонує Путін, варто сприймати скептично. Для нього – це лише пропаганда і намагання відшукати додаткові інструменти для ведення війни проти України. Його головною ціллю є обмеження нашого суверенітету. Тимчасова міжнародна адміністрація, ідея з миротворчою місією ООН – для Путіна це не інструменти припинення війни, досягнення миру. Це спосіб залишити на цій території джерело неспокою та можливість у потрібний момент розпочати нову хвилю конфлікту.

З якою ж метою Путін може погодитись на цю міжнародну адміністрацію на Донбасі? Вона здатна щось вирішити?

Олександр Хара:

Путін хоче вбити двох зайців: з одного боку – обмежити наш суверенітет, а з іншого – вийти з-під міжнародної критики, санкцій, які розорюють російську економіку та друзів російського президента. Ідея із міжнародною адміністрацією виглядає, начебто це поступка з боку Путіна. Але насправді ми розуміємо, для того, щоб дійсно припинилась війна, ніяких миротворців, міжнародних адміністрацій не потрібно. Треба лише, щоб у Кремлі дали вказівку не відправляти на Донбас своїх озброєних бойовиків, зброї, вивести звідти російських кадрових офіцерів та не фінансувати сепаратистів. Після цього конфлікту на Донбасі не стане. Бо це ніяка не громадянська війна, це – зовнішня агресія, яку Росія видає як громадянську війну та внутрішній конфлікт. А тому ні миротворці, за тими схемами, які пропонує Путін, ані ця міжнародна адміністрація – питання війни на Донбасі не вирішать.

 

«Через діяльність міжнародної адміністрації Сербія втратила території»

 

Говорячи про тимчасову міжнародну місію на Донбасі, ми чуємо про приклад Косово та Боснії і Герцеговини. А як це там відбувалось? Чи можемо ми говорити, що ці країни, одна з яких невизнана, – це вдалі порівняння і приклади того, як можна закінчити війну в Україні?

Юрій Олійник:

По суті, міжнародна тимчасова місія означає втрату Україною суверенітету. Це підтверджує історія, яка відбулась на території того ж Косово. Тоді внаслідок війни 1999-го року між сербами та албанцями територія Косово перейшла під контроль ООН, хоча де-юре Косово залишалося автономією у складі Сербії. А вже 17 лютого 2008 року парламент Косова проголосив незалежність краю в односторонньому порядку. Тобто ця міжнародна тимчасова адміністрація стала посередником, за допомогою якої вдалось легалізувати незалежність невизнаної республіки Косово. Це відбулось через те, що було мінімізовано можливість Сербії впливати на те, що відбувається у цьому регіоні. Вплив України на міжнародну адміністрацію на Донбасі теж буде обмеженим. Можна припустити, що ця адміністрація діятиме не лише на непідконтрольних Україні територіях, а й там, де зараз перебувають наші військові, тобто на підконтрольних Україні населених пунктах. Це може робитися під приводом максимальної безпеки.

А тому така місія означатиме легітимізацію бойовиків.

Олександр Хара:

Намагання порівняти війну на Донбасі із протистоянням у Боснії та Герцеговині – це штучно надумані речі. Боснія та Герцеговина – це країна, яка утворила після розпаду Югославії та громадянських війн, які були на її території. Жорстокий геноцид, громадянську війну на цих територіях та у Косово припинило втручання НАТО. З одного боку – це було порушення статуту ООН, але, з іншого боку, така реакція була необхідна, бо фактично здійснювалася зачистка сербами албанської етнічної меншини. Інших методів, ніж військові удари по Белграду та по військових цілях на території Югославії, щоб припинити геноцид, не було. Потім міжнародна спільнота, аби стимулювати процеси примирення у регіоні, там створила міжнародні адміністрації. Внаслідок чого держави отримали навіть державність, як це було у випадку з Косово, незалежність якого Україна не визнала і не збирається цього робити, щоб не створювати прецеденти на нашій території.

У Боснії та Герцеговині ця тимчасова адміністрація фактично дала можливість сторонам конфлікту, які проживають на спільній території, прийти до тями і розпочати процеси примирення та порозуміння. У нашому випадку – це не має жодного сенсу. В Україні немає етнічних чисток, немає «народу Донбасу». На окупованих територіях проживають українські громадяни, які стали на службу у Російській Федерації проти своєї країни. Це не є громадянською війною. А тому міжнародна адміністрація у нас не спрацює, як вона має би спрацювати.

Якщо ми кажемо про Боснію та Герцеговину – це держава, яка не здатна вирішувати власні проблеми. У її складі є три релігійні меншини, які між собою ворогують. Там навіть є така система, коли влада на ротаційній основі змінюється. Тобто там фактично кожна меншина має свого президента – і вони по черзі керують країною. Самостійно народ Боснії та Герцеговини  не міг ані затвердити власний прапор, ані валюту. Я вже не кажу про важливіші речі. За них усе зробили європейці.

У нас немає громадянської війни, є збройна агресія Росії. А нам пропонують інструменти щодо врегулювання громадянської війни. Вони у нас не працюватимуть.

 

«До складу міжнародної адміністрації входитимуть і представники сепаратистів»

 

Чим ця міжнародна місія займатиметься на Донбасі? Хто входитиме до її складу?

Володимир Фесенко:

Зараз, оскільки є ідея щодо миротворчої місії ООН на Донбасі, то, власне кажучи, через це виникла думка, щоб на окупованих територіях з'явилася і міжнародна адміністрація. Вона на період повернення цих територій під юрисдикцію України повинна була б гарантувати безпеку в окупованому регіоні. У цієї адміністрації будуть дуже широкі адміністративні повноваження.  Тимчасова міжнародна адміністрація б займалась також організацією та проведенням виборів на Донбасі. Фактично – це був би нейтральний суб'єкт, який би створював виборчі комісії. Безумовно, ця ідея може бути реалізованою тільки, якщо вона буде компромісною. Компроміс полягатиме у тому, що у склад виборчих комісій, перехідних адміністрацій входитимуть представники миротворчої місії, а це нейтральні представники. До нас от приїжджав австрійський дипломат Вольфганг Петрич. У Боснії він очолював цивільну місію. Але до складу цієї місії будуть входити як представники сепаратистів, так і представники України. У рамках перехідного періоду відбувається ліквідація установ «ДНР/ЛНР», передача функцій самопроголошених республік місцевим органам самоврядування, які будуть створені після місцевих виборів за українським законом. Але у цих виборах мають брати участь українські політичні суб'єкти.

Олександр Хара:

У склад цієї тимчасової міжнародної адміністрації, ймовірно, можуть ввійти міжнародні дипломати, відомі політики. Там має бути і безпековий блок, він складатиметься з миротворців ООН. Гірше, коли там будуть миротворці із країн СНД.

А чи вигідно це Україні?

Юрій Олійник:

Європа на таке може піти, бо у ЄС хочуть, щоб на Донбасі нарешті все заспокоїлось. І їм байдуже, на яких умовах для України – федералізація, автономія чи ще щось. Росія також так просто не відступить – і добиватиметься своєї максимальної присутності на Донбасі. Для України це дуже небезпечно.

На мій погляд, про міжнародну адміністрацію можна говорити лише тоді, коли буде повністю очищена територія Донбасу від російських військ. Цей тимчасовий міжнародний орган влади має бути без участі у ньому білорусів та інших держав-сателітів Росії. Тільки тоді можна про щось говорити. Але Путін хоче затягнути війну на Донбасі, він прагне зробити все, щоб територія Донбасу залишалась ярмом для України, щоб це нас розорювало.

 

«Варіант із міжнародною адміністрацією на Донбасі – це замороження конфлікту на території України»

 

Олександр Хара:

Ні, бо Кремль боронить свої інтереси, імітує видимість нібито громадянської війни на території Донбасу. А це не так. Я як представник нині окупованих територій, адже я народився у Донецьку і в 1998 році переїхав звідти у Київ, заявляю, що у Донецьку за мову, релігію чи національність ніколи нікого держава не переслідувала. Так, я російськомовний, я – православний і я мав би стати типовим «клієнтом руського міра». Але я розумію, що це пропаганда і створення викривленої реальності. Варіант із міжнародною адміністрацією на Донбасі фактично заморожуватиме конфлікт на території України. Це дає можливість Путіну в будь-який час знову посилити конфлікт. Це неприйнятно. Путіну не потрібно вирішувати проблеми окупованого Донбасу. Питання в іншому: заморожені конфлікти на теренах колишнього СРСР створені РФ з метою контролювати незалежні держави. Росія використовує методику заморожування конфлікту, коли вона слабка. Коли РФ сильна – вона може захоплювати території. От, наприклад, Південна Осетія та Абхазія – це фактично окуповані Росією території, які не визнав світ, але РФ інтегрувала їх у свою економіку, політику та військові структури. Територія Молдови – Придністров'я – теж окупована Росією. Там є військова присутність РФ. Росія робить усе, щоб не допустити інтеграцію країн-колишніх членів СРСР в інші світові структури.

Зважаючи на це, ідею з міжнародною адміністрацією на Донбасі вдасться втілити у життя?

Володимир Фесенко:

Ця публікація у ЗМІ свідчить про те, що така ідея може бути предметом переговорів. Але я, відверто кажучи, сумніваюсь, що у найближчі два роки вдасться досягнути якоїсь домовленості, бо у нас починається виборча кампанія.

Олег Бєлоколос:

Я поділяю думку тих експертів та дипломатів, які песимістично ставляться до того, що на Донбасі буде миротворча місія ООН, як і ця міжнародна адміністрація.

Олександр Хара:

Навіть якщо так, то рішення про міжнародну адміністрацію на Донбасі має бути прийняте Радою безпеки ООН. Але у Раді безпеки ООН Росія має право вето, а це означає, що Радбез не прийме жодного шкідливого для Росії рішення, а будь-яке рішення, яке принесе користь Україні, – блокуватиметься.

 

Марія Бойко, «Вголос»

 

ІА "Вголос": НОВИНИ