Михайло Добкін – міський голова Харкова

Михайле Марковичу, Ваші перші враження, як мера Харкова, від Львова.

Враження дуже цікаві, тому що Львів - це місто з особливою, складною історією. Були різні часи, але місто зберегло свою особистість, місто живе. І я пишаюся тим, що Львів є саме в Україні, а не в іншій країні.

Полярне місцерозташування на карті нашої держави Львова і Харкова повинне приносити величезну користь нашим містам і людям, які живуть в них. Ми різні, такі неподібні, але і Львів, і Харків сильно впливаємо на те, що відбувається у столиці — Києві. Ви — із Заходу, ми — зі Сходу. Усвідомлення цього повинно підсилювати і об’єднувати нас.

Львів'янам хочу побажати в цей великий ювілей, щоб вони пишалися своїм містом, щоб рік у рік місцева влада, котру вони обирають, робила життя в місті якіснішим, комфортнішим. Щоб таким гарним, яким я сьогодні побачив центр міста, був весь Львів.

А як реально зробити життя в місті якіснішим? Проблеми є в Харкові, проблеми є у Львові, Києві. Нас насторожує те, що багато мерів, в т. ч. й названих міст, прийшли до влади на хвилі популізму. Наобіцяли чимало, а реально, закінчиться святкування і всі зштовхнуться зі зростанням тарифів на комунальні послуги, газ, тепло.

Львів, Харків і Київ, мери яких, як Ви кажете, прийшли до влади на хвилі популізму, перебувають в центрі постійної уваги, бо це — три головних міста України.

Звинувачення у популізмі пов'язані з тим, що перед виборами всі теперішні мери обіцяли привести тарифи у відповідність, а сьогодні, у зв'язку з подорожчанням газу, всі ми змушені їх піднімати. Я думаю, мине трохи часу і ці розмови припиняться, бо люди, які сьогодні говорять про це, самі займаються популізмом, адже на початку року була одна ціна на газ, а зараз — утричі більша. Хто б що не говорив, зараз головне — по-перше, забезпечити соціальний захист людей, які не мають можливість сплачувати нові тарифи, а по-друге, забезпечити місто теплом. Якщо ж взимку почнуть розморожуватися опалювальні системи і у всіх містах почнеться Алчевськ, то людей тоді не буде цікавити які тарифи і скільки коштує. Люди просто візьмуть вила й підуть розбиратися, чому в їх квартирах замерзають діти.

Але і зараз у Харкові вже відбуваються протести.

Незначні. Ці протести організовані певними політичними силами. Виходить на вулицю від 200 до 500 чоловік. Був один мітинг, організований профспілками. Хоча думаю це добре, якщо люди мають можливість висловити свій протест. Їм ніхто не забороняє це робити, ми просимо лише, щоб протести відбувалися у цивілізованих формах. Було би дивно, якби таких людей не було. Думаю, що сьогодні в Харкові - одна з найдемократичніших влад місцевої громади.

Але, якщо розібратися, то які підстави в НСНУ організовувати протести? Хто встановив таку ціну на газ? Чи не уряд, сформований повністю на базі НСНУ? Взагалі їх в Харкові рівно стільки, скільки у Вас представників Партії регіонів, або ще менше. Не вони роблять погоду.
З харків'янами ж в мене контакт був, є й залишається.

Поясню більш детально. Ми тільки цього року передбачили 10, 5 млн. грн. в місяць на компенсацію пільг людям на нові тарифи. Наступного року ця цифра зросте до 30 млн. Це понад субсидії і пільги, які вже діють. Із 600 тис. харківських родин дотацію отримають 200 тис. Це, погодьтеся, немало.Але утримувати всіх безплатно – неможливо. Жодна держава не бере на себе такіих соціальних гарантій, щоб у місті всі жили безплатно. Треба зберегти можливість платити й їсти людям похилого віку, треба підтримати інвалідів, багатодітні родини, матерів-одиночок. Ми це все передбачили. Те, що не підпадає під субсидію, ми будемо платити з місцевого бюджету. У нас є на це гроші, ми їх запланували.

Але це не святкова тема, це сумно.

Якщо ж говорити про позитивне, то хотів би зазначити, на мою думку, всередині кожного міста закладено серйозний внутрішній ресурс. Львів - це бренд, Харків - це бренд. Будувати у Львові набагато вигідніше з комерційної точки зору, ніж будувати щось в іншому маловідомому місті України. Тому, саме бренд «Львів» дає додаткові гроші бізнесу, і і саме над ним треба працювати. Бренд в усьому світі коштує великих грошей. Бренд Львова створювали десятки поколінь і сьогодні нащадки повинні користуватися тим, що Львів став Львовом, Харків - Харковом, Київ - Києвом. Всі, хто користуються цим брендом, повинні сплачувати громаді певні відрахування за це.

Я не великий шанувальник президента, але вчора на зустрічі з нами він сказав розумну річ, що рідко буває. Він сказав, що кожний квадратний метр міста повинен приносити користь територіальній громаді. Тому треба наводити порядок з тими людьми, які користуються міською землею й не платять гроші. Я не знаю, як у Львові, а в нас таких багато. Треба наводити порядок з цим. За рахунок заможних повинні виживати і підтримуватися бідні. Ця система працює в усьому світі. Львів повинен знати це краще, ніж любе інше місто, тому що розташований ближче до Європи.

Вам доводиться працювати в умовах, коли голова ОДА — опозиційно налаштований до Вас.

За півроку роботи я голову Харківської ОДА бачив кілька разів. Він постійно «висить на волоску» від звільнення й цим продиктовані всі його дії. Ледь президент його підтримає - він виходить і починає робити якісь заяви. Справа в тому, що людина, яка користується підтримкою населення на рівні 5%, а зараз напевно й менше, на такому високому пості не робить ніякої погоди. Тому що ні облрада, ні міськрада його не підтримуют, а обрада до того ж висловила йому недовіру 2/3 голосів. У нас 7 політичних сил у міській раді. Депутатів з Партії регіонів усього 54 з 100. Але голосуємо ми в середньому 80-85 голосів, приймаючи ті або інші рішення для міста. Це говорить про те, що ми працюємо і знаходимо спільну мову з фракціями навіть по самих складних питаннях. Губернатор же у всіх своїх заявах намагається критикувати мене. При цьому спочатку він мене критикував за те, що я не підвищував тарифи. А коли ми почали над цим працювати, навпаки, виступив по телебаченню і заявив, що не можна піднімати тарифи, що людям не буде що тоді їсти..» Ось це — дешевий популізм, відсутність державної позиції. Не доріс він ще до губернатора.

Ми знаємо Ігора Михайловича Шурму як доброго фахівця, але невже в Харкові така скрута з власними спеціалістами, що Ви запрошуєте їх з інших міст?

У нас всього вистачає. Але ми всі громадяни України. І насправді, я збираю команду, яка повинна працювати ефективно.... Я себе вважаю кризис-менеджером, тому що міське господарство перебуває в глибокій кризі, як і в будь-якому іншому місті, окрім, напевно, Києва. Ми збираємо команду високопрофесійних людей, які можуть працювати один за десять або один за сто. Отоді буде віддача й ефект. І мені абсолютно однаково де народилася людина і де він до того працював. Ігоря Михайловича я прекрасно знаю по спільній роботі, я знаю, якою повагою він користувався, коли керував комітетом охорони здоров'я у Верховній Раді, коли Поліщук прийшов розвалювати нашу медицину. Я думаю, що в цьому плані він принесе Харкову велику користь.

Запрошення Шурми на роботу в Харків — це реальній крок, реальній приклад об'єднання України, коли галичанинові довіряють місце і якийсь об'єм роботи на Сході України. Що галичанин поїхав до нас і йому люди створюють всі умови для роботи і самореалізації – це є крок до створення української нації. Міи ще не є самоідентифікована нація. Сьогодні є східняки й західники. Але коли ми, як тісто на паску, добрі вимішаємо ту націю... Я вважаю що міграція політичних, адміністративних, фінансових еліт дозволять Україні зробити майбутнє. (усміхається) Треба Садовому порадити харків'ян брати на роботу.


Ще таке питання: Ваш приїзд у Львів свідчить про те, що між Харковом і Львовом будуть вибудовуватися тісніші відносини?

Вони не будуть вибудовуватися, вони вже давно були прекрасними. Я розмовляв на цю тему з колишнім губернатором Харківщини Євгенієм Кушнарьовим, а він також й колишній мер Харкова. Він мені розповів, що були дуже тісні взаємини, була тепла дружба між нашими областями та містами. Сьогодні її потрібно відновити, тому що й Харків, і Львів є гуманітарними містами, які реально впливають на політичне і культурне життя країни в цілому. І якщо вийти з глухого ідеологічного кута, коли галичани говорять «Там погано», а в нас — «Там все плохо», і стати в одну шерегу, то це б підсилило на взаєм нас як націю, як говорить президент, хоч я цього слова не люблю, і український народ від цього б тільки виграв. А то ми тільки за чуби тягаємо один одного. Що доводимо, кому доводимо?





ІА "Вголос": НОВИНИ