Отже, виходить, що влада в Україні піклується про гастарбайтерів, які працюють на території країни- агресора, але не турбується про тих, хто захищає наші кордони та гине від російських куль на українському Донбасі. Ніби там у чоловіків немає дружин, матерів, дітей, яких потрібно «годувати».

Коли, вочевидь, стало зрозуміло, що влада не наважиться запровадити візовий режим з Росією, міністр МЗС Клімкін запропонував альтернативу: мовляв, Україна може ввести спеціальну систему реєстрації для громадян РФ, відповідно до якої росіяни за допомогою інтернету попереджатимуть про свої плани про в'їзд на території України.

Чому Україні таки потрібен справжній візовий режим з Росією, а не такі половинчасті методи? Наскільки адекватними та обґрунтованими є «відмазки» влади?  Про це «Вголос» розмовляв з міжнародним експертом, дипломатом Богданом Яременком, військовим експертом, екс-працівником Генштабу Олегом Ждановим, директором Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України Григорієм Перепелицею, українським дисидентом, правозахисником, Героєм України Степаном Хмарою.

То ж чи потрібен нам візовий режим з Росією?

Григорій Перепелиця:

Розмови про ймовірне введення візового режиму з РФ без активних дій на четвертому році війни звучать як насмішка над здоровим глуздом. З країною-агресором, яка воює проти України, візовий режим конче необхідний ще з 2014 року. Якби свого часу в нас був візовий режим з Росією, не було б напливу цих російських «туристів», які згодом захоплювали наші адміністративні будівлі у Луганській та Донецькій областях. Четвертий рік триває війна, а Україна залишається абсолютно відкритою для ворога. Через це ми маємо постійний ризик різноманітних диверсій. Періодично СБУ повідомляє про арешт тих чи інших російських груп диверсантів. Російські злочинці в Україні почуваються абсолютно вільно, вони формують підривний елемент в Україні. Натомість ми робимо вигляд, що Росія  й досі залишається нашим стратегічним партнером.

Олег Жданов:

Візовий режим з Російською Федерацією Україні терміново потрібен. Справа в тому, що українсько-російський кордон у нас існує лише номінально. Фактично, Україна контроль за перетином кордону не здійснює: немає міграційного режиму, немає жодних даних про тих, хто перетинає наш кордон з боку РФ. До прикладу, у цій же Росії тих, хто туди прибуває, змушують заповнювати міграційні карти, які мігранти повинні носити постійно з собою. Якщо у наших мігрантів у Росії при перевірці документів при собі цих міграційних карток не буде, через це їх можуть або оштрафувати, або ж навіть депортувати. Україна ж жодним чином не контролює перетину свого кордону. Ми не знаємо про те, з якою метою до нас в'їжджає громадянин РФ, на який термін він їде, коли поїде назад. Кордон України з Росією зараз – це відкритий портал, через який йдуть, летять, їдуть, повзуть всі, хто попало. Зрештою, зараз Україна декларує своє прагнення вступити у Європейський союз, а щоб це зробити, нам потрібно закрити і контролювати свої кордони.

Яким може бути механізм запровадження візового режиму з РФ?

Богдан Яременко:

Для запровадження візового режиму України з Росією потрібен вихід з угоди про безвізовий характер поїздки громадян та прийняття рішення Кабміну про запровадження візового режиму з РФ. І все.

Григорій Перепелиця:

Додам, що візовий механізм перетину україно-російського кордону має бути точно таким, як, до прикладу, між Україною і членами ЄС. Візи мають видавати наші дипломатичні установи після детальної перевірки тих росіян, які хочуть до нас їхати. Має бути серйозний прикордонний та митний контроль. У цьому немає нічого надзвичайного.

Олег Жданов:

Українську візу росіянам можна оформлювати навіть за символічну плату. Бо нам важлива інформація про особу, яка їде до нас. Адже, оформляючи візу, людина розкриває свою таємницю: вона показує, що не має кримінального минулого, судових справ тощо. Тобто Україні це дає можливість побачити, що це нормальна, відкрита людина з хорошим достатком. І країна, яка приймає, розуміє, що ця людина не становить потенційної загрози. Якщо виникають підозри, можна відмовити у візі.

Чи на внутрішню безпеку України вплине введення візового режиму з РФ? Що про це говорить досвід інших країн світу?

Григорій Перепелиця:

Без сумніву, що вплине. Більше того, політики поширюють спекулятивні заяви, що візовий режим з Росією не має стосунку до нашої внутрішньої безпеки. Але це повний абсурд. Адже візовий режим і був запроваджений країнами світу для захисту своєї внутрішньої безпеки. А та війна, яку веде проти України Росія, спрямована на те, щоб вести підривну діяльність саме всередині  нашої країни, створення у нас тут хаосу.

Звернімо увагу на наших країн-сусідів: Польщу, Угорщину, Словаччину. Так от, до того часу, поки вони не увійшли у Шенгенську зону, у нас з ними був безвізовий режим. А потім вони увійшли у ЄС і ввели візовий режим, щоб захистити свої кордони. До речі, візовий режим – це одна із вимог вступу до  Європейського союзу.

До речі, Україна за свої історію уже вводила візовий режим з тими країнами, які для неї становили потенційну загрозу?

Григорій Перепелиця:

Справді, Україна у 90-х роках вводила візовий режим з тими країнами, від яких йшла небезпека. Зокрема, у нас був візовий режим з Індією, Афганістаном, оскільки тоді Україна боялась масового напливу нелегальних мігрантів. Чому тоді ми могли ввести візовий режим, не волаючи, що це економічно невигідно чи ще щось, а зараз з країною-агресором у нас відкриті кордони? З країною, яка анексувала наші території, перейшла наш кордон, завезла своїх військових на нашу територію, вбиває наших людей, а близько 75% населення Росії підтримує війну з Україною! Як можна допускати таку злочинну недбалість? З точки зору здорового глузду, те, що відбувається зараз – абсурд.

Міністр МЗС Клімкін заявив, що влада не вводить візового режиму з РФ через те, що на території країни-окупанта працюють українські заробітчани. Наскільки такий аргумент є вагомим?

Григорій Перепелиця:

Те, що у Росії перебувають наші громадяни – це спекуляція нашої влади. Ми візи вводимо не проти наших громадян, а задля того, щоб захистити наші кордони. А наші громадяни і так без питань можуть перетинати російський кордон доти, поки Росії будуть потрібні їхні робочі руки.

Степан Хмара:

Якщо ми і надалі так турбуватимемось про наших гастарбайтерів, то потрібно просто зараз капітулювати і прийняти вимоги Росії. Бо прикривати свою бездіяльність піклуванням про українських заробітчан в Росії – це маячня. Виходить так, що через інтереси наших заробітчан заручником є ціла держава!

Якщо говорити про цих заробітчан, то якби вони не були потрібні Росії – їх там уже давно б не було. А щодо їхньої кількості у РФ, то цією цифрою маніпулюють. Їх там точно нема п’ять мільйонів, максимальна кількість – це мільйон. А уявіть собі, що було б, якщо б усі наші заробітчани раптово покинули там роботу? Та навіть якщо візовий режим буде, Росія їх все одно прийматиме, бо вони їй потрібні економічно. А патякання Клімкіна про неземну турботу про заробітчан – це брехня, спрямована на те, щоб не робити жодних активних дій стосовно Росії.

Олег Жданов:

Як військовий експерт скажу, що на такі заяви нашого міністра взагалі не потрібно реагувати. Оскільки наші заробітчани, які живуть у РФ, давно заповнили міграційні карти, вони є на обліку у РФ, регулярно підтверджують реєстрацію у їхній міграційні службі та знаходяться під контролем російської поліції. А тому, навіть якщо  Росія у відповідь і введе візовий режим з Україною – нічого страшного для наших заробітчан не станеться.  Бо в будь-якому випадку РФ давно запровадила жорсткий контроль щодо мігрантів з України. Зрештою, й справді не забуваймо про економічний фактор, Росія не зможе дозволити собі втратити щонайменше мільйон працездатних людей.

Клімкін також запропонував, що росіяни, які хочуть приїхати в Україну, за п’ять днів до поїздки мають через інтернет попередити про свій візит МЗС. Як вам така ініціатива?

Степан Хмара:

Це зайвий раз доводить, що у нас немає Міністерства закордонних справ, у нас МЗС – це Порошенко, який має тісні стосунки з російським бізнесом. А Клімкін – це взагалі посміховисько. У мене є багато питань стосовно того, як він став міністром МЗС. Адже за часів Януковича Клімкін був послом України у Німеччині. Прийшов Порошенко – Клімкін став одразу міністром. У нас є більш кваліфіковані дипломати. Такі заяви – це зайвий доказ того, що замість реальних дій у нас відбуваються політичні ігрища.

Богдан Яременко:

Як правило, Клімкін говорить ті речі, які не мають ні правової бази, ні будь-якої аргументації. Так само і цю його заяву важко розцінити, як вихід із ситуації.

Григорій Перепелиця:

Це повністю абсурдна ініціатива, абсурдна заява. Її метою є уникнення запровадження візового режиму.

Деякі експерти введення візового режиму з Росією називають ліберальним кроком та напівзаходом. А що ще можна зробити, щоб росіян не було на території України?

Богдан Яременко:

На четвертому році війни з РФ нам потрібні уже серйозніші обмеження. До того ж, ці обмеження повинні стосуватися, в першу чергу, українських громадян. Тобто потрібно обмежити, заборонити подорожі громадян України до Російської Федерації. А громадянам Росії  - подорожі в Україну. А якщо комусь дуже потрібно до Росії, то має бути введений спеціальний порядок дозволів з боку СБУ або інших правоохоронних органів.  Потрібно повністю закрити кордони з Росією для в’їзду і виїзду.

Ми воюємо, введення візового режиму з Росією, як і розмови на цю тему – це традиційний напівзахід влади, щоб демонструвати свою нібито патріотичну позицію, а не вирішувати питання. По суті, треба повністю закрити наші кордони з РФ.

Степан Хмара:  

З агресором мають бути розірвані усі стосунки: дипломатичні, економічні, гуманітарні. Це має тривати до того часу, поки окупант не звільнить наші території. А наше МЗС, патякаючи про візовий режим, ніколи його не введе.  Була б політична воля – ввели б давно, а не пустодзвонили.

Влада взагалі нічого не робить для того, щоб перемогти у цій війні з Росією. Наша влада не показує світовій спільноті, що у нас триває війна. Юридично –  у нас все ще йде антитерористична операція. Тобто у світі Росію не сприймають як агресора. А держави Нормандської четвірки через це вважають, що Росія просто підтримує одну із сторін конфлікту, а не воює. І для нас – це парадокс. А тому треба не лише вводити візовий режим, а й жорстко обривати дипломатичні зв’язки.

Марія Бойко, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ