«Спочатку підкоряйся поліцейському – потім оскаржуй»

Вранці 25 вересня у Дніпрі зловмисник застрелив патрульного поліцейського, який зупинив його авто за порушення правил дорожнього руху, та поранив його напарницю, яка згодом померла в лікарні. Цей типовий для правоохоронних органів випадок, влада вирішила використати для свого зміцнення. Низка керівників силових відомств та провладні ЗМІ почали розтиражовувати тему захисту та розширення прав нової поліції, які де-факто позбавлятимуть громадянин їх конституційних прав під час спілкування з поліцейським.

Глава МВС Арсен Аваков вже заявив, що МВС буде пропонувати парламентаріям імплементувати норму про презумпцію правоти поліцейського: «Імператив презумпції правоти поліцейського повинен стати соціальною нормою! Спочатку підкоряйся поліцейському – потім оскаржуй», заявив Аваков у Фейсбук. «Це обмеження громадянських свобод? Ні! Це правило безпеки - через процедуру порядку лише на дуже короткий час, відстрочує права громадянина на апеляцію дій поліцейського. Повага до правил, законності і процедурам - лише розширює громадянські свободи.
Презумпція правоти поліцейського - повинна працювати, як це відбувається в Німеччині, США, Великобританії, Франції, Італії, Канаді та багатьох інших країнах».

Його колега з партії влади генеральний прокурор Юрій Луценко підтримує ініціативу МВС щодо законодавчого закріплення Верховною Радою презумпції правоти поліцейського. «Впевнений, що і як у всіх розвинених країнах вимога поліцейського має бути обов'язковою. Вона не повинна дублюватися попередженням, і ще одним попередженням. Поліцейський має право діяти рішуче і його вимога є остаточною. Життя тих, хто служить закону і людям, треба захищати сильніше», – наголосив генпрокурор. Луценко також нагадав, що монополію на насилля має держава і «якщо ми цього права не будемо дотримуватися, ми будемо жити в нецивілізованій країні».

Провідні провладні блогери та «опініон-мейкери» - тобто ті, хто задають тон у вітчизняному політичному дискурсі, підхопили цю ідею і заполонили блогосферу та телевізійні ефіри емоційними й аргументованими постами на користь презумпції правоти поліцейського. Так, Мустафа Найєм, якого три роки тому в Києві запитали документи беркутівці, а опісля, він тиждень кричав в телеефірах «чому до нього підходила міліція і чому в Україні існує расизм?!», сьогодні говорить геть інші речі. У на своїй Фейсбук-сторінці, Мустафа пише: «Нам просто треба вибрати, що страшніше: вмирати на вулицях і ховати поліцейських, або дати поліцейським більше повноважень, Вважаю боягузтвом і дурістю не забезпечувати поліцію усіма необхідними повноваженнями і захистом тільки з тієї причини, що ми як суспільство не відчуваємо в собі сил та інтелекту її контролювати. Нам потрібно шукати шляхи зміцнення систем колективної безпеки, в першу чергу Національної поліції». Іншими словами, все це означатиме, для простих українців безправність перед поліцією, що народного депутата Найєма не дуже турбує.

А радник міністра МВС Антон Геращенко в ефірі одного з політичних шоу обурювався, що громадяни часто замість того, щоб покласти руки на капот чи пред’явити документи, вступають з поліцейськими в дискусію, знімають їх на відео і потім викладають у You Tube, мають нахабність довго сперечатися з правоохоронцями щодо правомірності їх дій та своїх прав.  З цим, на думку Геращенка, слід покінчити, а правоохоронці повинні без церемоній пшикати газовим балончиком в обличчя таким нахабам.

Поліцейська держава

Після введення презумпції правоти поліцейського будь-який правоохоронець може вимагати від першого зустрічного громадянина виконання будь-яких дій та безапеляційного виконання його наказів пов’язаних, в тому числі і з власністю, на підставі «захисту законності». Будь-яка спроба захистити свої права, вступити в дискусію щодо правоти поліцейського, задати запитання, чи хоча б словесно з’ясувати його мотиви відтепер може трактуватися як опір правоохоронцям. Спочатку громадянин виконує все, що вимагає поліцейський, а потім нехай в українському суді роками оскаржує та доводить, що поліцейський вчинив незаконно.

Всім зрозуміло, що в такому випадку, пересічний українець завжди буде беззахисною жертвою поліцейського свавілля, а захистити свої права може лише той, в кого є зв’язки серед чиновників та правоохоронців або великі гроші. Попри демократичну риторику високопосадовців та провладних журналістів, українська поліція  залишається корумпованою структурою, в якій на посадах залишилося багато колишніх міліціонерів. Новини про хабарництво та зловживання службовим становищем навіть серед нового  складу Нацполіції регулярно з’являються в різних містах України. То цілком ймовірно, що після введення Аваковим презумпції правоти поліцейського українцям доведеться беззастрежно виконувати накази хабарників та правопорушників.

Новий закон про розширення прав поліцейських навряд чи змінить криміногенну обстановку чи посилить безпеку поліцейських, які й без того мають достатньо широкі права та можливості. В нашій країні поліцейські, основу яких становлять колишні міліціонери, беркутівці та даішники,  явно не є тією категорією, яка потребує найбільшого захисту. В нашій державі існує норма про опір правоохоронцям, яка передбачає за це кримінальне покарання, і більшість громадян її не наважуються порушувати. Чого ж іще треба поліцейським?

Зрозуміло, ця норма не розрахована на бандитів, які мають зброю і не підкоряються законам, але поліцейські спецпідрозділи такої норми з подібним контингентом не потребують. А для простих українців, введення презумпції правоти поліцейського звузить конституційні громадянські права. В країні буде ще більше поглиблено правову нерівність тих, кого поліція не матиме права й пальцем зачепити навіть на місці вбивства, ДТП чи на отриманні хабара без дозволу 226 народних депутатів, за умови, якщо вони зберуться на засідання. І тих, хто буде безправною істотою при появі корумпованого поліцейського.

Таким чином, під прикриттям демократичних декларацій та «турботи про  безпеку» громадян в Україні де-факто почалися спроби встановлення поліцейської держави, в якій поліція та каральні органи будуть мати більше повноважень, ніж російські правоохоронці, чи навіть радянські енкаведисти. Вже сьогодні МВС та силові відомства фінансуються більше, аніж ЗСУ. В бюджеті 2016 року МВС, Нацгвардія та Нацполіція в сукупності отримають майже 65 мільярдів гривень, при цьому Міноборони отримає тільки 55,5 млрд грн. Виходить, для керівництва країни внутрішні загрози небезпечніші зовнішніх. Корумпована та неефективна влада усвідомлює наслідки своєї провальної діяльності і боїться, що люди можуть знову вийти на протести, то ж керівництву потрібно бути гарантовано захищеними від нового Майдану. Тому так і розділений бюджет між силовими відомствами. Тому й поліції, за прикладом «диктаторських законів» Януковича чи авторитарної Росії, хочуть дати такі величезні повноваження.

Для українців, проти яких і спрямовано цю антинародну законодавчу норму, найсумніше те, що за статистикою телевізійних шоу-програм, понад 50% громадян підтримують презумпцію правоти поліцейського. Це означає, що націю вже підготували до ярма в обмін на «безпеку».

 

Валерій Майданюк, політолог, спеціально для «Вголос»

 

 

ІА "Вголос": НОВИНИ