[media=128450,128451,128452,128453,128454,128455,128456,128458,128459,128460,128461,128462,128463,128464,128465,128466]
Назарет – місто Галилеї, в якому, згідно з Євангелією, провів своє дитинство, юнацький та молодечий вік Ісус. Нині воно є найбільшим арабо-ізраїльським містом, центром арабського життя на півночі Ізраїлю.
У часи Ісуса Назарет був невеличким поселенням, яке лежить на висоті 350 метрів над рівнем моря, понад долиною Ездрелону, поблизу торговельного шляху, що сполучав Дамаск із Єгиптом. Цей факт суттєво вплинув на формування самобутніх рис типового характеру його мешканців. Рідне місто Ісуса згодом виявилося чи не найбільш ворожим до його проповідування, ба більше – Христа мало не каменували безпосередньо в місці синагогального зібрання місцевих юдеїв.
Місто стало загальновизнаним місцем паломництва християн уже в п’ятому столітті, адже пізніші його мешканці, які увірували в Христа, турботливо зберігали дім родини Його Матері, в якому відбулася подія Благовіщення.
Недавні розкопки фундаментів кількох культових споруд відкрили світові велику кількість мозаїк з проханнями про Божу допомогу.
На момент завоювання Палестини хрестоносцями в ХІ столітті Назарет цілковито спустошили. Завойовники збудували величезну церкву в романському стилі, одна з нав якої сходила до невеличкої печери, в якій, згідно з традицією, мешкала Свята Родина.
На початку XVI століття, після завоювання Палестини османськими турками, майже всі місцеві християни були змушені задля порятунку втікати з міста. Дозвіл повернутися додому їхні нащадки отримали лише через століття.
Головною християнською святинею в місті, в якому налічують 25 християнських церков, є храм Благовіщення, зведений над печерою, де відбулася зустріч Діви Марії з архангелом Гавриїлом. Сучасна базиліка є вже п’ятим храмом на цьому місці, який, окрім нижнього, печерного поверху з фрагментами церков візантійського періоду та доби хрестоносців, має ще два верхні рівні. Купол храму спроектовано у формі бутона лілії – квітки чистоти.
У храмі представлено велику експозицію ікон Богородиці: мексиканської, бразильської, китайської, навіть української зі Зарваниці.
На території собору є численні знахідки археологічних розкопок. Внутрішній дворик з’єднує храм Благовіщення із сусідньою церквою Йосафата, яку збудовано, за переказами, на місці дому Йосифа. В його руїнах ще й досі можна впізнати обриси ремісничої майстерні.
Ще одним храмом, який зазвичай відвідують паломники в Назареті, є церква-синагога, зведена у 1877 році над руїнами стародавньої синагоги, в якій, згідно з переказами, проповідував Ісус.
Порівняно з Єрусалимом, місто не настільки густо заповнене історичними пам’ятками, тут виразніше помічаєш присутність арабського світу, але навіть це не заважає відчути й пережити, що тут колись жив Христос.
Роксолана Савчин, спеціально для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ