Львівський рагулізм успішно продовжує процвітати на новонародженому сайті присвяченому урочистостям з нагоди 750-річчя Львова.
1. Санкт-Петербургський слід
Згідно усіх законів природи, на будь-якому сайті має бути вказано якісь елементарні відомості про авторів сайту, вказана якась там адреса, прізвища дизайнерів і тд і тп.
Але майже анонімні віртуальні митці і мисткині зі Львова забили на такі дрібниці, тим більше, якщо ідея неповторних „котячих вусів”, чи як це львівське чудо світу можна назвати (?), оригінально спизджена з Санкт-Петербургського сайту.
Там також, на кожен розділ є своя людина, на обличчі якої написано Санкт-Петербург всілякими хитромудрими лініями і вигинами.
На щастя, на російському сайті вказано, що сайт розроблено у студії Артемія Лєбєдєва. Також там існує така штука, як інформація про сайт. Все як у людей.
Щоправда, на львівському сайті, керівник Дирекції з організації святкувань 750-річчя Львова Ксенія Курилишин повідомляє, що забезпеченням сайту займається „наш дизайнер Костя Бєглов”. Їх дизайнер Костя Бєглов перевів стрілу на фірму Multy-M.
Робітник мишки і клави на ім’я Назар з фірми Multy-M є розробником вусів на усіх фейсах. Він вважає татуажні вуса ознакою буфонади і свята. Він вважає себе унікальним розробником даної вусатої ідеї, оскільки так роблять усі в усьому світі увесь час від гріхопадіння Адама до 26.04.06 року. Всі малюють вуса на обличчі. Тим більше, якщо такого добра навалом у халявному Інтернеті. Так як це, наприклад існує на сайті www.st-petersburg.ru.
Хіба що, назва Львова є дуже короткою, її на фейсі не намалюєш. Потрібно щось придумати. Але на допомогу вчасно прийшла вусата муза. І такі ж вуса будуть на усіх біг-бордах з написами „Львів – це я”, „Львів – це ти”, „Львів – це ми” і далі згідно усіх займенників.
Тут Львів може опинитись у центрі „вусатої війни” з маорі, корінними жителями островів Нової Зеландії, які задовго до винайдення інтернету прикрашали себе татуюванням з кривих ліній та спіралей. І які, одного разу наїхали на Майка Тайсона та Роббі Вільямса за незаконне використання татуювань маорі.
P.S. Останнім часом дуже багато говориться про співпрацю між Львовом та Санкт-Петербургом. То Олійник з Садовим поїхали у Пітер, то пітерська делегація приїде на святкування 750-річчя Львова.
От львівським хакерам і сказали брати приклад зі старших братів з північної Пальміри. Вони і взяли. І рожкі, і ножкі, і вуса, і тату на інтимних місцях.
2. Садомазохічний слід
Вчора, коротка хронологічна історія Львова на сайті „Без 750 грам не обійтися”, епохально закінчувалась таким історичним фрагментом: „26 квітня 2006 – мером Львова стає найрейтинговіший кандидат, бізнесмен, громадський діяч, лідер ГО „Самопоміч” Андрій Іванович Садовий”.
Після нашої статті „Історія Львова в інтерпретації САДО” остання віха історичності Львова кудись зникла, поділась, випарувалась, щезла, накрилась. Ну, хтось би там вийшов на сайт і сказав: „Пацики, соррі, спороли дурницю, ну з ким не буває”. І цивілізовано б забрали повний абзац найрейтинговішого кандидата.
А так, як у воду пукнули. Тишком-нишком. Вночі. Як злодії. Забрали то всьо і думають, що того ніхто не помітить. І ще написали, що інфу взято з lviv.biz. Клуб веселих і кмітливих хоттабичів. Трах-тібідох-тібідох.
На місці Садового, за такий блискучий антипіар, можна було б сміливо дати по голові і послати невідомих винахідливих мазофакерів чистити львівські каналізації килимками для мишок.
Але пацикам і тьолкам до дупи, що там, що скаже, головне – успішно полизати щось там у львівського мера і спокійно спати на роботі наступні 5 років та в х.. не дути. Вафлі.
ІА "Вголос": НОВИНИ