Про це у розмові з експертом з питань адаптації до зміни клімату Національного екологічного центру України Надією Артем'євою.
«Такі зміни відбуваються через те, що середньорічна температура повітря в Україні зросла за останні 17 років на 0,8°»
І такі зміни відбуваються через те, що середньорічна температура повітря в Україні зросла за останні 17 років на 0,8°. Це дуже високий показник. Судіть самі: за Паризькою кліматичною угодою, яка була прийнята у 2015 році, критичним для людства визначено ріст температури у 2°. Тобто 2 ° – це той ліміт, який призведе до катастрофічних наслідків. Але пройшло 2 роки з того часу – і вчені уточнили: ріст у 1,5° є так званою «точкою неповернення». Тобто залишилось «набрати» ще 0,7°.
І наголошую на ще одному нюансі: є прогноз учених, згідно із яким температура до кінця століття може зрости на 4°. І це стосується України.
Давайте про ближчі часи: які катастрофічні наслідки нам загрожують через ріст температури до 1,5°?
Ці наслідки торкнуться кожного з нас. Йдеться про здоров'я, втрату територій, брак продуктів харчування, прісної води й таке інше.
Нам пощастило, бо Україна знаходиться у досить вигідному географічному положенні: всередині континенту. І великі катаклізми, як от урагани чи повне затоплення, нам не загрожують. Але багато країн, особливо тихоокеанських, можуть постраждати дуже сильно. Зникнуть острови – і люди мігруватимуть. Це ж стосується країн Північної Африки, де будуть посушливі періоди. Там почнеться серйозна продовольча криза. Кліматичні мігранти потоком ринуть у Європу. І Україна зовсім не буде винятком. Продовольства у нас стане менше, бо агроринки України сильно постраждають, а народу – сильно побільшає… Самі розумієте, до чого це може призвести.
«Ще 10 років тому межею, до якої ріс соняшник, була Полтавщина. Північніше соняшник не достигав. Зараз Київщина, Чернігівщина та Сумщина – величезні поля соняшника»
А у який спосіб постраждають агроринки України: втратимо чорноземи, зміниться рослинність?
Ріст температури призведе до зміни врожайності на багатьох територіях. Особливо на Півдні України: саме там прогнозується найбільш посушливий клімат. Уже зараз води бракує. А згодом її буде ще менше: відповідно, урожаї гинутимуть. У Західній Україні зміни клімату виражатимуться у зміні режиму опадів. Тобто тридцять днів дощу не буде, земля пересохне. А потім – злива. Грунт не зуміє поглинути усю цю вологу. Тож утворюватимуться потоки, які знесуть верхній шар землі. Це завдасть великої шкоди і полям, і урожаю.
Знову ж таки, щодо рослинності. Зі зміною клімату ще й серйозно зміниться рослинність.
І це ми можемо спостерігати уже зараз. У Миколаївській та Херсонській областях вирощують хурму та ківі. Одещина займається вирощуванням рису. Ще 20 років тому це було неможливим. На Закарпатті також починають вирощувати екзотичні сорти фруктів.
А соняшник? Ще 10 років тому межею, до якої ріс соняшник, була Полтавщина. Північніше соняшник не достигав. Зараз Київщина, Чернігівщина та Сумщина – величезні поля соняшника.
До слова, є тут один цікавий нюанс щодо Одеси: не вся, але частина міста може зникнути.
«Бесарабія буде підтоплена: і не тільки Вилкове зникне, а й усю територію до Рені затопить»
Тобто?
Справа у тому, що підвищення рівня світового океану є одним із найвидиміших наслідків зміни клімату. Україна – не острівна держава: нам не загрожує глобальне затоплення, але тим не менше підняття рівня Чорного моря буде відчутним. Вчені уже напрацювали карту-прогноз: визначили території, які можуть «піти під воду». Бесарабія буде підтоплена: і не тільки Вилкове зникне, а й усю територію до Рені затопить. Щодо самої Одеси: кілька районів «піде під воду». Те ж стосується й Херсонщини. Ну, і Крим унаслідок підняття рівня моря може перетворитися на острів.
Чи позначиться зміна клімату на здоров'ї людей? Хто страждатиме насамперед?
Почнуть страждати насамперед маленькі діти, люди похилого віку. Докучатиме артеріальний тиск, алергія. Додадуться проблеми дихальної та судиної систем. Загалом можна говорити про те, що багато людей страждають від того і нині.
Але зі зростанням температури потерпатиме усе більше людей. Помалу дійде до того, що від усіх цих болячок страждатимуть люди, які мешкають у панельних багатоповерхівках. В Україні, до речі, великий відсоток людей живуть у панельних будинках, які зведено ще у 60-70-80 –х роках. Справа у тому, що ці будинки мають дуже велику теплопровідність: тобто взимку в них холодно, влітку – жарко. От мешканці таких споруд щонайменше відчуватимуть втому, головний біль. А ще – безсоння.
Останніми роками склалось враження, що пори року дещо змістились: весна настає раніше, зима – пізніше. Чим це можна пояснити?
Як я уже говорила, узагальнена середньорічна темпратура по усій країні зросла на 0,8°. А зростання температури на 0,1° означає, що теплий період починається на 1 день раніше. Здавалося б, що це небагато. День раніше – день пізніше: ну, не 1 березня весна почнеться, а 28 лютого. І що тут такого?
Але оскільки температура у нас зросла на 0,8°, то виходить, що у нас весна приходить на 8 днів раніше. Але є регіони, де весна настає навіть на 2 тижні швидше. Та водночас говорити про те, що на такий же період змістились усі пори року – не можна. Краще сказати так: вони змістились. Але кожен сезон по-різному.
Якщо говорити про часові перспективи: то якою буде погода в Україні за 5–20–50 років?
Ну дивіться: на 0,8° температура зросла з 1990-го року – за 17 років. Розрахунків, що температура до 2025-го чи до 50-го року зросте на якусь конкретну кількість градусів, немає. Вчені спрогнозували, що до кінця століття температура зросте на 4°. Але прогнози, які були розроблені під час укладення Кіотського протоколу у 98-му році, а йшлось про прогноз на 2025-й рік, здійснились ще у 2015 році. Тобто погода змінюється значно швидшими темпами, ніж про це говорять учені.
Адріана Гринишин, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ