Російський бізнес процвітає – міська рада допомагає

Уже ні для кого не секрет, що краще почуватися у Львові російському бізнесу та олігархам допомагає Львівська міська рада. Так, за виділення приміщень чи землі російським ділкам у Львівській міській раді здебільшого голосує саме партія Андрія Садового.

Варто лише згадати кілька випадків, коли патріотична мерська фракція голосувала за надання «Альфа банку» дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки по вул. Науковій, 30-а, чи коли у березні цього року під час розмов про продовження терміну оренди приміщень російському банку «VSB» фракція «Саомопомочі» підтримала сторону російського банку. Чи навіть виділення з міського бюджету Львова племіннику українофоба Віталія Чуркіна, колишньому власнику заводу «ЛАЗ» – Ігорю Чуркіну 20 млн грн. А зовсім нещодавно Львівська міська рада виділила 109 гектарів землі компанії Ріната Ахметова «Західенерго ДТЕК».

Член партії «Самопоміч» у Львівській міській раді Андрій Шевців сприяння російському бізнесу чи українським олігархам пояснює як економічно вигідні для міста рішення.

І сприяння РФ діє:  у Львові російські ділки мають свої компанії у різних сферах: починаючи від елітних готелів та банків і завершуючи оптовою торгівлею продуктами чи цигарками. 

До прикладу, готель «Дністер» у Львові входить в мережу «Premier Hotels», яким керує компанія «ВС Енерджі Інтернешнл Україна». Згідно з держреєстром фізичних та юридичних осіб, єдиним засновником «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» є нідерландська компанія «VS Energy International N.V», яку контролюють російські бізнесмени Михайло Воєводін, Сергій Шаповалов, Євгеній Гінер та колишній віце-спікер Держдуми Росії Олександр Бабаков. А щоб не платити податків, офіційно у 2012 році  ПАТ «Туристично-готельний комплекс «Дністер» було зареєстровано на кіпрський офшор «Pumori Enterprises Investments Ltd».  На вулиці Городоцькій, 107 та на вулиці Друкарській, 9 діють готелі групи ТОВ СП «Рейкарц і партнери. Україна». Їхнім співвласником є московський бізнесмен Юрій Васін.

Окрім того, добре у Львові почуваються і російські банки, як-от:  «Сбербанк», «Альфа-банк», «Укрсоцбанк», «Форвард»,  «ВТБ Банк», «VS Банк».

Торгують у Львові росіяни навіть продуктами харчування. До прикладу, співвласником ПП «Ексклюзив-груп», компанії, яка займається оптовою торгівлею продуктами та тютюновими виробами, є уродженець Московської області РФ Ельшан Багір Огли Раджабов. Ця компанія у Львові зареєстрована на вул. Володимира Великого. І цей перелік ще можна продовжувати і продовжувати.

У центрі Львова уже відмовляються обслуговувати українською

Окрім російського бізнесу у Львові міська рада активно підтримує й російську мову.

«Львів дуже відкритий. І російська мова тут популярна, бо зі Сходу України приїжджає багато туристів, з Росії багато приїжджає тих, хто не боїться. Ваш же громадянин Фрідман щороку приїжджає на прекрасний джаз», – сказав в одному з своїх інтерв'ю Андрій Садовий.

Проте думку градоначальника про популярність російської мови львів'яни не поділяють. Як наслідок, лише за останній місяць у Львові сталась велика кількість скандалів, пов'язаних із мовою окупанта. Так, 2 грудня, у  Львові десять охоронців ресторану «Старгород» напали на двох військовослубовців, бо ті попросили адміністрацію закладу припинити грати російську попсу. Після нападу на воїнів, охоронці «Старгороду» викликали поліцію. Бійців АТО доставили у Личаківський райвідділ поліції, проте згодом відпустили, бо не побачили у їхніх діях ознак правопорушення. До слова, мережа пивних ресторанів «Старгород», окрім Львова, є й у Харкові, Дніпрі, Ризі, Сочі, Санкт-Петербурзі.

А от 25 листопада, коли в Україні вшановували пам'ять жертв Голодомору, в день, коли  були обмежені масові розважальні заходи, у Львові знайшлись вуличні музиканти, які вирішили веселити публіку російськомовною музикою. А припиняти «концерт» попри зауваження – відмовлялись.

А 22 листопада стало відомо, що у Львові аптеку ТОВ «І.К.ВЕЛ», що на площі Кропивницького, Держпродспоживслужба оштрафувала за цінники російською мовою. Сталось це після звернення небайдужого львів'янина.

Не хочуть обслуговувати клієнтів українською мовою в сувенірних магазинах, що у центрі Львова. Пояснення просте – «я із Совєцкового саюза». Інцидент трапився 15 листопада.

 

До чого може призвести потурання окупанту? Та як захищати своє, коли владі байдуже? Про це запитував «Вголос».

«У таких відверто сепаратистських закладах, де б'ють героїв АТО та вмикають російськомовну попсу, чомусь зазвичай дуже погана протипожежна безпека»

Ігор Мірошниченко, народний депутат України VII скликання

На подібні сепаратистські випади дуже жорстко має реагувати найперше громада. Коли ні поліція, ні влада не чує громадськості – завжди є можливими акції прямої дії.

Сам факт, що у Львові під час війни з Росією звучить російськомовна попса чи діє бізнес російських олігархів, – це виклик для патріотів. Бо якщо в українському Львові за прохання не крутити російську попсу можна бути ще і побитим – то це вже не просто повзучий сепаратизм, це тиха окупація. Це показує, наскільки ці російські «ділки», зневажаючи наше суспільство, мову, культуру, захисників України, вільно почувають себе у Львові.  Тут мене вражає також той факт, що у зрусифікованому Києві не так часто трапляються інциденти, коли б за українську мову били учасників АТО. Немає у Києві й стільки скандалів із російськими, українськими олігархами, як це відбувається останнім часом у Львові.

Зрештою, уже давно була ідея щодо заборони російської музики в українських закладах громадського харчування, і сьогодні на центральному рівні потрібно цей закон ухвалити. Окрім того, будучи народним депутатом Верховної ради сьомого скликання, я разом із своїм побратимом вносили у Парламент закон про націоналізацію російського бізнесу. Якби ці законопроекти прийняли тоді – сьогодні не було б проблем.

Але нинішня влада як на загальнодержавному, так і львівському рівні  – це влада олігархів та бариг. Їм гроші не «смердять». Вони зароблятимуть хоч з окупантом, хоч з дідьком лисим. Їм байдуже. Жодної моралі, честі та гідності у влади, яка задля власного збагачення співпрацює з російськими окупантами – немає. Вони і матір рідну продадуть, якщо їм це буде вигідно. І от через це як у Львові, так і в Україні процвітає російський бізнес, а олігархам, на кшталт Ріната Ахметова, за безцінь виділяють землю навіть у патріотичному Львові.

Євген Карась, керівник організації С14.

Такі дії з боку бізнесу, який лояльний до РФ і всього російського, можуть призвести і призведуть до розправ. Зокрема, розправлятися зі «Старгородом», якщо там все дійсно так відбувається, буде і осередок С14 у Львові.

У таких випадках треба діяти різнопланово. По-перше, з боку депутатів мають бути не балачки, а конкретні звернення, аби цей «московський генделик» прикрили. Не лише за пісні. А в комплексі – за допомогою великої кількості перевірок. У таких закладах, зазвичай, багато проблем з податковою, порядком на кухні, продуктами харчування.

По-друге, треба діяти самій громаді. Треба приходити туди в гості і спілкуватися з адміністрацією, власниками закладу. Коли прийде сорок осіб – ніхто вже не буде битися. А громаду почують.

Пам'ятаємо долю кафе, де проросійські СБУшники двадцять років тому вбили за українську пісню співака Ігоря Білозіра. Так-от: цей заклад громада просто знесла. Така сама доля має спіткати тепер і ці промосковські притони.

Дмитро Корчинський, доброволець АТО, громадський активіст

Дуже прикро, що у місті Львові бракує патріотів, які б припинили весь цей безлад із побиттям воїнів АТО за зауваження про російську попсу. У випадку, коли немає своїх патріотів, я думаю, кияни, одесити чи харків'яни можуть допомогти львівській громаді розібратись із сепаратистами та охоронцями, які б'ють українських військових. Тобто якщо у Львові вже немає патріотів, то в Україні вони ще залишились і я не бачу проблем, які їм можуть завадити приїхати у Львів.

Окрім того, у таких відверто сепаратистських закладах, де б'ють героїв АТО та вмикають російськомовну попсу, чомусь, зазвичай, дуже погана протипожежна безпека. Чогось такі заклади ніколи не турбуються про безпеку, а тому там постійно виникають якісь пожежі. І якщо у Львові й надалі битимуть учасників АТО, вмикатимуть низькопробну російську попсу, то не виключено, що у таких закладах може виникнути якась пожежа.

А щодо міської влади Львова, то, на мою думку, якщо на неї можна впливати лише грошима, то, можливо, поки варто скинутись і заплатити їм більше, ніж ці проросійські сепаратисти. І тоді ця влада якось нарешті відреагує.

Марія Чижевська, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ