Втім, враження змінилось одразу після того, як на сказане главою РНБО відреагував президент Порошенко. Він фактично заявив протилежне: що у нас немає альтернативи Мінську й мирний план він скасовувати не буде. Додали інтриги ситуації й слова прес-секретаря президента Росії Дмитра Пєскова, який сказав, що Росія ніколи не окуповувала територій України.
Остаточно підтвердив думку про те, що найближчим часом відбуватимуться серйозні зміни у цьому питанні, Держсекретар США Рекс Тіллерсон. Він також заговорив про альтернативу «Мінську» у припиненні війни на Донбасі та ще зауважив, що конфлікт між Росією і Україною може бути розв'язаний, якщо офіційні Київ і Москва вийдуть з Мінської угоди та досягнуть інших домовленостей.
Що, власне, відбувається? І як ситуація розвиватиметься далі? Про це та інше «Вголосу» розповів військовий експерт Олег Жданов.
Як, зважаючи на усі ці заяви, розвиватиметься подальша ситуація? І що нас чекає: військовий стан, закінчення АТО чи все ж таки й далі триматимемось мирного плану?
Знаєте, аналізуючи увесь оцей «заміс», сказаний Турчиновим, Порошенком, Пєсковим та Тіллерсоном про переформатування АТО, альтернативу Мінським угодам та про присутність російських військ на Донбасі, я роблю такий висновок: конфлікт на Сході України буде вирішений раз і назавжди.
Більше того, це станеться зовсім скоро. За найсміливішими моїми припущеннями відбудеться зачистка окупованих територій Донецької та Луганської областей. У кращому випадку це станеться ще до 24 серпня, тобто до Дня Незалежності України, у гіршому – ми повернемо ці території до кінця року.
Обидва прогнози є надзвичайно оптимістичними, але як ми це зможемо зробити?
Станом на зараз можу говорити про три ймовірні сценарії розвитку подій. Перший і найбільш реальний: Путін тихенько виводить з окупованих територій своїх військових, натомість туди заходимо ми, Нацгвардія зачищає бойовиків і прикордонники закривають наші кордони. Все.
Другий: Путін вирішить обороняти ці території, навпаки вводить туди офіційно війська, відповідно, починається повномасштабна війна. Але ми не будемо у цій війні самотніми: нас підтримають військовою потугою США та НАТО. Нас не кинуть. Це, звичайно, менш ймовірний сценарій.
Ну і третій варіант: Порошенко ні на що не погодиться. Далі триматиметься свого «мирного плану» й Мінських домовленостей. Відповідно, восени нас чекають дострокові президентські й парламентські вибори. Після них ми повертаємось до плану номер один чи два. Це, звісно, найменш ймовірний сценарій, проте його повністю відкидати не можна.
Втім, уже після зустрічі Порошенка з Трампом можна буде робити більш конкретні висновки.
Давайте детальніше: чому ви називаєте перший сценарій найбільш вірогідним і вважаєте, що Путін виведе війська?
Усе просто: зараз міжнародне становище Росії настільки невдале, що для Путіна найкращим варіантом, як то кажуть, збереження «хорошої міни при поганій грі» є саме виведення військ. Думаю, він це зробить і віддасть нам бойовиків на поталу.
Зрештою, свідченням цього є відповідь Пєскова. Пам’ятаєте, одразу на наступний день після заяви Турчинова, Пєсков сказав: «Нас там нема». Тобто Росія знову дистанціюється. Після таких слів Росія не буде вступати в бій під своїм триколором. Їх світ порве на шмаття. Також не треба забувати, що Путін дуже багато військ відтягнув на кордон з північною Кореєю. Плюс частину підрозділів військових довелось йому перекинути в Дагестан, бо там ситуація, скажу вам, зараз нагадує киплячий казан. Знову ж таки - він тримає групу військ на кордоні з країнами Балтії. А армія ж не гумова...
Далі: кілька тижнів тому Путін видав указ про те, що фактично збройні сили Росії підпорядковуються національній гвардії. Це говорить про те, що в Росії наростають внутрішні конфлікти і проблеми. І їх зараз потрібно вирішувати.
І на завершення усього цього: у Путіна є шанс відтягнути перемовини по Криму на довгі роки. На ейфорії радості від повернення Донбасу про Крим ми згадаємо щонайшвидше через рік чи два. Потім почнуться дипломатичні переговори і там уже ніхто не буде воювати в Криму.
І ще одне: знаєте, з чим він піде на вибори у 2018 році?
Ні. Мабуть з якоюсь новою переможною маленькою війною?
Приблизно… Він дасть росіянам Білорусь. Зараз усе робиться для того, щоб Білорусь вступила в Росію як суб’єкт федерації, або підписала новий союзний договір. Там уже і так багато російських військ. А під час літніх навчань він туди додасть ще, і у Лукашенка просто не буде вибору.
І Путін скаже своїм росіянам, що у новій, оновленій Росії у форматі з Білоруссю ми готуватимемось до ЧС по футболу-2018. І от на цьому лозунгові він візьме свої 84%. І оце затьмарить «рускій мір» на Донбасі. Про Новоросію в Росії і так уже мало згадують.
Давайте повернемося до наших реалій: припустімо, що армія Росії по-тихому покине Донбас. За таких умов бойовики і так звані ополченці здатні будуть на якийсь бодай мінімальний збройний спротив?
Як тільки збройні сили Росії вийдуть з тієї території, нашим військам можна буде урочистим маршем йти до східного кордону України. Про жодні бойові дії навіть не варто говорити.
Там немає жодної мотивації на спротив. Бойовики покидають автомати, розбіжаться, будуть відмиватись від порохового накипу й збройного мастила. Словом, вони робитимуть усе, щоб МВС та СБУ не ідентифікувало їх як людей, котрі тримали в руках зброю і здійснювали військові злочини. А спецслужбам лише залишиться повиловлювати їх.
А якщо, всупереч здоровому глузду, Росія таки скаже «ні» й буде обороняти території…
То тоді, згідно з другим сценарієм, розпочнуться доволі інтенсивні й важкі бойові дії. Й це буде справжня війна. Але я допускаю, що ми не будемо самі воювати з Росією.
У Польщі й Прибалтиці зараз розміщена надзвичайно потужна група військ: зокрема, це ударна авіація. Якщо підніметься авіація Росії, то літаки НАТО у нашому небі будуть значно раніше. Знову ж таки, у Польщі дислокується танкова дивізія США, в Прибалтиці – танкова бригада Бундесверу. А танки - це наступальні війська.
Плюс у Балтику зайшов есмінець США з «томагавками» на борту. Проти «томагавків» у Росії немає ніяких технологій, як їх збивати чи перехоплювати. У Чорному морі стоять кораблі управління розвідки США, які «пильнують» Крим і усю прибережну смугу Російської Федерації.
Далі: біля північної Кореї стоїть авіаносець з крейсерами, на яких також знаходяться «томагавки». До Владивостока звідти 2,5 тисяч км – якраз саме така дальність польоту «томагавків». І що є непідконтрольним у РС? Та її обклали з усіх сторін!
Словом, події зараз дуже добре розгортаються для нас. Україні вигідно використовувати навіть оцей силовий варіант.
Ви називали ще фактор Порошенка: а якщо він таки буде проти завершення АТО, проти воєнного стану, силового звільнення територій й далі триматиметься Мінських домовленостей й мирного плану?
Це третій сценарій. Він ймовірний, хоча й вірогідність його ну дуже мізерна.
Порошенко може впертися й далі торочити про свій мирний план і мінські угоди, тобто дотримуватися своєї політики. Але у Вашингтоні, куди Петра Олексійовича так терміново викликають, знайдуть аргументи, щоб його переконати. Думаю, що там йому поставлять серйозне завдання щодо вирішення конфлікту на Донбасі: з конкретними термінами й завданнями, з конкретним планом дій.
Думаєте, що американці уже напрацювали план?
Переконаний, що дорожню карту, як зараз модно говорити, уже написали. Її просто вручать Петру Олексійовичу і поставлять терміни її реалізації. Чому я так думаю? Та тому, що Захід втомився від усього цього дуже сильно. Три роки обіцянок і «нічогонероблення» їх вже дістали.
До слова, одним із головних пунктів цієї дорожньої карти стане якась зустріч на рівні міністрів іноземних справ Росії й України, на якій вони повинні обумовити остаточно: чи буде втручатися Росія у конфлікт, чи не буде втручатися. Швидше за усе, зустріч пройде без посередників.
Якщо на цій зустрічі дійдуть до висновку, що Росія не втручатиметься у конфлікт, то працюватиме перший сценарій, про який ми говорили. Якщо Росія захоче залишитись на окупованих територіях – буде повномасштабна війна.
Ну а якщо Петро Олексійович відмовиться від плану, який йому дадуть у США, то він опиниться у дуже важкій ситуації – аж до повторення долі Януковича. Хоча Януковича вивезли в Росію й тримають його під домашнім арештом. А от Порошенка не вивезуть. Його можуть судити тут, в Україні. І ще, як я казав, відбудуться дочасні вибори президента і парламенту. І вже з Росією домовлятиметься хтось інший.
Якась невтішна для Порошенка ситуація…
Це м'яко кажучи. Не заздрю я зараз Порошенкові: він опинився в дуже неприємній для себе ситуації. Він розуміє, що Турчинов, Аваков та Народний Фронт уже перехопили у нього пальму першості у політичному просторі України. Адже той, хто принесе мир на територію України й відновить державні кордони, стане національним героєм. І виглядає на те, що цим героєм буде зовсім не Порошенко.
Адріана Гринишин, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ