Львівська облрада провалила голосування з питання недовіри голові Львівської ОДА Василю Горбалю. Як Ви оцінюєте цю подію і як вона вплине на подальший розвиток політичних подій в області?
Правду кажучи, мені було дуже сумно від того, що депутати Львівщини не змогли підтвердити своїм голосуванням політичну позицію, яку вони декларують і яка сприймається громадою області. Хоча, якщо бути чесним, я був одним з тих, хто радив не робити цього кроку саме зараз, бо вважав його передчасним. Я пропонував дати Горбалю час попрацювати деякий час, щоб він показав свою роботу, а тоді вже давати йому оцінку.
Попри це Ви були одним із небагатьох депутатів облради, які і на першому пленарному засіданні в режимі відкритого голосування висловилися за внесення цього питання у порядок денний сесії, і на другому засіданні також підтримали це питання. Чому?
Сьогоднішня моя політична позиція – опозиція до діючої влади як в центрі, так і в регіоні. Мені не подобається те, що робить ця влада. Тому я буду боротися з тим, що вона робить.
Мені шкода було дивитися на колег-депутатів, які тримаються за своє крісло при владі. Всупереч своїй совісті вони не проголосували за відставку голови ОДА. Бо мають химерну уяву, що можуть залишитись на своїх посадах. Але ще більше мене здивувало інше: більша частина депутатів-бізнесменів виявилися боягузами. Вони не голосували через те, що бояться, що влада може їм щось зробити. Ще нічого їм не зробили, а вони вже бояться! Боляче на це дивитись.
Тобто Ви підтверджуєте, що серед депутатів були ті, які задекларували «подвійні стандарти»: спочатку підтримали заяву облради, в якій йдеться про недовіру Горбалю, але потім, в режимі таємного голосування по цьому питанню зреклися своєї позиції. І це були передусім депутати з числа держслужбовців та бізнесменів. Але хто заважав їм всім полишити державні посади, коли змінилося політичне та державне керівництво в області? І чи не голова облради Мирослав Сеник публічно заявляв про те, що «такі безцінні кадри» нова влада зобов’язана зберегти при владі?
Мені складно це коментувати. Адже наша партія, «Фронт змін» немає депутатів-держслужбовців. «Фронт змін» в радах області представлений лише двома депутатами в облраді. Мені відомо, що інші депутати, наприклад, з числа членів фракції «Наша Україна», очікують зараз свого звільнення з державних посад. Але чомусь не відважуються першими зробити такий крок. Лише депутат облради Тарас Федак добровільно склав з себе повноваження заступника голови ОДА і одразу ж заявив, що не буде працювати у цій владі. Але з виконавчої влади повинні відійти всі опозиціонери, в тому числі й члени БЮТ.
У Вас, як і у частини тих депутатів, хто не голосував за відставку Горбаля, є бізнес. Не боїтеся, що його відберуть чи зруйнують?
Навіщо йти в політику, а потім боятись? Я зробив свій вибір. Своїх переконань не міняю. Я не є розгубленим зараз. Я знаю чітко, що робитиму далі.
Чи можна говорити про те, що представники ОДА провели «виховну роботу» з частиною депутатів на предмет їх позиції з питання відставки Горбаля? І чи не є ця робота частиною більшого плану щодо переформатування облради?
Однозначно така робота велася і проводиться зараз. Її мета також полягає в тому, щоб скомпрометувати Львівську облраду як легітимну гілку влади, як політичну структуру, яка становить чи не найбільшу небезпеку для діючої влади на Західній Україні. Спочатку для цього в «гарний спосіб» використали нардепа Деньковича. А потім з окремими депутатами попрацювали. Навіть до мене дехто підходив і питали про мою позицію стосовно відставки Горбаля. Зараз стало зрозуміло, що голосування по питанню відставки Горбаля - це був добре відпрацьований сценарій, оскільки частина депутатів не хотіла показати, що вона боїться, і залишилася в тіні. До того ж, як є підстави підозрювати, була запущена технологія так званої «каруселі». Адже не випадково в урні для голосування виявили чистий листок паперу замість бюлетеня для голосування. Це все робиться людьми, які ще вчора показували свій патріотизм, любов до України, а зараз – роблять негативні кроки стосовно своїх колег.
Що Ви очікуєте від нової виконавчої влади в регіоні? Чи реальні її обіцянки покращити економічну та соціальну ситуацію в області?
Думаю, що влада буде в першу чергу займатись політичними проблемами: виборами, придушенням виступів опозиції. Хоча наразі замало інформації про її реальні плани та кроки. Адже команда ще не сформована. Єдиним позитивом наразі вважаю призначення Мирона Янківа на посаду першого заступника голови Львівської ОДА. Він орієнтується в ситуації, вміє бути гнучким.
Львівська ОДА створила комісію по земельних питаннях. На Вашу думку, наскільки реально ефективною буде її робота? І чи не є ця комісія ще одним важелем тиску на наразі ще опозиційно налаштованих до влади депутатів облради?
Хотілось би, але я не вірю в те, що робота цієї комісії дасть конкретні результати. Насправді частка рішень, прийнятих облрадою по землі є мізерною порівняно з кількістю земельних рішень, що приймалися іншими гілками влади, починаючи з сільських голів, головами РДА і завершуючи головою ОДА. Отож головних порушників земельного законодавства слід шукати передусім не в облраді. До того ж прийняті облрадою рішення обов’язково проходять перевірку на відповідність законодавству у прокуратурі та інших контролюючих органах. Тому навряд чи вдасться інкримінувати облраді серйозні порушення. З іншого боку, сам факт створення такої комісії – це вже є фактор опосередкованого тиску на окремих депутатів. Застрашити і залякати можна будь-кого вже самою інформацією про створення такої комісії.
Виглядає, що не тільки державна обласна адміністрація сьогодні зацікавленні в «роботі» з депутатами облраді. На їх позицію хочуть впливати і дехто з львівських олігархів. Ходять чутки, що за результатами двох голосувань по гендиректору Львів-ТБ Хвойницькому стоїть Петро Димінський?
Петро Димінський грає вже роками свою політичну гру. Особисто я йому неодноразово радив йти в політику, бо не можна займатись політикою з-за куща. Бо це матиме негативні наслідки в першу чергу для нього. Але це його справа.
Те, що для відставки Хвойницького не вистарчило одного голосу, - непорозуміння. Адже перед тим, як його вносити в порядок денний засідання сесії, відбулися необхідні консультації між фракціями і депутати підписами затвердили свою позицію. Підписів членів фракції «Свобода» там немає. Тому, думаю, це питання знову, але в іншому формулюванні, буде винесено на чергове засідання. Регламент дозволяє це нам зробити. І ми будемо це робити, адже не можемо допустити, щоб телебачення, яке належить громаді, перестало існувати.
У порядок денний цієї сесії також внесене питання передання у власність облраді «Львівської газети»? Навіщо облраді газета? І чому це питання вносилося Сеником з голосу? Чи обговорювалося воно в комісіях облради?
Виникла така ситуація. Фракціями це питання обговорювалось. Комісію перед самою сесією не встигли пройти, але ще є час і сподіваюсь, що висновок комісії буде позитивний. Реально йдеться про те, що облрада отримає за 1 грн. у власність бренд «Львівська газета». Моя думка, що сьогодні власність облради зможе не тільки врятувати відомий газетний бренд від загибелі, гарантувати вихід газети, але й забезпечити в цих політичних умовах певні гарантії свободи слова.
Інша тенденція в діяльності Львівської облради – реальне збільшення власних повноважень у виконавчій сфері. Останнє тягне за собою збільшення апарату та створення нових підрозділів, як от УКБ чи відділ управління комунальним майном та відділ внутрішньої політики. Як Ви особисто ставитеся до цього?
Минулого року ми, депутати облради, зауважили, що з коштів, які держава виділила, УКБ Львівської ОДА, яке виступало замовником робіт та їх розпорядником, не освоїло 20 млн. грн. Воно не було зацікавлене в цьому, бо є монополістом. Якщо це була б дієздатна структура, вона б ніколи не дозволила таке. До того ж саме цій структурі – УКБ - на руку плодити довгобуди в області. Об’єкт починають будувати, потім гроші закінчуються, проходить час і знову на цей об’єкт необхідно виділити гроші, розробити проект і т. ін. Таких довгобудів в області багато. Тому ми й прийняли рішення про створення обласного УКБ, яке будує об’єкти за кошти з обласного бюджету. При цьому ми отримали можливість не розпорошувати власні кошти, а зосередитися на введені в рік декількох пріоритетних об’єктів.
Облрада є засновником понад 100 комунальних підприємств. Важливо, щоб вони працювати ефективно. Для цього також потрібно, щоб ними опікувалася відповідна управлінська структура.
Щодо питання створення управління внутрішньої політики. Облрада щороку в бюджеті закладає кошти на фінансування державних свят, виховання молоді та ін. Сьогодні ми бачимо, що керівництво ОДА має дещо інше бачення щодо цих процесі, яке не зовсім співпадає з традиціями і настроями громади. Тому депутати визнали за необхідне поділити кошти на дві частини, половину з них ми залишаємо собі для створення окремого підрозділу, що дозволить нам контролювати це.
ІІ.
«Фронт змін» не підтримав ідею створення об’єднаної опозиції. Чому?
Проблема опозиції – це проблема Тимошенко як особистості. Хоча Тимошенко заявляє, що вона не претендує на лідерство, ми ж розуміємо, що це не так. Якби не було Тимошенко – опозиція змогла б швидше згуртуватися. При цьому позиція нашої політичної сили є послідовною. Ми не підтримували Тимошенко як кандидата на посаду президента, бо переконані, що якби вона була обрана президентом, її дії були б подібними до дій Януковича.
Яку альтернативу готовий запропонувати «Фронт змін» опозиційним силам?
Об’єднуватися опозиції потрібно. Але формат цього процесу поки що для мене не зрозумілий. Немає чіткої позиції ні в центрі, ні на місцях. Отож варто почекати. Адже сьогодні ще не всі до кінця усвідомили, що в Україні відбувається процес згортання демократичних прав та свобод, владою запущено репресивні механізми.
Не виключаю, що на певному етапі і при певних умовах відбудеться об’єднання, а ініціаторами цього виступлять саме Ющенко і Яценюк. Проходити цей процес буде прозоро.
Як себе почуває партія «Фронт змін» на Львівщині?
Останнім часом активно займалися організаційною розбудовою партії. Минулого тижня відбувся черговий з’їзд, на якому було прийнято Статут партії. яким регламентуються питання внутріпартійного життя. Радує те, що актив «Фронту змін» на Львівщині вдалося сформувати з молодих патріотично налаштованих людей. Вони не були раніше в жодній іншій партії. І сьогодні працюють в нашій партії не за гроші, а за ідею. Розраховуємо на чергових місцевих виборах отримати приблизно 20% підтримки в області.
Нещодавно «Фронт змін» ініціював на Львівщині збір підписів за дострокове припинення повноважень парламенту. З якою метою це робиться і яким буде логічне завершення цієї ініціативи?
Наша ідея полягає в тому, щоб своїми діями спонукати народних депутатів від опозиції до активних дій. Ми зібрали понад 10 тис. підписів під цією ініціативою. Її реально може втілити в життя та частина парламентів, яка ще не перетворилася у «тушки» і залишається на опозиційних позиціях. Отож 150 депутатів повинні скласти свої мандати. Тоді Верховна Рада перестає існувати і призначаються дострокові парламенті вибори.
Ваша оцінка ситуації у Львові?
Сьогодні альтернативи кандидатурі Садового на майбутніх виборах міського голови не видно. Але до виборів ще є час. Бачу, що в політичному середовищі міста підростають нові кандидатури, які можуть скласти реальну альтернативу Садовому, особливо у випадку, якщо оголосять, що Євро-2012 у Львові не буде. Відповідальність за це впаде в першу чергу на мера Садового.
«Помаранчева епоха», яка зробила Вас помітним політиком, завершилася. За чим найбільше шкодуєте?
За втраченим часом. Українці в черговий раз не змогли стати дійсно державою в повному розумінні. Маючи всі можливості, не змогли цього зробити. Я не виню когось особисто. Ми всі потроху в цьому винні. Я бачив, який значний ресурс кинула Росія в Україну, щоб дискредитувати помаранчеву владу, створити умови, щоб все пішло прахом. Але ми ж в цьому їм допомагали своїми вчинками, розмовами. Проте Росія зараз сама має великі внутрішні проблеми. Якщо її трошки відволікти від України, то може щось і вдасться виправити.
З іншого боку, Україна сьогодні Європу та Америку не цікавить. Проте немає чому дивуватися. Бо коли наш президент їде в Європарламент, депутати якого готові голосувати за визнання голодомору в Україні геноцидом, і каже всупереч державної позиції про те, що ніякого голодомору не було, то як вони мають ставитись до нас? Їм Україна не потрібна. Поляки, які до останнього були нашими лобістами, також вже змучились від цього. Отож доводиться чекати поки ми самі усвідомимо, що нам потрібна держава і для чого вона потрібна.
Як Ви думаєте, ця нова влада надовго?
Я думаю, що ні. Якщо надовго – то тоді можна буде на всіх наших мріях поставити крапку. Ми здатні протистояти, отож думаю, що ми цю ситуацію зможемо втримати. Шкода, якщо Львівщина ляже під цей прес.
ІА "Вголос": НОВИНИ