«Приблизно 1,3 млн українців матимуть до своєї пенсії щомісячно до 200 грн. Для 1,2 млн людей підвищення становитиме від 200 до 500 грн. Два мільйони отримають підвищення 500–1000 грн. І ще понад 1,1 млн українців матимуть більше 1000 грн щомісячної доплати. Окрім цього, 1-го жовтня вкотре зросте мінімальна пенсія – до 1373 грн. Таким чином, зростання виплат цьогоріч торкнеться майже 9 млн з-поміж 11,9 млн пенсіонерів», – йдеться у повідомленні уряду.
Чи насправді все так просто, як заявляє уряд, і які наслідки для українців матиме ця пенсійна реформа?
Про це кореспондент «Вголосу» запитав у наукового консультанта «Інституту суспільно-економічних досліджень», екс-заступника міністра охорони здоров'я України Ігоря Яковенка, народного депутата України Михайла Головка, директора недержавної фундації Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна та директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Балу.
Що передбачає пенсійна реформа у виконанні уряду Гройсмана?
Ігор Яковенко:
Зараз однозначно потрібні зміни до пенсійної системи. Адже в Україні існує дефіцит пенсійного фонду в сумі приблизно 150 мільярдів гривень щороку, який дотується з державного бюджету. У нас на сьогоднішній день десь на одну офіційно працюючу людину припадає приблизно один пенсіонер. Якщо навіть заробітна плата в Україні є на рівні 8 тисяч гривень, єдиний соціальний внесок у нас на рівні 20%. Тобто об'єктивно одна працююча людина у нас здійснює відрахування у пенсійний фонд у розмірі 1600 гривень. А це означає, що середня пенсія має бути на рівні 1600 гривень. А тому до уваги був взятий не вік виходу на пенсію, бо це не сприймається населенням, а страховий стаж. Зміни до пенсійної системи, які запропоновані урядом, передбачають, що з 2019 року, щоб вийти на пенсію у віці 60 років, страховий стаж має бути не менше 25 років. І не менше, ніж 15 років, якщо людина дожила уже до 63 років. Відтак ті, хто вже у 2019 році, не матимуть у 60 років 25 років страхового стажу, не зможуть вийти на пенсію. Ця цифра поступово збільшуватиметься до 35 років страхового стажу.
Були також переглянуті пільгові категорії населення, які мають достроковий вихід на пенсію. Мова не йде про повне скасування чи заборону пільг, а про оподаткування їх. Був також знижений коефіцієнт страхового стажу з 1,35 до 1. Це, звичайно, при розрахунку пенсій призведе до того, що її розмір буде зменшений. Але для тих, хто працював багато років, зниження пенсій не буде таким суттєвим. Також при розрахунку пенсій, до уваги братимуть заробітну плату за останні три роки. В принципі, законом була передбачена індексація пенсій, але вона з 2012 року не проводилась. Зараз вона передбачена уже у цьому законі про зміни до пенсійної системи. Тобто з одного боку є чинники, які вплинуть на ріст пенсій, але з іншого боку, є й чинники, які стримуватимуть її зростання.
Михайло Головко:
Ця пенсійна реформа нічого насправді не реформує. А це так зване осучаснення пенсії не має жодного стосунку до реформи. Адже нічого не заважає уряду Гройсмана проводити індексацію пенсій раз в два роки, переглядаючи розмір виплат. На жаль, за останні п'ять років цього жодного разу не було зроблено. Хоча, відповідно до постанов уряду, вони повинні були це робити раз на два роки. Натомість з 2012 року цього ніхто не робив. Відповідно, коли Гройсман каже, що підвищити пенсійні виплати без прийняття Парламентом цієї так званої реформи неможливо, він відверто бреше.
Наш уряд нічого не робить та прикриває свої недопрацювання обіцянками про «фантастичну» пенсійну реформу. Натомість цей закон не має жодного стосунку до реформи. Єдина суть цього закону – це банальне збільшення пенсійного віку. Його метою є штучне фізичне усунення людей від отримання пенсій у 60 років.
Олег Соскін:
Реформа – це зміни у певній сфері життєдіяльності, які призводять до позитивного результату для суспільства. І у законі, який нам пропонують Гройсман і правляча коаліція, жодної реформи для українців немає. Навпаки – у цих змінах закладені правлячо-олігархічні вигоди.
Й справді, щодо тих людей, які на пенсії, то індексація їхніх пенсійних виплат не відбувалась вже понад п'ять років. При тому рівень інфляції, особливо в останні три роки, активно збільшувався. У нас ціни зросли приблизно у десять раз. А пенсії залишились на рівні 2012 року. Хоча й справді є постанова Кабміну, відповідно до якої індексація пенсій має відбуватися раз на два роки у відповідності з ростом споживчих цін. Але умови цієї постанови ні уряд Яценюка, ні Гройсмана не виконували. А значить, вони порушували закон України. Далі, потрібно запропонувати механізм, як інтегрувати пенсії цим 12 млн пенсіонерів. Натомість нам кажуть, що одним пенсію піднімуть, а іншим – зменшать. Але про сам механізм наразі нічого невідомо.
Тим, хто виходитиме на пенсію, пропонують поступове збільшення страхового стажу від 25 до 35 років. А щоб отримувати навіть не пенсію, а соціальну допомогу, потрібно мати 15 років трудового стажу. Пропонується зберегти солідарну пенсійну систему. Але цього не можна робити! Адже населення України дуже швидкими темпами зменшується і за прогнозами вже до 2060 року частка людей віком понад 60 років збільшиться більше, ніж на 10 відсотків. А їх співвідношення з чисельністю населення віком 18-59 років підвищиться майже вдвічі (до 70%). А це означає, що за п'ять років ця пенсійна система впаде. У нас Пенсійний фонд і так банкрут, який фінансується із дефіцитного держбюджету.
У чому полягає це штучне підвищення пенсійного віку?
Михайло Головко:
У цій реформі поставили вимогу: якщо немає страхового (не трудового!) стажу 25 років станом на 1 січня 2018 року, то людина не може у 60 років вийти на повноцінну пенсію, а отримуватиме лише так звану соціальну допомогу у віці 65 років. І якщо людина змушена буде працювати до 65 років, то це означає фактичні проблеми із робочими місцями для молоді. Відповідно, молоді люди будуть змушені виїжджати з країни. Окрім того, маємо проблеми з низькою тривалістю життя в Україні. Так, за підрахунками науковців, українські чоловіки в середньому живуть 63 роки, жінки – 72 роки. У цьому ми не можемо прирівнюватись до Європи, населення якої живе на 10 років довше, ніж в Україні. Демографічні дані означають, що мало хто з українців зможе дожити до пенсії. І це насправді велика проблема. А тому це штучне, завуальоване підняття пенсійного віку – неприпустиме. Більше того, у законі уряд переглянув коефіцієнт нарахування пенсій від розміру заробітної плати. Наприклад, станом на сьогодні коефіцієнт становив 1,35, тобто 70 % від заробітної плати. У цьому проекті пенсійної реформи, уряд поставив коефіцієнт 1, а це 50% від зарплати. Тобто в українців паралельно з підвищенням хочуть вкрасти 20% від заробленої пенсії.
Якщо люди йтимуть на пенсію не за віком, а за наявність страхового стажу – чи всі зможуть «дотягнути» до 60 років? Хто у зоні ризику?
Ігор Яковенко:
Особливо буде важко тим людям, які мають маленький стаж, або ж не зможуть підтвердити свій стаж. Адже 35 років страхового стажу – це дуже великий період. Якщо ми візьмемо людину, яка народилась у 1957 році, то вона гарантовано має 15 років радянського стажу, адже тоді всі працювали офіційно. Але далі – були 90-ті, коли люди були не проти офіційної зарплати, але не мали змоги її отримати. Тобто, очевидно, що ця людина у 60 років не зможе вийти на пенсію. Через це невдовзі може виникнути соціальна напруга. Особливо вона наростатиме у людей 1965-1966 року народження. Тобто у найближчий час зростатиме кількість громадян, яким виповнюється 60 років. І з'явиться певна кількість людей, які через брак стажу не зможуть отримати пенсію. Далі у зоні ризику в нас приватні підприємці. Це категорія людей, яка відповідно до указу президента у нас виникла у 1998 році. Але чомусь близько 15 років держава не зобов'язувала їх платити ЄСВ. Зараз цим людям ніхто страховий стаж не нараховує, вони також не зможуть вийти на пенсію у 60 років. Те ж очікує людей, які працювали закордоном та не сплачували в Україні ЄСВ. Це теж несправедливо, оскільки держава не пояснювала таким людям «пенсійні» наслідки.
Якою має бути пенсія у наших умовах, щоб вижити?
Михайло Головко:
Ми підрахували, що рівень інфляції за останні чотири роки склав 124 відсотки. Відтак сьогодні, якби уряди Яценюка і Гройсмана виконували закон про індексацію пенсій, розмір мінімальної пенсії мав би бути на рівні 1930 гривень. Це означає, що протягом чотирьох років щомісячно українському пенсіонеру недоплачували 700 гривень.
Ми також підрахували, що зараз середня пенсія мала б становити приблизно 2800 гривень.
Натомість, згідно із прогнозами, пенсія у більшості українців зросте в основному на 45-100 гривень. З сьогоднішньою пенсією у розмірі 1312 гривень – більшість українців уже знаходяться за межею бідності.
Уряд пообіцяв зменшити видатки на пенсійний фонд. Яким чином?
Михайло Головко:
Й справді, після цієї так званої пенсійної реформи видатки на виплату пенсій зменшаться на 15 мільярдів гривень. Але це відбудеться за рахунок українців, адже фактично зросте пенсійний вік. І вже наступного року мало хто зможе вийти на пенсію.
Отже, це головний недолік пропонованої пенсійної реформи?
Олег Соскін:
Так звана пенсійна реформа – це новий спосіб «закріпачення» українців. Пенсійною реформою наші урядовці хочуть примусити їх працювати довше. Окрім того, пропхавши такі зміни до пенсійної системи, Порошенко та Гройсман хочуть отримати кредити від Міжнародного валютного фонду. Адже за час правління Порошенка фактичний держборг України зріс на 11 мільярдів доларів. І щоб отримати нові кредити, наша влада готова йти на такий геноцид української нації.
Ніякої реформи немає, є антиукраїнська геноцидна політика під керівництвом Порошенка-Гройсмана. І ці закони про зміни до пенсійної системи України потрібно просто викинути у сміттєвий бак разом з їхніми ініціаторами.
З України уже виїхало приблизно 7 мільйонів, наступає кадрове голодування. І якщо молодь ще може виїхати з держави, то людям середнього і старшого віку зробити це складно через низку стримуючих факторів: наявність власного житла, хворі батьки тощо. І от за допомогою цієї недореформи складається враження, що уряд просто хоче знайти таким чином кріпаків, які, сподіваючись на пенсію, продовжать працювати на олігархів за мізерні зарплати.
Що натомість пропонуєте ви?
Михайло Головко:
Депутати від ВО «Свобода» уже внесли свої поправки. Так, ми вимагаємо не зменшувати коефіцієнт нарахування пенсій, а навпаки – збільшити його до 1,4. Окрім того, у пенсійній реформі слід враховувати не страховий стаж, а трудовий. Тобто, якщо людина працювала 40 років, то і розмір її пенсії має бути відповідний. Щоб не було так, що особа лише перед пенсійним віком на два-три роки вийшла на роботу з високою зарплатою, аби потім мати непогану пенсію, а натомість ті, хто працював все життя, мали мінімальну пенсію. Також повинно бути скасованим і це штучне підняття пенсійного віку.
Віталій Бала:
В уряді Гройсмана заявляють, що якщо депутати не проголосують за цю пенсійну реформу, то не відбудеться підняття пенсій. Але, на мою думку, механічне зменшення кількості пенсіонерів – це не реформа. Поки у нас не трирівневе пенсійне забезпечення: державне, обов'язкове та добровільне, доти не буде реформи. Адже держава не має стовідсотково компенсувати затрати на пенсію, бо це нереально. А те, що намагається прийняти уряд, швидше нагадує удосконалення чи модернізацію певної сфери діяльності. Це банальне удосконалення завдяки механічному підняттю пенсійного віку. Це не реформа.
В Україні традиційно із підвищенням соцвиплат ростуть ціни. Після прийняття цієї пенсійної реформи ціни також знову виростуть?
Олег Соскін:
Ріст цін після індексацій пенсії без сумніву буде. Пригадайте, що було, коли в уряді різко підняли мінімальну заробітну плату. По-перше, від підняття мінімалки найбільше виграли ті, хто живе за кошти держбюджету. Але ці люди не створюють додаткових багатств для країни, адже в Україні бюджетники – це в основному чиновники, працівники правоохоронних органів. А щодо людей, які працювали у приватних структурах, то їх або ж звільнили, або ж почали виплачувати «зарплату в конвертах». Тобто в Україні без реального росту економіки, ВВП, штучно та безпрецедентно зросло навантаження на бюджет, що і спричинило ріст цін. За нашими підрахунками, з початку 2017 року споживча інфляція зросла на 25 %.
Із прийняттям так званої пенсійної реформи продовжиться ріст інфляції. Пенсіонери отримані від індексації пенсій кошти одразу понесуть в магазини, відбудеться збільшення грошової маси. А це призведе до одного – росту цін. За моїми підрахунками, без економічного зростання, але за умов підняття мінімальної пенсії й зарплати, рівень споживчої інфляції на кінець 2017 року становитиме приблизно 70 %.
Михайло Головко:
Ріст цін відбувся не лише через збільшення виплат, а й через те, що уряд скасував постанову про регулювання цін на продукти першої необхідності. З червня цього року ця постанова втратила чинність. А тому ціни на продукти першої необхідності, а це цукор, яйця, мука, молочні продукти, зросли в середньому на 30% . Тобто раніше держава усе регулювала. Зараз – ні. Але це ще квіточки. Ягідки будуть потім.
Марія Чижевська, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ