При цьому в Адміністрації Президента кажуть, що оприлюднені документи є «низькопробною підробкою та фейком, виготовленим і закинутим телекомпанії «Руставі-2» спецслужбою Росії». Натомість керівник грузинської телекомпанії, яка опублікувала сенсаційні дані, Нодар Меладзе, відмовився повідомляти, хто їм надав інформацію, проте наполягає, що не має сумнівів щодо достовірності листів, які нібито написав Петро Порошенко до ФСБ Росії.
Вражає й те, що одразу після скандалу із «листами Порошенка до ФСБ», у понеділок, 15 січня, керівник фракції «Блок Петра Порошенка» Артур Герасимов на погоджувальній раді ВР запропонував нардепам прийняти закон проти недостовірної інформації.
І тут варто пригадати, що напередодні телеканал «Al Jazeera» опублікував розслідування, як компанія колишньої голови НБУ Валерії Гонтарєвої за допомогою Генпрокуратури вивела з України 1,5 млрд доларів так званих «грошей Януковича».
Про те, чи є ймовірність, що Порошенко у 2007 році дійсно співпрацював з ФСБ Росії та чому проти українського президента та його оточення у світових ЗМІ з'являються скандальні розслідування, кореспондент «Вголосу» поспілкувався з економістом, політологом, громадським та політичним діячем, директором недержавної фундації Інституту трансформації суспільства Олегом Соскіним.
Як ви б прокоментували інформацію щодо того, що грузинський телеканал «Руставі-2» опублікував копію заяви Петра Порошенка, в якій він пише, що «займається залученням інвестицій у економіку РФ» та «обіцяє не здійснювати антиросійської діяльності»?
Щоб відповісти на це питання, потрібно проаналізувати, до кого міг їздити Порошенко у 2007 році і чим тоді займався наш теперішній президент.
Якщо ми піднімемо попередні матеріали, опубліковані у ЗМІ за 2013-2016 роки, коли відбулось одруження сина Порошенка Олексія з Юлією Аліхановою, то ми побачимо дуже важливу річ. Зокрема, тоді писали, що дружина сина Порошенка родом з Росії, а саме з Санкт-Петербургу. У 2016 році була інформація, що дружина Олексія Порошенка попри війну й досі зареєстрована у Росії та зберігає у російських банках мільйони доларів. Народилась Юлія Аліханова у сім'ї військового, у неї також є рідна сестра – Анна Ялова (Аліханова), яка є дружиною віце-губернатора Ленінградської області РФ. Батько дружини сина Порошенка був військовим, служив у Севастополі, проте згодом вони переїхали у російський Санкт-Петербург. І найважливішим у тому є те, що ми чітко бачимо, що дружина сина Порошенка родом з Санкт-Петербурга. У 2002-2008 роки вона жила у Санкт-Петербурзі, навчалась у Санкт-Петербурзькому державному інженерно-економічному університеті на факультеті інформаційних систем. Є інформація, що під час навчання, у проміжку між 2002-2008 роками, вона їздила у Францію, саме там і познайомилась з сином Порошенка. Олексій Порошенко до 2008 року теж навчався у Франції. А вже у 2008 році Аліханова навчалася у тій же самій французькій міжнародній бізнес-школі, що й син Порошенка.
Щоб зрозуміти, чому в Порошенка так серйозно поставились до цього листа ФСБ РФ, варто також пригадати, чим же тоді займався Петро Порошенко. Так-от, у лютому 2007 року – він був політичним лузером, оскільки прем'єр-міністром на той час була Юлія Тимошенко, а його звільнили з посади голови РНБО. Тобто тоді для нинішнього президента в Україні не було ні політичного, ні економічного майбутнього. Президент Ющенко викинув Порошенка з усіх схем.
І саме тоді Порошенко почав активно розвивати свій російський бізнес. При чому не лише у Липецькій області РФ, звідки родом дружина Порошенка Марина, чи у Нижньому Новгороді, де він відкрив завод «Богдан». У 2006-2007 роках він намагався вийти на Санкт-Петербург. Склавши ці всі факти, я висловлюю версію, що, швидше за все, його син у 2007 році вже був знайомий з Аліхановою та вони одружились відповідно до російського законодавства. А оскільки її родина є доволі впливовою у РФ, то, ймовірно, за їхньою допомогою Порошенко хотів розвинути бізнес у Санкт-Петербурзі. І от – все стає на свої місця, адже є факт, що його син одружений з росіянкою, яка родом з Санкт-Петербурга. Є факт, що її родина належить до санкт-петербурзької політичної еліти. Є факт, що Порошенко у 2007 році дійсно був затриманий у аеропорті Пулково. Це перевірені факти, не фейки. Питання лише у тому, чи син Порошенка був одружений з Аліхановою саме у Росії.
Офіційне встановлення каменю у російському Нижньому Новгороді, на його місці у РФ Порошенко хотів відкрити завод «Богдан», 20 грудня 2006 року.
Офіційно син Порошенка одружився у 2013 році. А Петро Порошенко у 2007 році писав у цій записці до ФСБ , яку опублікував канал «Руставі-2», що він їде до батьків дружини сина. Як це можна пояснити?
Питання у справжності цього звернення Порошенка до ФСБ полягає лише у тій деталі, що Порошенко у цій записці до ФСБ писав, що він їде до батьків дружини сина. Але це можна пояснити тим, що Олексій був одружений з Аліхановою у РФ. І саме у Росії мають бути ці документи, які б засвідчували реєстрацію їхнього шлюбу відповідно до законів РФ.
Мені видається, що у 2013 році, коли це стало потрібним для політичної кар'єри Петра Порошенка, Юлія Аліханова та Олексій Порошенко просто переєстрували свій шлюб в Україні. Ось саме цей факт потрібно з'ясувати, зробити це можна лише у РФ. Адже, окрім цього факту – все інше співпадає. Ми не можемо відкидати достовірні дані, не знаючи про приховані від нас деталі стосунків нинішнього народного депутата України від БПП, сина Петра Порошенка Олексія та його дружини Юлії Аліханової.
Дмітрій Ялов – чоловік рідної сестри дружини Олексія Порошенка. Скріншот зі сторінки Адміністрації Ленінградської області РФ
«Щоб переконатись у тому, був чи ні Порошенко агентом КДБ, достатньо запитати тодішнього керівника першого відділу КДБ у Київському університеті ім. Шевченка. До речі, ним був всім відомий Микола Маломуж»
Телеканал «Руставі-2» опублікував сюжет про лист Порошенка до ФСБ 13 січня о 21.33 год. Адміністрація Президента України аж о 2 ночі 14 січня спростувала те, що Порошенко писав цю заяву до ФСБ. Що це означає?
Те, що у Адміністрації Президента спростування нібито заяви Порошенка до ФСБ дали так пізно, означає, що там були нажахані опублікованим. І судячи з їхньої реакції, швидше за все, ця інформація була таки не фейком, а правдою. Там видно, що як почерк, так і підпис Порошенка – все співпадає. До речі, в Адміністрації Порошенка нічого не кажуть про те, що це був не почерк президента, що дивно.
У цій, ймовірно, не фейковій записці до ФСБ теперішній президент України навіть згадав, що він є засновником «Партії регіонів», що він виступає проти антиросійської політики тодішнього президента Ющенка. Що дійсно є правдою. Цим листом Порошенко не лише підтвердив, що він є агентом ФСБ, а й зрадив людей, які стояли на Майдані під час Помаранчевої революції. Це означає, що Петру Олексійовичу можуть навіть пригадати, що він був міністром в урядах диктатора Януковича та Азарова.
Почерк Порошенка у книзі, які він прислав українському політв’язню у РФ Олегу Сєнцову
Порошенко – агент ФСБ? Ви у це вірите?
У мене є дані, що його, коли він був ще студентом Київського університету ім. Шевченка та навчався на факультеті міжнародних відносин, завербували у КДБ. Той, хто жив у той час, знає, як тоді вербували молодь, щоб вони доносили радянським спецслужбам інформацію про «ворогів народу». Хтось не погоджувався, а хтось легко йшов на співпрацю.
Щоб переконатись у тому, був чи ні Порошенко агентом КДБ, достатньо запитати тодішнього керівника першого відділу КДБ у Київському університеті ім. Шевченка. До речі, ним був всім відомий Микола Маломуж. От він міг би багато цікавого розповісти про Порошенка, у нього ж є на нього досьє.
Знає про діяльність нашого президента у минулому і наш «дорогий» Євген Марчук, який мав дуже тісні стосунки з керівником КГБ УРСР Миколою Галушкою. Останній, до речі, ще живий, він втік до Москви, вивізши з України усі досьє КДБ. Той теж дуже багато знає про нашого президента.
Нібито лист-зобов’язання Порошенка до директора російського ФСБ
Тобто цей лист таки може бути правдивим? Навіщо, на ваш погляд, Порошенко його писав?
На мою думку, таким чином він повинен був підтвердити і дати гарантії щодо співпраці з російською ФСБ, яка є правонаступницею радянського КДБ. Я це розглядаю так: пишучи таке у 2007 році, Порошенко реінкарнував себе для РФ як «кагебіський» агент. Тоді у російському Пулково він просто підтвердив своє минуле.
До речі, це ж не єдині факти з його минулого. Судячи з усього, є ціла КДБіська розробка операції «Лоліта». Значить, Порошенко чудово знає про своє радянське досьє щодо співпраці з КДБ. Можливо, схожий компромат є і на його близьких родичів.
«Голова фракції БПП Артур Герасимов вже заявив, що потрібно прийняти закон «про фейки». Українські ЗМІ після цього закону стануть схожими на російські чи білоруські»
Порошенко пообіцяв ФСБ не здійснювати «антиросійської діяльності». Якщо припустити, що ці листи – не фейк, то на ваш погляд, ця обіцянка дійсна й досі?
Та він і не здійснює жодної антиросійської діяльності. Хіба АТО офіційно визнане війною, а Росія країною-агресором? Ні! Ми нарощуємо торгівлю з Росією, банки та заклади країни-агресора працюють у нашій країні. Говорити можна багато, а головне – це дії.
У нас під виглядом боротьби з Росією всередині країни панує розбійницький клан родини Порошенка. Під виглядом боротьби з агресором у нас встановлюється диктатура.
Якими будуть наслідки публікації грузинським каналом «Руставі-2» цієї заяви Порошенка до ФСБ?
Найбільше, якби це не було смішно, наслідки відчують українці. Голова фракції БПП Артур Герасимов вже заявив, що потрібно прийняти закон «про фейки». А по суті – це встановлення диктатури. Українські ЗМІ після цього закону стануть схожими на російські чи білоруські пропагандистські телеканали, газети чи інтернет-ресурси: писатимуть тільки про «досягнення» Порошенка та уряду Гройсмана. От якщо ми проаналізуємо стрічку новин з Білорусі – там всі новини про досягнення Лукашенка. Ніяких фейків – лише офіційна інформація з адміністрації Лукашенка. В Україні Порошенко встановлює диктатуру точно так, як це свого часу зробив Лукашенко у Білорусі. Це лякає.
«На мій погляд, у Вашингтоні розробили модель усунення Порошенка з поста президента України»
Телеканал «Руставі-2» пов'язують із Міхеїлом Саакашвілі. Думаєте, це його помста?
Навряд Саакашвілі міг таке зробити, у нього немає належних зв'язків. Це удар із Санкт-Петербурга. З українських політиків єдині, хто міг роздобути ці факти – це екс-регіонали Вадим Новинський або Володимир Макєєнко. Вони родом з Санкт-Петербурга й мають там зв'язки.
На ваш погляд, хто тоді міг надати грузинському телеканалу «Руставі-2» ці скандальні заяви Порошенка до ФСБ?
Якби росіяни хотіли це опублікувати – вони б зробили це ще у 2014 році під час передвиборчої кампанії Порошенка. Ця справа «Лоліта», на мій погляд, була сформована у ФСБ чи Службі зовнішньої розвідки саме Санкт-Петербурга. Я думаю, ці документи Захід купив у якогось російського працівника спецорганів, який її скопіював. Це нормальна практика у світі.
Тобто ці всі ці викриття діяльності Порошенка та його оточення можуть бути із Заходу?
Тут можна сміливо говорити, що за цим стоїть Вашингтон. На мій погляд, там уже розробили модель усунення Порошенка з поста президента України. І документи, опубліковані «Al Jazeera» та «Руставі-2», треба розглядати у комплексі. Те, що Дональд Трамп через свою доньку Іванку чи зятя Джареда Кушнера в курсі цієї справи – я не сумніваюсь. Американцям не подобається клептократична, олігархічна українська влада.
Що далі? Як думаєте, будуть ще якісь викривальні матеріали?
Оскільки ми дізнались, що є ціла операція «Лоліта», то ці листи Порошенка до ФСБ – не єдиний доказ співпраці нашого президента з російськими спецслужбами. Чітко видно, що це лише частина якоїсь справи ФСБ. Це видно по сторінках, по підписах і так далі. Думаю, у телеканалу є копія всієї справи щодо співпраці Порошенка та ФСБ, а опублікували вони лише малу її частину. До того ж, на телеканалі стверджують, що заяви Порошенка до ФСБ –це правда, вони навіть готові судитись. Цей телеканал ніколи не публікував неправдиву інформацію. А тому тут питання, чи готовий Порошенко до суду. Думаю, далі нас чекають шокуючі відкриття.
Публікації розслідувань на телеканалах «Al Jazeera» та «Руставі-2» – це лише перші кроки плану з викриття Порошенка. Все наростатиме. Йде дуже серйозний та продуманий процес – «зливають» потужний компромат. На мій погляд, ці листи до ФСБ, це як капкан для президента, його заманюють. Згодом може бути опубліковане розслідування того, чого бракує у цій ланці, а саме, як Олексій Порошенко познайомився з цією Аліхановою, чи реєстрували вони у РФ свій шлюб. І як тільки з'явиться ця інформація – буде інформаційна «бомба». Тому в БПП хочуть прийняти «закон про фейки», щоб позбавити українські ЗМІ можливості опублікувати цей компромат.
У нас цей скандал із заявою Порошенка до ФСБ не надто активно афішують. Яка б мала бути реакція на це?
Якби у нас була нормальна Верховна Рада, нормальна опозиція, то там би варто було створити слідчий комітет. Починати в повному обсязі розслідувати справу щодо можливої співпраці президента України Петра Порошенка з російськими спецслужбами. Про те, що президентська сім'я, ймовірно, контролюється або може бути агентами РФ. А далі, якщо це доведуть – процес імпічменту, суд.
Коментар для «Вголосу»
«Руставі-2» опублікував лише 89 сторінку операції ФСБ «Лоліта». Далі є ще багато сторінок. І вони публікуватимуть не менш скандальні викриття»
Віктор Небоженко, політолог, соціолог, директор соціологічної служби «Український барометр»:
Я справді припускаю, що це може бути не фейк, а просто не до кінця перевірена інформація. Але ті, хто її публікував, добились головного – а це успішна провокація проти президента Порошенка. Якщо б вони опублікували якусь дурницю, на кшталт, що у Порошенка нетрадиційна сексуальна орієнтація чи тому подібне, ніхто і б на хвилинку не задумався, що це серйозно. Так, можливо це і фейк, це теж не варто відкидати. Але ефект цієї інформації є вражаючим. Оскільки в сюжеті грузинського телеканалу «Руставі-2» йдеться про зв'язки Порошенка з ворожою ФСБ, велика кількість людей у це повірили. Найголовніше у цій ситуації те, що люди іноземним журналістам вірять більше, ніж власному президенту та армії «порохоботів», які анонімно взялись доводити, що співпраця Порошенка з ФСБ – це фейк.
Наявність такої інформації – це велика політична проблема Порошенка. Бо, оскільки він є одним із засновників «Партії регіонів», багато людей й до наявності цих документів підозрювали, що Порошенко може співпрацювати з країною-агресором, а зараз вони фактично отримали докази цієї співпраці.
Ці документи міг надати телеканалу навіть Кремль. Оскільки Порошенко вибрав стратегію «колобка», тобто хоче працювати як з Росією, так і США. А така поведінка не подобається ні тим, ні іншим. Можливо, ці документи роздобув і Саакашвілі. Оскільки після їх публікації українській владі буде дуже важко дискредитувати колишнього грузинського президента. Тоді всі казатимуть, що для влади те, що, мовляв, Саакашвілі нібито міг співпрацювати з Курченком – правда, а Порошенко з Путіном – фейк. Навіть якщо це зробив не Саакашвілі, а Захід, то все одно колишній грузинський президент отримав з цього значні преференції.
«Руставі-2» опублікували лише 88 сторінку операції ФСБ «Лоліта». Далі є ще багато сторінок. І вони публікуватимуть не менш скандальні викриття. Просто грузини, самі того не очікуючи, створили в Україні інформаційну «бомбу», яка боляче вдарила по президенту України. Це показало його незахищеність.
У подальшому матеріали про зв'язки Порошенка з Росією регулярно з'являтимуться у відомих світових ЗМІ. А люди, які їх спростовуватимуть, з часом просто втратять залишки свого авторитету. Зверніть увагу, минуло кілька діб, а ніхто з високопоставлених чиновників не став на бік Порошенка. Де заяви голови Верховної ради Андрія Парубія, чому замість нього говорить Ірина Геращенко? Гройсман взагалі заявив, що його це не стосується. Де відома представниця Порошенка у Верховній Раді Ірина Луценко, яка ще недавно кричала «винеси козла»? Незрозуміло, чому люди, які оточують президента, не захищають його, а все замовчується.
Марія Бойко, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ